Єврокурс усупереч війні
2025 рік продемонстрував стійкий розвиток банківської системи: кредитний портфель зростає, проблемні кредити скорочуються, а прибутки банків рекордні. Проте війна залишається ключовим фактором невизначеності. За оптимістичного сценарію у 2026 році фінринок сфокусується на імплементації європейських регуляцій, приватизації держбанків і фінансуванні відбудови.
Зростання банківського сектору сповільнилося: за вісім місяців 2025 року чисті активи зросли лише на 4% — до 3,55 трлн грн, тоді як торік приріст становив 7,3%. Динаміка ослабла через припинення нарощування вкладень в ОВДП: їхній портфель зменшився на 0,15% та опустився нижче за чверть чистих активів. Грошові кошти та їхні еквіваленти додали 2,6% завдяки зростанню коштів банків в НБУ на 13,9%, тоді як готівки в касах стало на 7,4% менше. Покращилось і міжбанківське кредитування (+5,55%). Ключовим драйвером стало кредитування бізнесу та населення, яке зросло на 19,6%. Уповільнення зростання активів пояснюється слабким притоком клієнтських ресурсів — юрособи та фізособи наростили заощадження лише на 2,7%. Натомість рекордний чистий прибуток сектору — 106,4 млрд грн — підвищив капіталізацію на 19,2% і підтримав активні операції банків.
Кредити на першому місці
Бум корпоративного кредитування триває. Портфель позик юросіб на початок вересня досяг 713,4 млрд грн, зрісши на 18,6% від початку року, а гривневе кредитування бізнесу додало 28,1%. «Драйверами стали галузі, що підтримують відновлення економіки: агросектор, який традиційно є фундаментом українського експорту, харчова промисловість, переробка. Активізувалися також відновлювана енергетика та IT, де компанії шукають ресурси для масштабування. Попит формують як великі корпорації, так і середній бізнес, інтегрований у глобальні ланцюги постачання», — зазначив член правління Піреус Банку Хрістос Бугіукліс.
Позитивним сигналом стало прискорення зростання довгострокових позик: частка кредитів строком понад рік збільшилася на 2,5 в.п. — до 52,4%, тоді як короткострокові впали нижче за 50%. Додаткові гривневі ресурси залучали позичальники всіх груп банків. Найбільше наростили портфелі держбанки (+46,4 млрд грн), банки з приватним, переважно українським, капіталом — на 22,5 млрд грн, а банки іноземних груп — на 39,4 млрд грн. Це важливий зсув, адже на початку війни банки віддавали перевагу менш ризиковим інструментам — ОВДП та депозитним сертифікатам НБУ, а не кредитуванню.
Попри постійний перегляд умов держпрограми «5-7-9%», за якою пільгові кредити нині видаються під 1–15%, обсяги кредитування майже не змінилися. У 2025 році станом на середину листопада банки видали 74,1 млрд грн нових позик — лише на 7,8% менше, ніж за той самий період 2024-го (80,4 млрд грн). Середній щотижневий обсяг нових кредитів упав із 1,8 млрд грн до 1,65 млрд грн, а частка держбанків у новому кредитуванні зменшилася з 51,2% до 49%. Лідери програми — ПриватБанк, Ощадбанк і ПУМБ. «Програма «Доступні кредити 5-7-9%» стала одним із ключових інструментів підтримки бізнесу, коли інші форми фінансування були недоступними або надто дорогими. У 2025 році середньомісячні обсяги кредитування в зонах високого воєнного ризику зросли вдвічі», — зазначив заступник голови правління, директор з питань роздрібного бізнесу Укрсиббанку Андрій Кашперук. Крім пільгових кредитів, держава підтримує бізнес і через пільгові лізинг та факторинг.
Гривневе кредитування населення також зростало високими темпами (+22,2%), переважно завдяки беззаставним споживчим позикам. Натомість колишній драйвер — державна іпотека «єОселя» — забезпечив лише близько 18% приросту портфеля, який збільшився на 49,1 млрд грн. Держпідтримка триватиме й надалі: у бюджеті-2026 на програму «5-7-9%» передбачено стільки само, як і у 2025 році, 18 млрд грн, а фінансування «єОселі» можуть навіть подвоїти — з 9,3 млрд грн до 15,8 млрд грн.
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці Додаткову підтримку банкам надають міжнародні фінансові організації, але виключно держбанкам та установам з іноземним капіталом. У 2025 році ЄБРР надав ПриватБанку гарантію на 185 млн євро для видачі до 600 млн євро кредитів, а Укргазбанку — на 89,2 млн євро для фінансування до 300 млн євро. ЄІБ виділив Укргазбанку 120 млн євро, Укрексімбанку — 100 млн євро, банку «Львів» — 60 млн євро, Ощадбанку — 50 млн євро, а також надав гарантії Укргазбанку, банку «Львів», Кредобанку та Піреус Банку. IFC покрила ризики Креді Агріколь Банку на 50 млн євро. Ці програми переважно підтримують агросектор, «зелені» технології, виробництво, енергоефективність, малий бізнес і муніципалітети.
Якість нового кредитування залишається високою, тому банки й надалі роблять мінімальні відрахування в резерви — за дев’ять місяців вони становили лише 1,9% усіх витрат. Непрацюючі кредити скоротилися як у частці портфеля — з 30,29% до 25,04%, так і в абсолютному вимірі — на 22,6 млрд грн, до 370,6 млрд грн. ПриватБанк продав 5 млрд грн роздрібних боргів, а Ощадбанк виставив на продаж 5 млрд грн заборгованості групи Ukrlandfarming. Також Ощадбанк та Укрексімбанк стали власниками столичного ТОК «Гулівер» у результаті примусового стягнення боргу.
Навіть кредитування бізнесу на прифронтових територіях не погіршує якість портфеля. «Ощад не припиняє видачу позик підприємцям, і 20% нашого портфеля ММСБ припадає на компанії, розташовані за 50–150 км від фронту. Для фінансової підтримки компаній біля лінії фронту ми використовуємо державні, регіональні, міжнародні програми допомоги, що дає змогу знизити ризики та зробити кредити доступнішими», — пояснив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Завантаження...
Макростабільність збережена
Значне зовнішнє фінансування бюджету дало можливість НБУ викупити в Мінфіну рекордні обсяги валюти: у жовтні резерви досягли історичного максимуму — $49,5 млрд — і мали в листопаді продовжити зростання. Водночас резерви накопичуються на тлі дедалі більшого дефіциту міжбанку: за 10 місяців НБУ продав $28,9 млрд, що на 7,7% більше, ніж торік. Попри послаблення долара на глобальному ринку, в Україні він залишався стабільним: у середині листопада офіційний курс становив 42,04 грн/$ — лише на 1 копійку вище, ніж на початку року. Євро ж подорожчало до гривні на 12,1% — до 48,98 грн/євро.
Ще у вересні 2024-го голова НБУ Андрій Пишний запропонував замінити назву «копійка» на «шаг» для дерусифікації розмінних монет, але законопроєкт з’явився в парламенті лише за рік. Пан Пишний сподівається, що його ухвалять до 30-річчя гривні (2 вересня 2026-го). Паралельно регулятор продовжує виводити копійки з обігу: з 1 жовтня 2025 року припинено карбування 10-копійкової монети та розпочато її вилучення, хоча вона формально лишається платіжним засобом. Єдина монета, яку НБУ ще карбує, — 50 копійок. «Шаг» — це не єдина грошова реформа НБУ. У квітні регулятор запропонував оновити дизайн гривні, замінивши портрети історичних постатей та архітектурні пам’ятки на більш сучасні зображення.
Монетарна політика залишалася жорсткою. Облікова ставка НБУ, яка на початку 2025 року становила 13,5%, з 24 січня підвищена на 1 в.п., а від 7 березня — до 15,5% і трималася на цьому рівні весь рік. Інфляційний тиск суттєво послабшав після піку 12-місячної інфляції у травні (15,9%). Уже в червні почався дезінфляційний тренд, а в липні — серпні навіть фіксувалась дефляція. Річна інфляція в жовтні сповільнилася до 10,9% і, за прогнозом НБУ, знизиться до 9,2% до кінця року. Водночас найближче зниження облікової ставки очікується не раніше за I квартал 2026-го, хоча НБУ обіцяв це зробити ще у 2025-му.
Кредити овернайт, які на початку року були дорожчими за депозитні сертифікати овернайт на 3 в.п. (розміщуються за обліковою ставкою), з 4 квітня подорожчали ще на 1 в.п. — до 19,5%. Через це попит банків на рефінансування майже зник, а борги банків скоротилися з 1,9 млрд грн до 1 млрд грн.
Вкладення в депозитні сертифікати НБУ з початку року впали на 4,1% — до 524,8 млрд грн у середині листопада, і лише 22,5% коштів були в найбільш дохідних 3-місячних депсертифікатах (117,8 млрд грн). НБУ не поспішав відмовлятися від цього інструмента та у квітні збільшив дельту ставки депсертифікатів овернайт з 2,5 в.п. до 3,5 в.п. (19%). Попри індивідуальні ліміти на розміщення коштів, охочих брати участь у тендерах стало більше: на початку року — 19 банків, наприкінці — 33.
Обов’язкові резерви банків, частину яких можна вкладати в ОВДП, за останні 12 місяців зросли на 13,2% — із 518,9 млрд грн до 587,2 млрд грн. Проте це не призвело до суттєвого приросту інвестицій у ОВДП: з початку року до середини листопада вкладення банків збільшилися лише на 3,3% — до 914,8 млрд грн. Хоча середньозважена дохідність нових ОВДП зросла з 14,9% у січні до 16,5% у жовтні. «Цього року вкладення банків в ОВДП сповільнюються через кілька основних факторів. По-перше, професійне управління ліквідністю передбачає встановлення лімітів на будь-які вкладення відповідно до рівня капіталу та ризик-апетиту. Останніми роками переважна частина банків уже досягла максимального рівня своїх вкладень у ці інструменти, адже рівень капіталу не зростає швидкими темпами, у тому числі через підвищені податки для банків, і рівень ризику також не зазнає суттєвого покращення. По-друге, більшість банків уже сформували необхідний обсяг ОВДП, який використовується для покриття обов’язкових резервів. Тож додаткові вкладення у ці папери наразі не є для них нагальною потребою», — пояснив голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий.
Від 50% до 25% і назад
Бум кредитування, прибуткові депсертифікати та ОВДП, а також скорочення ставки податку на прибуток з 50% до 25% дали змогу банкам досягти нових рекордів. Чистий прибуток за січень — вересень досяг історичного максимуму — 119,4 млрд грн. І хоча це лише на 1,9% більше, ніж торік, відсутність 50-відсоткового податку може збільшити чистий прибуток за підсумками року до майже 142 млрд грн (порівняно з 90,9 млрд грн у 2024-му). Звітність на 1 жовтня продемонструвал, що з 60 банків збитковими були лише 11 установ, які втратили 342 млн грн, найбільше — РВС Банк (139,6 млн грн). Тоді як найвищий чистий прибуток знову мав ПриватБанк (50,6 млрд грн) — 42,4% прибутку системи.
Завдяки високій рентабельності банкам легко було виконувати підвищені нормативи: норматив достатності регулятивного капіталу з початку року зріс із 8,5% до 9,25%, а з 1 липня — до 10%. Фактично система мала 15,26% на 1 листопада, а цього нормативу не дотримувався лише РВС Банк. Інші нормативи капіталу банківська система в цілому дотримувалася з подвійним запасом.
Хоча у 2025 році банки сплачують 25% податку на прибуток після 50-відсоткової ставки у 2023–2024 роках, їм не варто розслаблятися. Законопроєкт № 14097, ухвалений у жовтні, повертає ставку 50% для прибутку 2026 року. Банки вважають надподаток на надприбуток несправедливим, навіть під час війни. «Справедливим має бути єдиний підхід держави до всіх індустрій. На сьогодні ставка оподаткування прибутку може становити і 25%, і 0%. Постійно перекладаючи податковий тягар на банки — найбільш прозорий та контрольований сектор бізнесу, законодавці провокують створення бізнес-середовища та культури, в якій податки має сплачувати лише білий бізнес. І це матиме довгострокові наслідки. Без відповідного перегляду податкового навантаження для інших індустрій ставка 25% є цілком справедливою та обґрунтованою», — вважає Володимир Мудрий. «У державних банків специфічна ситуація — наші прибутки в тій чи іншій формі належать державі й потраплять до бюджету. Водночас для недержавних банків це питання є набагато болючішим, —
підтримав колегу Сергій Наумов. — Справедливою для оподаткування прибутку банків була би ставка, яка існуватиме для всіх, але вона не має перевищувати 25%». Банки знову сплачуватимуть 25% із 2027 року, якщо податкове поле не зміниться до 1 липня.
За три квартали державні банки отримали 65,3% чистого прибутку системи. Навіть зі зменшенням податків наприкінці року держава може отримати більше коштів у бюджет, змінивши нормативи відрахувань дивідендів. З чистого прибутку 2024 року ПриватБанк сплатив 80% такого прибутку. «Підвищення податку до 50% зменшує можливості розвитку банківської системи. Для Ощаду додатковий капітал можна наразі отримати лише з прибутку. Менше капіталу — суттєве зменшення кредитування критичних галузей економіки, а отже, менша дохідність банку і, як наслідок, менші відрахування державі в майбутньому. Таке замкнене коло», — зазначив Сергій Наумов.
Стрес-тестування 21 найбільшого банку у 2025 році показало: 12 банків мають достатню капіталізацію. Три банки з підвищеною вимогою за базовим сценарієм уже відповідають нормативам, ще три — мають підвищити достатність капіталу до потрібного рівня. Два державні та один приватний банк потребують додаткового капіталу лише за несприятливим сценарієм, орієнтовна потреба — 5% регулятивного капіталу системи. Тепер банки мають виконати програми реструктуризації або капіталізації для усунення проблем. Роком раніше проблеми виявили у п’яти банків: найкраща ситуація була в Укргазбанку та Сенс Банку, а Укрексімбанку, Правекс Банку та МТБ Банку міг знадобитися додатковий капітал протягом трьох років.
Завантаження...
Маленькі кроки до приватизації
Через обмеження воєнного часу та низький інтерес інвесторів уряд не поспішає з приватизацією банків. У жовтні 2025-го Кабмін визначив лише порядок проведення конкурсу для залучення радників із продажу акцій Сенс Банку (держвласність від липня 2023-го) та Укргазбанку (націоналізований у 2009 році). Дедлайни приватизацій ще не визначені, а НБУ оцінював пошук покупців у 9–12 місяців. Раніше потенційними інвесторами Укргазбанку називалась IFC, Сенс Банку — OTP Bank та Dragon Capital. Єдина угода M&A за рік: Сергій Тігіпко, власник ТАСкомбанку та Універсал Банку (на його базі працює monobank), через кіпрську компанію Alkemi Limited купив 100% Ідея Банку в польської Getin Holding S.A. приблизно за $34 млн.
Держава планує також позбутися Мотор-Банку та Першого інвестиційного банку (бренд PINbank), конфіскованих під час війни. У січні 2025-го Укрпошта, яка марить виходом на банківський ринок із 2017 року, заявила, що «уряд ухвалив рішення про передання їй акцій PINbank». Нацбанк не підтвердив зміну контролю — власником 88,89% акцій банку залишалось Міністерство розвитку громад та територій. У Нацбанку запропонували уряду на передавати Укрпошті збитковий банк, який має 95,4 млн грн регулятивного капіталу за мінімально необхідних 200 млн грн, а ініціювати добровільну здачу ліцензії, тобто закрити банк. Укрпошті же пропонувалось отримати ліцензію банку фінансової інклюзії для обслуговування соціально вразливих груп: пенсіонерів, людей з інвалідністю, військових та мешканців сіл, гірських і прифронтових територій. Проблема в тому, що відповідний законопроєкт № 13018-д, ухвалений ще 3 червня, досі не підписаний Президентом.
Поки закон не підписаний, мешканці прифронтових регіонів можуть розраховувати лише на державні банки. «Намагаємось якомога довше працювати на прифронтових територіях, поки дає змогу безпекова ситуація, і першими повертатись до деокупованих регіонів. Питання безпеки клієнтів і співробітників — ключова складність роботи в прифронтових зонах», — зазначив Сергій Наумов. На місце закритих офісів приїздять мобільні відділення. «Навіть якщо у певних населених пунктах ми призупиняємо діяльність, Ощад має опцію обслуговування мобільними відділеннями. Це пересувні офіси, які надають всі банківські послуги та надійно захищені відповідно до державних норм захисту. Нині 10 «банків на колесах» обслуговують мешканців 125 громад у 9 областях», — пояснив Сергій Наумов.
Завантаження...
Держава продовжує захищати інтереси у суді щодо колишніх власників збанкрутілих та націоналізованих банків. У липні 2025-го Високий суд Англії та Уельсу арештував активи Костянтина Жеваго, колишнього власника банку «Фінанси та Кредит», щоб стягнути борг перед НБУ у 1,54 млрд грн. У листопаді суд зобов’язав Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова виплатити ПриватБанку понад $3 млрд відшкодування збитків та судових витрат. Активи ексвласників перебувають під всесвітнім арештом з грудня 2017 року.
Кадрове питання
Дефіцит кадрів у банківській сфері посилився через еміграцію, внутрішню міграцію та мобілізацію. За I півріччя 2025 року чисельність штатних працівників скоротилася у держбанках (–0,3 тис.) та іноземних банках (–0,1 тис.), але зросла в ПриватБанку (+0,1 тис.) і приватних банках (+0,5 тис.). «Банківська сфера відчуває дефіцит кваліфікованих кадрів, і ми не є винятком. Щоб залучати талановитих спеціалістів і утримувати їх у команді, ми використовуємо комплексний підхід. Для пошуку фахівців і талантів застосовуємо широкий спектр каналів: платформи для пошуку роботи, соціальні мережі, зовнішні та внутрішні рекомендації наших працівників, співпрацю з навчальними закладами, бізнес-школами, а також відвідуємо різні кар’єрні заходи, ярмарки вакансій. Для тих, хто вже є частиною нашої команди, створюємо умови для професійного розвитку та кар’єрного зростання», — розповів Володимир Мудрий.
За даними НБУ, загальна чисельність банківських працівників за пів року зросла лише на 0,1 тис. — до 96,4 тис., 70% із них — жінки. «Банк дає можливість проходження практики й працевлаштування. Для нас важливо, щоб молодь бачила у нас не лише місце першої роботи, а й середовище, де можна розвиватися, навчатися та будувати кар’єру», — пояснив банкір.
2025 рік відзначився змінами у керівництві найбільших банків. З 20 січня Мікаель Бьоркнерт очолив ПриватБанк. Перший заступник голови Кредобанку Якуб Марек Карновскі з 1 березня став головою правління. У зв’язку із завершенням 5-річного контракту Сергія Наумова наглядова рада Ощадбанку в листопаді обрала новим головою Юрія Каціона, який працює в банку 24 роки і раніше відповідав за корпоративний бізнес. Аналогічний шлях розвитку кадрового резерву пройшов Райффайзен Банк. У його голови Олександра Писарука (у 2014–2015 роках був першим заступником голови НБУ) завершився контракт, який він вирішив не продовжувати. Наглядова рада Райфу в листопаді за підсумками конкурсу призначила новою головою правління Наталію Гуріну, яка працює в банку з 1994 року, з 2012-го — заступниця голови з ризик-менеджменту та проблемних активів. Обидва призначення набудуть чинності після погодження НБУ. Укргазбанк досі не має постійного голови: Родіон Морозов виконує обов’язки вже майже три роки, а попереднього кандидата не погодив НБУ. В УБРР в.о. голови правління залишається Олексій Кияшко.
15 червня 2025 року завершилася семирічна каденція першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, проте ще два місяці вона працювала в статусі в.о. Вона приєдналася до Нацбанку у 2015 році і пройшла періоди «банкопаду», пандемії COVID-19 та повномасштабної війни. Закон дозволяв її повторне призначення, але Андрій Пишний вніс на розгляд ради НБУ кандидатуру іншого свого заступника. Новим першим заступником з 15 серпня став Сергій Ніколайчук, який очолив блок «Фінансова стабільність», а блоком «Монетарна стабільність» тимчасово керував до призначення профільного заступника. З 8 грудня новим заступником голови НБУ став Володимир Лепушинський, який очолював департамент монетарної політики та економічного аналізу.
Нацбанк продовжив оновлення керівництва середньої ланки. Директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг став Володимир Суханов, який раніше працював заступником директора департаменту інтегрованого нагляду за банками. Новою директоркою департаменту персоналу стала ексдиректорка з управління персоналом в НЕК «Укренерго» Людмила Єропкіна — попередня керівниця Любов Писана пішла на пенсію. За власним бажанням звільнилися директор департаменту стратегії та розвитку Арсен Макарчук і директор департаменту міжнародного співробітництва Сергій Худіяш. Новим директором департаменту відкритих ринків призначено Олександра Арсенюка, колишнього начальника управління оперативного регулювання грошово-кредитного ринку. Керівник проєктів та програм офісу правління Нацбанку та інституційних відносин Андрій Кириленко очолив департамент інтегрованого ризик-менеджменту, створений після реорганізації департаменту ризик-менеджменту Сергія Демиденка.
Скорочення мереж банків у 2025 році продовжилось. За січень — вересень закрили 98 відділень (майже 2%), їх кількість опустилася до 4913. Найбільше вплинула ліквідація Комінбанку (29 відділень). Серед діючих банків найбільші скорочення показали ПриватБанк (–11, до 1 096), Укрексімбанк і банк «Південний» (по –9, до 37) та Ощадбанк (–8, до 1142), який лишається лідером за мережею. У III кварталі найбільше відділень закрили у Києві та Львівській області. Лідером за розширенням став Акордбанк (+11, до 163). «Ми бачимо чітку тенденцію до зміщення клієнтів у бік цифрових каналів. Це зручно, швидко й відповідає вимогам часу. Водночас є категорія клієнтів і продукти, які потребують фізичної присутності та обслуговування у відділеннях. Тому роль мережі залишається важливою», — зазначив Володимир Мудрий.
Завантаження...
Часто банки закривали лише одне-два відділення не в рамках оптимізації мережі, а через релокацію або наближення фронту. «У 2025 році ми не закривали відділення і на наступний рік не плануємо скорочення. Навпаки, маємо намір здійснити релокацію окремих відділень у зручніші для клієнтів місця, а також відкриття нових. Йдеться не про скорочення, а про трансформацію мережі — поєднання розвитку дистанційних каналів зі збереженням і розширенням фізичної присутності там, де це необхідно», — уточнив очільник ОТП Банку.
Кожне друге з майже 5 тисяч відділень мало стати інклюзивним із 1 січня 2025 року — щонайменше 50% відділень у кожному регіоні мали бути зручними для людей з особливими потребами. НБУ не відкладав вимоги та посилив їх, зобов’язавши банки забезпечити не тільки фізичну, а й інформаційну доступність, щоб створити інклюзивний фінансовий простір для ветеранів, людей з інвалідністю та старшого віку.
Протягом більшої частини року кількість банків залишалася незмінною — 60. У листопаді НБУ визнав неплатоспроможним РВС Банк. Установа Олександра Стецюка не подала доопрацьований план фінансового оздоровлення та вела ризикову діяльність. Це перший випадок виведення банку з ринку з грудня 2024 року, коли неплатоспроможним був визнаний Комінвестбанк. У січні 2025-го Фонд гарантування вкладів передав Асвіо Банку зобов’язання Комінвестбанку на 303,7 млн грн і частину активів.
У березні 2025-го Асвіо Банк став 16-м банком-агентом, через який ФГВФО виплачує кошти постраждалим вкладникам. Із 2022 року Фонд також виплачує вклади через онлайн-сервіси шести банків, а з 2023-го — через застосунок «Дія» на рахунки п’яти банків. Спрощення дає змогу отримувати компенсацію дистанційно, навіть з-за кордону. Проте багато українців досі не забирають кошти: через «Дію» за другий рік існування послуги виплачено 5,1 млн грн за близько 900 заявками, тоді як станом на початок жовтня з Фонду не забрали 2,7 млрд грн гарантованих сум. П’ять банків із найбільшими незабраними вкладами: банк «Фінанси та Кредит» (496,5 млн грн, або 4,74%), Дельта Банк (481,9 млн грн, 2,94%), ВіЕйБі Банк (422 млн грн, 5,94%), МР Банк (271,9 млн грн, 23,17%), банк «Київська Русь» (213,3 млн грн, 8,94%).
Після призначення Ольги Білай директоркою-розпорядницею Фонду на п’ять років у листопаді 2024-го активізувалися обговорення гарантій для кредитних спілок та банків фінансової інклюзії. Проте інклюзивні банки наразі не створені, а кредитні спілки отримають гарантії лише після війни. Депутати поки що вирішили покращити регуляторні спроможності Фонду — у першому читанні ухвалили законопроєкт № 13007-д, що посилює захист вкладників та кредиторів. Документ робить можливим обрання декількох приймаючих банків для врегулювання неплатоспроможного банку, надання попередньо кваліфікованим інвесторам більше часу і можливостей для ознайомлення з інформацією про збанкрутілий банк тощо. «Головне, що заважає залучити інвестора, — це якість активів банку, тут законопроєкт не допоможе. Але ми можемо збільшити час для ознайомлення інвестора з бізнесом банку, надати йому можливість для виправлення помилок, покласти частину збитків неплатоспроможного банку на попередніх акціонерів. Також може бути ситуація, коли в нас є два інвестори і ми повинні вибрати одного. А якщо інвестори хочуть різні частини бізнесу одного банку? Ми хочемо надати їм таку можливість», — пояснила Ольга Білай.
Завантаження...
На шляху до ЄС
ПриватБанк у 2023 році розглядав можливості виходу на ринки ЄС, але у 2025-му остаточно зосередився на українському ринку через складність регуляторних політик ЄС. Однак банкам не вдасться їх уникнути. Український фінансовий сектор вже відповідає 75–77% вимог ЄС, і Андрій Пишний поставив за мету «до кінця 2027 року імплементувати все необхідне для максимальної еквівалентності законодавства». Крім того, НБУ підготував Зелену книгу з розвитку регтеху та Білу книгу з управління ESG-ризиками. «За умови збереження темпу реформ, який задає НБУ, фінансовий сектор має всі шанси завершити перехід на європейські регуляції до кінця 2027 року. Звісно, на швидкість імплементації значно впливають інші фактори, насамперед воєнний стан і макроекономічна ситуація», — вважає заступниця голови правління з операційної роботи Банку Кредит Дніпро Галина Ізбінська. Споживачі очікують на приєднання України до SEPA, що здешевить платежі у євро, можливо, у 2026 році за умови ухвалення законодавства та технічної підготовки банків.
НБУ контролює, щоб українських клієнтів не обслуговували європейські установи без ліцензії: у квітні литовський Revolut Bank UAB припинив реєструвати нових українських клієнтів, а у вересні НБУ заборонив литовській Trustee Global UAB надавати фінансові послуги через застосунок Trustee Plus.
У 2026 році банки можуть зіткнутися з макроекономічними ризиками: невизначеністю зростання ВВП, фінансування дефіциту бюджету, уповільнення інфляції, що вплине на монетарну політику НБУ, облікову ставку, кредитні та валютні ризики. Додатково тиснутимуть регуляторні зміни, кібератаки, посилене оподаткування прибутку, ризики зриву приватизації держбанків. Не можна виключати геополітичну невизначеність, зокрема в міжнародній підтримці України та тривалості війни. Осінні перебої електропостачання через обстріли енергомережі підвищили ймовірність блекаутів і змусили банки відновити роботу мережі Power Banking.
Основні можливості для банків — державні програми «5-7-9%» та «єОселя», міжнародне фінансування проєктів відбудови, нові цифрові сервіси, дешеві депозити та кредитування малого й середнього бізнесу. «Зниження облікової ставки створює умови для здешевлення фінансування, але на швидкість і масштаб цього процесу впливатиме інфляційна динаміка, курсова стабільність та воєнні ризики. Тому бізнесу слід розраховувати не на різке зниження, а на поступове пом’якшення вартості кредитів у 2026 році. Банки вже закладають цю тенденцію у свої стратегії», — зазначив Хрістос Бугіукліс. На його думку, темпи зростання кредитних портфелів уповільняться. «Ймовірно, темпи будуть більш помірними. 2025 рік дав дуже високі показники за рахунок ефекту відкладеного попиту й державних та міжнародних програм підтримки. У 2026-му цей фактор поступово вичерпається, однак корпоративний сектор залишатиметься активним позичальником завдяки відбудові, експорту та інвестиційним проєктам, особливо у сферах енергетики, логістики та переробки», — прогнозує банкір.