Під тиском війни
Споживче кредитування стало однією із жертв російського вторгнення. І хоча банки до початку літа швидко згорнули кредитні канікули та почали повертатися на ринок споживчого кредитування, попит фізосіб на життя в борг так і не відновився. За перші сім місяців війни портфель кредитування населення схуд на чверть. Війна загальмувала розвиток усіх сегментів — від кредитних карток і кеш-кредитів до автокредитів та іпотеки. Останній сегмент взялася рятувати держава
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну боляче вдарило по споживчому кредитуванню: в останні дні лютого видача нових кредитів зупинилася миттєво. Відразу банківський портфель гривневих кредитів фізичних осіб, який на початку березня сягнув рекордних 209,3 млрд грн, змінив вектор руху. Навесні портфель скорочувався щомісяця в середньому на 7,2 млрд грн і опустився до 187,8 млрд грн.
У травні — червні гравці роздрібного ринку почали анонсувати своє «повернення» і відновлення споживчого кредитування. Але портфелі продовжили скорочуватися — влітку ще по 10,3 млрд грн на місяць. У вересні банки втратили 4,7 млрд грн, а кредитний портфель досяг позначки 152,1 млрд грн. У сукупності за перші сім місяців війни портфель кредитування фізосіб схуд на чверть — на 57,2 млрд грн, або 27,3%.
Негативна динаміка пояснюється просто: банки видають нових кредитів набагато менше, ніж позичальники повертають отримані ще до війни позики. Ще один фактор — формування резервів під знецінення кредитів. Це скоротило чистий кредитний портфель фізосіб на 30 млрд грн, що становить майже половину всього «схуднення».
Жоден великий банк не уникнув скорочення роздрібного портфеля. Найбільших втрат з початку війни зазнали ПриватБанк (–10,6 млрд грн), Універсал Банк (–8,77 млрд грн), Альфа-Банк (–7,55 млрд грн), ПУМБ (–6,33 млрд грн), ОТП Банк (–3,62 млрд грн), Укрсиббанк (–3,35 млрд грн), А-Банк (–2,85 млрд грн) та Ощадбанк (–2,27 млрд грн).
ПОВЕРНЕННЯ ЧЕРЕЗ КАРТКУ
У перший день війни банки заморозили видачу нових кредитів, але був сегмент ринку, обмеження на якому були застосовані навіть до наявних клієнтів, — кредитні картки. Банки не тільки позбавляли клієнтів права ініціювати отримання нового чи збільшення чинного кредитного ліміту, а й взагалі обнуляли всі надані ліміти. Зокрема, 24 лютого кредитні ліміти обмежили проєкт «Монобанк» та Альфа-Банк. Уже наступного дня monobank частково повернув ліміти для оплати товарів та послуг, хоча й заборонив знімати кредитну готівку в банкоматі чи пересилати її на інші картки. ПриватБанк, навпаки, скасував комісію за зняття кредитних коштів у банкоматі, однак 25 лютого теж на добу обмежував кредитні ліміти. «Ми на початку війни встановили клієнтам ліміти на рівні використання. Після чого в квітні деяким клієнтам збільшили ліміти до рівня раніше встановлених. Влітку знову переглядали ліміти, але лише внутрішній базі клієнтів», — пояснював директор із розвитку роздрібного бізнесу Правекс Банку Володимир Чорненький.
Багато банків до таких обмежень не вдавалися. «Клієнти Ощаду з початку війни мали можливість користуватися раніше встановленими кредитними лімітами без обмежень, — заявив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. — У травні поновлено встановлення кредитних лімітів для клієнтів, які отримують в Ощаді заробітну плату або пенсію».
Однак ринок все одно суттєво постраждав. Якщо на початку року в українців було 16,1 млн активних кредитних карток (хоча б одна видаткова операція за місяць), то на початку літа — лише 13,4 млн кредиток. Банки не шукали нових клієнтів. «Банки в травні — червні передусім працювали з наявними клієнтами, а наприкінці червня — в липні почали працювати більше із зовнішніми клієнтами, залучаючи їх і встановлюючи кредитні ліміти», — пояснив Володимир Чорненький.
Для підтримки клієнтів деякі банки зменшили вартість обслуговування карткових боргів. Ощадбанк і ПриватБанк навесні урізали ставки майже до 0%. «Відсотки за кредитними лімітами не нараховувались до 1 червня. Після чого до 1 жовтня діяли кредитні канікули з оновленими пільговими умовами: процентну ставку було знижено вдвічі від договірної, а обов’язковий платіж за тілом кредиту становив 2% від суми використаних коштів замість 5%», — зазначив Антон Тютюн.
ПриватБанк запропонував іншу модель: якщо влітку клієнт щомісяця платив 5% боргу, ставка становила 1,7% до кінця серпня, якщо вносив меншу суму — 3,4–3,5%. Проєкт monobank зміг лише скоротити з 1 квітня ставку за всіма кредитними продуктами до 1,6% на місяць. Через два місяці проєкт запропонував позичальникам добровільно повернутися на довоєнні 3,1% на місяць, але зі збільшеним лімітом.
Кредитні картки стали важливими для повсякденного життя українців. «Громадяни витрачають за кредитними картками основний обсяг коштів на забезпечення базових потреб — купівлю продуктів. Дещо зріс обсяг купівлі одягу онлайн. Серед тенденцій можна відзначити популярність грошових переказів. Розмір середнього чеку зростає, але не виключено, що це вплив інфляції», — каже заступниця голови правління, директорка з питань споживчого кредитування Укрсиббанку Юлія Кадуліна.
Після часткового чи повного відновлення кредитних лімітів банки в травні — червні повернули й різні «миттєві розстрочки» та «оплати частинами» за кредитними картками на купівлі у мережах магазинів побутової техніки та інших товарів.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України під час війни» середня ефективна ставка за кредитними картками становила в поточному році 56,2% річних. Банки декларували максимальний кредитний ліміт за картками від 30 тис. грн до 1 млн грн, але пропозиції більшості установ були до 200 тис. грн. Попри війну, банки зберегли для українців пільговий період використання грошей, який в середньому становив 61 день.
Насамперед банки відновлювали кредитування власних клієнтів. «Ми збільшили ліміти за кредитними картками клієнтів, спираючись на їх платіжну поведінку та розуміння рівня доходів у сегментах зарплатних проєктів. Наші клієнти виявились дуже відповідальними, та понад 80% із них здійснюють оплати за кредитами», — каже директор департаменту роздрібного масового кредитування Банку Кредит Дніпро Аркадій Шидер.
Активізація маркетингу банків дозволила до кінця серпня наростити кількість активних кредитних карток на ринку до 14,7 млн шт. Не всі гравці поспішали брати на себе додатковий кредитний ризик. «Відновлення активного режиму кредитування Альфа-Банк розпочав на початку серпня. Фізичні особи, які вже були клієнтами банку, отримали можливість оформити онлайн і офлайн кредит готівкою та отримати ліміт за цифровою кредитною карткою в застосунку Sense SuperApp», — повідомили в пресслужбі Сенс Банку (офіційна назва банку з 1 грудня). Однак якщо в онлайні максимальний ліміт за цифровою кредиткою і онлайн-кредитом готівкою становив 50 тис. грн, то у відділеннях обіцяли вдвічі більше. До початку війни 70% роздрібного кредитування банку відбувалося онлайн через Sense.
Loading...
Reload document 
Open in new tab КЕШ-ПІДТРИМКА
Відновлення в сегменті кеш-кредитів було не таким помітним. «Кредити готівкою не втратили актуальності. Проте банки стали більш обережними з наданням беззаставних кредитів. Правила видачі стали більш жорсткими (обмеження суми, запитування додаткових документів), а вартість таких кредитів для клієнтів зросла», — розповіла Юлія Кадуліна. Ощадбанк кредитує готівкою до 250 тис. грн за «довоєнними» ставками і визнає дефіцит на ринку пропозицій банків. «Наразі фінансові установи зосередились на роботі з внутрішніми клієнтами, які мають позитивну кредитну історію. Такі клієнти отримують найбільш привабливі пропозиції з максимальною сумою кредиту», — зазначив Антон Тютюн.
За інформацією Аркадія Шидера, саме банки, які дотримуються консервативної ризик-політики, зокрема банки з іноземним капіталом, сфокусувалися на власних клієнтах і не пропонують свої сервіси іншим. «Монолайнери» та банки з фокусом на бланковому кредитуванні, зокрема банки з українським капіталом, готові працювати в усіх фізичних та онлайн-каналах продажів. «Ми перезапускаємо кредитування за продуктом «кредит готівкою»: починаємо з власних клієнтів, паралельно готуючи нову пропозицію для клієнтів із відкритого ринку», — каже Аркадій Шидер.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України під час війни» середня ефективна ставка за кредитами готівкою в поточному році перевищувала 87% річних. Такий кредит можна було взяти в банках на строк до шести років на максимальну суму від 15 тис. грн до 1 млн грн, але в середньому клієнти отримували по 38 тис. грн.
Обережні кроки банків цілком зрозумілі: клієнтський попит скоротився, а ризики зросли. «Спостерігаємо зменшення клієнтського попиту на всі кредитні продукти. Частина клієнтів відмовилася від своїх звичних витрат та використання кредитних коштів. Але попри загальний спад на ринку кредитування, наразі 65% виданих банком роздрібних кредитів припадає на споживче кредитування. Останні кілька місяців клієнти активно купують у кредит побутову техніку та електроніку», — зазначили в Сенс Банку.
У цих умовах банки навіть створюють нові ніші платоспроможного попиту. В травні Ощад повернувся на ринок кеш-кредитів із нестандартною пропозицією. «Наявні клієнти, які отримують зарплату або пенсію через Ощадбанк, можуть придбати за кеш-кредит вікна, двері, покрівлі, каркасні та модульні споруди, котли, бойлери, генератори. Після підтвердження цільового використання придбаного в кредит товару відсоткова ставка знижується з 56% до 40% річних», — пообіцяв Антон Тютюн.
Loading...
АВТОКРЕДИТ НЕ ВИВОЗЯТЬ
На відміну від беззаставних кредитів, ставки за якими завжди були найвищими і тому банки могли тимчасово їх зменшити, в заставному кредитуванні банки працюють із невеликою маржею, тому не могли звільнити клієнтів від сплати процентів. Навпаки, банки були змушені коригувати ставки під тиском зростання облікової ставки НБУ і вартості фондування. «В автокредитуванні із подорожчанням ресурсу дещо зросла і вартість кредитів. Проте попит на них зберігається, поступово відновлюється ринок продажу нових авто та, відповідно, зростає частка кредитних продажів. Ощадбанк, розуміючи ринок та потребу громадян у придбанні транспортних засобів, продовжує кредитування як зовнішніх, так і внутрішніх клієнтів», — розповів Антон Тютюн.
Це допомогло державному банку втримати лідерство на ринку та збільшити відрив від конкурентів. «Частка Ощаду в автокредитуванні досягла 74% проти 33% на початку року. З моменту відновлення кредитування банк видав більш ніж тисячу таких позик на понад 648 млн грн», — розповіли восени в держбанку.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України під час війни» активними на ринку автокредитування були щонайбільше п’ять банків, два з яких — державні. Клієнти могли купити автомобіль в кредит за наявності початкового внеску від 30%, хоча були на ринку і пропозиції «від 10%». Банки були готові кредитувати максимум на 5–7 років. Кожен із гравців співпрацював із десятками страхових компаній та сотнями автодилерів.
ІПОТЕКА В КРИЗІ
Іпотечне кредитування залишалося замороженим найдовше. Декілька місяців Ощадбанк видавав іпотеку практично на самоті. «З 29 липня Ощадбанк першим серед найбільших банків відновив іпотечне кредитування», — зазначив Антон Тютюн. На первинному, вторинному ринках нерухомості та з метою перекредитування банк видавав позики під 16,9%, а за державною програмою «Доступна іпотека 7%», яку уряд запустив ще в березні 2021 року, — під 7%. «Ощадбанк був єдиним банком на ринку, який кредитував за власними програмами як внутрішніх, так і зовнішніх клієнтів. Іпотечне кредитування відновлено в 17 областях. Більше попиту зараз у західній частині України — на Закарпатті, у Львові, Чернівцях, Тернополі, Івано-Франківську, що, відповідно, збільшило вартість нерухомості», — зазначив Антон Тютюн. Тренд пошуку позичальниками нового житла на первинному ринку Заходу країни помітили й інші банки. «Це міста Заходу України, які найменше постраждали від російської агресії і де люди планують жити мирним життям. Там є попит, але він невеликий», — розповіла перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України під час війни» на ринку були гравці, які пропонували іпотеку навіть від 12,6% річних, але ринкова ставка лідерів ринку стартувала від 16,9%. Окремі гравці навіть просили понад 20%. Максимально можливий строк кредитування на первинному та вторинному ринках нерухомості декларувався у 10–20 років, а початковий внесок вимагався від 20–30%. Усі банки кредитували внутрішньо переміщених осіб, але враховували лише офіційні доходи.
Відсутність багатьох банків на цьому ринку не має дивувати. «Ціна річних депозитів сягає 16–17%. Як наслідок, іпотечне кредитування стає надзвичайно дорогим та має великі кредитні й воєнні ризики. Тому банки наразі не готові відновити самостійне іпотечне кредитування, а більше концентруються на беззаставних кредитах, зокрема на готівковому чи картковому кредитуванні в невеликих обсягах», — пояснили в пресслужбі Сенс Банку.
Через це уряд знову втрутився в ринок. З 1 жовтня головною програмою бюджетної підтримки іпотеки, замість програми доступних кредитів під 7%, стала програма «єОселя», за якою кредити видають до 20 років під 3%, але лише обмеженому колу осіб. У 2022-му це військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, працівники інших силових відомств, поліцейські, а також члени їхніх сімей; науковці; медичні працівники закладів охорони здоров’я та педагоги закладів освіти державної або комунальної форми власності.
Уже з 1 січня 2023 року пільговий кредит зможуть отримати ветерани війни та їхні сім’ї, внутрішньо переміщені особи й інші громадяни України, які потребують поліпшення житлових умов. Для них ставка становитиме 7% річних. Це все одно є вигідним варіантом для тих, хто втратив власне житло і має кошти для мінімального першого внеску у 20%. «Кредитний платіж, навіть за ставки 7%, є рівним розміру орендної плати за двокімнатне помешкання на Заході країни. Метою «єОселя» є й мотиваційний складник, завдяки якому дедалі більше громадян обиратимуть спеціальності, яких так потребує держава», — впевнені в Сенс Банку.
Банкіри зацікавилися новою програмою. «Ми зацікавлені в участі. Модель програми передбачає достатньо ефективну механіку роботи із заявками і можливість надавати швидке рішення клієнтам в онлайні. Це ще один крок еволюції банківських сервісів, над яким ми теж почали роботу ще в 2021 році з метою надавати клієнту швидке рішення онлайн навіть за такими продуктами, як іпотека», — розповідає директор департаменту роздрібного цільового кредитування Банку Кредит Дніпро Олександр Мришук. «Успіх «єОселя» залежить від наявності якісного, своєчасного та дешевого державного фондування. У поточних умовах це є великим викликом, але сподіваємося на підтримку міжнародних організацій, які згодом можуть стати донорами цієї програми. Позитивний досвід такої співпраці існує в багатьох країнах, які проходили кризову ситуацію», — повідомили в пресслужбі Сенс Банку.
Першими до програми приєдналися Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, банк «Глобус» та Скай Банк. «Ми вже видали понад 200 млн грн іпотечних кредитів, частка ринку — більш ніж 90%. Це понад 220 кредитів, серед яких більш ніж 60 видано в рамках «єОселя». Ощад не лише першим видав кредит за цією програмою, а й утримує безперечне лідерство серед її учасників. Іпотечний кредит під 3% річних отримали переважно військовослужбовці з дев’яти областей та Києва», — зазначає Антон Тютюн.
Під час війни комерційні приватні банки зважають на всі ризики, але державні банки, крім мети вести прибуткову діяльність, мають й інші «соціальні» пріоритети. Невипадково саме державні банки цьогоріч були найбільш активними в довгому кредитуванні купівлі автомобіля чи житла, яке має низьку маржу, але високі ризики в умовах бойових дій, рецесії економіки та слабкого ринку заставного майна. «Підтримка і реалізація державних програм для банку є стратегічним пріоритетом», — підкреслює Антон Тютюн.
Loading...
З КАНІКУЛ У РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ
Внаслідок війни більшість українців опинилися в скрутному фінансовому становищі і сумнівалися у своїй спроможності своєчасно або у повному обсязі обслуговувати кредити. Першою відповіддю банків на шок війни стали кредитні канікули. Банки вже з 1 березня почали масово запроваджували їх, щоб полегшити боргове навантаження на українців, які в перші дні та тижні війни шукали безпечне укриття, а не кошти для сплати кредиту. «Близько 70% клієнтів Укрсиббанку, які мають споживчі кредити, скористалися кредитними канікулами. Це тимчасовий, швидкий, короткостроковий інструмент допомоги клієнтам, який був актуальним на самому початку війни. Банк надавав кредитні канікули всім клієнтам, у яких виникли труднощі з оплатою обов’язкових щомісячних платежів», — каже Юлія Кадуліна.
Умови у всіх були кардинально різні, наприклад, хтось повністю звільняв клієнтів від процентних платежів, але найчастіше банк збільшував суму заборгованості клієнта на суму нарахованих відсотків. Також банк дозволяв не вносити щомісячний обов’язковий платіж. Тримісячні послаблення дали змогу багатьом клієнтам уникнути прострочок і зберегти відмінну кредитну історію. «Обслуговування портфеля суттєво покращилося — понад 80% клієнтів здійснюють оплати за кредитами. Ще в березні ситуація була набагато гіршою — тільки 20%. Нам вдалося покращити обслуговування портфеля завдяки низці факторів. Перше — відповідальна позиція наших клієнтів, які попри складнощі продовжували сплачувати за кредитами, хоча б частково. Друге — ефективне відновлення комунікації з клієнтами з боку банку, а також запровадження кредитних канікул, що дало змогу знизити навантаження за щомісячними сплатами», — каже Аркадій Шидер. Лише позичальникам-військовослужбовцям, відповідно до законодавства, банки встановили безлімітний грейс-період.
Loading...
Поки тривали канікули, банки готували новий крок. На початку літа у багатьох установах канікули завершилися, і позичальники мали повернутися до попередніх графіків та сум платежів. Тим, хто не міг сплачувати борг вчасно і в повному обсязі, банки почали пропонувати програми реструктуризації. «Умови реструктуризації підбиралися для кожного клієнта індивідуально, залежно від його ситуації. Пропонувалися різні варіації інструментів, зокрема: збільшення строку кредиту, що дає змогу зменшити поточні платежі; надання пільгового періоду, щоб клієнт встиг за цей час налагодити свою фінансову ситуацію; перенесення платежу на більш пізню дату для своєчасного надходження оплат», — розповіла Юлія Кадуліна.
Програма реструктуризації від Альфа-Банку зменшила розмір щомісячного платежу за рахунок збільшення строку дії кредиту та зменшення відсоткової ставки. «Процес оформлення програми — це декілька кліків онлайн у цифровому банку Sense SuperApp. Скористатись пропозицією могли клієнти із простроченням та заборгованістю за кредитом готівкою чи кредитною карткою від 5 тис. грн. Строк до повного погашення заборгованості мав перевищувати три місяці. Кожному клієнту банк зробив індивідуальну пропозицію на основі п’яти тарифів реструктуризації кредиту», — зазначили в установі.
На початку вересня вже 20–30% клієнтів банків скористалися різними програмами реструктуризації. «Серед опцій реструктуризації — відстрочення платежів, пролонгація кредитного договору, врегулювання простроченої заборгованості, а в деяких випадках і зниження процентної ставки», — перераховує Антон Тютюн. «Ми кожному клієнту можемо встановити індивідуальний графік і зменшити платіж на 30%, 50% або 70% від стандартного. Наразі програми реструктуризації доступні всім клієнтам банку. Клієнт може оформити реструктуризацію онлайн, і йому не потрібно буде відвідувати банк для підписання змін до графіка кредиту. Це абсолютно необхідний крок з огляду на переміщення клієнтів або їх виїзд за кордон», — пояснює Аркадій Шидер.
Перехід від кредитних канікул до індивідуальної реструктуризації був максимально непомітним. «Ми дозволили клієнтам ще три місяці не сплачувати основну суму боргу за кредитами готівкою», — зазначив пан Шидер. Поки позичальники користувалися кредитними канікулами, рівень NPL коливався біля 11%, однак із липня НБУ відновив вимогу до банків враховувати під час оцінювання кредитного ризику, що прострочення за кредитом роблять його непрацюючим. Наприкінці вересня рівень непрацюючих кредитів підстрибнув до 27%. Він може зростати і вище, оскільки війна триває, ВВП скорочується, а українці втрачають роботу і майно. Сумний приклад-застереження: лише п’ять років тому, в «мирному» 2017 році, рівень непрацюючих кредитів українців у банках перевищував 60%.
Одна із загроз — це втрата заставного майна за банківськими кредитами. За оперативними оцінками урядових міністерств та Київської школи економіки, з лютого до серпня прямі втрати та пошкодження житлових будівель оцінені в $50,5 млрд. Невелика частка цих квартир і домівок була куплена чи побудована за кредитні кошти, а потім знищена росіянами. Попри це позичальникам необхідно продовжувати платити далі за знищене майно чи майно, яке опинилося під окупацією. 15 березня парламент заборонив банкам штрафувати позичальників за несплату за кредитом, але нікого не звільнив від необхідності погашення основної суми боргу і відсотків.
Щоб вирішити цю проблему, депутати в червні зареєстрували декілька законопроєктів, які передбачали списання заборгованості фізосіб за кредитами на придбання рухомого та нерухомого майна, яке було знищено під час воєнних дій. Відкритим було лише питання, хто заплатить за це списання просто зараз — державний бюджет чи банки, поки Україна чекає від Росії компенсацію за ці втрати. Депутати зупинилися на законопроєкті № 7441-1, який змогли ухвалити в другому читанні тільки 1 грудня. Він обіцяв списати позичальникам кредити на знищене майно, після чого до банків перейшло би право на отримання компенсації від держави. Цих коштів в уряду ще немає: Україна розраховує на сотні мільярдів доларів відшкодувань збитків Росією, але у невідомому майбутньому.
КРЕДИТНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Відновлення споживчого кредитування на довоєнному рівні є малоймовірним до завершення війни. Більшість банків залишаються обережними і кредитують насамперед своїх клієнтів, а нових клієнтів якщо й залучають, то лише «обраних» — заяви багатьох потенційних позичальників відсіюються. «Вектор, який обрали більшість банків, — це обслуговування внутрішнього клієнта зі знайомою фінансовою історією. Нових клієнтів банки кредитують дуже обережно», — розповіла Юлія Кадуліна.
Сенс Банк кредитує наявних клієнтів Альфи, які за час війни своєю платіжною дисципліною, а також транcакційною активністю підтвердили платоспроможність. «Кредитування нових клієнтів доступне у форматі видачі споживчих кредитів у торгових мережах партнерів банку. Наразі таке кредитування здійснюється на більш суворих умовах щодо кредитної історії, доходів позичальника, його кредитного навантаження порівняно з довоєнним періодом», — зазначили в пресслужбі установи.
Найбільш складно отримати кредит тим, хто втратив роботу через війну. «Ощадбанк готовий кредитувати клієнтів із стабільним офіційним доходом, без негативної кредитної історії», — сказав Антон Тютюн. «Аналізуємо як регулярність доходів (не обмежуючись клієнтами з високим рівнем доходів), так і трансакційну активність клієнтів. Ми не ставимо за мету відсікти певну категорію і хочемо кредитувати як масового, так і більш заможного клієнта. Але можемо частіше запитувати окремі документи для більш детальної оцінки», — каже Аркадій Шидер.
Війна не дає змоги пом’якшити вимоги до клієнтів. «В умовах дорогого фондування та високих кредитних, воєнних ризиків важко говорити про повноцінне відновлення кредитування до довоєнних показників. Якщо сприятиме ситуація в країні, будемо поступово пом’якшувати кредитні умови для наявних клієнтів, розширювати ліміти та можливості для кредитування нових клієнтів», — обіцяють у Сенс Банку. В установі, крім іншого, також зацікавлені долучитися до державної програми «єОселя».
Банки поступово повертаються у фізичні та онлайн-канали з фокусом на продукти бланкового кредитування — кредити готівкою та кредитні картки. За ними в пріоритетах банків йдуть кредити на купівлю товарів та державні іпотечні програми. «Ми дуже зацікавлені у підтримці українців у частині відновлення житла, яке постраждало внаслідок повномасштабної агресії, а також у купівлі нового, тому активно дивимось на участь у державних та партнерських програмах», — каже Олександр Мришук.
Loading...