ВОЛОДИМИР ДУБЄЙ Hародився 18 листопада 1961 року. У 1984-му закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (раніше Дніпропетровський гірничий інститут). Здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. У 2003 році закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого, де здобув вищу освіту за спеціальністю «юрист-спеціаліст», а у 2007-му — Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ. У банківській сфері працює понад 20 років на керівних посадах. З 2004 року працював у ТАС-Комерцбанку та Сведбанку. У 2010-му став головою правління ТАСкомбанку, в січні 2016-го перейшов на посаду першого заступника голови правління банку. В червні 2020 року знову очолив правління ТАСкомбанку.

«Лізинг може стати одним із головних драйверів економічного відновлення»

впевнений Володимир Дубєй, голова правління ТАСкомбанку

— Які ваші основні досягнення на ринку лізингу?

— Лізинг — це насамперед сервіс, а не просто фінансування. Після того як Нацбанк дозволив враховувати лізингове майно під час розрахунку резервів, ринок лізингу відкрився для банків. Тоді ми ухвалили стратегічне рішення розвивати власний напрям і конкурувати з класичними лізинговими компаніями. 

Наш лізинговий портфель нині становить близько 3 млрд грн, і ми посідаємо третє місце після ПриватБанку та ПУМБ. Загальний обсяг банківського ринку лізингу — 16 млрд грн, тож наші позиції є значущими. Якщо врахувати лізингову компанію «УЛФ-Фінанс», сукупний лізинговий портфель групи «ТАС» сягає 5,8 млрд грн, що виводить нас на перше місце серед банківських груп. Загалом у банківського сектору великий потенціал, значно більший, ніж частка лізингового ринку на сьогодні.

— Чому ви вважаєте лізинг перспективним напрямом?

— Лізинг є менш ризикованим для банку, адже майно залишається в нашій власності. У разі дефолту позичальника не потрібно проходити довгі процедури стягнення застави — актив одразу перебуває під контролем банку. Крім того, лізинг відкриває додаткові комерційні можливості: клієнт отримує розрахунково-касове обслуговування, зарплатний проєкт та інші банківські продукти. Для клієнта серед переваг — податкові вигоди й можливість зворотного лізингу. Якщо компанії бракує обігового капіталу, ми можемо викупити її актив і передати його назад у лізинг. Таким чином, клієнт отримує ліквідність, продовжуючи користуватися власними активами. Лізинг є зручною альтернативою класичному кредиту, особливо коли банк не може видати нову позику через обмеження у звітності.

— Які бізнес-сегменти демонструють найвищий попит на лізинг?

— Україна лише на початку шляху розвитку лізингу. У Європі через лізинг купують 70–80% автомобілів, тоді як у нас — близько 10%. Потенціал ринку величезний, особливо в логістиці, енергетиці та промисловому обладнанні. Ми менше працюємо з легковими автомобілями, як більшість лізингових гравців, і віддаємо перевагу роботі з технікою для бізнесу: вантажними автомобілями, генераторами, виробничим устаткуванням. 

У 2025 році найбільший попит спостерігається в енергетичному секторі, з боку аграріїв та переробників сільськогосподарської продукції. 

Отримуємо багато запитів щодо проєктів із генерації електроенергії з газу, сонця та вітру. У сільському господарстві фокусуємося на компаніях, які здійснюють глибоку переробку і створюють вертикально інтегровані ланцюги, адже саме там формується основна додана вартість. Традиційно стабільним залишається попит від логістичних компаній.

— Чи є суттєва різниця в попиті між малими, середніми та великими компаніями?

— Зараз ринок змінився, багато великих компаній, які раніше співпрацювали з банками з іноземним капіталом, тепер звертаються до нас. Однак робимо ставку на середній бізнес, особливо в регіонах, адже саме звідти, переконаний, почнеться відродження економіки. Практично в кожному обласному центрі працює наш спеціаліст із лізингу, який взаємодіє з місцевими підприємцями. Клієнту не потрібно займатися бюрократією,він отримує техніку з усіма документами та страховкою, сплачує аванс від 20% і одразу може працювати. 

— Які основні ризики супроводжують лізинговий бізнес і як ви з ними працюєте?

— У нинішніх умовах можна виділити три ключові ризики. Перший — курсовий, особливо в разі валютного фінансування. Коли надаємо лізинг у гривні з прив’язкою до курсу, це потребує від клієнта усвідомленого підходу до планування витрат. Другий — ризики форс-мажору та втрати активів унаслідок бойових дій. Оцінюємо ризики конкретних регіонів, але за останні три роки якість лізингових портфелів не погіршилася, а втрати в автолізингу залишаються мінімальними. Третій — дефіцит ліквідності у клієнта, проблеми логістики чи зміна напряму діяльності. Тому намагаємось заздалегідь оцінювати, наскільки конкретний лізинговий актив є ліквідним, щоб його можна було швидко реалізувати в разі потреби.

З’явились нові ризики: людські, виробничі та енергетичні. Водночас змінилося й мислення підприємців. Ті, хто залишився, дивляться на бізнес прагматично й відповідально. Сьогодні клієнти очікують не просто кредиту, а партнерства, щоби банк розумів нові реалії та частково розділяв ризики, адже страхування воєнних ризиків фактично не працює. Маємо бути поруч із клієнтами, розуміти їхні труднощі: перебої з електроенергією, релокацію, кадровий дефіцит, близькість до фронту. Тому й наші інструменти мають змінюватися. Окрім кредитів, пропонуємо гарантії, лізингові продукти, факторинг, участь у програмі «5-7-9%». Якщо раніше бізнесу вистачало овердрафту чи інвестиційного кредиту, то сьогодні компанії будують гнучкі процеси, скорочують складські запаси, працюють із короткими контрактами та оперативно перебудовуються. Дефолтів у лізингу зараз справді мінімальна кількість.

— Які ваші амбіції на лізинговому ринку на найближчі роки?

— Ми в трійці лідерів ринку і ставимо мету посісти перше місце. Це амбітне, але цілком реалістичне завдання. За нинішніх темпів зростання розраховуємо наздогнати ПУМБ до кінця року, а за відсутності аномалій на ринку — стати лідером у 2026-му. Ми і надалі фінансуватимемо енергозбережні та інфраструктурні проєкти, аграрний сектор з акцентом на глибоку переробку та вертикальну інтеграцію, логістику.

Основу нашого лізингового портфеля становить середній та великий бізнес. Фокусуємося на сильних регіональних компаніях, навіть якщо сектор здається непопулярним. Часто саме там народжуються лідери, коли на ринку залишаються лише кілька гравців, компанії, що вижили, стають міцнішими та надійнішими. Найважливіше — це амбітність власника та його віра у власну справу. Якщо бачимо, що підприємець готовий розвиватися, інвестувати й брати відповідальність, ми йдемо з ним разом. Саме в цьому полягає сутність нашої стратегії.

Наша мета — зробити лізинг максимально простим і доступним, на рівні найкращих лізингових компаній. 

— Наскільки держпідтримка може знизити вартість лізингу для ваших клієнтів?

— Беремо участь у всіх основних державних ініціативах: доступні кредити, лізинг і факторинг «5-7-9%», гарантії, нещодавно підписали договір із Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це дає змогу знизити ефективну ставку фінансування для клієнта на 30–50% від комерційних умов. Утім, є свої особливості. Лізинг не завжди підпадає під дію програми «5-7-9%». Крім того, існує затримка з компенсацією вартості фінансування з боку держави. Буває, що держава не перераховує компенсацію відсотків кілька місяців, і тоді клієнт опиняється у комерційному режимі з вищою ставкою, що підриває довіру до програми, призводить до стресу клієнта. Наш підхід простий: якщо компанія здатна витримати комерційне навантаження, вона отримує фінансування за «5-7-9%» і сплачує відсотки повністю. Після отримання компенсації від держави ми повертаємо різницю. Це зрозуміло й чесно і для клієнта, який розраховує сили, і для банку.  

— Яку роль лізинг може відіграти у відновленні економіки після війни?

— Після завершення війни та за умов сприятливого інвестиційного клімату Україна має величезний потенціал зростання — у кілька разів порівняно з 2021 роком. Європейський досвід показує, що лізинг може стати одним із головних драйверів економічного відновлення. Ринок потребуватиме тисяч одиниць техніки для заміщення знищеного чи зношеного майна та для реалізації масштабних проєктів із відбудови інфраструктури. Лізинг стане вкрай затребуваним інструментом, адже дає можливість швидко та надійно фінансувати обладнання без додаткового забезпечення. Як фінансовий механізм, він дає змогу ефективно розподіляти ресурси, підтримувати державні й комерційні ініціативи. Це простий, надійний і перспективний інструмент, здатний стати однією з опор економічного відновлення України.