Боротьба за якість
Банкіри в 2019 році активно стежили за найдовшим «серіалом» року — епопеєю формування незалежних наглядових рад державних банків та оновлення їх керівництва. Ця історія показала, що вплив Національного банку на кадрові рішення банків став дуже потужним. З часом регулятор лише посилює вимоги до якості корпоративного управління на банківському ринку
РИНОК ПРАЦІ НА ПІДЙОМІ
Минулий рік запам’ятався декількома несподіваними призначеннями. У жовтні 2019-го Володимир Лавренчук пішов із посади голови правління найбільшого приватного банку України — Райффайзен Банку Аваль — після 14 років керівництва установою, яку у 2005 році купив Raiffeisen. До відставки пан Лавренчук демонстрував амбіції очолити Нацбанк, але обраний навесні новий президент Володимир Зеленський не намагався звільнити Якова Смолія чи членів його команди. Наступника Володимиру Лавренчуку знайшли за кордоном: керувати банком запросили старшого експерта фінансового сектору в МВФ Олександра Писарука, який у 2014—2015 роках був першим заступником голови НБУ за керівництва Валерії Гонтаревої. А вона була його підлеглою в часи роботи в ІНГ Банку Україна.
У жовтні також змінився генеральний директор Альфа-Банку: замість Івана Світека об’єднаною з Укрсоцбанком установою почав управляти Рафал Ющак, який керував Альфа-Банком у Білорусі, а в 2012—2015 роках очолював правління польського Getin Holding. Цікаво, що вже через декілька місяців Іван Світек разом із інвесткомпанією Dragon Capital почали викуп у Getin Holding їхнього українського активу — Ідея Банку.
Були й інші кадрові зміні. У вересні Тарас Кириченко залишив пост голови правління Правекс Банку, замість нього банк очолив Джанлука Корріас. Ще в січні 2019-го Владислав Кравець, відомий як ексочільник корпоративного бізнесу Промінвестбанку, залишив посаду голови правління РВС Банку. В жовтні він очолив Перший інвестиційний банк, але вже в листопаді звільнився. У грудні цей банк очолив ексказначей Сбербанку Дмитро Золотько. На початку 2020-го з Індустріалбанку пішов голова Михайло Букрєєв, Єжи Яцек Шугаєв замість Гжегожа Шатковскі очолив Кредобанк, а керувати Креді Агріколь Банком замість Жан-Поля Пьотровскі почав інший експат — Карлос де Корда.
Ситуація на ринку в цілому виглядала стабільною. Значних скорочень не було — загальна облікова чисельність штатних працівників банків за рік зменшилася лише на 0,16% — до 132,87 тис. осіб. При цьому середні зарплати у фінансовій та страховій сферах зросли за рік на 22,7% — до 22,2 тис. грн.
З кінця 2018-го діє нове Положення про ліцензування банків, яке змінило механізм «відбілювання» репутації банкірів. Замість трирічного «бану» на прихід у керівництво банків екстопменеджерів банків-банкрутів НБУ запровадив обов’язковість «відбілювання» для всіх: новий шанс почали надавати лише тим керівникам, які працювали в банках, що збанкрутували, але своїми діями не доводили банк до неплатоспроможності. За 2019 рік Нацбанк погодив 206 керівників банків та підрозділів внутрішнього аудиту, зокрема сім осіб — за процедурою «відновлення» ділової репутації. «Відмовлено в погодженні 33 особам, у тому числі шістьом — у зв’язку з невідповідністю ділової репутації», — повідомили в НБУ.
Важливі кадрові зміни проходили й поза банківською системою. Дострокові парламентські вибори влітку програли 11 із 12 членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. До нового складу парламенту пройшов лише Юрій Солод. Представників фінансової сфери в Раді було недостатньо для лобіювання збереження комітету. Його об’єднали з фіскальним у комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Інтереси банківської спільноти почали представляти голова комітету Данило Гетманцев («Слуга народу») та його колеги по фракції: Олександр Дубінський став заступником голови, а Ольга Василевська-Смаглюк — головою підкомітету з питань функціонування платіжних систем. Першим заступником став Ярослав Железняк («Голос»), а підкомітет з питань банківської діяльності, монетарної стабільності, взаємодії з НБУ та захисту прав споживачів фінпослуг очолила Ольга Бєлькова («Батьківщина»). Юрій Солод також вступив до цього комітету.
До парламенту пройшов і Борис Приходько, ексзаступник голови НБУ, якого у 2014 році арештовували за підозрою в заволодінні 2,07 млрд грн Аграрного фонду в змові з Брокбізнесбанком. Потім він вийшов з-під варти, а справа «розвалилася». Приходько вступив до парламентського комітету з питань економічного розвитку. До цього самого комітету пішов і його колишній шеф — ексголова НБУ Степан Кубів.
Депутати Верховної Ради VIII скликання почали повертатися в банківський бізнес. Ексочільник комітету Михайло Довбенко в січні 2020-го став першим заступником голови Індустріалбанку, хоча вже в березні пішов. Ексдепутат Руслан Демчак ще в грудні придбав 1% акцій РВС Банку, а в лютому очолив його наглядову раду. Власник банку Олександр Стецюк пішов із посади голови правління.
У правлінні Нацбанку змін не було, але кадрові ротації відбулися в Раді НБУ. Призначений наприкінці серпня уряд прем’єра Олексія Гончарука залучив на нову посаду міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова. Заради проведення земельної реформи він пішов із поста заступника голови Ради НБУ. Він покликав у міністерство директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергія Ніколайчука, який став його заступником.
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці На вакантну позицію члена Ради НБУ парламент лише на початку листопада призначив головного експерта з питань грошово-кредитної політики Ради НБУ Віталія Шапрана. Він долучився до лав критиків дій правління Нацбанку, чим змінив баланс сил усередині Ради. Одразу після його призначення швидко закінчився конфлікт у Раді з повторним призначенням Богдана Данилишина на трирічне головування наглядовим органом. Його новим заступником став Василь Фурман.
Тимофій Милованов пропрацював в уряді пів року: після відставки Олексія Гончарука свої посади втратив і міністр економіки, і міністерка фінансів Оксана Маркарова. Новим міністром економіки в березні 2020-го став Ігор Петрашко, а міністри фінансів за місяць змінювалися двічі: спочатку був Ігор Уманський, а потім — Сергій Марченко. Це викликало масові зміни в командах їхніх заступників.
Активним роботодавцем для «топів» минулого року був і Фонд державного майна. Новий голова Дмитро Сенниченко призначив своїм першим заступником Леоніда Антоненка, екстопменеджера НБУ, а заступниками — ексзаступника голови правління Банку Форвард Костянтина Кошеленка та ексдиректора департаменту управління консолідованого продажу активів ФГВФО Тараса Єлейка.
Завантаження...
Завантаження...
ОПЕРАЦІЯ “ДЕРЖБАНКИ”
2019 рік пройшов під знаком корпоративної реформи Ощадбанку і Укрексімбанку. Влада мала сформувати незалежні наглядові ради, а голів правління, які працювали з 2014 року, — оновити на конкурсі. Уряд сформував наглядові ради лише в травні: затвердив по шість незалежних директорів, яких відібрали рекрутингові агентства, а також по одному представнику від уряду та парламенту. В Ощадбанку незалежними стали Шевкі Аджунер, Байба Апін, Пітер Бріггс, Міхаель Вайнштейн, Олексій Грінченко, Олексій Резніков, в Укрексімбанку — Торстен Пауль, Стівен Фішер, Дімітрі Чічло, Оляна Гордієнко, Сергій Коновець, Домінік Меню. Від уряду представниками стали Даніель Білак і Юрій Буца відповідно, а від парламенту — Дмитро Власов і Алла Шульга. Президент Володимир Зеленський своїх представників затвердив на початку липня: Юрія Храмова і Вікторію Страхову. Наглядова рада Ощадбанку головою обрала Шевкі Аджунера, а Укрексімбанку — Торстена Пауля.
Але на етапі погодження цих кандидатур Нацбанком стався збій. Цьому передувало липневе рішення наглядової ради Ощадбанку, яка «оцінила» роботу голови правління Андрія Пишного і без конкурсу продовжила контракт із ним ще на п’ять років. Після цього Нацбанк розглянув документи членів наглядової ради, провів тестування та співбесіди з ними і вирішив, що п’ять кандидатів не відповідають кваліфікаційним вимогам, тому 15 серпня не погодив їх. Відмову отримали три незалежні члени — Шевкі Аджунер, Олексій Грінченко та Олексій Резніков і два залежні — Дмитро Власов і Даніель Білак. Серед формальних причин рішення щодо Андрія Пишного не фігурувало, а обговорювалися інші, наприклад, конфлікт інтересів Шевкі Аджунера, який був одночасно головою наглядової ради і Ощадбанку (кредитор), і «Укрзалізниці» (його позичальник). Нацбанк вимагав заміни цих членів, тому новий уряд наприкінці вересня достроково припинив їхні повноваження. Обурені ексчлени ради пішли до Окружного адміністративного суду Києва, який в лютому 2020-го став на бік Шевкі Аджунера, Дмитра Власова і Олексія Резнікова. Але Нацбанк оскаржив рішення першої судової інстанції в апеляції.
Замість них уряд призначив незалежними членами Хуана Енріке Перес Калота, Янне Харьюнпаа і Ігоря Мітюкова, а своїм представником — Тараса Кириченка. Парламент провів новий конкурс і делегував Юлію Пашко. Головою наглядової ради стала Байба Апін. НБУ провів із ними співбесіди і в березні відмовив Ігорю Мітюкову. Знову через конфлікт інтересів: Ощадбанк володіє часткою в Нацдепозитарії, наглядову раду якого очолював Ігор Мітюков. Але Нацбанк цього разу був менш конфліктним і пообіцяв, що після зміни банківського законодавства може погодити його кандидатуру.
Завантаження...
Завантаження...
Ощадбанк не поспішав із заміною голови правління: конкурс оголосили лише в березні 2020-го. Ідентичний конкурс в Укрексімбанку оголосили ще в листопаді. Не з першої спроби, але керівника обрали — у лютому ним став Євген Мецгер, який був заступником голови правління Укргазбанку.
Із формуванням наглядової ради Укрексімбанку також виникали проблеми: НБУ в серпні не погодив Торстена Пауля. Замість нього головою ради стала Оляна Гордієнко, а вакантну позицію незалежного члена заповнив у листопаді Ласло Урбан. Поки НБУ розглядав документи екстопменеджерки НБУ Алли Шульги, її в середині листопада арештували у справі ВіЕйБі Банку, тому парламенту довелося висунути нового представника — наприкінці листопада ним став спеціаліст із ризик-менеджменту Дмитро Каплюк. Але надовго в наглядовій раді він не затримався і вже на початку квітня 2020-го перейшов на роботу в правління банку. Пан Каплюк не єдиний пішов із ради: у грудні звільнили Стівена Фішера. Тому на середину квітня наглядова рада була укомплектована на сім із дев’яти членів при кворумі в шість голосів.
З проблемами стикалася і наглядова рада ПриватБанку, коли начебто через е-декларування від посад відмовилися троє незалежних членів, які вже працювали в раді: Енгін Акчакоча, Андреа Манетта і Стівен Сіліг. Їх замінили на Шерон Іскі, яка очолила раду замість пана Акчакочі, Еран Кляйн і Надір Шейх. НБУ погодив усіх цих незалежних членів, а також Себастіана Шьонайх-Каролата, Ольгу Томаш, Романа Сульжика, представника парламенту — Сергія Олексієнка, уряду — Артема Шевальова, голови держави — Юлію Мецгер. Проте ПриватБанк втратив частину кадрів правління: в березні 2020-го Сергій Харитич, який керував оновленням «Приват24», звільнився й перейшов до Укргазбанку.
В Укргазбанку значних кадрових змін не відбувалося: в березні наглядова рада переобрала Кирила Шевченка головою правління ще на п’ять років, а його заступник, як зазначалося, очолив Укрексімбанк.
ТЕМНИЙ БІК РИНКУ
Робота банкіра дуже ризикована. Олександр Писарук вийшов на роботу в Райффайзен Банку Аваль 3 жовтня, але спокійно попрацювати зміг недовго. 11 листопада йому повідомили про підозру у справі про заволодіння 1,2 млрд грн коштів стабкредиту НБУ, який у 2014-му отримав ВіЕйБі Банк Олега Бахматюка. Суд відмовився підтримати позицію обвинувачення і арештувати Олександра Писарука на 60 днів із правом внесення застави у 30 млн грн. Підозрюваний відкидав будь-яку можливу змову з власником і керівництвом банку. Йому обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання і застави 5 млн грн, яку сплатив Райффайзен Банк Аваль. У банку заявили, що Писарук продовжить керувати установою. Підозру оголосили також Олегу Бахматюку і ексочільнику ВіЕйБі Банку Денису Мальцеву. Їх оголосили в розшук, як і ексголову наглядової ради Наталію Василюк. Під домашній арешт відправили члена Ради НБУ Миколу Каленського. Потім суттєвих зрушень у справі не було.
Із кримінальним переслідуванням зіткнувся також очільник Укрексімбанку Олександр Гриценко. СБУ затримала його 16 листопада — наступного дня після того, як банк оголосив пошук нового голови правління. Гриценка підозрювали у виведенні з-під арешту майна медіахолдингу UMH, сприянні легалізації $100 млн, отриманих незаконним шляхом чиновниками часів Віктора Януковича. Його відпустили із СІЗО під заставу у 3 млн грн, хоча прокурори вимагали 100 млн грн. Гриценко через затримання від керівництва банком не усували, і він пропрацював в Укрексімбанку до початку березня.
Боротьба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і правоохоронців за повернення виведених активів і стягнення збитків, завданих власниками, колишніми керівниками та пов’язаними особами банків-банкрутів, у 2019 році отримала «друге дихання». За підсумками розслідування нестачі коштів, які були розміщені на коррахунках банку «Фінанси та Кредит» в австрійському Meinl Bank (перейменувався в Anglo Austrian AAB Bank, а в листопаді 2019-го ЄЦБ відкликав його ліцензію) та ліхтенштейнському Bank Frick & Co., минулого року оголошено підозри п’ятьом членам правління, двом з яких обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, а решту оголошено в розшук. Із досудового розслідування було виділено два кримінальні провадження, за одним з яких у вересні ексвласнику Костянтину Жеваго була заочно оголошена підозра у розтраті 2,5 млрд грн. У грудні суд дозволив арештувати оголошеного в розшук Жеваго, а в січні — заморозити його активи.
Трьом керівникам та одному акціонеру банку «Національний кредит» оголосили підозру в розтраті 597,5 млн грн, які перебували на коррахунку в Bank Frick & Co., і в січні 2020-го обвинувальний акт спрямували до Шевченківського районного суду Києва. До цього самого суду в листопаді було скеровано обвинувальний акт за фактом розтрати $38 млн через Meinl Bank ексголовою правління та фінансовим директором Південкомбанку. У листопаді повідомлення про підозру отримали два топменеджери Вектор Банку за фактом заволодіння 28 млн грн. У грудні повідомлено про підозру двом колишнім очільникам правління Банку Михайлівський та іншим співробітникам за фактом зловживання повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки на 870 млн грн. За іншим епізодом Фонд подав цивільний позов на 202 млн грн. Також у грудні ексголові ради директорів Дельта Банку Олені Поповій заочно повідомили про підозру в розкраданні 4,4 млрд грн. У січні 2020-го оголосили підозру одному з керівників банку «Аксіома» в розтраті майна і завданні збитків ФГВФО на 89 млн грн.
Фонд активізував подання цивільних позовів. До кінця 2019 року кількість позовних заяв досягла 35. Вимоги Фонду стосувалися 605 пов’язаних осіб 34 банків на загальну суму 91,85 млрд грн. «Розгляд даної категорії спорів супроводжується проблемними питаннями визначення характеру та змісту спірних правовідносин; непоодинокими є випадки, коли суди, надаючи перевагу процесуальній стороні правовідносин, нівелюють їх матеріальну основу, займають позицію, за якої «форма превалює над суттю», що не сприяє виконанню завдань господарського судочинства щодо ефективного захисту прав і законних інтересів кредиторів неплатоспроможного банку», — розповіли у Фонді гарантування.
У грудні Фонд домігся арешту активів (земельні ділянки, транспортні засоби, корпоративні права) ексвласника Дельта Банку Миколи Лагуна в рамках забезпечення позову про стягнення шкоди майже на 700 млн грн. А в лютому 2020-го був арештований приватний будинок одного з колишніх керівників банку «Таврика» в рамках забезпечення позову Фонду гарантування на 650 млн грн.
Держава також переслідувала ексдепутатів за невнесення боргів у декларацію. В листопаді Дмитра Святаша оголосили в розшук через недекларування кредитного боргу перед банком на $1,2 млн, а Денису Дзензерському дистанційно оголосили про підозру в приховуванні 4,7 млрд грн боргів.
Завантаження...
Завантаження...
ЗНОВУ ДО ШКОЛИ
Ще наприкінці 2018 року НБУ ухвалив Методичні рекомендації щодо організації корпоративного управління в банках. Документ регламентує відповідальність та функції наглядової ради, правління, описує склад і колективну придатність ради, системи внутрішнього контролю та винагород, роботу комітетів ради, розкриття інформації про корпоративне управління. Регулятор стверджує, що банки виконують його інструкцію. «Звісно, є окремі випадки, коли банки з різних причин не виконують деякі приписи методичних рекомендацій, але ми залишаємося з ними в постійному діалозі щодо проблемних tempmail та в переважній більшості випадків знаходимо спільну мову, — повідомили в НБУ. — Перевірка дотримання методичних рекомендацій банками здійснюється на постійній основі як у процесі проведення інспекційних перевірок, так і в процесі безвиїзного нагляду».
Національний банк упродовж 2019 року перевірив 58 банків, які контролюють 97,5% активів. Фокус під час планових і позапланових інспекційних перевірок був спрямований на оцінку колективної придатності та кваліфікації вищого керівництва банків і оцінку якості впровадження системи управління ризиками. Оцінка діяльності банків під час планових перевірок здійснювалася за оновленою рейтинговою системою CAMELSО. Усереднена комплексна рейтингова оцінка банків за CAMELSO у 2019-му, як і у 2018 році, становила «2» в порівнянні з «3» в 2017-му, тобто була високою.
Банки покращили оцінки за компонентом «А» (активи). «Найчастіше найнижчі оцінки банки отримували за компонентами «О» (операційний ризик) та «М» (менеджмент) — 88,9% та 55,6% перевірених банків відповідно. Як і в 2018 році, компонент «О» залишився основною проблемною зоною банків, за яку вони отримували найнижчі оцінки, тоді як за компонетом «L» (ліквідність) у 2019 році найнижчі оцінки не отримав жоден із перевірених банків», — повідомили в НБУ.
Нацбанк переймається якістю кадрів, яких банки залучають до роботи. Щоб підвищити їх загальний рівень кваліфікації, НБУ створив Школу незалежних директорів. Її провели двічі: у грудні 2018 року та травні 2019-го. «Захід відвідало чимало представників банківської спільноти (кожен захід відвідали орієнтовно 300 осіб). Формат проведених заходів не був «навчанням» у класичному його розумінні. У першу чергу це був діалог із ринком щодо актуальних тем та тенденцій. При цьому значну частину спікерів та учасників панельних дискусій становили саме представники банків», — розповіли в НБУ.
Основною цільовою групою учасників були незалежні директори банків. «Хоча не всі банки змогли забезпечити присутність саме цих осіб, однак у подальшому ми змогли переконатися, що школи не пройшли даремно. Маємо історії, коли деякі учасники заходів після їх проведення вирішували змінити вектор діяльності в напрямку працевлаштування на посади незалежних директорів. Також є кейси, коли банки знайомилися зі своїми майбутніми незалежними директорами саме на наших заходах», — розповіли в НБУ. Результати цієї освіти НБУ бачить під час співбесід. «Наразі ми розуміємо, що формат заходу має бути більш інтерактивним. У контексті проєкту «спліт» корпоративне управління з певними особливостями буде поширюватися і на ринок небанківських фінансових послуг. Саме тому ми працюємо над удосконаленням концепції школи та оновленим форматом її проведення. До питання проведення школи ми зможемо повернутися наприкінці року», — пообіцяли в НБУ.
У 2020 році Нацбанк планував запустити нефінансовий аудит банків — оцінку корпоративного управління, процедур і процесів, усіх політик банку. «Він має включати більший обсяг інформації про пов’язаних осіб та операції», — анонсувала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Але пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 змінила плани і НБУ, і банкірів. Регулятор почав послаблювати вимоги і відкладати запровадження нових регуляцій. Наприклад, Національний банк від 7 квітня і до завершення карантину дозволив керівникам і кандидатам на керівні посади банків не проходити тестування. Співбесіди з кандидатами мали відбуватися лише у форматі відеозв’язку.
А парламент вирішив урізати зарплати в держсекторі: в розпал антикоронавірусного карантину він обмежив на рівні 47,23 тис. грн зарплату правління і наглядових рад державних банків, а також керівництва Національного банку. Це обмеження водночас було запроваджено на короткий термін — з квітня і до завершення карантину, після чого рівень зарплат мав повернутися до 0,1–0,5 млн грн на місяць.