Гроші в пошуках дохідності
Депозитний ринок у 2025 році зберіг високі ставки, однак реальна дохідність зростала переважно завдяки вповільненню інфляції. Попит на валютні вклади знизився, натомість інтерес до ОВДП, як основних конкурентів депозитів, залишався високим. У 2026 році банкіри очікують поступового зниження депозитних ставок, що ще більше посилить попит клієнтів на альтернативні вкладення.
Ставки під тиском
Ринок депозитів в Україні почав відновлюватись. Якщо у 2024 році банки наростили портфель гривневих депозитів фізосіб лише на 8,8% (+21,6 млрд грн), що вчетверо менше за темпи 2023 року, то за вісім місяців 2025-го вклади населення в національній валюті зросли вже на 11,4%, або на 30,2 млрд грн, до 296,4 млрд грн. «Передусім це результат монетарної політики НБУ, який двічі збільшував облікову ставку, реагуючи на прискорення інфляції. Це спонукало банки підвищувати депозитні ставки, і вони знову стали привабливішими для клієнтів», — розповіла директорка департаменту розвитку роздрібних продуктів та сервісів банку «Південний» Юлія Харук.
Частка депозитів у структурі гривневих безготівкових заощаджень завдяки цьому зросла з 33,6% на початку року до 34,2% у серпні. Активність фізичних осіб — підприємців дала додатковий імпульс: їхні вкладні рахунки поповнилися на 6,78 млрд грн (+17,8%), що підняло загальний темп до 12,2% — до 341,3 млрд грн. «Прискорення зростання депозитів зумовлене кількома чинниками. Серед них зниження інфляції та стабілізація валютного курсу, які підвищили довіру до гривневих заощаджень», — зазначив директор з розвитку продуктів та диджитал-банкінгу Піреус Банку Михайло Сергієнко.
Українці активніше несли гроші до банків із приватним, переважно українським, капіталом (+15,4 млрд грн) та держбанків (+9,4 млрд грн). Найбільше гривневих депозитів фіз-осіб за вісім місяців залучили ПриватБанк (+6,5 млрд грн), Ощадбанк (+5,3 млрд грн), Універсал Банк (+4,2 млрд грн), А-Банк (+2,8 млрд грн) та банк «Південний» (+1,7 млрд грн). Три найбільші скорочення зафіксували Укрексімбанк (–1,8 млрд грн), Комінбанк (–357 млн грн) та Сенс Банк (–300 млн грн).
Установи іноземних банківських груп залучили 5,5 млрд грн. «У 2025 році частина вкладів населення почала переміщуватися до банків із західним капіталом. Ці банки активно підвищували ставки й пропонували вигідніші умови, зокрема програми для зарплатних клієнтів. Не менш важливий фактор — технології: іноземні банки зазвичай швидше запускають зручні онлайн-сервіси та мобільні застосунки, і це приваблює більш технологічно підкованих вкладників», — пояснила директорка з маркетингу Юнекс Банку Аліна Компанець.
Основний попит зосередився на депозитах до пів року. «Найбільш затребуваними стали вклади зі строком розміщення від 3 до 6 місяців, що свідчить про прагнення клієнтів зберігати гнучкість у фінансовому плануванні, водночас отримуючи конкурентну дохідність. Понад 70% наших депозитних договорів було оформлено саме на шість місяців», — зазначив в.о. директора з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Денис Раковський. Тенденцію підтверджують в Піреус Банку. «Серед фізосіб найбільшй попит мають депозити на 3–6 місяців. Це оптимальний варіант: клієнти отримують вищу ставку, ніж за короткостроковими вкладами, водночас не блокуючи кошти надовго. Помітні частки портфеля також у депозитів на 14 днів і 12 місяців», — сказав Михайло Сергієнко.
Банки стимулюють залучення на короткі строки. «Для гривневих депозитів найпопулярніші строки розміщення — 3–6 місяців: на них припадає 48% усіх коштів. У застосунку таких вкладів 52%, у відділеннях — лише 23%. Це пов’язано з тим, що тільки в застосунку можна відкрити спеціальний депозит на 100 днів під вищу ставку для нових коштів», — розповів заступник голови правління Укргазбанку Олександр Щербаха. У відділеннях Укргазу натомість переважають вклади на 6–9 місяців (50%). Клієнти одного з лідерів ринку за зростанням — Універсал Банку — найчастіше розміщували кошти на річні депозити (33,6%), тоді як строки в 3–5 місяців на другому місці (32,9%).
Цифровізація кардинально змінила депозитний ринок: нині лише один із десяти клієнтів розміщує вклад офлайн. «У 2025 році 86% гривневих депозитів відкривалися через мобільний застосунок», — зазначив Олександр Щербаха. Застосунок випередив відділення в усіх категоріях, а частка вкладів на 18–24 місяці, які розміщені онлайн, сягнула 97%. «Понад 90% депозитів фізосіб відкриваються через застосунок. Цей показник поступово зростає, але враховуючи високий рівень цифрового проникнення, простір для подальшого суттєвого збільшення обмежений — частина клієнтів продовжує відкривати депозити у відділеннях», — сказав директор департаменту карткових та пасивних продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Коваль. Уже є установи з тотальною цифровізацією: в застосунку Сенс Банку відкривається 98% депозитів, а в застосунку Райффайзен Банку — майже 100%.
Різниця в поведінці онлайн- і офлайн-клієнтів мінімальна. «Строки депозитів, незалежно від каналу відкриття, не мають суттєвих відмінностей: клієнти віддають перевагу депозитам на вимогу та строковим на 3–6 місяців. Онлайн-оформлення також дає змогу скористатися акційними пропозиціями підвищених ставок», — розповів керівник із питань заощаджень та трансакційних послуг Райффайзен Банку Сергій Анніков. «Різниці між залученням депозитів у відділеннях та дистанційно немає», — підтвердив член правління з питань роздрібного бізнесу ПриватБанку Дмитро Мусієнко.
Вкладники віддають перевагу автоматичному продовженню депозитів. «Автопролонгація є базовою умовою депозитного договору. Клієнту в будь-який момент доступне зручне скасування пролонгації в застосунку, але 80–85% депозитів залишаються з автопролонгацією», — розповіла Юлія Харук. «Понад половина вкладників використовує можливість увімкнути або вимкнути режим автопролонгації. Це зручно, адже не потрібно контролювати дату завершення депозиту — він продовжується автоматично», — сказав Михайло Сергієнко. «Щонайменше кожен десятий вкладник свідомо підключає автоматичне продовження депозиту, адже це дає змогу не втрачати дні між завершенням старого та початком нового періоду вкладу одразу з нарахованими відсотками. Загалом близько 93% клієнтів продовжують свої депозити», — підсумував Дмитро Коваль. «Переважна більшість клієнтів після завершення строку депозиту знову відкриває вклад — як у гривні, так і у валюті», — запевнив Сергій Анніков.
Більшість клієнтів віддають перевагу отриманню відсотків в кінці строку – це найдохідніші депозити. «Ми спостерігаємо тенденцію зростання популярності депозитів із виплатою відсотків наприкінці строку – це близько 60% наших депозитів», – розповіла Аліна Компанець. Поряд із цим банки пропонують депозити із щомісячною виплатою відсотків або навіть авансовою виплатою в день відкриття вкладу.
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці Ставки протягом року зросли несуттєво. Найбільше підвищення зафіксовано за 9-місячними депозитами: індекс UIRD до початку листопада зріс на 1,94 в.п. — до 14,04%. За іншими продуктами банки пропонували менше: за 6-місячними вкладами — 13,9% (+0,97 в.п.), а за річними — 13,77% (+0,79 в.п.). Найменше зростання, лише на 0,35 в.п., показали 3-місячні депозити (13,41%). Водночас на піку пропозицій окремі банки встановлювали ставки до 17% річних — переважно за акційними продуктами.
Підвищення дохідності депозитів відбулося через більш жорстку монетарну політику Нацбанку. У середині 2024-го НБУ через інфляційні ризики призупинив зниження облікової ставки, на пів року заморозивши її на рівні 13%. Проте з 13 грудня НБУ почав посилювати монетарну політику: спочатку підняв ставку на 0,5 в.п., згодом, із 24 січня 2025 року, ще на 1 в.п., а із 7 березня — до 15,5%.
Ці рішення ухвалювались на тлі прискорення інфляції, яка досягла піку у травні — 15,9% р/р. Після цього тиск послабився: у червні відновився дезінфляційний тренд, у липні — серпні навіть фіксувалася дефляція, а річний показник сповільнився до 13,2%. Попри це, НБУ восени не зменшував облікову ставку, обіцяючи це зробити наприкінці року. Але зрештою відклав зниження до початку 2026 року.
Вагомим фактором для ринку стало підвищення військового збору з 1,5% до 5% наприкінці 2024 року, що збільшило податкове навантаження на дохід із депозитів до 23%. «Збільшення військового збору вплинуло на дохідність вкладів, однак, оскільки зміни відбулися на законодавчому рівні, це не позначилося на поведінці вкладників: фізичні особи й надалі активно розміщують депозити», – зазначив Олександр Щербаха. «Одним із чинників зростання ставок стало підвищення військового збору. Це зменшило реальну дохідність депозитів для вкладників і потребувало додаткової компенсації з боку банків у вигляді більш привабливих умов розміщення коштів», — розповів Денис Раковський.
Після оподаткування середня ставка за річними депозитами на рівні 13,77% забезпечує реальну дохідність 10,6%, що лише з невеликим запасом перекриває прогнозовану НБУ інфляцію в 9,2% за підсумками 2025 року. Щоб отримати більший прибуток, вкладники розміщували кошти у банках, які пропонують найвищі ставки, користуючись 100-відсотковою гарантією вкладів під час війни, або починали активніше інвестувати.
ОВДП проти депозитів
Перетікання помітної частини заощаджень населення з депозитів у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) прискорилось. Цей інструмент з року в рік демонструє реальну дохідність вище за депозитну, яка до того ж не оподатковується ні податком на доходи фізичних осіб (18%), ні військовим збором (5%). У жовтні нові гривневі ОВДП розміщувалися Мінфіном з дохідністю 16,34–17,8% річних, доларо-ві — 4,02%, а єврові продані у вересні під 3,19%. Для порівняння: банківські річні депозити після сплати податків принесуть вкладникам у середньому лише 10,6% у гривні, 0,93% у доларах і 0,36% у євро.
Завдяки безальтернативній перевазі ОВДП за ставками портфель цінних паперів у власності громадян збільшився з початку року до листопада на 28,4 млрд грн (+36,2%) і вперше перевищив 100 млрд грн, досягнувши 106,9 млрд грн. Це майже в сім разів більше, ніж обсяг паперів у власності нерезидентів, які до того ж виходять з українського ринку. Паралельно зріс інтерес до заощаджень у національній валюті: якщо на початку року гривневі та валютні ОВДП були майже в паритеті (50,4% проти 49,6%), то у листопаді вже 55,2% роздрібних інвестицій було у гривні. «Ключову роль відіграє дохідність: ставки за гривневими облігаціями в 3–4 рази вищі, ніж за валютними, і можуть перевищувати 18% річних. Це потенційно дає змогу компенсувати інфляцію або можливе зростання валютного курсу. Крім того, гривневі облігації представлені значно більшою кількістю випусків із різними строками — від кількох місяців до 2–3 років. Завдяки цьому гривня залишається гнучкішим і універсальнішим інструментом інвестування», — вважає керівниця напряму роздрібного бізнесу Сенс Банку Юлія Тур.
У Сенс Банку 67% інвестицій клієнтів припадає на гривневі ОВДП, 30% — на доларові, 3% — на єврові, а портфель вкладень у 14,9 млрд грн становив 14,5% усіх придбаних українцями ОВДП. Частина інвесторів воліє уникати валютного ризику. «Серед наших клієнтів більший попит мають саме валютні облігації. Значна частина інвесторів має валютні заощадження, тому прагне зберегти капітал у доларах або євро. За дев’ять місяців 2025 року вони придбали ОВДП майже на 12 млрд грн: 67% клієнтів обрали валютні папери, тоді як гривневі — 33%», — розповіла product owner ОТП Банку Валерія Овчарук.
«Ознайомчі» інвестиції в державні облігації українці часто здійснюють через застосунок «Дія», але основні продажі проходять безпосередньо через банки. «Застосунок Sense SuperApp є основним і найпопулярнішим каналом продажу ОВДП нашим клієнтам. Його зручний функціонал і широкий асортимент випусків дозволяють фізособам купувати або достроково продавати облігації у кілька кліків. Усі операції відбуваються без комісії. За дев’ять місяців цього року обсяг продажів ОВДП через наш застосунок був удвічі більший, ніж через застосунок «Дія», — розповіла Юлія Тур.
В Укргазбанку через «Дію» продаються лише військові гривневі ОВДП. Натомість у банку клієнти можуть придбати як військові, так і звичайні облігації, номіновані у гривні, доларах та євро. За обсягом продажів переважають операції у відділеннях, однак «Дія» дає змогу охопити значно ширшу аудиторію. Ринок упевнено рухається до повної цифровізації. «99% продажів ОВДП ми здійснюємо через застосунок OTP Bank UA. У ньому клієнти можуть придбати облігації як із портфеля банку, так і безпосередньо на аукціонах Мінфіну. Водночас ми зберігаємо можливість оформлення угод у відділеннях для тих, хто віддає перевагу персональним консультаціям», — зазначила Валерія Овчарук.
Що менші бар’єри, то більше клієнтів починають інвестувати у ОВДП замість відкриття депозиту. «Після зменшення мінімальної угоди до однієї облігації та початку приймання заявок 24/7 обсяг операцій майже подвоївся — до 2 млрд грн на місяць. Обсяг клієнтських ОВДП, що обслуговуються ПриватБанком, досяг 18 млрд грн. Частка продажів клієнтами становить 3–5% від їхнього портфеля. Зазвичай вони продають цінні папери, коли виникає потреба в ліквідності, а не задля заробітку на зміні ціни», — розповіла керівниця управління інвестиційного бізнесу ПриватБанку Ірина Осадча. У листопаді ПриватБанк запустив купівлю та продаж ОВДП у застосунку Приват24, хоча раніше цей функціонал був доступний лише в інтернет-банкінгу.
Мінфін розміщує лише ОВДП зі строком обігу понад рік, тому для інвестування на короткі періоди потрібно купувати облігації на вторинному ринку з близьким терміном погашення — від кількох тижнів до місяців. Завдяки цьому облігації конкурують не тільки з довгостроковими, а й короткостроковими вкладами. «Це свідчить про зростання фінансової грамотності та бажання диверсифікувати заощадження. Гривневі ОВДП приваблюють високою дохідністю та відсутністю оподаткування доходу, тоді як валютні – стабільністю та захистом від курсових коливань. Водночас депозити залишаються зручним інструментом, особливо для короткострокових потреб», – запевнила Валерія Овчарук.
Структура портфелю валютних ОВДП більш-менш стабільна: протягом десяти місяців частка доларових ОВДП зменшилась на 2,3 в.п. – до 89,4%. Зростання частки єврових облігацій до понад 10% не означає зміни інвестиційних уподобань: обсяг вкладень українців у єврові цінні папери зріс на €30,7 млн, тоді як у доларові – на $168,7 млн, і вперше перевищив $1 млрд. А зміщення структури в основному пояснюється ефектом девальвації гривні до євро на 10,6% за відносно стабільного курсу до долара.
Кошти у (напів)вільному доступі
Вклади, доступні клієнтам у режимі 24/7, зростали помірно. Залишки гривневих коштів на вимогу збільшилися за січень — серпень на 8,3%, або на 43,6 млрд грн, — до 569,9 млрд грн. Українці продовжують тримати більшу частину заощаджень (65,8%) на рахунках із вільним доступом, які низькоприбуткові. Згідно з дослідженням «25 провідних банків України» на ощадних рахунках українці в середньому заробляли 4,4% річних. «Стабілізація валютного курсу й інфляції не стимулює клієнтів відразу знімати кошти з рахунків, а дає можливість планувати свої витрати», — вважає Дмитро Мусієнко. Для клієнтських коштів банки пропонували ультракороткі депозити на декілька днів, як у Сенс Банку, де подібний вклад має дохідність (6% річних) несуттєво вищу, ніж «дохідний сейф» (3–5%).
Найбільш суттєве зростання залишків зафіксовано в державних банках (+36,7 млрд грн), зокрема у ПриватБанку (+29,6 млрд грн) та Ощадбанку (+7,1 млрд грн), які обслуговують бюджетні виплати, зокрема зарплати військовим. «Держава стабільно виконує свої зобов’язання із соціальних виплат і виплат військовим. Виплати заробітної плати також залишаються на стабільному рівні», — пояснив Дмитро Мусієнко. В Ощадбанку назвали кілька причин зростання коштів до запитання: активне поширення застосунків та NFC-платежів, які перетворюють картку на «основний гаманець»; відносна курсова стабільність; запровадження лімітів переказів у 100 тис. грн; збільшення соціальних виплат, які формують стабільний грошовий потік. «Через воєнний стан та невизначеність люди схильні накопичувати фінансову подушку на поточних рахунках, де кошти завжди доступні. Відкладений попит на великі покупки також сприяє тимчасовому збільшенню залишків», — зазначив директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Ощадбанку Володимир Москаленко.
Помірніший приріст коштів фізосіб на рахунках до запитання продемонстрували банки іноземних банківських груп (+2,2 млрд грн), серед яких лідерами стали Укрсиббанк (+1,3 млрд грн) та Креді Агріколь Банк (+545 млн грн). У банках із приватним капіталом залишки зросли на 4,7 млрд грн, зокрема завдяки ПУМБ (+2,5 млрд грн) та Універсал Банку (+1,1 млрд грн).
З лютого банки обмежили P2P-перекази та перекази за IBAN лімітом 150 тис. грн для більшості клієнтів і 50 тис. грн — для клієнтів із високим ризиком. З 1 червня перший ліміт було знижено до 100 тис. грн. За умови надання довідки про офіційні доходи банки могли збільшити цей поріг, чим клієнти охоче користувалися. Якщо підняти ліміт не вдавалося, українці активніше оплачували товари картками, а не переказами, та знімали більше готівки. «Щоб обійти обмеження понадлімітних операцій, клієнти почали відкривати та використовувати картки інших банків», — розповів Володимир Москаленко.
Завантаження...
Долар без драми
У 2025 році українці спостерігали незвичайне явище: на початку листопада долар коштував стільки само, як і на початку року. Ця формальна стабільність охолодила ажіотажний попит. За десять місяців українці купили іноземної валюти на $5,6 млрд більше, ніж продали, що суттєво менше, ніж $9,6 млрд роком раніше. Оскільки ці кошти майже не спрямовувались на купівлю валютних ОВДП, більша частина надлишку осіла у готівці або пішла у тіньовий обіг. На рахунках в банках залишилася невелика частка. Кошти фізосіб зросли з січня до серпня на 6,7%, або на $677 млн, — до $10,77 млрд.
Залишки на поточних рахунках зросли на 11,8% ($767 млн) — до $7,27 млрд. Натомість валютні депозити скоротилися на 2,5% (–$90 млн), до $3,49 млрд. Через низьку дохідність вкладники після завершення строку часто не переоформлювали депозити, а просто тримали валюту на рахунку. Валютні заощадження ФОПів зменшилися на 2,7% — до $1,41 млрд. «Доларові депозити найчастіше відкриваються на 6–9 місяців: 48% залучених у відділеннях коштів, 51% — через застосунок. На другому місці за популярністю — вклади на 12–18 місяців (39% і 31% відповідно)», — зазначив Олександр Щербаха. Ці канали для банку майже рівні: 52% депозитів розміщено через застосунок.
У лідери за приростом валютних коштів населення вийшли Приват-Банк (+$185 млн), Універсал Банк (+$107 млн) та Райффайзен Банк (+$95 млн). Найбільші відтоки зафіксовано в Укрексімбанку (–$51 млн). Процентні ставки за валютними депозитами продовжили знижуватися. За даними індексу UIRD, річні доларові вклади приносили в середньому 1,21% (–0,01 в.п.), а єврові — 0,47% (–0,14 в.п.). Парадокс полягає в тому, що саме валютні депозити, які мали хоча б якусь дохідність, скорочувались, тоді як залишки на поточних рахунках — із нульовими ставками — зростали. «Ця динаміка пояснюється низькою дохідністю строкових валютних вкладів. Середня ставка на рівні близько 1% практично не відрізняється від нульової дохідності коштів на поточних рахунках. Для більшості клієнтів різниця недостатня, щоб заморожувати кошти на тривалий строк, тому вони обирають ліквідність і можливість швидкого доступу до гро-шей», — зауважив Дмитро Коваль. Курсовий фактор також вплинув. «У певні періоди спостерігалася більша зацікавленість у депозитах у євро, що було зумовлено очікуванням можливої зміни курсу», — пояснив Сергій Анніков.
«Конвертаційний» депозит досі має свою нішу: він дає змогу безготівково купувати валюту на суму до 200 тис. грн, тоді як місячний ліміт на безготівкову купівлю валюти на рахунок — лише 50 тис. грн. «Конвертаційні валютні депозити залишаються популярними серед клієнтів. Особливо короткі строкові вклади на три місяці, які активно використовуються для купівлі валюти за акційними курса-ми», — зазначив Сергій Анніков.
На ринку також зберігаються запроваджені ПриватБанком та Ощадбанком депозити за офіційним курсом. Сума такого вкладу фіксується в договорі в доларах, але після завершення депозиту повертається виключно в гривні – за офіційним курсом НБУ. В умовах послаблення курсу цей інструмент забезпечував девальваційну «дохідність», еквівалентну купівлі готівкової валюти. «Попит на вклад “Капітал” наразі невеликий, що цілком зрозуміло в умовах загалом стабільного курсу гривні до долара», – сказав Дмитро Мусієнко. «Попит на вклад “Мій валютний депозит” дещо знизився: за січень–вересень було відкрито 110 таких вкладів», – розповів Володимир Москаленко.
В очікуванні зниження ставок
Рішення НБУ зберегти облікову ставку 15,5% і сигнал про її утримання закріпили поточний тренд на депозитному ринку. «З огляду на дії НБУ, банки переважно залишать ставки на високому рівні до кінця року. Середня пропозиція за гривневими середньо строковими вкладами становитиме 13–14,5%. Фактично, банки компенсують вкладникам інфляцію, яка продовжує знижуватися, тож реальна дохідність трохи зросте навіть без підвищення номінальних ставок», – зазначила Аліна Компанець. Якщо б НБУ знизив ставку, ринок відреагував би помірною корекцією. «Ми дотримуємося стратегії роботи в межах ринкової медіани: уважно стежимо за динамікою ключових економічних показників і готові адаптувати депозитну політику відповідно до ситуації», – додав Денис Раковський.
Конкурувати стає дедалі складніше. «Клієнтів меншає, тому конкуренція лише посилюється – і не ставками, які в середньому по ринку схожі, а додатковими “фішками” та сервісами. Це можуть бути гнучкі умови з частковим достроковим зняттям без втрати відсотків або бонуси лояльності: чим довше клієнт тримає кошти, тим вища ставка. Велику вагу має цифрова зручність: клієнт хоче відкривати рахунок чи вклад там, де йому зручно та коли він має час. Тож банківським командам доведеться бути винахідливими і точно відчувати потреби клієнта, щоб не лише залучити його – це половина справи, а мотивувати його залишилися з банком надовго, а може й назавжди», – додала Аліна Компанець.
Класичні фактори — дохідність, інфляція, курс, зручний доступ до кош-тів — залишаються ключовими орієнтирами для вкладників. Утім, вагомим стане й інший фактор. «Прогнозується, що з початку 2026 року НБУ поступово зменшуватиме облікову ставку з 15,5% до 13–14%, що спричинить зниження і депозитних ставок», — розповіла Юлія Харук. «Базовий сценарій передбачає поступове зниження ставок приблизно на 1 в.п., але через зовнішні ризики можливі альтернативні сценарії розвитку подій», — попередив Дмитро Коваль. «НБУ очікує вповільнення інфляції у 2026 році, що створює підґрунтя для пом’якшення монетарної політики. Це спонукатиме зниження ставок за депозитами. Проте на різке падіння очікувати не варто», — запевнив Олександр Щербаха.