Повернення гривні

Коронакриза не змогла зламати тренд здешевлення гривневих ресурсів — депозитні ставки протягом 2020 року продовжували знижуватися і вперше опустилися нижче 10%. Невеликі заробітки на строкових депозитах уже змінили поведінку вкладників — усі додаткові заощадження вони тримають на рахунках із цілодобовим онлайн-доступом. Цього року ставки за гривневими вкладами залишатимуться низькими, а валютні депозити вже почали зникати як явище

Українські вкладники стали більш заощадливими. У 2020 році кошти фізичних осіб в банках зросли майже на чверть — на 23,5%, або на рекордні 130 млрд грн — і досягли позначки у 682 млрд грн. Падіння економіки, а ВВП скоротився на 4%, вперше за останні кризи не супроводжувалося масовим відтоком вкладів. Відтік депозитів під час локдауну в березні — квітні 2020-го тривав лише декілька тижнів і швидко припинився, оскільки банківська система була гіперліквідною і для паніки у клієнтів не було вагомих причин.

У період невизначеності банки намагалися заспокоїти клієнтів. «У березні 2020-го Альфа-Банк не підвищував ставок та не проводив додаткових акцій. У той нестабільний час ми персонально працювали з кожним клієнтом та підбирали умови, які б підійшли саме йому. Більшість наших клієнтів залишилися в банку, частина з них перемістила свої заощадження зі строкового депозиту на поточні рахунки чи вклад на вимогу або конвертувала кошти в іноземну валюту», — повідомила начальниця управління депозитних продуктів та валютообміну Альфа-Банку Ірина Стрепетова.

Лише валютні вкладники трохи понервували, оскільки через скасовані міжнародні авіарейси виник тимчасовий дефіцит банкнотів американських доларів. «Фактор COVID-19 вплинув на ринок, проте цей вплив був у прийнятних межах. В Ощадбанку незначний відтік коштів спостерігався в іноземній валюті, проте в національній, навпаки, був приріст коштів у строкових депозитах. Враховуючи це, на той час у нас не було потреби переглядати умови вкладів або впроваджувати нові акційні програми», — розповів член правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.

УНІКАЛЬНА КРИЗА

Збереження фінансової стабільності позбавило банки необхідності підвищувати відсоткові ставки, як це відбувалося під час минулих криз: у 2020 році продовжилася тенденція зниження депозитних ставок, яка розпочалася ще в 2019-му. Якщо на початку минулого року банки в середньому, згідно з індексом UIRD, були готові платити за річним гривневим вкладом 15,2%, то наприкінці року — лише 8,7%. Падіння середніх депозитних ставок для фізичних осіб у червні нижче 10% відбулося вперше в історії України.

Цьому сприяла м’яка монетарна політика Нацбанку. Він знизив у I півріччі облікову ставку з 11% до 6% і в другій половині року тримав її на рекордно низькому рівні. «Панічні настрої минули, облікова ставка НБУ залишалася незмінною, тому не було необхідності коригувати проценті ставки», — зазначила Ірина Стрепетова. Паралельно НБУ почав масово рефінансувати банки під низьку ставку одразу на п’ять років. Завдяки цьому навіть банки з дефіцитом ліквідності не потребували коштів населення за будь-яку ціну, й упродовж II півріччя індекс UIRD коливався в межах 8,5–9% річних.

Низькі ставки розчарували українців, позбавивши їх мотивації розміщувати додаткові заощадження на строкових депозитах. За рік гривневі вклади населення зросли лише на 6,3%, або на 10,6 млрд грн, — до 178 млрд грн. Через це частка гривневих депозитів у банківських заощадженнях населення впала з 53,3% до 44,8%. В умовах невизначеності українці відмовлялися від пролонгації строкових депозитів, кошти з яких після завершення вкладу зараховувалися на їхній картковий рахунок. «Клієнти боялися перерозміщувати кошти на строкових вкладах і використовували поточні рахунки або вклади на вимогу, що дають змогу клієнтам вільно користуватися своїми коштами», — зазначила Ірина Стрепетова.

Ще один фактор — скорочення споживчих витрат. «Навесні клієнти намагалися за рахунок зменшення витрат створити додаткові фінансові резерви. Тому збільшилася частина коштів на зарплатних та пенсійних картках, які не витрачалися, а накопичувалися на карткових або депозитних рахунках», — розповів керівник дирекції роздрібного бізнесу ПриватБанку Дмитро Мусієнко.

Під час коронакризи українці почали тримати більшу частину банківських накопичень на поточних та карткових рахунках, а також на депозитах на вимогу. Портфель коштів із де-факто цілодобовим доступом зріс у феноменальні півтора раза, або на 72 млрд грн, — до 219 млрд грн, а їх частка сягнула рекордного рівня у 55,2%. «Основна причина — продовження тренда на суттєве зниження дохідності депозитів. Другорядна причина — нестабільність у світі та Україні через коронакризу», — констатував директор департаменту з продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Дудник.

Депозити втратили свою основну перевагу — процентні ставки за ними впали майже до рівня дохідності «скарбниць», «банок» та «сейфів». «Низькі відсоткові ставки за депозитами роблять цей інструмент дедалі менш привабливим. До того ж деякі банки перетворюють поточні рахунки в де-факто депозити, нараховуючи відсотки за залишками на поточних рахунках, зіставні з відсотками за строковими депозитами», — розповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Наприклад, восени в Альфа-Банку за річними депозитами платили до 9,5%, а на картковий залишок нараховували до 7%.

Коронакриза вплинула і на спосіб розміщення коштів. Якщо до карантину відкривали і поповнювали депозити онлайн переважно диджиталізовані українці, то в 2020-му це стало масовим явищем. «Що жорсткішим був карантин, то більше клієнтів цікавились дистанційним керуванням рахунком. У середньому 30–40% вкладів минулого року відкривались у ПриватБанку через дистанційні канали», — розповів Дмитро Мусієнко. «Майже всі вклади на вимогу та більш ніж 50% строкових депозитів», — підрахував керівник з питань заощаджень та трансакційних послуг Райффайзен Банку Аваль Сергій Анніков. Практично всі інтернет-банкінги дають змогу проводити дистанційні операції з вкладами. «На початок 2020 року частка вкладів, які розміщувались онлайн, становила 60%, а вже на кінець року показник досяг 80%», — розповіла директорка з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Катерина Шевченко.

Серед строкових депозитів у період невизначеності українці обирали вклади на короткі терміни. «Найбільш популярними були депозити на 6 місяців», — розповів член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко. «Протягом року уподобання клієнтів змінювалися, але останніми місяцями клієнти переважно розміщували депозити на 6–7 місяців», — зазначила Катерина Шевченко. За словами Дмитра Дудника, на другому місці були ще більш короткі вклади — строком на 3 місяці. Антон Тютюн підрахував, що у 2020 році майже 78% вкладів було відкрито на 3 та 6 місяців.

В Альфа-Банку, за словами Ірини Стрепетової, найбільший попит мали класичні вклади у гривні строком від 1 до 6 місяців. На забували клієнти і про річні вклади. «У нашому банку найпопулярнішими були вклади на вимогу та строкові депозити терміном 6 та 12 місяців», — наголосив Сергій Анніков. У ПриватБанку зафіксували рівномірний розподіл коштів. «Більш-менш рівномірно увага вкладників була розподілена між всіма базовими строками вкладів в 1, 3, 6 та 12 місяців із невеликою перевагою в строках на 3 та 6 місяців», — підрахував Дмитро Мусієнко.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [241.44 KB]

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [241.44 KB]

ЗМІНА ПРІОРИТЕТІВ

У минулі кризи українці багато коштів забирали з банків з українським приватним капіталом, які часто банкрутували і вважалися менш надійними, ніж банки з державним чи іноземним капіталом. Коронакриза не супроводжувалася банкопадом, тому пасивна база зросла в усіх групах банків. Найбільший приплив гривневих коштів населення спостерігався в державних кредитних установах — їхній портфель зріс на 53,5 млрд грн до 254 млрд грн, а частка ринку сягнула 64%. Абсолютним лідером залишався ПриватБанк, який додатково отримав 35,6 млрд грн — майже 90% цих коштів осіли на поточних рахунках, а не депозитах. «З одного боку, суттєво знижувались ставки за депозитами. З іншого — клієнти не могли впевнено прогнозувати майбутнє і тому хотіли мати кошти «в гарячому резерві» з можливістю максимально простого й швидкого доступу до них», — пояснив Дмитро Мусієнко.

Ощадбанк, який обслуговував збільшені соцвиплати, залучив 15,6 млрд грн. Укргазбанк (+1,6 млрд грн) і Укрексімбанк (+0,7 млрд грн) за цим показником навіть не увійшли до п’ятірки. Третє місце за зростанням гривневих коштів посів банк із приватним капіталом — Універсал Банк, який завдяки проєкту «Монобанк» залучив рекордні 7,7 млрд грн. Українці також були прихильними до ПУМБ (+3,2 млрд грн) і А-Банку (+1,5 млрд грн). Банки з приватним капіталом залучили 16 млрд грн із найвищими темпами зростання — на 35%. «Банки пропонували ставки вищі за середні, щоб забезпечити фондування портфеля споживчих кредитів, який стрімко зростав», — пояснив Михайло Демків.

Гривневі залишки в банках іноземних банківських груп зросли менш ніж на 20% (+13,1 млрд грн), тому їх частка на ринку зменшилась з 21,6% до 20,4%. Водночас четверту та п’яту позиції за приростом у системі зайняли саме установи з цієї групи: гривневі заощадження українців у Райффайзен Банку Аваль зросли майже на 4,5 млрд грн, а в Укрсиббанку — на 3,4 млрд грн. Суттєво збільшили портфелі Альфа-Банк (+2,7 млрд грн) і ОТП Банк (+1,3 млрд грн). Найбільше за системою скорочення гривневих коштів населення також було зафіксовано в цій групі: кошти фізосіб у Сбербанку, який скорочує присутність на ринку, зменшилися на 309 млн грн, а в Ідея Банку — на 348 млн грн. Минулого року поляки намагалися продати цей банк інвестиційній компанії Dragon Capital, але угода не відбулася.

Нова звичка українців більше коштів тримати на поточних рахунках, аніж на депозитах, сильно вдарила по банках міжнародних груп. Сумарно їхні гривневі строкові депозити скоротилися на 3,2 млрд грн на фоні зростання залишків коштів на вимогу на 16,3 млрд грн. Із 20 банків групи скорочення гривневих депозитів зафіксували 12 установ. Найбільше втратив Райффайзен Банк Аваль (–1,6 млрд грн), клієнти якого пожертвували ставкою депозиту заради гнучкості коштів на вимогу (+6,1 млрд грн). У березні 2021-го за строковим вкладом платили до 6,75%, а за вкладом до запитання — 5%. «У поточних умовах клієнти віддають перевагу вкладам із вільним доступом до коштів», — сказав Сергій Анніков.

Щоб розвернути цей тренд, банкам доведеться доплачувати за строковість або скорочувати дохідність вкладів до запитання. «Повернути кошти клієнтів із депозитів до запитання на строкові вклади можна шляхом збільшення різниці у дохідності цих продуктів, а також шляхом впровадження різноманітних акційних пропозицій безпосередньо за строковими депозитними програмами», — вважає Дмитро Дудник.

ВАЛЮТНИЙ СЕЙФ

Валютні заощадження населення в 2020 році зросли на 20%, або 47,3 млрд грн, — до 285,1 млрд грн. Але в реальності зростання не було, оскільки гривня в цей період девальвувала на ті самі 20%. Перерахунок валютних заощаджень в долари показує зростання всього на 0,4%, або $42,3 млн. На перший погляд, у сегменті нічого не відбулося, але насправді зміни тектонічні. Українці більше не зацікавлені у строкових депозитах: у портфелі валютних роздрібних пасивів банків їх частка за рік впала з 71,2% до 58,3%, тоді як частка коштів на вимогу зросла з 28,8% до 41,7%. Депозити на суму $1,3 млрд, строк яких закінчився, були перераховані на поточні рахунки клієнтів і там залишилися.

Зміна поведінки клієнтів викликана надзвичайно низькими депозитними ставками, які впали вдвічі. За доларовим річним вкладом на початку року банки в середньому пропонували 2,54%, а наприкінці — 1,36%. Ставка за вкладами в євро скоротилася із символічних 1,09% до непомітних 0,58%. «Основна причина падіння ставок — подальше зниження потреби банків у ресурсах в іноземних валютах через обмеження активних операцій у них», — пояснив Дмитро Дудник. Валюта банкам не потрібна. «Сума валютних депозитів більша, ніж сума інструментів, у які банки можуть розміщувати залучені ресурси. Це класична ситуація зниження вартості товару, коли пропозиція перевищує попит», — розповів Антон Тютюн.

Тому між строковим депозитом під 1% без права дострокового розірвання і поточним рахунком під 0,01% річних дедалі більше українців обирають постійний доступ до коштів. «Сьогодні клієнти частіше використовують вклади у валюті не як інструмент для накопичення, а, скоріше, як інструмент для зберігання та зниження ризику валютних коливань. Подальша динаміка депозитних ставок у валюті буде визначатися інфляційними та курсовими трендами», — пояснює Катерина Шевченко.

Гроші на картках значно мобільніші, ніж гроші на депозитах, навіть із опцією дострокового розірвання. «Сьогодні депозитні ставки не стимулюють людей надавати перевагу дохідності перед мобільністю грошей. Водночас банкам немає з чого підвищувати ставки за вкладами, оскільки в Україні немає і навряд з’явиться масове валютне кредитування. На жаль, іноземна валюта досі розглядається багатьма як валюта формування заощаджень», — зазначає Дмитро Мусієнко. Високу ставку — до 4% — дають хіба що довгі депозити. «Серед валютних вкладів високий попит мають строки 36–60 місяців, оскільки за ними банки можуть запропонувати цікаву дохідність», — розповіла Ірина Стрепетова.

Ще одна тенденція — міграція коштів фізосіб між банками. Державні банки за рік втратили $359 млн (Ощадбанк — $134 млн, ПриватБанк — $106 млн), які перейшли до банків іноземних банківських груп (+$266 млн) та банків із приватним капіталом (+$135 млн). Абсолютним лідером за приростом валютних коштів став Універсал Банк, який отримав $114,5 млн. До трійки лідерів увійшли також ОТП Банк (+$73 млн) та Райффайзен Банк Аваль (+$66 млн). При цьому саме банки з іноземним капіталом першими запровадили «нульові» ставки, наприклад, ОТП Банк та Креді Агріколь Банк за доларовими вкладами платять по 0,01%. Стільки само вже платить найбільший банк — державний ПриватБанк. Із витратами клієнтів на обслуговування поточного та карткового рахунку йдеться про де-факто від’ємні процентні ставки. Фактично не банк сплачує вкладнику кошти за користування його грошима, а клієнт оплачує банку послугу безпечного зберігання своїх заощаджень.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [202.31 KB]

ПРОДОВЖЕННЯ ТРЕНДІВ

Упродовж минулого року депозитні ставки знижувалися, рухаючись за обліковою ставкою НБУ, яка впала до історичного мінімуму 6%. У січні — квітні 2021-го індекс UIRD ще трохи знизився з 8,7% до 8,33%. «За відсутності інфляційних та курсових шоків суттєвої різниці в прибутковості за депозитами відносно поточних ставок у короткостроковій перспективі не очікується», — зазначила Катерина Шевченко. Багато банкірів прогнозують збереження тренда. «Ринок ще не досяг стану рівноваги і продовжить реагувати зниженням процентних ставок на макроекономічні зміни, що відбулися в 2020 році. Тенденція зниження ставок буде зберігатись як необхідність здешевлення кредитних ставок», — каже Антон Тютюн. Воно може бути несуттєвим. «Зараз ставки перебувають на історично найнижчому рівні, тому можливе лише незначне зниження», — зазначив Сергій Анніков.

Оскільки банківська система має надлишкову ліквідність, Дмитро Мусієнко не очікує суттєвих коливань ставок, які можуть змінюватися «плюс-мінус на 1 в.п. залежно від поточних потреб банків». Ірина Стрепетова вважає, що в умовах високого попиту населення на депозити банки мають змогу не підвищувати ставки, які «цього року можуть зрости на 0,5–1 в.п.». Ключову роль у цьому зіграє Нацбанк. «У 2021 році все залежатиме від політики НБУ, рівня облікової ставки, інфляції та політичної ситуації в Україні», — впевнений Олег Клименко. Через прискорення інфляції НБУ в березні почав повертатися до жорсткої монетарної політики: облікова ставка зросла до 6,5%, а в квітні — до 7,5%. «У разі підвищення облікової ставки більш ніж на 1 в.п. допускаю зростання дохідності роздрібних депозитів до кінця року на 1 в.п.», — каже пан Дудник. Але банки часто реагують із запізненням на підвищення облікової ставки НБУ. «Маючи достатній запас ліквідності, вони не вдаватимуться до агресивної цінової конкуренції за депозити», — впевнений пан Демків.

Зниження ставок продовжиться і у валютному сегменті. «Розвороту тренда зниження дохідності валютних депозитних програм у 2021 році не очікуємо. Навпаки, не виключаємо, що частина банків почне взагалі закривати програми залучення депозитів у іноземних валютах», — вважає Дмитро Дудник. Це вже почалося. На сайті Укрсиббанку відсутні пропозиції валютних депозитів. «Із середини 2020 року Райффайзен Банк Аваль припинив відкриття нових строкових депозитів в іноземній валюті. Наші клієнти можуть відкривати лише поточні рахунки в іноземній валюті», — сказав Сергій Анніков.

У 2021 році посилиться тенденція цифровізації ринку депозитів, і клієнти надаватимуть перевагу дистанційному обслуговуванню. «Низка банків, що не мають певних продуктів, які є в конкурентів, будуть намагатися їх впровадити. Зокрема, йдеться про розвиток каналу продажів депозитів онлайн», — пояснює Дмитро Дудник. 

Загальний обсяг вкладень буде зростати. «У 2021 році ми очікуємо на приріст строкових депозитів у гривні та незначну зміну ставок за ними, подальше зниження ставок в іноземних валютах та зростання частки коштів на вимогу», — каже Ірина Стрепетова. У підсумку банки мають побачити скорочення портфеля валютних депозитів, зменшення розриву в гривневих ставках між банками, посилення конкуренції за диджитального клієнта та «битву» банківських застосунків. «Плюс широке впровадження програм контролю якості обслуговування», — впевнений Дмитро Мусієнко.

ДОВГООЧІКУВАНІ ЗМІНИ

НБУ пропонував компенсувати падіння ставок шляхом скасування для депозитів 18-відсоткового податку на доходи фізосіб. «НБУ виходив з ініціативою скасування податку на доходи з депозитів, який складається з 18% ПДФО і 1,5% військового збору, аргументуючи це низьким поточним рівнем депозитних ставок. Але уряд не врахував запропоновану ініціативу», — зазначив Антон Тютюн. Можливого скасування ПДФО не помітять валютні вкладники, оскільки «ставки вже перебувають майже на нульовому рівні», але воно буде відчутне для гривневих депозитів. «Щодо гривні вплине позитивно, але переважно для заможних клієнтів, які зберігають на депозитах суттєві суми. Також зміни будуть більш відчутні за середньо- та довгостроковими депозитними програмами, оскільки на них формується більш суттєва сума, яку клієнт сплачує у вигляді податків», — розповідає Дмитро Дудник.

Скасування оподаткування автоматично збільшить доходи вкладників майже на 25%. «Можливо, це стимулюватиме їх активніше заощаджувати на строкових депозитах, уникаючи спокуси витрачати заощадження з карток. Оскільки понад 40% власників депозитів нашого банку — люди пенсійного віку, це було б цікаво з точки зору формування справді пенсійних заощаджень», — каже Дмитро Мусієнко.

Інший фактор впливу на ринок депозитів — запровадження НБУ коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR), який визначає мінімальний рівень ліквідності банку на горизонті один рік. З 1 квітня норматив становитиме 80%, з 1 жовтня — 90%, а з 1 квітня 2022 року — 100%. Цей норматив має стимулювати банки пропонувати вкладникам довгі депозити. «За депозитами строком більш ніж рік процентні ставки, як правило, найвищі, що є більш цікавим для клієнтів», — зазначає Олег Клименко.

Але згода клієнтів розміщувати кошти на тривалий строк залежить також від економічної та політичної ситуації. Банки в умовах зниження ставок не готові фіксувати високу ставку надовго. «Уведення довгих депозитів терміном понад рік до лінійки Ощадбанку є цікавим для вкладників, але ситуація на депозитному ринку характеризується нестабільністю в частині рівня ставок. Це не дає нам можливості встановлювати фіксовані цікаві ставки за депозитами на довгі терміни, оскільки це пов’язано з істотними процентними ризиками для банку в майбутньому», — пояснює Антон Тютюн. Тому суттєві зміни в банках зараз не очікуються. «Запровадження NSFR не матиме особливого впливу на депозитну політику банків. Процентні ставки сьогодні практично однакові на всі строки, а клієнти завжди вибирають або високу ставку, або короткий строк, тому цей норматив буде більш практично використовуватися після суттєвого підвищення ставок на довгі терміни», — вважає Ірина Стрепетова.

Якщо всі негативні для клієнтів сценарії справдяться і дохідність за депозитами знову зменшиться, вкладники, особливо заможні, шукатимуть більш дохідну альтернативу. «Є кілька альтернатив банківським депозитам, якими користуються українці: ОВДП, придбання нерухомості, банківські метали», — перелічує Антон Тютюн. У 2020 році інвестиції фізосіб в облігації внутрішньої державної позики зросли до 11,1 млрд грн. «Хоч і не масово, з обмеженим попитом, але ОВДП можуть стати конкурентом депозитам, якщо ці вкладення принесуть цікаву дохідність», — сказав Дмитро Мусієнко і зазначив, що дохід від депозитів нижчий, ніж від ОВДП, навіть без фактора оподаткування, якого немає в разі інвестування в держпапери.

Але цей шлях не для всіх. «Попри невисокі ставки депозити є найпопулярнішим варіантом розміщення вільних коштів, оскільки це зрозумілий для населення інструмент. Загрозу перетоку коштів із депозитів у такі інструменти, як ОВДП, криптовалюти, нерухомість або іноземний фондовий ринок, ми вважаємо незначною, оскільки ці інструменти менш зрозумілі населенню. Окрім того, за ними більш високий поріг для старту інвестування, водночас мінімальна сума за депозитом стартує від декількох тисяч гривень чи сотень доларів», — зазначила Ірина Стрепетова.