Міста для людей

МИХАЙЛО МЕДКО Народився 10 липня 1981 року в смт Роздол Миколаївського району Львівської області. У 2003 році закінчив Львівський банківський інститут Національного банку України за спеціальністю «банківська справа». У ­2001–2006 роках працював економістом, заступником начальника відділу обслуговування індивідуальних клієнтів філії Укрексімбанку у Львові. У 2006–2009 роках переведений до головного офісу, де очолив відділ організації прямого продажу управління каналів продажу роздрібного бізнесу. Протягом 2009–2013 років був заступником керівника філії в Луцьку. У 2013–2015 роках очолював відділ організації продажу продуктів клієнтам МСБ філій банку управління малого та середнього бізнесу Укрексімбанку. З 2015 до 2020 року — заступник директора, директор департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку. В ­2020-му повернувся до Укрексімбанку, спочатку був радником голови правління, а 19 червня ­2021-го призначений членом правління.

 

«Ми бачимо великий потенціал малих громад і хочемо працювати з ними»

стверджує Михайло Медко, член правління Укрексімбанку

—Якою буде роль Укрексімбанку в підтримці та відбудові міст, постраждалих від агресії рф?

—Укрексімбанк буде ключовим гравцем у роботі з муніципально-комунальним сектором і під час війни, і особливо в період відбудови. Ми прагнемо цей ринок розвивати і стати опорним банком — запрошуємо на цей ринок інші банки, готові ділитися своїм досвідом, бо, за нашими довоєнними підрахунками, лише потенціал кредитування цього ринку перевищував можливості всієї банківської системи. Але ще багато роботи потрібно провести із самими містами та комунальними підприємствами. Якщо більші громади — обласні центри та мільйонники — пройшли свій шлях і стосовно роботи з міжнародним фінансовими організаціями, і щодо прямих внутрішніх запозичень, то потенціал малих міст досі не реалізований.

Ми не тільки кредитуємо, а й змінюємо правила на ринку. Ми брали участь у розробці змін до Бюджетного кодексу, які дозволили запозичення для областей. Ми хочемо створити майданчик, через який міжнародні фінансові організації будуть кредитувати громади. Ми готові вчити муніципалітети і пропонувати їм готові рішення, щоб вони на досвіді інших швидше та простіше реалізовували свої проєкти. У нас є експертиза і в енергоефективності, і в моделюванні джерел погашення кредиту. Не завжди це має бути виключно бюджет міста. Економія на енергоносіях також може забезпечити окупність кредиту.

—Великим містам простіше отримати кредит. Чи можуть невеликі муніципалітети та об’єднані територіальні громади залучити фінансування?

—Ми бачимо великий потенціал малих громад і хочемо працювати з ними, тому що за великі міста існує конкуренція банків, тоді як малі муніципалітети як позичальники суттєво не відрізняються від великого міста. Просто їм потрібна менша сума кредиту, але їхні фінансові показники аналізуються аналогічним чином. У нас є реалізовані проєкти з малими громадами навіть цього року і кейси з кредитування комунальних підприємств, які працюють в ОТГ, створених на базі сіл. Важливий момент, який підтверджує потенціал і надійність цього сектору: під час війни багато громад погасили діючі кредити. Наш кредитний портфель у муніципально-комунальному секторі зменшився в 2,5 раза. Фінансова спроможність міст не погіршилась і з огляду на географічний фактор. Достроково гасили кредити навіть громади в центральній частині України, в південній і ближче до Сходу.

—На які умови фінансування зможуть розраховувати міста?

—Одна з причин певної паузи в кредитуванні комунальних підприємств і муніципалітетів полягала у вартості кредитів, які коштували 22–25%. Але ми ініціювали зміни до держпрограми «5-7-9%» і поширили її на комунальні підприємства, які також потребують підтримки, адже зазнали впливу війни та віддали на протидію агресії теж багато. Тепер вони мають ефективну ставку на умовах програми, що суттєво збільшує їхню можливість обслуговувати запозичення. Переважно вони беруть інвестиційні кредити на придбання обладнання, на заміну старої техніки, виведеної з експлуатації чи переданої на військові потреби. Попит на кредити «5-7-9%» величезний. Зараз у нас на розгляді 50–60 проєктів на понад 500 млн грн. Щодо кредитування міст, то саме вартість була причиною їхньої низької активності, але гривневий ресурс починає дешевшати. Очікуємо, що громади побачать 17–18%. Крім того, ми працюємо з коштами міжнародних фінансових організацій. Вони зараз дорогі, але МФО надають також експертизу в дотриманні стандартів ESG (екологія, соціальна відповідаль­ність та управління). Тому міста набудуть досвіду реалізації проєктів із дотриманням вимог розвинутого світу. Крім того, ми зараз працюємо над пошуком більш довгих кредитів від МФО на 10 і більше років.

—Чи знають муніципалітети про доступні їм можливості?

—Ми вже три роки в цьому секторі, об’їхали по декілька разів майже всі міста і розуміємо, що потрібно на постійній основі працювати із сектором. Не можна покладати надію лише на наші підрозділи в регіонах і на те, що з першого контакту громади чітко все зрозуміють, сформулюють свою потребу, позбудуться всіх своїх сумнівів. Ми провели крутий захід у Львові, на якому зібрали невеличкі громади та муніципалітети, привезли їм із великих міст хороших спікерів із досвідом, які розповіли, що їм дали запозичення, як це вплинуло на їхні бюджети, які проєкти вони реалізували, як відреагувала на це громада. Було понад 80 представників міст. Спікер із Міністерства фінансів на прикладах пояснив, як відбуваються процедури погодження запозичень. Тепер плануємо разом із Мінфіном створювати навчальні центри, в яких будемо навчати фінансистів муніципалітетів усіх процедурних моментів.

—Фінансування яких проєктів є першочерговим пріоритетом?

—Переважно кредитуємо проєкти модернізації енергоефективності обладнання на комунальних підприємствах, заміну і відновлення транспортного парку, сервісної техніки, обладнання. Фінансуємо будівництво укриттів, модернізацію та утеплення комунальних об’єктів, інфраструктурні проєкти. Маємо кейс, коли заміна спеціальних решіток очищення води на водоканалі збільшила в чотири рази коефіцієнт вилову сміття з води. Оборотні кошти даємо підприємствам із касовими, переважно сезонними, розривами у сферах тепло- та водопостачання. Міграція населення збільшила навантаження на комунальну інфраструктуру міст на Заході країни, що теж змінило їхні потреби. Аналізуючи запропоновані проєкти, ми враховуємо їхню соціальну чутливість — ставлення до них місцевого населення. Мінфін також вивчає цільове призначення запозичень під час їх погодження.

—Чи є можливість залучати кошти міжнародних фінансових організацій для відбудови міст?

—Міжнародні фінансові організації, як правило, працюють із громадами безпосередньо. Але ресурс їхньої команди обмежений, тому вони реалізують проєкти від 5–10 млн євро. Через це із сотень муніципалітетів в Україні їхні кредити доступні лише десятці. Тому ми їм запропонували надати нам ресурс для кредитування, щоб ми фактично з їхнім ресурсом, правилами та підходами до екологічних і соціальних вимог дійшли до менших міст. До війни було декілька подібних напрацювань із кращими умовами щодо вартості, термінів, вимог до кейсів. Війна апетити певних МФО знизила, але ми домовилися про кредит від ЄБРР на 50 млн євро для фінансування підприємств і муніципалітетів, постраждалих від війни. За цією програмою ми кредитуємо на строк до п’яти років під 6–7%. Особливих обмежень щодо цільового призначення кредитних коштів немає. Ми концентруємося на тому, що зараз є найбільш актуальним. МФО охоче надають фінансування на підвищення енергоефективності, соціальних стандартів, екологію, диджиталізацію обслуговування населення. Ми відвідуємо за кордоном різні заходи, пов’язані з відбудовою чи підтриманням поточного стану життя населення в Україні. І ми бачимо, що наші міста налагоджують зв’язки з містами-побратимами, шукають різні мож­ливості. 

—Як ваш банк працює з містами-­позичальниками, які зараз перебувають в окупації?

—У нас небагато кейсів опинилися в тимчасовій окупації. Офіційні особи наших позичальників — підприємств або міст — здебільшого переїхали на підконтрольну територію. Тому діалог із ними зберігається. У нас є кредит Мелітополю, який в окупації. Але міс­то залишається суб’єктом бюджетного процесу — там є надходження і видатки, тому ми домовилися про реструктуризацію боргу. На період окупації ми поставили місту практично нульову ставку і чекаємо його звільнення.

—Яке місце може посісти Укрексімбанк у майбутній масштабній повоєнній відбудові міст?

—Ми маємо відіграти ключову роль. І не тільки працюючи безпосередньо з містами. Тому я думаю, що наша роль буде провідною. Ми хочемо об’єднати зусилля, особливо з іншими державними банками. Ми проявимо себе, і завдяки нам та іншим банкам громади зміцніють.