Кредити підбираються до стелі
Роздрібне кредитування у 2025 році продовжило зростати двозначними темпами. Але вже з’являються ознаки потенційних проблем: автокредитування стагнує, ринок кредитних карток наближається до межі насичення, а іпотека одразу гальмує, щойно в державній програмі «єОселя» закінчуються кошти. Основними ризиками для розвитку споживчого кредитування у 2026 році будуть війна та обмежена база платоспроможних клієнтів.
Роздрібне кредитування залишається одним із найдинамічніших сегментів ринку. Найактивнішими кредиторами у 2025 році стали банки з приватним, переважно українським капіталом — їхні портфелі за січень — серпень зросли на 22,4 млрд грн (+26,4%). Державні банки досягли порівняного зростання — на 22,2 млрд грн (+18,8%), тоді як установи іноземних банківських груп збільшили портфелі на 4,4 млрд грн (+23,8%). «Приватні банки демонструють вищу гнучкість в ухваленні рішень і швидше адаптуються до потреб клієнтів та кон’юнктури ринку. У 2025 році це стало ключовим фактором. Крім того, банки активно інвестували в партнерські програми, що підвищило релевантність і цінність кредитних пропозицій для клієнтів», — зазначив заступник голови правління ПУМБ із роздрібного бізнесу Дмитро Поліщук.
За вісім місяців 2025-го гривневе кредитування фізичних осіб зросло на 22,2% після торішнього приросту на 40%. Обсяг позик українцям сягнув історичного максимуму — 270,4 млрд грн, збільшившись на 49,1 млрд грн. Лідери ринку залишаються незмінними: ПриватБанк збільшив кредитний портфель на 14,8 млрд грн (до 94,6 млрд грн), а Універсал Банк — на 13,5 млрд грн (до 54,3 млрд грн). У п’ятірці зростання також ПУМБ (+3,9 млрд грн), Ощадбанк (+3,2 млрд грн) і Сенс Банк (+2,8 млрд грн). А-Банк, який торік був серед лідерів, цього року сповільнився — приріст становив лише 1,2 млрд грн.
Кредитки на піку
Кредитні картки є ключовим напрямом споживчого кредитування, однак цей ринок наближається до межі свого насичення. «Кількість потенційних клієнтів у нинішніх умовах є вичерпною величиною. У середньостатистичного споживача вже є банківська картка,
часто не одна. Тому головним завданням банку в процесі пошуку клієнта є конкуренція з іншими гравцями, зокрема за допомогою бонусів та програм лояльності», — впевнена керівниця напряму роздрібного бізнесу Сенс Банку Юлія Тур.
За січень — вересень кількість активних кредитних карток зросла лише на 4,1%, або на 865 тис. штук, — до 21,91 млн. При цьому історичного максимуму — 21,95 млн карток — ринок досяг ще у травні, після чого в червні українці припинили користуватися 175 тис. кредиток. Якщо за карткою протягом місяця не проведено жодної операції, вона виключається зі статистики, але знову стає активною після однієї трансакції. «Сегмент кредитних карток майже досяг насичення. Більшість потенційних клієнтів уже мають картки, і демографічна ситуація не сприяє швидкому зростанню клієнтської бази. Тому банки конкурують підвищеним кешбеком, програмами лояльності, бонусами за платежі, акціями і персоналізованими пропозиціями», — заявила директорка з маркетингу Юнекс Банку Аліна Компанець. Із цим викликом зіткнувся і один із лідерів ринку — проєкт monobank. «Залучення нових клієнтів стає складнішим, а конкуренція — інтенсивнішою», — визнали в Універсал Банку.
Підвищення кредитних лімітів наявним позичальникам сприяло утриманню клієнтів. «Середні встановлені ліміти за роздрібними картками зросли на 6% (+2 тис. грн), а за преміальними — на 11% (+17 тис. грн)», — повідомив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко. Аналогічне зростання середніх лімітів на 6% здійснив і monobank. «У 2025 році, на тлі зростання споживчого кредитування та посилення конкуренції між банками, спостерігається тенденція до збільшення лімітів для платоспроможних клієнтів із гарною кредитною історією. Середній ліміт за нашими кредитними картками зріс на 20,4%», — додав заступник голови правління Укргазбанку Олександр Щербаха. Аналогічне зростання на 20% зафіксували й у Сенс Банку.
Максимальні ліміти традиційно перевищують середні. «Цьогоріч ми вдвічі підвищили максимальний кредитний ліміт: до 200 тис. грн за кредитними картками та 100 тис. грн за розстрочкою на картку. Водночас середній ліміт по портфелю становить близько 20 тис. грн», — пояснила Аліна Компанець.
Кожен другий банк випускає кредитні картки — майже всі онлайн. Згідно з дослідженням «25 провідних банків України» активно в цьому сегменті працюють понад два десятки банків, а середня ефективна ставка за їхніми кредитними картками становить близько 54% річних. Більшість фінустанов пропонують клієнтам ліміти в межах 100–300 тис. грн, тоді як Банк Кредит Дніпро — до 1 млн грн. Стандартний грейс-період зберігається в діапазоні 55–62 днів, але бувають винятки з правила: Райффайзен Банк пропонує 100 днів пільгового користування, а Сенс Банк за карткою Caméléon — рік.
Фішкою 2025 року стала активна експансія небанківських гравців на ринок кредитних карток. Такі продукти зазвичай реалізуються у форматі кобрендингових партнерств із банками. Маркетплейс Rozetka запустив кредитну картку разом із Юнекс Банком, а маркетплейс Kasta обрав партнером Банк Кредит Дніпро. Лише фінтех-компанія «НоваПей» не шукала стороннього партнера — кредитний ліміт за її картками надає небанківська компанія «НоваПей Кредит» із тієї самої фінансової групи NovaPay. Нові гравці насамперед спираються на власну базу клієнтів, пропонуючи їм знижки та кешбеки.
Один із інструментів заохочення трат — підвищені кешбеки, які часто вищі в разі витрат за рахунок кредитного ліміту. «За оплату кредитною карткою кешбек стабільно вищий — в середньому 1,5% з кредитки та 0,75% з дебетової картки. Такі програми дуже важливі для третини роздрібних клієнтів. Вони створюють клієнту додаткову цінність і водночас підвищують загальну активність за карткою», —
зазначив Дмитро Поліщук. В інших банків, навпаки, кешбеки на кредитні витрати можуть бути нижчими, ніж у разі витрачання власних коштів. Приблизно кожен п’ятий клієнт має до десяти карток різних банків і «жонглює» ними в пошуках максимальних кешбеків. «Нині ми працюємо в жорсткому конкурентному середовищі, де необхідно боротися за клієнта. Кешбеки відіграють одну з провідних ролей як у залученні нових, так і у збереженні лояльності вже наявних клієнтів», — підкреслює Юлія Тур. Крім власних кешбеків, банки пропонують десятки пропозицій партнерів.
Різноманітні «розстрочки» заохочують користуватися кредитками. «Ліміт кредитної картки є первинним і більш фундаментальним драйвером, оскільки він створює саму можливість кредитування. Однак інструмент «оплата частинами» є надзвичайно потужним каталізатором, який стимулює клієнтів використовувати доступний ліміт для великих трансакцій. Кожен шостий клієнт активно користується «оплатою частинами». Кредитний ліміт — це як об’єм резервуару, а «оплата частинами» — насос, що прискорює його наповнення», — пояснив Дмитро Мусієнко. «Миттєва розстрочка» та «покупка частинами» займає 25% кредитного портфеля Універсал Банку.
Банки роблять ставку на стимулювання внутрішніх платежів. «Обсяги трансакцій за кредитними картками в українському інтернет-еквайрингу зростають швидше, ніж платежі на закордонних майданчиках. У нас частка вітчизняного інтернет-еквайрингу втричі перевищує платежі за кордоном. Валютні обмеження, ризики та логістичні складнощі стимулюють більшу активність покупок у національних інтернет-магазинах та сервісах», — зазначила Аліна Компанець.
Нацбанк окремо не рахує кредитні картки, токенізовані для використання в Google Pay та Apple Pay, але серед усіх активних карток токенізованих уже майже третина — 31,5%. Цей сегмент зріс на 13% за дев’ять місяців — до 18,6 млн карток. «У нашому портфелі токенізовані картки становлять 65–70%. Їхня кількість поступово зростає, зокрема завдяки переходу клієнтів, яким раніше «пластик» був потрібен для зняття готівки, на цифрові картки без втрати доступу до готівки завдяки сервісам на кшталт «Готівка на касі» та безконтактним банкоматам», — пояснила Юлія Тур. Кредитки без фізичного пластику стають дедалі поширенішими. «Частка диджитал-карток у загальній емісії кредитних карток становить 10,5%. При цьому 42,44% клієнтів, які відкривають новий рахунок кредитки з диджитал-карткою, не замовляють пластикову», — розповів Дмитро Мусієнко. Понад 50% кредитних карток monobank не мають пластикового аналогу.
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці Кеш на всі випадки
Ринок споживчих кредитів готівкою залишається відносно дорогим, проте активним. «Багато банків пропонують кредити на 3–5 років, тоді як раніше переважали короткострокові позики. Річні ставки досить високі й інколи досягають 80%», — зазначає Аліна Компанець. Середній розмір позики зростає. «Якщо у 2020–2021 роках типовий кеш-кредит становив 4–5 тис. грн, то у 2024–2025 роках — 6–7 тис. грн. Це зумовлено інфляцією та недостатнім зростанням доходів населення», — вважає банкір.
У сегменті працює два десятки банків, які надають кеш-кредити під середню ефективну ставку 73%. Половина з них готова кредитувати онлайн. Залежно від політики банку, максимальні суми кредиту становлять від 50 тис. грн до 1 млн грн, тоді як середня сума виданих позик — менш ніж 80 тис. грн. Кошти надаються найчастіше на 5 років, хоча Ощадбанк пропонує 10-річний кредит на альтернативні джерела енергії. «Найбільше запитів ми отримуємо на повернення коштів за дорогу покупку, яку клієнти вже оплатили зарплатною карткою. Купівля побутової техніки, гроші на ремонт житла, медичні послуги та ліки, перекази кредитних коштів на оплату наданих послуг, обслуговування транспорту, повсякденна потреба в готівці та оплата навчання також займають вагому частку таких запитів», — каже Дмитро Поліщук.
Ощадбанк лідирує в готівковому кредитуванні цільових програм купівлі енергонезалежних товарів. «Стратегія банку робить акцент на співпраці з державою та роботі з ЄБРР. Близько 70% усіх позичальників, які бажають отримати готівковий кредит на умовах держпрограми Фонду розвитку підприємництва, обрали нас для фінансування придбання енерготоварів», — розповів директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Ощадбанку Володимир Москаленко. В рамках цільових позик Ощад надає спецумови для придбання зарядних станцій, портативних електростанцій, теплових котлів, генераторів, сонячних електростанцій, панелей та батарей, а також акумуляторів і вітрових станцій. Але, схоже, бум кеш-кредитів на енергоефективність поступово спадає. «Ми фіксуємо зменшення кількості звернень за такими кредитами. Це пов’язано з тим, що більшість населення вже забезпечила часткову чи повну енергонезалежність у 2023–2024 роках», — зазначив перший заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк.
Кеш-кредити для рефінансування боргів — один із пріоритетів клієнтів, але не основний. «Наші клієнти найчастіше беруть кеш-кредити для покриття поточних споживчих потреб. Лише невелика частка звернень — до 10% — пов’язана з рефінансуванням кредитів в інших фінансових установах», — зауважив Олег Поляк.
Конструктор кеш-кредитів є зручним для запуску окремих кредитних продуктів. ПУМБ за цією моделлю почав фінансувати здобуття вищої освіти. «Банк уклав угоди з вісьмома провідними університетами країни та веде перемовини з низкою інших вищих навчальних закладів», — розповів Дмитро Поліщук.
Завантаження...
Позика на колесах
Автокредитування стагнує. «Продажі автомобілів за дев’ять місяців майже наздогнали аналогічний період 2024-го, хоча до літа ринок демонстрував відставання. Частка кредитних продажів поступово зростає й у вересні досягла 19%, що є найвищим показником з моменту відновлення автокредитування у 2022 році, тоді як протягом попередніх восьми місяців вона коливалася в межах 17–18%», — зазначає Володимир Москаленко. Водночас є й більш оптимістичні оцінки. «Частка автокредитів зросла до 22–25% і зберігає певний потенціал для подальшого зростання. Ключовими факторами залишаються доходи населення та безпекові ризики, а банки реагуватимуть на ринкову кон’юнктуру», — додає директор департаменту продажів через альтернативні канали та партнерів Креді Агріколь Банку Роман Буніч.
Найбільш активні в сегменті банки пропонували автокредити під середню ефективну ставку 22% річних. Строк кредитування — 5–7 років. Типовий початковий внесок становив 20%, у менш активних гравців — 30%, а найменший — 10% — у банку «Глобус». «Найбільший попит спостерігається в сегменті автомобілів середнього класу. Лідерами продажів є Toyota, Volkswagen та Škoda, Renault і BYD», — зазначає Олександр Щербаха. «Більше кредитних продажів там, де банки пропонують кращі та унікальні умови кредитування. У нашому портфелі це BMW, Toyota, Renault і Nissan», — додав Роман Буніч.
Сегмент автокредитів наразі контролюють три банки. «До трійки лідерів автокредитування входять ПриватБанк, Креді Агріколь Банк та Ощадбанк, які формують 98% ринку. Частка Ощаду за дев’ять місяців становила 23% і зазвичай коливається в межах 20–25%. На це впливають продажі партнерів-автодилерів, наявність автомобілів та поведінка банків-конкурентів», — зазначив Володимир Москаленко. «Частка Креді Агріколя не змінилася протягом року — 25–26%. Банк ефективно співпрацює з ключовими гравцями ринку, створюючи конкурентний продукт», — запевнив Роман Буніч. У ПриватБанку — понад 40%.
Значну перспективу розвитку має сегмент кредитування вживаних автомобілів. «Ми бачимо великий потенціал на цьому ринку, оскільки він у десятки разів більший і не має активного кредитування. У міру того, як ринок ставатиме більш легалізованим, та з появою більшої кількості дилерів, які працюють із вживаними авто, рівень кредитування зростатиме. Для нас завжди пріоритетним є клієнт, а автомобіль, який він купує, — це вже другорядне питання», — підкреслив Роман Буніч.
Завантаження...
Житло під контролем
Іпотечне кредитування почало втрачати статус локомотиву зростання кредитування фізичних осіб. Якщо в I півріччі минулого року банки щомісяця в середньому надавали 1,4 млрд грн кредитів на житло, то в I півріччі 2025-го цей показник знизився нижче за 1 млрд грн. У підсумку за січень — серпень обсяг нових іпотечних позик становив 8,8 млрд грн, що на 18,1% менше, ніж 10,8 млрд грн за аналогічний період 2024 року. Обсяги кредитування зменшилися, хоча кількість гравців зросла. Наразі щомісяця іпотечні кредити надає кожен п’ятий банк, тобто 13 установ, тоді як у 2024 році цей показник становив 11. Основу ринку становлять 10 банків, які видають пільгові кредити за державною програмою «єОселя».
Банки пропонують позики на 10–30 років у розмірі 2–10 млн грн для купівлі житла за умови наявності початкового внеску 20%. Ринок повністю залежний від «єОселі». Це проявляється навіть у ставках. Якщо до війни банки надавали кредити під плаваючу ставку (індекс UIRD + маржа), то у 2023 році вже 100% позик оформлялися під фіксовану ставку. Ця тенденція зберігається й донині: за вісім місяців 2025-го під фіксовану ставку видано 99,4% кредитів, а під плаваючу — лише 49 позик із 4829.
За умовами «єОселі» пільгові категорії громадян — військові, силовики, медичні, педагогічні та наукові працівники — можуть отримати кредит під 3% річних на 20 років, сплативши лише 20% початкового внеску (10% для молоді). Для інших позичальників, зокрема ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб та громадян, які потребують покращення житлових умов, передбачена ставка 7%.
Через дефіцит коштів у програмі пільгові ставки «єОселі» тепер застосовуються лише протягом перших 10 років кредиту. Починаючи з 11-го року обслуговування, ставки зростуть до 6% та 10% відповідно. «Підвищення ставки є незначним, а тому не зменшить попит населення. За класичною схемою погашення на 11-й рік кредитна заборгованість уже вдвічі менша за початкову, тож платіж за відсотками, навіть за зростання ставки на 40%, не перевищить початковий. За ануїтетною схемою зростання платежу на весь період кредитування становить лише 4%», — пояснила Юлія Тур.
Завдяки програмі середньозважені ефективні ставки (з урахуванням комісій) залишаються близькими на первинному та вторинному ринках — 8,13% і 8,99% відповідно. Реальні ставки ще нижчі завдяки підтримці місцевих органів влади в 11 областях Півдня, Сходу та Заходу країни, які компенсують пільговим категоріям 3% річних або допомагають із першим внеском.
Лідерами програми залишаються держбанки, які конкурують між собою. «Для багатьох українців іпотечне кредитування залишається єдиною можливістю придбати власне житло, і програма «єОселя» забезпечує цю можливість на вигідних умовах. Із загальних 20,3 тис. кредитів на 34,2 млрд грн Ощадбанк профінансував понад 7,4 тис. пільгових позик на 12 млрд грн. Умови цієї програми є вигіднішими за всі попередні, тому і попит дуже великий», — зазначив Володимир Москаленко.
Кредити надаються за рахунок коштів ПрАТ «Укрфінжитло», що обмежує активність банків. «Протягом I півріччя відбулося зниження фінансування, але з вересня ми спостерігаємо кардинальне зрушення: фінансування значно збільшено, що дає змогу повністю покривати потреби ринку», — зазначив Володимир Москаленко. «ПриватБанк фінансує «єОселю» в межах лімітів, визначених оператором програми. Найближчими місяцями банк збільшить обсяги видачі завдяки доступності більшого ліміту для фінансування іпотечної програми. Ринок іпотеки однозначно збільшиться за підсумками року також завдяки зниженню вимог до віку житла для ВПО та запуску програми для ВПО з компенсацією 70% першого внеску й платежів протягом першого року», — спрогнозував Дмитро Мусієнко.
За десять місяців 2025 року банки видали 6173 кредити «єОселя» на 11,5 млрд грн. Лідерство утримує Ощадбанк із часткою 29,3% за кількістю та 27,6% за сумою, хоча обидва показники дещо скоротилися. Його наздоганяє Укргазбанк, що піднявся на другу сходинку — 24,9% і 24,8% відповідно. На третє місце опустився ПриватБанк із 17,6% кредитів та 17,8% загальної суми. Сенс Банк значно збільшив частку — до 12,8% за кількістю та 13,6% за сумою. Менші показники у Скай Банку, Банку Кредит Дніпро, ТАСкомбанку і банку «Глобус». Укрексімбанк наприкінці 2024 року залишив програму в рамках відмови від обслуговування фізосіб, видавши того року лише 53 кредити. Проте у програмі з’явилися нові учасники: у III кварталі 2024-го — Банк інвестицій та заощаджень, у I кварталі 2025-го — Радабанк.
Військовослужбовці та силовики вже не отримують кожен другий кредит «єОселя»: їхня частка в програмі знизилася із 49% у 2024 році до 38% у 2025-му. Натомість суттєво зросла частка ВПО — з 3% до 11%, а категорія «інші», в яку входять громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, — з 27% до 36%. Зміни в умовах програми «єОселя», що зробили ставку на первинний ринок і купівлю житла у забудовника, вирівняли ситуацію на всьому ринку: за даними НБУ за вісім місяців, на первинному ринку нерухомості видається 57,3% кредитів, на вторинному — 42,7%.
Десятимісячні показники в межах програми «єОселя» майже аналогічні: 37% кредитів за кількістю припадає на вторинний ринок, решта — на купівлю нового житла, з певними нюансами. 18% усіх угод — це первинний ринок (придбання житла на етапі забудови), а найбільша частка у межах програми «єОселя» (45%) припадає на нерухомість, придбану в забудовника (купівля введеного в експлуатацію житла). Найбільший акцент на первинному ринку робили банк «Глобус» (97% нового портфеля) і Скай Банк (82%), найбільшу частку придбань у забудовника зафіксовано у Сенс Банку (53%) та ПриватБанку (51%). На вторинному ринку сконцентрувався ТАСкомбанк (71%).
Географічна структура попиту визначається воєнними ризиками та платоспроможністю клієнтів. Понад половину кредитів «єОселя» видано в Києві та містах-супутниках — 56% усіх угод. При цьому більше житла продається в області (1837 кредитів), ніж у столиці (1620). «Київська область випереджає столицю завдяки нижчій вартості квадратного метра, що дає змогу придбати просторіше житло в межах нормативів, а також більшій кількості новобудов віком до трьох років, які відповідають вимогам програми», — пояснив Олександр Щербаха. «Передмістя столиці, такі міста, як Ірпінь, Буча, Вишневе, активно розвиваються, пропонуючи житло за більш доступною ціною, ніж у Києві. Київська область приваблює також розвиненою інфраструктурою, зручним транспортним сполученням та наявністю нових шкіл, садочків і медичних закладів», — додав в.о. директора з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Денис Раковський. Він відзначив активний попит на іпотеку у Львові, Луцьку, Дніпрі та Одесі.
На третьому місці в програмі Львівська область із 394 кредитами (6,4%). Найменший попит спостерігався у Миколаївській, Кіровоградській, Запорізькій, Сумській та Харківській областях — від 7 до 47 кредитів. У більшості областей активні декілька банків, але у Запорізькій області всі 100% кредитів видані Ощадбанком.
Клієнтам пропонують альтернативи «єОселі». «З’являються партнерські програми банків із забудовниками, які частково конкурують із програмою «єОселя» та орієнтовані на українців, які не підпадають під її критерії», — каже Денис Раковський. Як приклад він навів програму з «Інтергал-Буд» зі ставкою 6,99% на перші три роки та подальшою плаваючою ставкою UIRD 12м + 5,9%, із першим внеском 20%. «Це дає змогу скористатися іпотекою як альтернативою розтермінуванню від забудовника, уникнувши валютних ризиків — кредит надається виключно в гривні», — підкреслив він.
Ощадбанк запустив іпотеку під 16,99% у перший рік із подальшою плаваючою ставкою UIRD 3м + 4%. «У 2024 році Ощад суттєво розширив умови іпотечного кредитування, надавши позичальникам можливість вибору варіанту процентної ставки. За півтора року спостерігаємо поступове заміщення фіксованої ставки плаваючою: наразі обсяг іпотечних кредитів із плаваючою ставкою перевищує 50% іпотечних позик, виданих за внутрішніми умовами банку», — зазначив Володимир Москаленко.
Завантаження...
NPL на паузі
Зниження рівня непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП у 2025 році загальмувало — показник зменшився незначно з початкових 15,49% до 13,79% у жовтні. Це відбулося здебільшого завдяки розмиванню проблемного портфеля новими видачами. Тоді як в абсолютному вимірі портфель непрацюючих кредитів майже не змінився — зменшився з 45,8 млрд грн до 45,4 млрд грн.
Банки продовжили виставляти безнадійну заборгованість клієнтів на торги, зокрема ПриватБанк цього року продав на аукціоні безнадійні споживчі кредити фізичних осіб на 5 млрд грн за 93,4 млн грн — і це була найкраща ціна. «Ми не очікуємо зростання NPL. На цей момент рівень проблемної заборгованості залишається надзвичайно низьким», — зазначив Дмитро Мусієнко.
Майже 80% банків мають шаблонні програми реструктуризації заборгованості за кредитними картками та іпотекою, ще більше банків мають аналогічні програми для кеш-кредитів та автокредитів. «У Сенс Банку довоєнні кредити реструктуризовані. Старі програми не згорнуті, але нові програми реструктуризації не запускалися. Крім того, у нас діє програма кредитних канікул, яка дозволяє пропустити один щомісячний платіж за кредитною карткою без наслідків для клієнта», — каже Юлія Тур.
Ризики на лінії
Основними чинниками розвитку ринку споживчого кредитування у 2026 році, за оцінками банкірів, будуть ризик продовження активних бойових дій і подальше звуження клієнтської бази. «На початку війни ми пережили суттєвий відтік клієнтів і наразі спостерігаємо продовження часткового скорочення користувачів зарплатно-карткових проєктів. А саме ця категорія — особи зі стабільним підтвердженим доходом — є ключовою для кредитування. Через це банки змушені переглядати допустимий рівень ризиків і коригувати цінову політику. Зменшення активної бази платоспроможних клієнтів також стимулюватиме зростання середнього чека та спрощення кредитних умов», — прогнозує Олег Поляк.
За оптимістичного сценарію стабілізація політичної та економічної ситуації сприятиме зростанню попиту на кеш-кредити, розширенню державних програм, подальшому розвитку онлайн-послуг і посиленню здорової конкуренції між кредитними установами. «Ми очікуємо, що ринок споживчого кредитування у 2026 році формуватиметься під впливом кількох ключових чинників. По-перше, це воєнна ситуація та рівень економічної стабільності. По-друге, дедалі більш автоматизовані скорингові системи, штучний інтелект та Open Banking дадуть змогу банкам краще розуміти потреби клієнтів і пропонувати персоналізовані рішення. Важливу роль відіграватиме демографія — молоде покоління очікує швидких, прозорих і зручних фінансових продуктів», — зауважує Денис Раковський.
Основним джерелом ризиків залишається війна, яка уповільнює економічне зростання та знижує реальні доходи населення. «Якщо інфляція прискориться або виникне новий шок — енергетичний чи воєнна ескалація, — значна частина позичальників може не витримати зростання ставок і витрат, що спричинить сплеск прострочень. Додатковими ризиками є регуляторні та податкові зміни: досвід 2024 року показав, що фіскальні рішення, наприклад ретроактивне підвищення податку на прибуток банків, породжують невизначеність і підривають довіру. Ще один фактор — фінансова інновація: активні небанківські компанії можуть частково «відкусити» клієнтів у банків за рахунок онлайн-позик, що посилює конкуренцію», — вважає Аліна Компанець.
Зростання програми «єОселя» продовжиться. «Основними драйверами стануть значне збільшення державного фінансування, яке може сягнути 25 млрд грн, а також запуск оновлених, безпрецедентно вигідних умов для сімей із дітьми — з можливістю зниження ставки до 0%. Це сприятиме подальшому зростанню попиту та обсягів кредитування», — прогнозує Олександр Щербаха.
Водночас відкриваються нові ніші, зокрема кредити внутрішньо переміщеним особам для облаштування житла або розвитку бізнесу. «Впровадження цифрових платформ і API-банкінгу може сприяти доступності кредитів і зменшувати витрати банків. Найближчим часом і у 2026 році ми очікуємо активний розвиток онлайн-позик та кредитних карток, банки пропонуватимуть нові продукти з довшим грейс-періодом, кешбеком та іншими фішками», — резюмувала Аліна Компанець.