У пошуках підтримки

У 2020 році більшість компаній думали не про розвиток свого бізнесу, а про виживання в умовах пандемії. Попит мали пільгове фінансування в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» та позики на покриття касових розривів. У 2021 році банки очікують на пожвавлення кредитування бізнесу, проте драйвером залишиться фінансування з підтримкою держави

Руслан Кисляк, Вікторія Руденко

Головною подією 2020 року став запуск державної програми підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%», яка стартувала ще до початку пандемії — 1 лютого. І вже тоді банкіри стверджували, що саме вона стане драйвером зростання кредитування малого та середнього бізнесу. 

У Міністерстві фінансів очікували, що програма сприятиме зростанню рівня зайнятості, розвитку інноваційних та ефективних підприємств, розширить податкову базу і збільшить доходи державного бюджету. На старті програма передбачала можливість отримання до 1,5 млн грн кредитних коштів строком до п’яти років для власної справи. Ставка 5% призначалася для нового та діючого бізнесу, який створить мінімум два робочі місця, 7% — для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створить робочих місць. Ставка 9% пропонувалася для діючого бізнесу з виручкою 25–50 млн грн. За кожного найманого працівника ставка знижувалася на 0,5 в.п. — максимум до 5%. 

Пандемія зруйнувала ці плани, тому чиновники неодноразово змінювали умови фінансування, щоб підтримати діючі бізнеси: до участі в програмі допустили компанії, які хотіли рефінансувати свої позики під 0% чи отримати обігові кошти під 3% річних. Максимальну суму кредиту було збільшено до 50 млн грн, а ліміт виручки компанії — до 20 млн євро. Розширили також цілі, на які може видаватися кредит: компанії змогли фінансувати оборотний капітал (кредити терміном до двох років), у тому числі для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва).

Бізнес активно рефінансував свої борги під 0% (за підсумками 2020 року вони становили 66% портфеля програми). Після цього на початку 2021-го підприємці почали активніше брати антикризові кредити (за чотири місяці їх частка стрімко зросла з 15% до 42%), зокрема аграрії — на посівну. Уряд спровокував цей бум, коли в грудні знизив до 0% пільгову ставку за кредитами на оборотний капітал. Лише після завершення карантину ставка по цим кредитам повернеться до 3%. За ставкою у 3% бізнес з 1 квітня почав обслуговувати борги, рефінансовані в минулому році під 0%.

Строк кредитування на поповнення оборотних коштів збільшився до трьох років років, а частка власного внеску за інвестиційними кредитами зменшилася з 20% до 10% для діючого бізнесу і з 30% до 15% для новоствореного. «Ці зміни передбачають відстрочку платежу з повернення кредиту до 12 місяців та максимальну суму кредиту 50 млн грн», — каже начальниця департаменту малого та середнього бізнесу банку «Глобус» Оксана Шульга. 

Крім цього, з’явилась можливість поєднання «5-7-9%» з іншими державними програмами, зокрема з державною підтримкою, яка може надаватися місцевими адміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів. «Оновлена програма забезпечила дієві інструменти для підтримки бізнесу в період впровадження карантинних заходів. Завдяки цьому суттєво збільшились обсяги кредитування, а кількість відмов зменшилась у понад сім разів», — зазначила заступниця директора департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Олена Гіль.

Станом на кінець квітня 2021-го, за даними Міністерства фінансів, 29 банків-партнерів видали трохи менш ніж 15 тис. кредитів на загальну суму в 35,8 млрд грн, з яких 15,7 млрд грн — рефінансування попередньо отриманих кредитів, ще 15 млрд грн — антикризові кредити під 0-3% річних. Інвестиційних кредитів за весь цей час було видано лише 5,1 млрд грн. Найбільшими одержувачами коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» є аграрії — на них припадав 51% виданих позик. Цікаво, що для представників агросектору в Україні діє щонайменше п’ять державних програм.

Асоційований експерт Центру соціально-економічних досліджень «Case Україна» Євген Дубогриз потенційною проблемою програми вважає недостатність коштів у бюджеті. «За нинішніх обсягів фінансування, навіть якщо позик більше не видаватимуть, витрати на компенсацію відсоткових ставок лише у 2021 році перевищать 3 млрд грн. Тим часом у бюджеті-2021 на програму доступних кредитів закладено вдвічі менше коштів — 1,6 млрд грн. За подальшого прискорення фінансування доведеться або перерозподіляти гроші з інших статей, або збільшувати дефіцит фінплану», — попереджає експерт. 

Проте в уряді не планують суттєво обмежувати бізнес у доступі до дешевого фінансування. Міністр фінансів Сергій Марченко запропонував відмовитися від кредитів рефінансування (всі охочі вже рефінансували отримані раніше кредити, тому можливості цього продукту вже майже вичерпано), але зберегти можливість отримувати антикризові кредити під 0%. До того ж в уряді планують повернутися до ідеї фінансування стартапів з реалістичними бізнес-планами. А уповноважений представник Фонду розвитку підприємництва Валерій Майборода анонсував, що «Доступні кредити 5-7-9%» поширять на лізинговий ринок.

З РАХУНКОМ НА ВЛАСНІ СИЛИ

Кредитування поза межами програми «Доступні кредити 5-7-9%» у 2020 році існувало, проте частка таких кредитів, за словами банкірів, була невеликою. «Державна програма популярна серед позичальників, але за її умовами не всі клієнти мають можливість отримати кредитні кошти. Тому всі банківські кредитні продукти та документарні операції мають попит», — розповідає Олена Гіль. Наприклад, на державну підтримку не можуть розраховувати компанії, які виробляють алкоголь чи тютюн або торгують ними, здають нерухомість в оренду.

В Ощадбанку, наприклад, близько 30% кредитів оформлюється поза умовами держпрограми. Насамперед це кредити для представників середнього бізнесу, а також класичні овердрафти, бланкові мікрокредити на розвиток бізнесу, кредити під заставу депозиту. ПУМБ поза межами програми видавав кредити на поповнення обігових коштів та овердрафти, надавав послуги з факторингу та лізингу. В ОТП Банку попит мали так звані миттєві кредитні продукти, що дають змогу швидко та просто отримати кредит на різні потреби бізнесу: кредитна лінія, овердрафт, інвестиційний кредит, кредит під заставу депозиту. Більшість із них може бути надано без застави. «Також для агровиробників ми створили окремий напрям — «Агрофабрика», який працює як конвеєр дає можливість фермерам отримувати фінансування лише під заставу фінансових агророзписок строком до дев’яти днів. Це дало змогу банку посісти перше місце серед усіх кредиторів, які працюють із фінансовими аграрними розписками», — розповіла директорка департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП Банку Ольга Волкова. Вона підрахувала, що загальний обсяг випущених на користь ОТП Банку аграрних розписок досяг 4,9 млрд грн, що становить 24% від усіх фінансових аграрних розписок, випущених в Україні. 

Серед цікавих для клієнтів продуктів заступниця директора департаменту розвитку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку Наталя Згоба називає партнерські програми кредитування легкових транспортних засобів, які дають можливість отримати кошти під мінімальний відсоток. 

А в Альфа-Банку запропонували клієнтам середнього бізнесу з річним доходом понад 50 млн грн фінансування під плаваючу процентну ставку, прив’язану до облікової ставки НБУ. В разі зниження облікової ставки, як це відбувалося минулого року, ставка за договором автоматично знижувалася. Проте вже цього року вартість таких позик для бізнесу зросла з підвищенням облікової ставки. 

Зростав інтерес банків до кредитування фізичних осіб — підприємців. Державний Укргазбанк, наприклад, на початку 2021-го запропонував таким клієнтам мікрокредити на суму до 500 тис. грн строком до двох років для закупівлі товарів або сировини для виробництва чи продажу, придбання нового обладнання, ремонту, відкриття нових торгових точок тощо. В банку підрахували, що на початок року їхній кредитний портфель МСБ становив 7,8 млрд грн.

ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

За даними дослідження «50 провідних банків України», фінансування для МСБ обходилося минулого року в середньому в 16,75% річних, водночас у 2019-му — 20,72%. 

Найбільш популярним продуктом, за словами банкірів, була кредитна лінія. Наприклад, Укргазбанк для поповнення оборотного капіталу клієнтів МСБ відкривав відновлювальну відкличну або невідновлювальну кредитну лінію в гривні, доларах або євро. Вартість такого фінансування становила від 12,6% у гривні, від 6,2% річних у доларах та від 5,6 % річних в євро. Також клієнт мав сплатити разову комісію в 1% від суми кредиту або наданого ліміту. Для отримання коштів компанія мала надати заставу — рухоме або нерухоме майно. Бланковий кредит (максимум 1,5 млн грн) обходився дорожче — від 13,78% річних у гривні, 8,5% річних у доларах США та 7,5% річних в євро. До того ж, окрім разової комісії (0,5%), позичальник має сплачувати ще й щомісячну — 0,1% від суми кредиту. 

Проте варто зазначити, що з початком локдауну в березні 2020 року більшість банків заморозили кредитні лінії навіть для наявних клієнтів, щоб мінімізувати ризик неповернення коштів. Але вже на початку літа клієнти, які вчасно виконували свої зобов’язання, отримали можливість повернути або навіть збільшити кредитні ліміти. 

Активно пропонували банки своїм клієнтам овердрафти. Наприклад, в Ощадбанку максимальна сума овердрафту становила 10 млн грн, розмір ліміту для забезпечених кредитів — до 100% від обігу, для бланкових — до 40%. Строк кредитування — до 36 місяців, процентна ставка — від 14% річних. Новим клієнтам банк готовий оформлювати овердрафт під час відкриття рахунку в сумі до 30% від обігу, але з умовою подальшого переведення оборотів в Ощадбанк.

У банку «Південний» новий ліміт овердрафту розраховується з огляду на чисті потоки виручки клієнта за останні 6–12 місяців, залежно від наявності сезонності в діяльності позичальника. Для нового клієнта стандартно банк пропонує 10% від чистих оборотів в інших банках. Для діючого клієнта такий ліміт може бути встановлено в розмірі 30% для бланкового овердрафту та у розмірі 50% — за умови надання застави.

У ПУМБ після стандартного фінансового аналізу бізнесу позичальника може бути встановлено класичний овердрафт до 100% від суми чистих надходжень клієнта на його поточні рахунки, без обмеження щодо максимальної суми, строком на 12 місяців і без вимоги щомісячного обнуління заборгованості.

В Укргазбанку ліміт овердрафту для діючих клієнтів МСБ встановлюється на рівні 30% від середньомісячних чистих надходжень за останні шість місяців, водночас для клієнтів інших банків — на рівні 15% з переглядом ліміту після переведення оборотів в Укргазбанк. Максимальна сума овердрафту — 5 млн  грн для клієнтів середнього бізнесу та 1 млн грн для клієнтів малого бізнесу. Технічна можливість автоматичного збільшення кредитного ліміту є, але наразі рішення ухвалюються лише після аналізу фінансового стану позичальника, тож поки що збільшення ліміту не відбувається автоматично. Для нових клієнтів  малого та мікробізнесу, які відкривають поточні рахунки в Укргазбанку, є можливість отримати Welсome-овердрафт протягом одного робочого дня. Щоправда, максимальна сума позики — 5% від офіційної виручки позичальника за останній звітний рік, але не більш ніж 100 тис. грн.

Традиційно високий попит банкіри зафіксували на кредити в рамках найрізноманітніших партнерських програм із виробниками і дистриб’юторами агропродукції, виробниками та постачальниками пасажирського транспорту, а також сільськогосподарської техніки, спецтехніки та обладнання. Особливо актуальними у 2020 році були програми з придбання медичного обладнання. 

За словами Олени Гіль, в 2020 році мали попит партнерські програми з Фондом розвитку підприємництва та Європейським інвестиційним банком, які передбачають зниження процентних ставок за кредитами на 1,25%, а також з Європейським інвестиційним банком та Європейським інвестиційним фондом у частині гарантування кредитів бізнес-клієнтів у розмірі до 70%. На початку минулого року з’явилася програма FinanceEast, яка дає змогу клієнтам сегмента ММСБ, які зареєстровані або провадять діяльність на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей, отримати фінансову підтримку ЄС у розмірі до 50% вартості інвестиційного проєкту. Також Ощадбанк розпочав співпрацю з альтернативними каналами залучення клієнтів — платформами Agro App та AgriAnalytica зі сфери фінтех, завдяки яким банк вже отримав понад 250 запитів на кредитування.

ВИЖИВУТЬ НАЙСИЛЬНІШІ

Банкіри стверджують: пандемія COVID-19 змінила звички як населення, так і бізнесу. І це вплине на попит на кредити з боку МСБ і цього року. «Ми спостерігали погіршення якості кредитного портфеля МСБ на початку 2020 року за рахунок того, що бізнес-моделі цих клієнтів є більш вразливими, ніж великого бізнесу, відносно кризових явищ, які відбуваються в економіці. Бізнес — малий та середній — намагався згорнути всі інвестиційні програми і, відповідно, акумулювати достатньо коштів для підтримання оборотного капіталу. На жаль, не всім це вдалося. Втім, розуміючи, що МСБ є більш мобільним і в горизонті декількох періодів швидше відновлюється, глобальних проблем з непогашенням ми не очікуємо», — розповідає заступниця голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.

За її словами, в результаті роботи з простроченими кредитами реально проблемними стали лише одиниці. Решті позичальників реструктуризація пішла на користь і дала можливість відновитися після локдауну навесні 2020 року. «Основна маса клієнтів перенесли свої інвестиційні плани на 2021 рік, при цьому пошук фінансування для власних проєктів не зупинявся. Можна сказати, що 2020 рік був роком підготовки інвестиційних проєктів із реалізацією в 2021-му, — вважає начальниця управління обслуговування клієнтів малого та середнього бізнесу банку «Південний» Кіра Лачина. — Загалом 2020 рік вирізнявся досить агресивною позицією з боку банків щодо нарощування обсягів кредитування юридичних осіб». 

Тетяна Поплавська не очікує глобальної активізації фінансування МСБ у 2021 році, оскільки Україна залишається країною з сировинною економікою, що не дає змоги створювати стійкий внутрішній попит, який потрібен для розвитку МСБ. Тому кількість платоспроможних позичальників у сегменті МСБ не збільшиться. «А той обсяг клієнтів, який вже існує на ринку, буде розподілятися між банками залежно від їхньої готовності ставати оперативнішими і зрозумілішими для цього сегмента клієнтів», — пояснює Тетяна Поплавська.

Заступник голови правління ПУМБ з корпоративного бізнесу Сергій Магдич головним фактором стримування корпоративного кредитування у 2021 році вважає виключно фінансовий стан бізнесу та можливість обслуговувати свої кредитні зобов’язання. «Потенційний позичальник, який працює офіційно, показує прозору фінансову звітність, має стабільні обороти на поточних рахунках, навряд сьогодні зіткнеться з проблемою щодо видавання кредиту», — пояснює він. Серед обов’язкових критеріїв — наявність стабільного бізнесу, досвід роботи на ринку щонайменше два роки, позитивна репутація і кредитна історія. 

Основними підставами для відмови, за статистикою банкірів, ставали негативна кредитна історія та ділова репутація, поганий фінансовий стан, невідповідність цілям кредитування, необгрунтованість проєкту.

У 2021 році, впевнений Сергій Магдич, актуальною і затребуваною залишатиметься програма «Доступні кредити 5-7-9%», адже бізнес хоче отримувати державну підтримку у вигляді компенсації процентних ставок за кредитами. Банки ж, зі свого боку, будуть вдосконалювати свої кредитні процеси і робити їх більш диджитальними для клієнта.

Уже сьогодні банки мають достатньо ліквідності та можливостей, щоб розпочати повноцінне кредитування корпоративних клієнтів. Але багато чого залежить від можливостей та потреб самого бізнесу. Для збільшення цих можливостей певні кроки має зробити держава — забезпечити продовження структурних реформ, стимулювати зростання економіки, покращити інвестклімат у країні. А бізнес, зі свого боку, має працювати максимально прозоро. Лише за таких умов можливе збільшення обсягів кредитування реального сектора.

Ще одним трендом 2021 року може стати відкриття ринку землі з 1 липня поточного року і поява нових кредитних продуктів як на купівлю сільськогосподарської землі, так і під її заставу. Проте банки досить обережно оцінюють перспективи на 2021 рік. Одна з причин — відсутність ринкового ціноутворення на землю. «Я очікую пропозицію з боку фінансових організацій, не обов’язково банків, про допомогу фермерам у викупі паїв, які зараз перебувають в оренді. Але великої активності в перший рік лібералізації ми не очікуємо. Опитування показали, що до продажу буде запропоновано тільки 10% усього банку землі, яка обробляється. І, відповідно, обмеження стосовно можливості придбання — по 100 гектарів і тільки фізособами — буде впливати на продуктову пропозицію. Радикальних змін у 2021 році не очікуємо», — прогнозує Тетяна Поплавська.