ВОЛОДИМИР МУДРИЙ Народився 9 лютого 1979 року. Отримав дип­лом магістра з економіки за спеціальністю «фінанси та кредит» у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки. У 2010 році здобув ступінь EMBA за спеціальністю «міжнародний менеджмент» у Krannert Business School (США) та Tias Nimbas Business School (Нідерланди). У 2001–2005 роках працював у ­ПриватБанку та банку «Аваль». В ОТП Банк прийшов у 2005-му на посаду керівника операційного відділу Волинської філії ОТП Банку, потім був начальником управління операційного супроводження активно-пасивних операцій клієнтів у Києві. У 2010–2012 роках — генеральний директор АТ «ОТП Кредит», яке займалося споживчим кредитуванням. 10 липня 2012-го став членом правління ОТП Банку, відповідальним за бізнес-лінію роздрібного бізнесу, а 16 листопада 2020 року очолив банк. З червня 2023 року — голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ).

«Ми не лише видаємо кредити, але й консультуємо клієнтів із питань вигідності проєкту та забезпечуємо супровід»

розповідає Володимир Мудрий, голова правління ОТП Банку

— Чи вдалося вам виконати те, що планували на 2024 рік?

— Темпи приросту кредитування в корпоративному сегменті навіть перевищили очікування. У ритейлі показники відповідають плановим, тоді як приріст пасивів був нижчим, ніж передбачалося, оскільки економіка розвивалася менш динамічно.

— У яких саме сегментах вам вдалося перевищити планові показники?

— У корпоративному секторі наш кредитний портфель у гривні зріс практично на 35%. Найкраще ми спрацювали в сільському господарстві, де наш продукт «Агрофабрика» перевищив показники навіть 2021 року. Також гарні результати принесли програми співпраці з проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» та різноманітні грантові програми. Ще я би відзначив торгівлю та логістику: клієнти активно беруть кредити на поповнення обігових коштів. Зростають потреби бізнесу в стабільному електропостачанні, а відповідно і попит на інвестиційне кредитування на обладнання електрогенерації. У лізингу OTP Group є лідером ринку, особливо коли мова йде про сільськогосподарську техніку та транспортні засоби, наприклад вантажні автомобілі та фури. Також продовжується релокація бізнесів, передусім із Харківщини. Це створює попит на кредити та інвестиції для відновлення або перезапуск виробництв.

— А чому в ритейлі не вдалося досягти очікуваних результатів?

— Люди купують менше товарів довготривалого використання через зниження споживацьких настроїв у країні. Водночас кеш-кредитування поступово збільшує обсяги. Також мають попит кредити на транспортні засоби, зокрема на купівлю автомобілів із пробігом. Ми навіть розробили власний маркетплейс Ponova by OTP Bank, де акумулюємо майже всі основні майданчики з продажу вживаних авто. Сьогодні там зібрано понад 200 тис. пропозицій. Це не просто інформація про продаж машин, а комплексний сервіс: за кожною заявкою від клієнта закріплюється менеджер, який допомагає обрати автомобіль, перевірити його якість та отримати фінансування на його купівлю.

— Цей майданчик — спроба конкурувати з автосалонами?

— Ми не конкуруємо, а співпрацюємо з ними. Для них це додатковий канал продажів авто з пробігом (за програмою трейд-ін). Партнерська мережа сьогодні налічує понад 550 партнерів. Також ми допомагаємо фізичним особам, які купують автомобілі безпосередньо з американських аукціонів. Робимо ставку на цей сегмент, бо ринок вживаних авто зараз значно більший за ринок нових машин.

— Нині багато банків роблять ставку на кредитування енергонезалежності бізнесу. Які у вас досягнення в цьому напрямі?

— У нас уже діє програма OTP Energy, у межах якої ми пропонуємо кредити для придбання сонячних електростанцій, генераторів, газотурбінних і газопоршневих станцій тощо. У співпраці з ЄБРР пропонуємо кредити на придбання енергозбережної техніки з можливістю часткової компенсації її вартості. Донором грантових коштів є Європейський Союз.

Але попит із боку бізнесу на таке фінансування дещо обмежений. Є багато регулятивних перешкод для компаній, які хочуть виробляти енергію для себе та частково продавати її в мережу: складно отримати дозволи на підключення до електромережі, затвердити проєкти, отримати доступ до інфраструктури. Це ускладнює процес для бізнесів, особливо для малих.

— Який портрет клієнтів, що беруть кредити на енергонезалежність?

— Найчастіше це представники середнього бізнесу, які мають склади чи великі площі для встановлення сонячних панелей або когенераційних установок. Середня сума кредитів становить близько 20 млн грн. Та ми не лише видаємо кредити, але й консультуємо клієнтів із питань вигідності проєкту та забезпечуємо супровід на всіх етапах його реалізації. У нас уже є команда з фаховою експертизою. Зараз ми готові фактично підготувати разом із партнерами інвестиційний проєкт під ключ. Потреба в подібних консультаціях залишатиметься актуальною протягом ще декількох років.

— Чим, окрім кредитів, ви можете допомогти вашим бізнес-клієнтам?

— Є багато нових ініціатив і програм, спрямованих на підтримку бізнесу. Особливо актуальними зараз є різноманітні грантові програми, наприклад із підтримки аграрного сектору чи логістики. Але для всіх програм велике значення має дотримання вимог ESG, екологічної відповідальності й сталого розвитку. Скажімо, якщо компанія планує виходити на європейські ринки або брати участь у програмах підтримки, таких як «5–7–9%», їй необхідно мати чіткі  політики щодо зменшення впливу на довкілля й підтверджувати їх виконання регулярними звітами.

— Можете навести приклади грантових програм?

— Усі програми можна умовно поділити на дві категорії: державні та міжнародні гранти. Однією з державних програм є компенсація 25% вартості техніки, виробленої в Україні. Міжнародні програми співфінансування зазвичай надаються у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами, а не прямих грошових грантів. Наприклад, є програма від USAID, де компенсуються відсотки за кредитами для МСБ. У її межах можна отримати фінансування під 9,9% на перший рік, а решту покривають кошти, надані американським урядом. Основними реципієнтами є релокований бізнес та підприємства, очолювані жінками. Також існують програми кешбеку від ЄБРР, які передбачають повернення до 10% від вартості купленої техніки для звичайних компаній і до 25% — для бізнесів, заснованих ветеранами: після купівлі техніки банк звітує про операцію, після чого клієнт отримує кешбек на свій рахунок.

— Які міжнародні організації під­три­мують український бізнес?

— Основними партнерами є ЄБРР, USAID та IFC. Кожна з цих організацій має свої пропозиції для підтримки українського бізнесу, і наші підприємці повинні бути обізнаними про їхні програми. Але фінансування — це один бік питання. Інший — страхування воєнних ризиків, відсутність якого стримує інвестиційну активність.

— Як зараз вирішується питання страхування воєнних ризиків?

— Існує кілька програм від українських страхових компаній, але покриття, що вони пропонують, є недостатнім. Крім того, банки не завжди можуть приймати такі страхові поліси. Найбільшим викликом є страхування воєнних ризиків для великих корпорацій, які шукають надійні програми перестрахування. Поки що діє лише програма страхування експортної логістики через ЕКА, але вже розроблено законопроєкт, який передбачає три рівні страхування воєнних ризиків, включно зі створенням фонду за участі міжнародних партнерів.

— Яких продуктів зараз потребує український бізнес?

— Малі та середні підприємства в європейських країнах активно використовують факторинг як фінансовий інструмент. У Польщі, наприклад, факторинг займає значну частину в торговому обороті, бо місцеве законодавство захищає малих виробників, які співпрацюють із великими компаніями. Утім, факторинг в Україні не є достатньо розвинутим через особливості законодавства. До прикладу, коли торговельна мережа не оплачує рахунки вчасно, це не означає, що компанія може просто продати цей борг банку. Наразі ведеться робота з підготовки змін до законодавства.

— Які у вас плани на наступний рік?

— Основним ризиком залишається розвиток ситуації на фронті. Водночас питання страхування воєнних ризиків, регулювання факторингу і спрощення процедур із підключення бізнесу до енергомережі — це ті фактори, які до снаги вирішити скоординованими діями органів влади. У разі позитивного вирішення попит на кредитні ресурси зростатиме. Думаю, більш зрозумілою буде ситуація навесні. У цілому я очікую на розвиток корпоративного бізнесу у двозначних показниках.