Колосальна підтримка
«Банки почали приділяти більше уваги регіональним ризикам і районам ризикового землеробства»
стверджує Юлія Фролова, голова правління Банку Альянс
— Як карантин вплинув на сегмент агрокредитування?
— Карантин майже не вплинув на розвиток традиційного землеробства, тваринництва та вирощування технічних олійних культур — українські аграрії виявилися цілком фінансово стійкими. Під основний удар короновірусу потрапили невеликі фермери, які вирощують овочі та фрукти для місцевих ринків. Вони втратили частину виручки у зв’язку із закриттям приватних ринків у період карантинних обмежень. Набагато сильніше агросектор страждає від своїх традиційних ризиків, пов’язаних із погодними умовами. Неврожай через посуху в 2020 році був більш чутливим для галузі, ніж карантинні обмеження.
— Такі події вплинули на конкуренцію серед банків?
— Клієнти з агробізнесу стали більш привабливими для банків в умовах кризи і невизначеності через пандемію, але зростання апетиту банків до цього сегменту в 2020 році ми не відчули. Тут працюють ті представники банківського ринку, які мають першокласну кредитну експертизу та бізнес-модель яких побудовано із врахуванням специфіки роботи з аграріями. Нових гравців у 2020 році ми не побачили. Банки конкурують перш за все за якість позичальників, намагаючись утримувати рівень ризику кредитних портфелів у параметрах, затверджених своїми стратегіями.
— Що нового запропонував Банк Альянс у 2020 році своїм клієнтам?
— З 2019 року, коли ми тільки запустили цей напрям, до березня 2021-го наш «аграрний» кредитний портфель зріс до 700 млн грн. Аграрії займають третину в нашому портфелі. Ми традиційно надаємо кредити на поповнення обігових коштів і розвиток основних фондів, пропонуємо нашим клієнтам конкурентні та зручні партнерські програми на придбання добрив, техніки, палива, довгострокові кредити за програмою Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на інвестиційні цілі. Банк також фінансує сільгоспвиробників через аграрні розписки, і цьому напряму ми приділяємо особливу увагу. Свого часу аграрні розписки набули популярності в Латинській Америці. Завдяки цьому інструменту бразильські фермери змогли отримати потужну кредитну підтримку від місцевих банків і вийти на глобальні ринки. Аграрні розписки призначені для фінансування короткострокових потреб фермерів, які вирощують конкретні культури. Цей інструмент — не новинка на нашому ринку, але його не повною мірою імплементоввано іншими банками. Не всі готові працювати з агророзписками, оскільки вони передбачають заставу прав на майбутній врожай, які відповідно до чинних регуляторних норм не можуть покривати кредитні ризики банківської установи, а це тягне серйозні витрати з боку банку на формування резервів.
Але, з іншого боку, банк отримує якісного позичальника і низький рівень проблемних кредитів. У своїй практиці ми поки що не мали жодного дефолту під час оформлення агророзписок. Зараз це один із найефективніших інструментів управління кредитними ризиками в агросекторі. Близько 30% виданих кредитів у нашому банку оформлено під заставу агророзписок. При цьому непрацюючих кредитів у нас менш ніж 1%.
— Наскільки популярними серед аграріїв є партнерські програми кредитування?
— Партнерські програми займають третину нашого кредитного портфеля в агросекторі. Для нас вони є пріоритетними, оскільки чітко видно цільове використання коштів, можна простежити правильність застосування технологій, проконтролювати цикли використання позикового капіталу, є чітко розраховані за днями й тижнями обсяги користування кредитними коштами. Такий підхід дає змогу оптимізувати процентні витрати. Зараз ми співпрацюємо з такими компаніями-виробниками, як Ostchem, «Евотерра Азот», «УТК Хімальянс». Цього року ми розширюємо присутність у програмах із фінансування купівлі засобів захисту рослин. Також банк приєднався до програми ЄІБ, завдяки чому ми маємо змогу запустити програму кредитування на купівлю сільгосптехніки та обладнання: вона буде доступна вже в цьому сезоні.
— Як протягом року змінювалися умови кредитування аграріїв поза межами партнерських програм?
— Умови кредитування практично не змінилися, оскільки виробничі цикли агрокомпаній залишаються стабільними. Але банки почали приділяти більше уваги регіональним ризикам і районам ризикового землеробства. Особливо це стосується підприємств, які займаються виробництвом олійних технічних культур, насамперед соняшнику. Нині базова процентна ставка за кредитами становить 15% річних у гривні. Можливість її зниження залежить від якості позичальника і термінів користування позиковими коштами. Що ліквіднішою буде застава, яку надає позичальник, то нижчою буде процентна ставка, яку він може отримати. Терміни кредитування варіюються від 3 до 24 місяців, на купівлю техніки — до п’яти років.
— Ви очікуєте суттєвіх змін на ринку агрокредитування після відкриття ринку землі?
— Уже сьогодні банки, що працюють у сегменті агро, розробляють кредитні продукти, які дають змогу агропідприємствам отримати фінансування на купівлю землі. Крім того, фермери зможуть надати свою землю в заставу банку, щоб залучити позикові кошти за доступною ціною. Але враховуючи ініціативи щодо блокування земельного закону, сказати точно, чи запрацює ринок землі з 1 липня 2021 року, зараз складно. Ми очікуємо на максимальну активність у сегменті кредитування під заставу землі або на купівлю землі десь через два роки після запуску ринку землі. Сподіваємося, що в цьому сегменті буде серйозна державна підтримка у вигляді компенсації відсоткових ставок за такими кредитами. За нашими оцінками, максимальна ставка, за якою агрогосподарства можуть обслуговувати борг і при цьому розвивати бізнес та підвищувати ефективність і врожайність з одного гектара, становить до 3% річних. За умови облікової ставки 6,5% (розмір облікової ставки по момент розмови; станом на 3 червня 2021 року розмір облікової ставки складав 7,5%. – Ред.) і вартості ресурсів на рівні до 10% розмір компенсацій, який має бути закладено в бюджеті, досить істотний.
— Що, на вашу думку, можна застосувати в Україні з міжнародного досвіду для розвитку агрокредитування?
— Розвиток агроринку багато в чому залежить від позиції держави і запропонованих нею механізмів підтримки. На сьогодні ми бачимо, що аграрії однозначно потребують компенсацій страхування агроризиків. Поки що витрати на страхування можливих втрат урожаю повністю лягають на плечі агрогосподарств. Світовий досвід пропонує різні моделі: від регулювання цін на певний вид агропродукції, як у Канаді, до створення регіональних банків, що фінансують виключно аграріїв, та оплати за рахунок держави страхових платежів, як у США. Також це може бути розвиток субсидіарних програм на регіональному рівні, як це роблять у Німеччині. Певна річ, Україні дуже бракує і розвиненого фондового ринку, який дав би можливість залучати фінансування за допомогою різних інструментів, пов’язаних із ринком землі. Ухвалення змін до закону про аграрні розписки дало б змогу створити вторинний ринок з їх обігом. Це надасть банкам можливість здешевити вартість ресурсів.
— Яким буде 2021 рік у сегменті агрокредитування?
— У 2021 році Банк Альянс продовжує активно розвивати агронапрям: формуємо якісну кредитну експертизу, розвиваємо продуктову лінійку, запускаємо диджитал-продукти, що дають змогу комунікувати з клієнтами віддалено. Сьогодні дуже актуальною є можливість укладати угоди з використанням електронного документообігу та підписувати договори кваліфікованим електронним підписом. Ми продовжуємо розвивати напрями дистанційної експертизи та оцінки стану полів. Що стосується продуктової лінійки, то ми збільшуємо частку довгострокових інвестиційних кредитів, використовуючи підтримку ЄІБ. Кредитування під заставу аграрних розписок продовжує залишатися нашим флагманом, але ми плануємо використовувати його і на альтернативних зерновому ринках овочів та ягід, де банківське кредитування залишається, скоріше, екзотикою. Велику увагу приділяємо підготовці до відкриття ринку землі, щоб запропонувати максимально цікаві і якісні кредитні продукти підприємствам МСБ.