У пошуках клієнта

Дедалі більше банків декларують активність у сегменті кредитування МСБ. Однак кількість компаній, за які банки борються, залишається незмінною. Ситуацію мала змінити держпрограма підтримки малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%». Але коронавірусний карантин вніс свої корективи: незважаючи на те що змінені умови дають змогу отримати фінансування більшій кількості постраждалих підприємців та на більшу суму, перед банками стоїть завдання хоча б зберегти обсяг і якість наявних кредитних портфелів

На початок 2020 року кредитуванням малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні займалися понад половину банків — близько 40 кредитних установ. «При цьому активних гравців — близько 20, що дає змогу вважати цей сегмент кредитування досить конкурентним», — упевнений керівник з мікрокредитування ПУМБ Віктор Харковець.

Як зазначає директорка департаменту розвитку продуктів для МСБ Креді Агріколь Банку Оксана Чорнозуб, МСБ зараз перебуває у фокусі всіх універсальних банків. Це один із найбільш динамічних напрямів бізнесу. При цьому МСБ дуже диверсифікований з точки зору сфер ведення діяльності, обсягів і бізнес-моделей. «В принципі, будь-який банк може з усього різноманіття вибрати свій цільовий сегмент і фокусувати на ньому свою активність. Наприклад, для нас у фокусі був і залишається сегмент агро, також ми активні в індустріях, які мають відношення до продуктів харчування і товарів широкого попиту, імпортозамінної продукції», — перераховує Оксана Чорнозуб. За її словами, основна конкуренція розгортається між 15 найбільш активними банками, які задають загальний тренд фінансування сегменту МСБ. Серед них — Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь Банк, Укрсиббанк, Кредобанк, ОТП Банк, ПУМБ, «Південний», Альфа-Банк, ТАСкомбанк, Піреус Банк.

Незважаючи на те що обсяг кредитного портфеля юросіб за підсумками 2019 року знизився на 11,6%, банки, що працюють у сегменті МСБ, заявляють про істотні прирости. Наприклад, ПриватБанк минулого року прокредитував МСБ на 8,3 млрд грн. В Ощадбанку кредитний портфель клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) збільшився на 1,6 млрд грн — до більш ніж 6 млрд грн. При цьому за рік банк видав 4,3 млрд грн кредитів. Зміни в підходах до кредитування, удосконалення процесів, інвестиції в розвиток персоналу і спрощення умов за кредитними продуктами дали змогу ПУМБ наростити портфель МСБ до 2,7 млрд грн (+1 млрд грн виданих кредитів за рік). ТАСкомбанк збільшив обсяги кредитування МСБ вдвічі — до 730 млн грн, а Піреус Банк прокредитував МСБ на 500 млн грн.

ФАКТОРИ УСПІХУ

За даними дослідження «50 провідних банків України», фінансування для МСБ обходилося минулого року в середньому в 20,72% річних. При цьому кредити, навіть короткострокові, не кажучи вже про довгострокові інвестиційні, під 17–22% річних може обслуговувати далеко не кожен бізнес. Знизити вартість фінансування дають змогу партнерські програми з виробниками техніки або з міжнародними фінансовими організаціями, такими як ЄБРР, KfW, ЄІБ, а також з Європейським Союзом.

Партнерами Ощадбанку, наприклад, є 164 постачальники транспортних засобів і техніки, які готові взяти на себе частину кредитного навантаження позичальника. В результаті ­бізнес може залучити фінансування від 0,01% річних. В Ощадбанку стверджують, що велика кількість партнерів дає змогу клієнтам скористатися «Конструктором програм», тому практично будь-який позичальник може отримати пільгове фінансування.

Існують також програми підтримки бізнесу за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. «Ми співпрацюємо з місцевими органами влади, які компенсують частину відсоткової ставки підприємцям. Такі програми підтримки малого бізнесу діють практично в усіх областях», — розповідає заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич. Розмір компенсації може досягати 40% від вартості техніки.

Важливим фактором, крім вартості кредиту, є умови фінансування, в тому числі швидкість прийняття рішення та механізм оформлення позики. ПриватБанк, наприклад, спростив процес кредитування під заставу депозитів фізосіб, у тому числі керівників підприємств. Це дало змогу фізособам-підприємцям та компаніям, де власник є директором компанії, оформити кредит під заставу депозиту всього за пару годин. «Наш рекорд — видача кредиту за 37 хвилин. За спрощеною схемою найбільший таймінг займає не процедура з боку банку, а очікування підписів документів від клієнта», — розповідає керівник напряму МСБ ПриватБанку Сергій Клюєв. У банку зазначають, що оформити кредит під 2% річних можна за умови, що депозит і кредит в одній і тій самій валюті.

Ощадбанк для позичальників із річною виручкою до 10 млн грн (мік­робізнес) і до 80 млн грн (малий бізнес) розробив програму мікрокредитування, яка передбачає фінансування на суму до 5 млн грн за спрощеною схемою і з лояльними вимогами до застави. «А для кредитів на суму до 250 тис. грн ми впровадили скорингову модель ухвалення рішення, в результаті чого кредит видається протягом двох днів», — розповідає Андрій Стецевич.

Максимально простим стало також оформлення овердрафту: дедалі більше гравців банківського ринку пропонували таку послугу навіть клієнтам «з вулиці». В Ощадбанку, наприклад, можна без застави і поручительства отримати овердрафт на суму до 100 тис. грн одночасно з відкриттям поточного рахунку. Якщо клієнт зацікавлений в більшій сумі, йому потрібно подати в банк пакет документів для оформлення класичного овердрафту, за яким максимальний ліміт може становити до 10 млн грн. Процентна ставка за цим овердрафтом становить від 17% річних.

ПУМБ на початку 2019-го запропонував юрособам овердрафт «Легкий». Його головні відмінності від звичайного овердрафту — швидка процедура оформлення (до трьох днів), мінімальний пакет документів (тільки офіційна фінансова звітність), а також відсутність застави і нульова комісія за видачу. «Цей продукт ми позиціонуємо навіть не як кредит, а як сервіс для трансакційних клієнтів, які проводять свої обороти за рахунками в нашому банку», — говорить Віктор Харковець. Максимальний ліміт становить до 35% від середньомісячних оборотів за рахунком клієнта (від 100 тис. грн до 1 млн грн) із періодом обнулення 30 днів. Водночас класичний овердрафт передбачає детальний аналіз банком фінансового стану бізнесу. При цьому компанія може розраховувати на кредит у розмірі до 100% від щомісячних оборотів за рахунком, але без періодичного обнулення заборгованості, з диференційованою відсотковою ставкою (що коротший період користування, то нижча ставка), з можливістю оформити ліміт до 2 млн грн без застави, а понад цю суму — з неповним покриттям заставою.

У ТАСкомбанку кредитний ліміт до 20 тис. грн із терміном погашення в 30 днів надають без вимог до підтвердження прибутковості бізнесу і до забезпечення. Ліміт у розмірі до 30% від суми надходжень на рахунок за минулий місяць (але не більш ніж 500 тис. грн) обійдеться в 23% річних, додатково доведеться сплатити комісію в розмірі 0,5% на місяць від максимально обраної суми. Класичний овердрафт у банку з терміном погашення в 30 днів і диференційованою ставкою залежно від терміну використання (від 17% до 20% річних) дешевший, ніж кредитний ліміт на рахунок, однак і вимоги вищі. Мінімальна сума — 500 тис. грн. Встановлюється ліміт залежно від суми чистих надходжень на рахунок, але не більш ніж 80%.

Ще однією тенденцією 2019-го стали цільові кредити. Крім традиційних кредитів на купівлю устаткування або техніки, з’явилися іпотечні кредити для бізнесу. ПриватБанк, наприклад, готовий видати позику на суму до 75% вартості нерухомості строком на п’ять років. У кредит можна придбати комерційну нерухомість (магазини, приміщення під склад або базу), а також житлову нерухомість, яку планується використовувати в комерційних цілях. У банку стверджують, що від позичальника потрібен мінімальний пакет документів. Популярними є також кредити аграріям: банки зміщують графік погашення позик таким чином, щоб виплати почалися після збору врожаю.

Однак залучають банки клієнтів не тільки завдяки різноманітності кредитних програм під індивідуальні потреби бізнесу, але й легкості їх отримання: дедалі більше банків готові видавати кредити онлайн. Наприклад, технології «ТАС24 Бізнес» дають змогу клієнтам банку подавати заявки з документами на кредитування і підписувати договори виключно онлайн, без відвідування відділень.

ГНУЧКИЙ ПІДХІД

Минулого року банки опинилися на роздоріжжі. З одного боку, жорсткі вимоги до оцінки ризиків позичальника змушували відмовляти клієнтам у фінансуванні. «Банки продовжували вести зважену політику ризиків у відповідь на нові нормативи ліквідності від НБУ, які змушують більш обережно ­вибудовувати кредитну політику і максимально мінімізувати ризики. До того ж рівень дефолтності бізнесу продовжував залишатися досить високим», — пояснює керівник «ТАС24 Бізнес» Сергій Бочаров. А з іншого боку — надлишкова ліквідність і зростання конкуренції підштовхували до пошуку нових позичальників.

Оксана Чорнозуб зазначає, що в 2019 році спостерігався тренд на створення більш гнучких підходів до ­оцінювання клієнтів залежно від ­розміру бізнесу, кредитного продукту і його суми. «При цьому основні гравці ринку, як і раніше, бажають бачити серед своїх клієнтів компанії з гарною бізнес-репутацією і кредитною історією. На перше місце ставиться здатність обслуговувати борг. Принцип «ломбардного фінансування» для провідних банків залишився далеко в минулому», — каже Оксана Чорнозуб. У Креді Агріколь Банку до сегменту МСБ належать клієнти з виручкою до $10 млн на рік. Сума ліміту на одного позичальника залежить насамперед від розміру бізнесу і його потреб, але максимальний ліміт у банку визначили в межах $3 млн.

У ТАСкомбанку максимальна сума кредиту під тверду заставу (рухоме і нерухоме майно) — 25 млн грн, а бланкового кредиту — 5 млн грн. Банк централізовано раз на місяць переглядає ліміти для поновлюваних кредитних ліній, кредитних лімітів на рахунок і овердрафтів.

У ПУМБ впевнені: позичальник повинен бути надійним, мати гарну репутацію і стійкий бізнес. Важливий фактор — кредитна історія. Підтримкою для банків став кредитний реєстр НБУ, створений ще навесні 2018 року. До нього банки подають інформацію про позичальників — фізичних та юридичних осіб із сумою заборгованості (тіло кредиту і відсотки) понад 100 мінімальних зарплат (тоді цей ліміт становив 372 тис. грн, зараз — 472,3 тис. грн). Уже з 1 січня 2019 року банки були зобов’язані оцінювати кредитний ризик своїх позичальників з урахуванням даних із кредитного реєстру.

Якісний фінансовий облік, продумана бізнес-модель, адекватна оцінка можливостей і ризиків, уміння планувати — все це додавало балів потенційним позичальникам. Наявність застави важлива, особливо для великих сум кредитів, але гарний фінансовий стан бізнесу для банку має перевагу і може допомогти знизити вимоги банку до застави.

В Ощадбанку готові кредитувати компанії, що працюють щонайменше 12 місяців. Бізнес повинен бути прибутковим, мати позитивну ділову репутацію, а також у змозі надати банку забезпечення (за винятком кредитів у формі овердрафту та мікрокредитів до 500 тис. грн, за якими можливе бланкове кредитування). «Розуміючи, що не всі компанії сегмента МСБ мають застави у формі нерухомості, банки дедалі частіше надають бланкові кредити, покладаючись на гарний фінансовий стан клієнта і його позицію на ринку. Ми готові надавати бланкову частину ліміту в сумі не більш ніж 5 млн грн. Для цього компанія повинна показувати стабільний фінансовий стан і гарну кредитну історію», — уточнює голова правління Піреус Банку Сергій Наумов. У Піруес Банку стандартна сума кредиту не перевищувала 50 млн грн терміном до трьох років. Забезпеченням було рухоме і нерухоме майно з покриттям не менш ніж 0,75.

ГАРНИЙ СТАРТ

На 2020 рік банкіри будували великі плани. У ПриватБанку розраховували прокредитувати МСБ на 10 млрд грн, Ощадбанк планував збільшити кредитний портфель на 3,2 млрд грн. «Ми поставили за мету як мінімум повторити темп приросту — подвоїти портфель до 1,4 млрд грн», — ще в лютому ділився планами Сергій Бочаров. Очікували банкіри і зниження процентних ставок.

Додавала оптимізму також активна участь держави в розвитку МСБ. На початку року на державному рівні запущено дві програми, спрямовані на підтримку МСБ. Перша — програма FinancEast, яка дає змогу клієнтам сег­мента ММСБ, що зареєстровані або провадять діяльність на підконтрольних уряду України територіях Донець­кої та Луганської областей, отримати фінансову підтримку ЄС в розмірі до 50% вартості інвестиційного проєкту. Друга — держпрограма підтримки малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», яка поширювалася в тому числі на стартапи. Спочатку планувалося, що в рамках програми бізнес зможе отримати п’ятирічні кредити в гривні під 5% (для компаній з виручкою до 25 млн грн і створенням мінімум двох робочих місць протягом першого ­кварталу), 7% (з виручкою до 25 млн грн) або 9% річних (з виручкою до 50 млн грн). 

Передбачалося, що кошти компанії зможуть направити на придбання і модернізацію основних засобів, на будівництво, реконструкцію або ремонт приміщень, де ведеться основна господарська діяльність. Максимальна сума кредиту була встановлена на рівні 1,5 млн грн.

Умови програми обмежують комерційну ставку на рівні не більш ніж 22%. А різницю в ціні покриває держава. В бюджеті 2020 року на програму передбачили 2 млрд грн. Спочатку програма була розрахована тільки на держбанки, однак після запуску до неї підключилися і приватні кредитні установи.

Проте коронавірусний карантин боляче вдарив по МСБ, тому уряд кілька разів переглядав умови програми. Максимальна сума кредиту була збільшена до 3 млн грн, а виручка компанії — до 100 млн грн. Розширили також цілі, на які може видаватися кредит. Крім інвестиційних кредитів, тепер компанія може рефінансувати отримані раніше кредити і фінансувати оборотний капітал (кредити терміном до двох років), у тому числі для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва). При цьому звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього, а для повернення таких позик діятиме відстрочка до дев’яти місяців. Мінімальна вартість таких кредитів становить всього 3%, а рефінансувати поточні кредити можна під 0% за період до 31 березня 2021 року.

На цю програму банкіри покладали великі надії в 2020 році: вона повинна була дати поштовх розвитку МСБ в Україні. І за перші півтора місяця компанії подали 14,4 тис. заявок на суму 9,5 млрд грн. Але тепер, незважаючи на оновлені умови держ­програми, які дають змогу кредитувати більш широке коло позичальників на різноманітні цілі, оптимізму в банкірів поменшало. «Ризики залишаються на боці банків. Держава ризики на себе з повернення кредиту не бере. І саме банк оцінює, наскільки реалістичний проєкт хочуть реалізувати підприємці», — пояснює голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. Щоб це виправити, держава почала надавати кредитні гарантії. Сергій Наумов вважає, що програма ­«­5-7-9%» — це не програма для кризи. «Це підтримка малого і середнього бізнесу. Програма була спрямована на те, щоб створювати бізнес. А це ризики зовсім інші», — сказав він. Заступник голови правління Правекс Банку Семен Бабаєв уточнив, що фінансувати програми банки можуть тільки в тому випадку, якщо вони дадуть бізнесу заробити, «а не просто видати гроші, які будуть даремно профінансовані та повернуться дефолтом на плечі банку».

Банкіри побоюються за якість наявних кредитних портфелів. За даними Нацбанку, до кінця квітня 30 українських банків запропонували своїм клієнтам, які до 1 березня не мали проблем з обслуговуванням заборгованості, кредитні канікули. «Цю опцію впровадили і більшість фінустанов, що активно кредитують населення або малий бізнес. Є банки, що працюють виключно з великим бізнесом. Такі банки в індивідуальному порядку опрацьовують питання кредитних канікул із клієнтами», — повідомили в НБУ. Вони нагадали, що «карантин не скасовує зобов’язань за кредитом, а кредитні канікули не зменшують суму боргу».

Банки пропонують переважно відстрочку сплати тіла кредиту, тобто клієнти тимчасово не платять основний борг, а от відсотки банки просять платити. «Не факт, що після завершення карантину всі продуктивні кредити повернуться до обслуговування. Цей ризик ми бачимо», — каже Семен Бабаєв. «Багато що залежить від того, як ми зараз будемо працювати з клієнтами. Якщо банк вживатиме жорстких заходів щодо погашення, не буде йти назустріч, це вб’є бізнес, а ми отримаємо NPL. Банки повинні усвідомлювати, що потрібно давати дихати бізнесу», — попереджає Сергій Наумов.

Переглянуть банки й підходи до видачі нових кредитів: бізнеси, які не доведуть, що виживуть у посткарантинній економіці, не отримають кредитів. Пріоритетним для кредитування напрямом Роман Шпек вважає інфраструктуру: будівництво та обслуговування доріг, мостів, ліній електропередач, портів. «Україна повинна бути привабливою. Нам треба повною мірою використовувати транзитний потенціал для трафіку IT, авіації, для завантаження морських портів», — підкреслив Роман Шпек.