Високі ставки за кредитами, жорсткі вимоги до позичальників і закредитованість бізнесу змушують компанії шукати альтернативи класичному банківському кредитуванню. І якщо раніше документарні операції, факторинг і лізинг банки пропонували переважно великим корпоративним клієнтам, то тепер відзначають щораз більший попит і з боку клієнтів МСБ

Українські банки розробили цілу низку продуктів, які можуть стати альтернативою класичному кредитуванню. Найбільш зрозумілим для клієнта і при цьому менш ризиковим для банків є лізинг: останніми роками цей напрям в Україні стає дедалі популярнішим. За даними Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за результатами 2019 року український ринок лізингу п’ятий рік поспіль продемонстрував зростання. Вартість лізингових угод, укладених протягом минулого року, в порівнянні з 2018 роком зросла на 14,5% — до 24,65 млрд грн. Порівняно з 2017 роком зростання становило 92%. Розмір портфеля лізингових компаній протягом 2019 року зріс майже на 11% — до 27,75 млрд грн. «Стійка позитивна динаміка ринку лізингу протягом останніх років спричинена низкою сприятливих факторів, серед яких стабільність гривні, активний вихід українського виробника на європейські ринки, лібералізація економіки, а також підвищення фінансової грамотності населення та бізнесу. Ознайомлення з особливостями фінансового лізингу як інструменту фінансування дає змогу малому та середньому бізнесу скористатися його доступністю та перевагами перед кредитом», — вважають в асоціації «Українське об’єднання лізингодавців».

Традиційно лізингом займаються спеціалізовані компанії. Деякі з них входять до банківських груп. Наприклад, лідером лізингового ринку, за даними Нац­комфінпослуг, є «ОТП Лізинг». Однак минулого року послуги лізингу банки почали просувати і самостійно. Найбільш активними гравцями на банківському ринку є Укргазбанк, ПУМБ, Кредобанк, Альфа-Банк, ТАСкомбанк. У 2020 році лізинг почав розвивати і Креді Агріколь Банк. «Впровадження цього напряму дасть можливість клієнтам банку отримати додатковий інструмент фінансування для оновлення та розширення парку техніки», — пояснює директорка департаменту маркетингу Креді Агріколь Банку Тетяна Шаповал.

Заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников вважає фінансовий лізинг простим і зручним інструментом для клієнтів. «Тут не потрібна застава і немає вимог щодо самостійного страхування предметів лізингу. Як наслідок, немає самостійного врегулювання страхових подій. Ми надаємо гнучкий графік оплати. Крім того, клієнт без посередників відразу отримує необхідні йому предмети лізингу, готові для використання у виробничій або господарській діяльності. Немає часових витрат на переговори, укладення договорів із постачальником, додаткових фінансових витрат і платежів», — перераховує банкір.

Начальник управління торгового фінансування і факторингу Райффайзен Банку Аваль Сергій Костогриз зазначає, що минулого року особливо популярними напрямами продажів були залізничні вагони і напіввагони, легкові та вантажні автомобілі, сільськогосподарська техніка та сільгоспобладнання: трактори, комбайни, сівалки. Щоб здешевити фінансування для клієнтів, банки поширюють на лізинг програми компенсації вартості з виробниками і постачальниками техніки. У ПриватБанку, наприклад, співпраця з Toyota, Nissan, Peugeot, Citroën, Renault, Mitsubishi дає можливість пропонувати бізнесу і фіз­особам-підприємцям транспорт (легкові авто, мікроавтобуси та вантажний автотранспорт) у лізинг від 0,01% річних.

ФАКТОР МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Другим за популярністю продуктом є факторинг. «Головна особливість факторингу як продукту — він не обтяжує баланс компанії новою кредиторською заборгованістю, а відображається як надходження виручки від реалізації товарів або послуг, що природним чином має вплив на основні показники прибутковості та ліквідність балансу. Інструмент має попит на ринку, оскільки перевагою будь-якого постачальника товарів або послуг є можливість надати своїм покупцям оплату з відстроченням платежу, але водночас постачальник якимось чином повинен закрити свої касові розриви. В даному випадку компанії-постачальнику ми пропонуємо скористатися таким продуктом, як факторинг», — пояснює Сергій Костогриз.

Директор з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Віталій Палюра нагадує, що українські банки почали системно пропонувати факторинг у 2002—2003 роках. Таке фінансування цікаве компаніям, які провадять діяльність на ринках, що зростають і мають стабільних покупців: банк під час прий­няття рішення про надання факторингу розглядає не тільки фінансові показники постачальника товару — майбутнього клієнта з факторингу, а й аналізує надійність, платіжну дисципліну і репутацію покупця, а також стан ринку за цим видом товару. До того ж це хороший інструмент хеджування валютних ризиків імпортерів.

За словами Сергія Костогриза, вартість факторингу трохи вища, ніж стандартного кредитування, що пояснюється наявністю додаткового сервісу: банк повністю або частково супроводжує портфель дебіторської заборгованості постачальника, допомагає йому відстежувати, адмініструвати, ­контролювати часто дуже значний потік поставок. «Цей сервіс дає змогу компанії-постачальнику не наймати додатковий персонал для роботи з портфелем дебіторської заборгованості, а передати це банку, його співробітникам і аналітичним системам», — пояснює банкір.

При цьому в просуванні факторингу є свої складності. «На сьогодні його активізацію стримує відсутність більш специфічної законодавчої бази, особ­ливо щодо розмежування «реального» факторингу і послуг колекторського бізнесу або купівлі портфеля простроченої заборгованості. Також уже досить тривалий час ми спостерігаємо розвиток ринку електронних сервісів, але варто зазначити, що судові кейси стосовно визнання легітимності електронних документів на поставку товару є не до кінця зрозумілим полем для юридичної практики. Розвиток ринку страхування ризиків і просування в напрямку захисту прав кредиторів будуть тими відправними точками, які дадуть нам змогу побачити значне збільшення обсягів ринку», — вважає Сергій Костогриз.

Loading...

Taking too long?

Reload document

| Open in new tab

Загрузить [69.30 KB]

КОЖНОМУ ЗА МОЖЛИВОСТЯМИ

Укргазбанк в якості альтернативи класичному кредитуванню пропонує також інструменти структурованого та торговельного фінансування: гарантії, документарні акредитиви, постімпортне фінансування, гарантії як забезпечення за кредитами. «Найбільший попит, враховуючи вимоги закону «Про державні закупівлі», мають тендерні гарантії. У 2019 році ми спростили умови і процедуру надання клієнтам ММСБ таких гарантій, а також скоротили термін ухвалення рішення. Тепер за тендерними гарантіями, а також гарантіями, забезпеченими коштами, наші клієнти можуть подати всі документи онлайн, завіривши їх цифровим підписом, і отримати рішення про надання гарантії протягом одного дня», — розповідає директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Наталя Буткова-Вітвіцька.

Для фінансування імпорту популярним інструментом є акредитиви з відстроченням платежу. «Якщо для виробництва товару (наприклад, обладнання) іноземному постачальнику потрібен час, фахівець із торговельного фінансування порекомендує клієнту замінити будь-які форми передоплати або графіки платежів на підтверджений акредитив із відстроченням платежу. Це дасть змогу іноземному постачальнику відразу отримати плату за товар в іншій країні. А український покупець зможе розрахуватися за товар пізніше, після запуску обладнання та початку продажів в Україні», — пояснює Тетяна Шаповал.

Водночас сільськогосподарські виробники активно використовують авалювання векселів. «Наш банк пропонує можливість використання векселів під час купівлі агротехніки в якості заміщення класичного кредитування на перший рік фінансування, що істотно здешевлює клієнту вартість отриманого фінансування», — розповідає Тетяна Шаповал.

СКЛАДНОСТІ ПРОДАЖУ

Документарні операції обходяться клієн­ту набагато дешевше, ніж класичні кредити. «Оскільки документарні операції — це безресурсні операції, на відміну від кредитування, тобто банк надає не грошові кошти, а зобов’язання заплатити в майбутньому під час настання певних обставин, їх вартість у кілька разів нижча для клієнта», — пояснює Тетяна Шаповал. За її словами, в ті періоди, коли ставки за кредитами перевищували 20% річних, ціна документарних інструментів була на рівні 4%. Сергій Костогриз радить орієнтуватися на облікову ставку НБУ за гривнею та міжбанківські процентні ставки за валютою — це й становитиме основну різницю у вартості порівняно з класичним кредитуванням.

Але більш дешеве фінансування не робить його автоматично привабливим для позичальників: низька фінансова грамотність клієнтів МСБ стримує розвиток альтернативного фінансування. «Якщо великі компанії вже знайомі з інструментами структурованого та торговельного фінансування і часто їх використовують, то клієнти сегмента МСБ мають менше досвіду, тому банкам доводиться навчати своїх клієнтів у процесі співпраці», — вважають в Укргазбанку.

Як правило, клієнт приходить у банк за фінансуванням, і саме банк допомагає вибрати оптимальну форму. Наприклад, клієнтові можуть порекомендувати замістити кредитні ресурси документарними інструментами, які дають змогу отримати від постачальника відстрочення платежу за поставлений йому товар або послуги, забезпечивши постачальника гарантією банку.

Сергій Костогриз зазначає: що більш конкурентним є середовище роботи клієнта, то більше клієнт обізнаний про можливі альтернативні схеми фінансування. «При цьому зростає рівень фінансової грамотності клієнтів, їх неможливо ввести в оману, просто «просунувши» банківський інструмент без очевидної для них вигоди. Тенденція однозначна — дедалі більша кількість клієнтів звертаються в наш банк із чітким запитом, вони готові вислухати альтернативні пропозиції банку та оцінити їх», — розповідає банкір.