ВОЛОДИМИР ДУБЄЙ  Hародився 18 листопада 1961 року. У 1984 році закінчив Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора гірничий інститут ім. Артема. Здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. У 2003 році закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Муд­рого, де здобув вищу освіту за спеціальністю «юрист-спеціаліст», а в 2007-му — Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ. Удостоєний звання «Людина року — 2015» у номінації «Фінансист року». У банківській сфері працює понад 15 років на керівних посадах. З 2004 року працював у ТАС-Комерцбанку та Сведбанку. В 2010-му став головою правління ТАСкомбанку, в січні 2016-го перейшов на посаду першого заступника голови правління банку. В червні 2020 року знову очолив правління.

«Під час війни нам потрібно орієнтуватися на запити клієнтів» 

вважає Володимир Дубєй, голова правління ТАСкомбанку

—Чому вам як банку став цікавий цей напрям? 

—На цьому ринку є багато можливостей, які ми не можемо втратити. Український ринок лізингу істотно відстає від європейського з цілої низки причин. Ще донедавна наше законодавство не дозволяло банкам розвивати лізинг. Зокрема, через певні правові колізії предмет лізингу не враховувався як застава в банках. Згодом усі обмеження були усунуті, нормативні акти стали гнучкішими, але банки не поспішали розвивати цей напрям. Ми багато років працюємо з лізинговими компаніями, ба більше, в нашій банківській групі також є лізингова компанія. Тому ми знаємо, як працює і як може розвиватися цей бізнес. Нині зацікавленість клієнтів послугою фінансового лізингу зростає. Серед переваг для клієнтів — зручність та швидкість оформлення. Банк бере на себе велику частину робіт, які зазвичай турбують клієнтів під час придбання транспорту, наприклад реєстрацію та страхування. Водночас вартість лізингу не є дорожчою за кредитування: в гривні — 24–25% річних, у валюті — ­10–11%. З подальшим зниженням облікової ставки вартість фінансового лізингу також буде знижуватися. 

—Ви розвиваєте лізинг, зокрема, в роздрібному сегменті? 

—Так, у 2021 році ми ухвалили рішення щодо пріоритетності розвитку фінансового лізингу. На сьогодні ми сформували команду, отримали найсучасніші IT-рішення для забезпечення продажів, створюємо регіональну мережу в усіх областях країни. Ми орієнтуємося на всі сегменти ринку: великих корпоративних клієнтів, малий та середній бізнес, а цього року запровадили програми фінансування для фізичних осіб. 

Війна підтвердила правильність нашого рішення: якщо порівнюємо, як поводяться позичальники, коли в нас просто застава і коли в нас у власності майно, що було профінансовано, стає очевидним, що в другому випадку в нас набагато більше можливостей впливати на ситуацію.

—ТАСкомбанк конкурує з лізинговою компанією, яка входить до банківської групи? 

—Ми, безумовно, будемо «грати на одному полі». Але ми маємо різні завдання та можливості, намагаємося не конкурувати, а задовольнити якомога більшу кількість клієнтів. Крім того, ми викуповуємо портфелі лізингових компаній, надаючи їм можливість розвиватися без залучення додаткового капіталу й збільшувати обсяги фінансування клієнтів. Тож ми працюємо в синергії, доповнюючи одне одного. В арсеналі банку є повний перелік фінансових послуг, які ми пропонуємо не тільки своїм клієнтам, що отримують фінансовий лізинг, а й клієнтам лізингової компанії «УЛФ-Фінанс». Лізингова  компанія, зі свого боку, додатково до наданого фінансування продає банківські продукти. Завдання банку — визначити потреби клієнтів і запропонувати вирішення завдань. До того ж лізинг автомобілів — не єдиний напрям, який нам цікавий. Зараз активно пропонуємо бізнесу зворотний лізинг.

—Як працює ця послуга? 

—Поясню на прикладі. Є певна компанія, яка займається переробкою. Для своєї діяльності вона придбала дороге обладнання, а тепер їй потрібне додаткове фінансування для закриття поточних потреб. Які є варіанти? Ми можемо запропонувати їй кредит під заставу обладнання. Але якщо у компанії вже є кредити, то виникає ризик, що необхідну суму ми просто не зможемо видати через закредитованість позичальника. У такому разі альтернативним інструментом стає зворотний лізинг: банк викуповує обладнання компанії та передає його в лізинг цій самій компанії. Таке рішення дає змогу бізнесу отримати обігові кошти, які за допомогою інших фінансових інструментів було б важко або навіть неможливо отримати. 

—Наскільки такий продукт популярний? 

—Наразі це скоріше поодинокі угоди — один із варіантів вирішення зав­дань клієнта. Але завдяки простоті та прийнятності для клієнтів кількість таких угод невпинно зростає. Класичний лізинг дає змогу зберегти оборотний капітал і придбати активи, необхідні для розвитку та підтримки бізнесу, або навіть розпочати новий. Послуга зворотного лізингу — це задоволення потреби клієнта в поповненні обігових коштів уже за наявності достатньої кількості транспорту та обладнання для своєї роботи. З початком війни потреб у клієнтів побільшало, тому в хід пішли такі продукти, як гарантії або факторинг. Але навіть ці, здавалось би, класичні продукти з початком війни істотно змінилися. Наприклад, є компанія, яка випускає обладнання для великих супермаркетів. Вона продає своє обладнання торговельним мережам, але покупець не платить відразу, а розтягує платіж на три роки. Натомість постачальнику гроші потрібні вже сьогодні. Тут на допомогу приходимо ми і викуповуємо зобов’язання, які тривають три роки. Формально це факторинг, але не той факторинг, до якого ми звикли. Також у цій ситуації ми можемо запропонувати й класичний лізинг, тоді банк викуповує обладнання та віддає його в лізинг торговельній мережі. Ми постійно нагадуємо собі, що під час війни нам потрібно орієнтуватися на запити клієнтів. 

—У яких галузях розвиток лізингу є найбільш перспективним?

—Ми як банк ніколи не ставили собі завдання розвивати той чи інший «модний» напрям, і навпаки, не скорочували кредитні портфелі в тих сегментах, які інші банки вважали високоризиковими. У всіх галузях є успішні компанії, які ми хочемо бачити нашими позичальниками. Лізинг — не виняток. Серед наших клієнтів — дорожні компанії, сільгоспвиробники, переробники, логістичні та транспортні компанії. 

Ми відновили фінансування в травні 2022 року, адже розуміємо, що підтримка українського бізнесу ­наразі надважлива для країни та розвитку економіки. Послуга фінансового лізингу є простішою та швидшою для отримання, ніж класичне кредитування.

—Чи помітили під час війни різницю в обслуговуванні класичних кредитів і лізингового фінансування? 

—Безумовно, лізинговий портфель обслуговувався краще, ніж кредитний. Сьогодні, враховуючи недосконалості судової системи, нерозвинуте законодавство щодо захисту прав кредиторів, лізинг стає більш надійним варіантом, аніж кредитування. Крім того, сума лізингового фінансування зазвичай менша, ніж середня сума кредиту в корпоративному секторі, тому клієнти навіть у складні часи намагалися погашати невеликі суми. Середній чек запитів на лізинг становить близько 2 млн грн. Ну і ми як кредитор досить швидко реагували на непередбачувані ситуації, що виникали в клієнтів: пропонували варіанти реструктуризації заборгованості або кредитні канікули, змінювали графіки платежів. Для нас важливо навіть у найскладніших ситуаціях зберегти людські стосунки з клієнтами. У нас було кілька випадків пошкодження техніки під час окупації: у кожній ситуації ми знаходили рішення, яке б влаштувало обидві сторони. Ситуацій, коли б нам доводилося розшукувати боржників і силовими методами забирати майно, не було. 

—Які у вас плани щодо розвитку лізингу? 

—Наше завдання — до кінця року сформувати в усіх регіонах спеціалізовані підрозділи, які займатимуться розвитком лізингу. Адже лізинг — це не просто один зі способів надання фінансування, це сервіс. Якщо ми говоримо про лізинг техніки чи авто, то їх потрібно не лише придбати, а й поставити на облік, застрахувати, забезпечити сервісне обслуговування. Рядові банківські працівники не будуть і не повинні цим займатися. Ще одна з причин, чому банки неохоче розвивали лізинг, — вони не хотіли займатися непрофільними задачами. Ми вирішили для цього найняти спеціальних працівників.

Наше завдання на цей рік — сформувати портфель нового бізнесу в обсязі 1 млрд грн. Станом на 1 жовтня ми вже профінансували бізнес більш ніж на 600 млн грн. Наступного року плануємо прирости ще на мільярд гривень нового фінансування. Це цілком реальне завдання. Ми розраховуємо, що лізинг нарешті включать не тільки формально, але й реально до програми держпідтримки «5-7-9%», що зробить послугу ще більш привабливою для клієнтів.