На одній хвилі

РОДІОН МОРОЗОВ Народився 7 грудня 1978 року в Києві. У 2000-му закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «фінанси та кредит», здобув кваліфікацію магістра зі страхового менеджменту. У 2003 році здобув ступінь магістра наук у City University (Лондон). Роботу в банківському секторі почав понад 15 років тому в Ощадбанку радником секретаріату голови правління. У жовтні 2009 року перейшов в Укргазбанк на посаду директора департаменту з питань взаємодії з небанківськими установами, в листопаді 2013-го став радником голови правління, у червні 2016-го — директором департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проєктів ресурсозбереження. З 15 травня 2020 року — член правління, заступник голови правління Укргазбанку. Є куратором роздрібного бізнесу, сегменту МСБ та екологічного банкінгу.

«Ми з клієнтами завжди в одному човні»

стверджує Родіон Морозов, заступник голови правління Укргазбанку

 

— У 2020 році Укргазбанк за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» видав найбільший обсяг інвестиційних кредитів серед усіх учасників. Чому ви обрали саме цей сегмент програми?

— Спочатку суть програми полягала саме у стимулюванні інвестицій, появі нових робочих місць, і вже пізніше вона була доповнена підтримкою бізнесів, постраждалих від коронавірусу. Інвестиційне кредитування завжди було одним із наших драйверів. Його можна назвати найбільш корисним кредитуванням і для економіки, і для банку, і, звісно, для самого клієнта, адже це можливість комплексного обслуговування свого бізнесу.

— Підприємці з яких галузей отримували у вас інвестиційні кредити?

— З усіх галузей. Було багато представників сфери послуг та торгівлі, які потребували складських приміщень чи обладнання. Велику частину кредитів видано аграріям на купівлю техніки. Плюс переробна промисловість, невеличкі виробництва меблів. Усе реальне виробництво і торгівля — це наші клієнти.

— Чи приходили до вас клієнти, які прагнули започаткувати свій бізнес?

— Звісно. До того ж саме ми є лідерами фінансування стартапів у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%». Але пандемія стала серйозним обмеженням: люди вже думали не про початок свого бізнесу, а про збереження того, що вони мали. І ще важливий момент — у стартапів зазвичай може не бути застави для отримання кредиту. Тому важливим був інструмент гарантій для таких бізнесів. Гадаю, до цього питання скоро повернуться.

— Наскільки активно ви рефінансували свій портфель МСБ під урядові 0%?

— Ми почали рефінансувати портфель, коли зрозуміли, що це дуже потрібно нашим клієнтам, які продовжували якісно обслуговувати свої кредити. Ми перекредитували майже 300 млн грн. Не всі банки брали участь у програмі, тому їхні клієнти приходили до нас, бо вже не могли обслуговувати кредити. І, звісно, ми йшли назустріч таким підприємцям. Рефінансування боргу здійснювалося на рік. Програму вже пролонговано, і підприємці за рефінансованими кредитами під час карантину продовжать сплачувати 0%, а після його завершення — 3% до кінця дії кредиту.

— Якою була ваша кредитна активність поза рамками програми «5-7-9%»?

— Видавання кредитів в рамках програми і поза її межами відбувалося 50 на 50. Загалом за минулий рік наш кредитний портфель збільшився на 50%, а це 2,5 млрд грн. Портфель проєктів відновлюваної енергетики, який мав погаситися, став більш довгим. Також ми продовжуємо активно працювати в сегменті енергоефективності. Не всі такі клієнти потрапляють під критерії «5-7-9%», серед них, наприклад, є ті, хто здає нерухомість в оренду. Разом із IFC ми розширили межі «зеленого» фінансування на проєкти стійкого розвитку і залучили проєкти з медицини та модернізації медобладнання, виробництва засобів дезінфекції. Цього року зосередимося на проєктах з управління відходами (вилучення, збір, перевезення, зберігання, утилізація відходів). Кредитування відновлюваної енергетики теж буде дещо розширено: тепер ми фінансуватимемо системи акумулювання та зберігання енергії, а також когенераційні установки, які дадуть змогу одночасно отримувати тепло та електроенергію. Це істотно зменшить витрати та використання викопних ресурсів.

— Упродовж року ви намагалися послабити кредитні вимоги, щоб підтримати бізнес, чи навпаки — робили їх жорсткішими, аби зменшити ризики неповернення кредитів?

— Якщо ми говоримо про нове кредитування, то в перші місяці карантину ми призупинили нові активні операції та визначили галузі, які потрапили в зону найбільшого ризику. Це, наприклад, ресторанний бізнес, фастфуди. Та вже за три місяці ми відновили кредитування і цих сегментів. Не скажу, що ми дивимося більш прискіпливо і вимагаємо більший пакет документів, але якщо це мережа ресторанів чи кафе, то аналізуємо можливості продовжувати роботу в умовах локдауну шляхом розвитку сервісу доставки. Ми дивимося, який бізнес може постраждати від більш жорстких карантинних обмежень, наскільки він здатен адаптуватися до нових реалій. Багато видів бізнесу вже адаптувалися, і ми їм у цьому також допомагаємо.

— Чи зверталися до вас за реструктуризацією, кредитними канікулами бізнеси, які найбільше постраждали від карантинних обмежень?

— Ми з клієнтами завжди в одному човні. Тому якщо клієнти не могли скористатися програмою рефінансування під 0%, ми йшли їм назустріч. Банку завжди важливо зберегти працюючий актив, підтримати клієнта. У нас був кейс у сегменті відновлюваної енергетики в МСБ, коли один бізнес мав диверсифікувати інший, але обидва постраждали. І до всього ще й ситуація на ринку відновлюваної енергетики. Для таких бізнесів ми змінювали умови, бо їхні проблеми не пов’язані ані з пандемією, ані з поганою поведінкою позичальника. У нас не було жодного кейсу дефолту, коли ми мали б уже застосовувати адміністративні заходи стягнення коштів. 

— Якою була динаміка вашого екокредитування?

—До 2019 року переважно наш портфель формували проєкти відновлюваної енергетики. У 2020 році ми не працювали активно в цій сфері для комерційних цілей, було лише декілька проєктів для власного споживання. І це якраз проєкти для малого та середнього бізнесу, коли за рахунок сонячних панелей можна знизити споживання електроенергії, при цьому не генеруючи надлишок у мережу. Багато енергоефективності в транспорті, в тому числі муніципальному. Якщо говорити про аграріїв, то заміна старого трактора на сучасний, який працює за стандартом «Євро-5», призведе до скорочення викидів CO2. І це також екокредитування за стандартами, які для нас встановив IFC.

— Чи став фінансовий лізинг потужною альтернативою класичному кредитуванню?

—Фінансовий лізинг більше має попит у комунальному секторі. Для них це популярний інструмент інвестиційної модернізації транспорту та обладнання. Часто звертаються і підприємці комерційного сектору, наприклад, аграрії. Для них це реальна альтернатива кредитуванню, тому що лізинг простіше і немає процедур із нотаріальним оформленням техніки.

— За якими ставками МСБ може взяти у вас кредити поза межами програми з державною підтримкою?

— Якщо на початку року ставки для малого бізнесу доходили до 20%, то зараз вони суттєво знизилися. Ставка формується із трьох складників: вартості ресурсу, маржі банку та плати за ризик. Якщо ми оцінюємо бізнес як малоризиковий та добре забезпечений, то готові кредитувати під ставку від 10%.

— Які у вас плани на 2021 рік?

—Наразі банки борються за якісного клієнта своєю  комплексністю та швидкістю обслуговування. Ми будемо пропонувати більше послуг в онлайні. Кредитний портфель — це лише одна складова частина. Є ще трансакційна частина і доходи, які банк може отримати, надаючи якісний сервіс. Ми плануємо надавати якомога більшу кількість послуг нашим клієнтам. У цьому і бачимо потенціал. Плюс кредитування за програмою «5-7-9%». А ще маємо ліміт у 500 млн грн за державною портфельною гарантією, і ми плануємо видати 1 млрд грн кредитів у рамках цього механізму. 

— Ви зараз конкуруєте за МСБ з державними чи приватними банками?

— Конкуруємо з усіма активними гравцями, такими як Кредобанк, Альфа-Банк, ПУМБ, Ощадбанк. Є ще один державний банк, який знає про нашого клієнта практично стільки само, скільки й ми, адже ще донедавна його співробітники були нашими. Конкуренція — це добре, оскільки від цього виграє клієнт: він отримує нижчі відсотки за кредитом і якісне обслуговування. Сьогодні скоріше бізнес, який пережив коронакризу, диктує умови, а не банки.

— МСБ вимагає переходити на дистанційне обслуговування. Наскільки ви здатні це запропонувати?

— Найближчим часом плануємо запустити віддалену ідентифікацію для МСБ, що дасть змогу відкривати рахунки без відвідування відділень. Але особисте живе спілкування з клієнтом не замінити чат-ботом, який спілкується за алгоритмом. Я вважаю, що дистанційне обслуговування — це набір сервісів, але в жодному разі не повний перехід в онлайн.