Картки, гроші та війна
Організація безперебійної роботи бізнесу під час воєнного стану стала нелегким завданням для українських підприємців. Але фінансовий фронт залишався стабільним: попри всі складнощі банки змогли забезпечити бізнесу вчасне проведення всіх розрахунків та збереження коштів. До того ж в умовах війни банки готові йти на поступки заради втримання та залучення клієнтів: навіть новий бізнес може розраховувати на пільгові умови обслуговування
З початком повномасштабного вторгнення Росії ключовими завданнями банків в обслуговуванні юридичних осіб стали переведення всіх операцій та комунікацій в онлайн і збереження всієї інформації, зокрема конфіденційної. «Більшість банків змогли перенести свої ІТ-процеси в хмару, щоб не залежати від можливих пошкоджень в Україні, — розповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. — Тепер обчислення здійснюються на іноземних серверах, що убезпечує їх від російських ракет. І хоча процес переходу був доволі складним, клієнти банків його майже не помітили — операції якщо і були недоступні, то лише нетривалий період часу».
Зберігання та обробка даних банків у хмарах стали можливими після ухвалення Нацбанком 8 березня постанови № 42 «Про використання банками хмарних послуг в умовах воєнного стану в Україні». Регулятор надав українським банкам право обробляти й зберігати персональні дані клієнтів та інформацію, що містить банківську таємницю, в хмарних сервісах, розташованих у державах — учасницях Європейського Союзу, Європейського співтовариства, у Великій Британії, Сполучених Штатах Америки або Канаді. Цю можливість банки мають у період дії воєнного стану та протягом двох років після його скасування.
Але обслуговування юридичних осіб майже неможливо повністю перевести в онлайн. Тому банкам довелося оперативно вирішувати питання відвідування відділень клієнтами спочатку в умовах регулярних повітряних тривог та ймовірних обстрілів, а з часом — в умовах стабілізаційних, екстрених та аварійних відключень електроенергії. «Коли комерційні банки вирішили зменшити ризики й закрити частину відділень, ми продовжували працювати. Ощадбанк жодного дня не зупиняв обслуговування бізнес-клієнтів. Навіть якщо клієнти з різних причин залишалися без носіїв з електронними підписами або без токенів, ми змінювали наші алгоритми для подальшого обслуговування цих клієнтів і проведення ними операцій», — розповідає членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька.
На початку війни основними проблемами, з якими зіткнулися банки у процесі обслуговування бізнес-клієнтів, стало фізичне пошкодження чи знищення банківських відділень, втрата можливості повноцінно обслуговувати клієнтів через окупацію, кібератаки, перебої з інтернетом та періодичні відключення електроенергії через ракетні обстріли.
Ускладнив роботу і Нацбанк, який запровадив низку обмежень на проведення валютних операцій та здійснення транскордонних платежів: купувати валюту для розрахунків з іноземними контрагентами можна було лише з метою оплати товарів критичного імпорту. Цей перелік товарів, встановлений Кабміном, був дуже обмеженим. Поступово він розширювався, а 9 липня всі обмеження щодо імпорту товарів були скасовані.
Згодом перед банками постало питання відновлення роботи на деокупованих територіях, а також на територіях, які розташовані поруч із зонами бойових дій і регулярно обстрілюються. Повторне відкриття відділень ускладнюється пошкодженнями, перебоями з інтернетом та електроенергією. «Для банків, які належать приватним акціонерам, швидке відновлення роботи в таких регіонах часто не має комерційної доцільності через відсутність чітких перспектив подальшого розвитку», — вважає партнер юрфірми «Горецький і Партнери» Микола Ліхачов.
Тому місію з відновлення банківського обслуговування бізнесу на деокупованих територіях беруть на себе держбанки. Вони першими почали відновлювати роботу відділень у середині жовтня на звільненій Харьківщині, а в середині листопада — у звільненому Херсоні.
Але осінь-2022 була сповнена нових викликів. До наявних проблем додалися масштабні обстріли енергетичної інфраструктури, які спричинили тривалі відключення електроенергії. Нацбанк навіть почав готувати ринок до можливого блекауту. Наприклад, системно важливим банкам рекомендовано вжити заходів для забезпечення безперервної роботи в умовах відсутності електроенергії протягом щонайменше семи діб.
Loading...
Reload document 
Open in new tab НА ВЕЛИКОМУ РАХУНКУ
Банки, які оперативно відновили комунікацію з бізнес-клієнтами після першого шоку в лютому, не тільки зберегли клієнтську базу, але навіть наростили її. За словами Наталі Буткової-Вітвіцької, за дев’ять місяців 2022 року Ощадбанк у сегменті ММСБ залучив на обслуговування понад 17 тис. нових клієнтів, що з урахуванням втрати бізнесу на територіях у зоні бойових дій відповідає динаміці 2021 року.
Член правління ПриватБанку Євген Заіграєв розповів, що в березні — квітні спостерігалося значне зниження бізнес-активності. «Але зараз кількість активних клієнтів, які мали операції за пів року з квітня до вересня, вже перевищила показники аналогічного періоду 2021-го», — підрахував він.
Згідно з дослідженнями компанії CBR в жовтні 47% юридичних осіб та 62% підприємців назвали ПриватБанк основним банком для свого бізнесу, тоді як у той самий період 2021 року таких було 45%. Це свідчить про міграцію клієнтів до держбанків.
Проте банкіри не вважають, що наявні процеси міграції клієнтів призведуть до перерозподілу сил на ринку: банки з приватним капіталом також активно залучали бізнес на обслуговування під час війни. «Як і під час попередніх криз, велика кількість клієнтів обрала ОТП Банк як основний банк для свого бізнесу, — розповіла директорка департаменту корпоративних продажів малому та середньому бізнесу ОТП Банку Ольга Волкова. — Кількість відкритих нових поточних рахунків збільшилась із початку війни більш ніж на 10%, водночас велика частина нових клієнтів приходить за рекомендацією своїх партнерів — чинних клієнтів банку».
За словами начальника департаменту маркетингу Укрсиббанку Мар’яна Хомина, найменша кількість клієнтів після початку повномасштабного вторгнення була залучена в березні, але з червня ситуація стабілізувалася, і в середині жовтня їх кількість сягала 70% від рівня лютого 2022 року. «Найбільший спад в сегменті МСБ спостерігався в травні, але вже у вересні активність наших клієнтів зросла на 1,3% порівняно з вереснем 2021-го», — додав Мар’ян Хомин.
Щоб втримати наявних клієнтів та зберегти їх лояльність, банки переглядали умови надання послуг. Наприклад, ПриватБанк, за словами Євгена Заіграєва, ще в березні — квітні запровадив низку заходів з адресного зниження тарифів. Зокрема, мова йшла про тимчасове зниження комісій за еквайрингом й тарифів за розрахункове обслуговування.
Ощадбанк, за словами Наталі Буткової-Вітвіцької, з початку воєнного стану також запровадив низку змін у тарифікації послуг з метою підтримки клієнтів: знизив комісію за проведення платежів у післяопераційний час до рівня операційного часу, зменшив вартість переказів на паперових носіях і переказів за допомогою систем дистанційного обслуговування, а в регіонах, в яких відбувалися бойові дії, скасував комісію за внесення готівки. Також Ощадбанк змінив процедури забезпечення безперервного обслуговування для підприємств, що переміщувались, і скасував штрафи за несвоєчасну оплату. А Укрсиббанк для підтримки бізнесу обнулив на півтора місяця комісії за видачу готівки з поточних рахунків, комісії за проведення розрахунків та абонплату за торговельним еквайрингом.
Loading...
РЕЗЕРВНИЙ ФОНД
Обсяг гривневих коштів бізнесу (суб’єкти господарювання та небанківські фінансові установи) на початку січня 2022 року становив 566,7 млрд грн, а на початку жовтня — 526,3 млрд грн (–7,1%). Причому більша частина коштів — 422,5 млрд грн (80%) — традиційно зберігається на поточних рахунках. Банкіри стверджують: зацікавленість великого бізнесу в розміщенні строкових депозитів у принципі знизилася. «З’явився ризик невиконання прогнозу ліквідності компаній на заплановані періоди», — пояснив Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес.
Але деяким банкам вдалося наростити обсяги коштів бізнесу. Наприклад, в ПриватБанку розповіли про збільшення як обсягів залишків коштів бізнес-клієнтів на поточних і депозитних рахунках (на 16,5 млрд грн з січня до вересня), так і кількості клієнтів, які мають такі залишки (+19 тис.). В Ощадбанку зафіксували приріст ресурсної бази в сегменті ММСБ протягом 2022 року на рівні 4 млрд грн (станом на початок вересня). В Укрсиббанку за динамікою пасивів середнього та малого бізнесу спостерігають збільшення обсягу коштів на рахунках порівняно з 2021 роком на 24%.
Станом на 1 жовтня 2022 року лідерами за обсягом залучених гривневих коштів бізнесу стали ПриватБанк (70,2 млрд грн), Укрексімбанк (52,1 млрд грн), Укргазбанк (49,6 млрд грн), Райффайзен Банк (48,9 млрд грн) та Ощадбанк (45,5 млрд грн). А до п’ятірки банків — лідерів за обсягом гривневих депозитів бізнесу увійшли Креді Агріколь Банк (17,4 млрд грн), Укргазбанк (17,0 млрд грн), Укрексімбанк (13,3 млрд грн), Ощадбанк (6,5 млрд грн) та ПУМБ (5,7 млрд грн).
Різке підвищення облікової ставки НБУ з 10% до 25% на початку червня не мало суттєвого впливу на відсоткові ставки, які банки були готові платити бізнесу за розміщення коштів. ПриватБанк, наприклад, підвищив ставки за депозитами юридичних осіб та підприємців лише на 1–1,5 в.п. «Найвища ставка становила 5,25% за умови розміщення вкладу на 271–366 днів», — уточнив Євген Заіграєв. За підрахунками Юрія Каціона, середньозважена вартість залучення строкових коштів у гривні в сегменті великого корпоративного бізнесу з лютого до вересня зросла з 4,5% до 8,4% річних. «У сегменті ММСБ за цей період ставки зросли з 5,6% до 8,8% річних», — додав він.
ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ГРОШЕЙ
Під час війни інкасаторській бізнес зазнав суттєвих змін. «Ризики в процесі інкасації є завжди. Під час війни ситуація лише ускладнилася. Але ПриватБанк продовжував проводити інкасацію клієнтів скрізь, де це дозволяла ситуація», — розповів Євген Заіграєв.
У лютому — березні банківська система зіткнулася з шаленим попитом на готівку. «Його вдалось швидко задовольнити завдяки інкасаторам, які щодня в дуже несприятливих умовах, часто з ризиком для життя, завантажували готівкою банкомати не лише Ощадбанку, а й інших банків, підкріплювали готівкою Укрпошту, здійснювали інкасацію бізнесу», — розповідає директор департаменту інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей Ощадбанку Олександр Герасімов. Ситуація ускладнювалася тим, що частину броньованих автомобілів банки передавали на потреби ЗСУ. «Маршрути інкасаторських виїздів довелося коригувати. Були й екстремальні ситуації. Наприклад, одного разу нам довелося готівку переправляти на човні», — згадує Олександр Герасімов.
З часом ситуація ще більше ускладнилася: навесні виникли проблеми із забезпеченням паливом, а восени почалися перебої з електрозабезпеченням точок інкасації та касових центрів. Усі ці фактори вплинули на вартість послуг. «Тарифи на інкасацію зросли мінімум удвічі внаслідок збільшення складників собівартості, таких як паливо, ремонт авто, витрати на охорону та оплату праці», — пояснює Мар’ян Хомин. Основними гравцями на ринку залишаються Ощадбанк, ПУМБ, Райффайзен Банк, ПриватБанк та Укрсиббанк.
Під час війни зазнали змін звички людей з використання готівки, що також вплинуло на інкасаторський бізнес. «У мирні роки спостерігалась чітка тенденція: на початку місяця обсяг готівки в обігу зростав, бо люди знімали зарплату з карток, а наприкінці місяця в банки, навпаки, надходило більше паперової гривні. Але в 2022 році це вже так не працює», — пояснює Михайло Демків. Підвищений попит на готівку спостерігався в перші тижні війни, адже не вся інфраструктура працювала стабільно, але вже з кінця березня ситуація стабілізувалася. До того ж українці, які виїжджали за кордон, віддавали перевагу саме безготівковій гривні, тому що за кордоном обміняти гривню на місцеву валюту було доволі проблематично. Наприкінці вересня, за спостереженнями банкірів, у банки почало надходити помітно більше готівкової гривні, ніж клієнти знімали з карток. Однак знищення енергетичної інфраструктури може призвести до зменшення частки безготівкових розрахунків: під час відключень електроенергії спостерігаються перебої зі зв’язком, що ускладнює проведення безготівкових операцій.
За даними НБУ, кількість торговельних терміналів для безготівкових розрахунків під час війни дещо знизилася. Якщо у січні 2022 року в країні працювало 426,5 тис. терміналів, то станом на вересень їх залишилося 339,6 тис. Проте частково така ситуація пов’язана з тимчасовою окупацією частини територій. Як і раніше, до п’ятірки лідерів за кількістю встановлених торговельних терміналів станом на вересень входять ПриватБанк (207,6 тис. терміналів), Ощадбанк (68,9 тис.), Райффайзен Банк (24,3 тис.), Альфа-Банк (9,4 тис.) та Укрсиббанк (5,3 тис.). Укрсиббанк до кінця 2022 року планує підключити всі термінали до платіжної системи «Простір». Таким чином всі платіжні термінали в Україні прийматимуть до оплати картки «Простір».
Ситуація на ринку еквайрингу під час війни постійно змінювалася. За спостереженнями заступника голови правління Ощадбанку Антона Тютюна, в перші місяці повномасштабної війни мав місце ажіотажний попит на послуги еквайрингу, пов’язаний з панічними настроями населення, — всі, хто залишився в Україні, намагалися створити запас товарів першої необхідності. Вже влітку ситуація стабілізувалася, а обсяги розрахунків майже вийшли на довоєнний рівень. Антон Тютюн зазначає, що в структурі операцій зросла частка трансакцій в супермаркетах, аптеках та АЗС, тоді як обсяг операцій в сегменті розважальних послуг та подорожей знизився. Водночас середній чек зріс майже на 20%, що обумовлено намаганням людей не покидати свої домівки без нагальної потреби, а також інфляцією.
«З метою підтримки бізнесу Ощадбанк з початку березня до кінця квітня повністю скасував комісію за еквайринг. З травня комісію відновили на рівні 0,6%, а з вересня поточного року, відповідно до змін у тарифікації платіжних систем, збільшили її розмір до 1,3%, що дає банкам можливість продовжувати розвиток бізнесу та забезпечувати стабільний рівень послуг», — каже Антон Тютюн.
Зараз у цьому сегменті працюють такі банки: Ощадбанк («ОщадPay»), ПриватБанк (застосунок «Термінал»), Райффайзен Банк (застосунок RaiPos), а також небанківські структури, наприклад оператор мобільного зв’язку «Київстар» (STARKASA). В Укрсиббанку розповіли, що наразі також працюють над реалізацією приймання безготівкових платежів у смартфоні.
За даними НБУ, обсяг безготівкових операцій зріс із 276,2 млрд грн у січні поточного року до 422,3 млрд грн у серпні (+52,9%), а кількість транcакцій — з 602 млн операцій до 671 млн (+11,5%).
Відповіддю на виклики воєнного часу у сфері грошового обігу став бурхливий розвиток послуги видачі готівки з банківських карток на касах у роздрібних мережах («Готівка на касі»). До війни зняти гроші на касі можна було в мережах деяких АЗС. «З початком бойових дій на території нашої держави виникла гостра потреба у готівкових коштах як з боку населення, так і з боку бізнесу. Проте інкасатори більше зусиль докладали для забезпечення готівкою населення, а тому не могли оперативно та вчасно забирати виручку у торговців, що викликало її надлишок у касах з усіма пов’язаними з цим ризиками», — пояснює Євген Заіграєв.
Така ситуація надала значний поштовх для впровадження та масштабування сервісу «Готівка на касі». Євген Заіграєв зазначає, що сервіс допоміг оперативно забезпечити населення готівкою, зменшити навантаження на служби інкасації, а також надати торговцям можливості оперативно «інкасуватися» там, де доступ для служб інкасації був ускладнений. Під час війни для бізнесу такі операції виконувалися без комісій, що фактично дало змогу ритейлерам зменшити витрати на інкасацію.
За словами Євгена Заіграєва, до 24 лютого 2022 року в мережі середньомісячний обіг за сервісом «Готівка на касі» становив приблизно 60 млн грн, а вже у березні перевищив 2,2 млрд грн. «Оперативне підвищення платіжними системами ліміту видачі готівки з 500 грн до 6000 грн дало змогу активізувати сервіс та зробити його більш доступним. Якщо перші місяці війни характеризувалися стабільним щомісячним зростанням обсягів надання послуги, то останніми місяцями показники стабілізувались та становлять близько 400 млн грн на місяць», — оцінює ситуацію Антон Тютюн. Також він зазначив, що операція видачі готівки обов’язково проводиться з торговою трансакцією, тому впровадження торговцями послуги «Готівка на касі» сприяло зростанню обсягів торгового обороту.
Loading...