Безгрошові відносини

Посилення регулятивних вимог до кредитування бізнесу підштовхнуло банки до активного просування альтернативного фінансування. Минулого року ще більше банків почали пропонувати своїм клієнтам лізинг, проте лідерами ринку залишаються лізингові та фінансові компанії

Минулого року портфель лізингу учасників фінансового ринку (банки, лізингові та фінансові компанії) зріс на 36% — до 52,9 млрд грн. Хоча обсяг нових угод за підсумками 2020-го становив 32,8 млрд грн, що на 3,8% менше, ніж у 2019-му. «Динаміка лізингових послуг, що надавались лізинговими і фінансовими компаніями, була зростаючою чотири останні роки. Пікові значення було зафіксовано в 2019 році», — розповіла генеральна директорка асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч.

Найактивнішими гравцями були лізингові та фінансові компанії — їхній портфель зріс на 45%, проте обсяги нових угод скоротилися на 0,7% — до 26,1 млрд грн. Вартість нових угод банків у 2020 році становила 6,7 млрд грн (–14%), а частка на ринку скоротилася до 20%. Сумарний портфель банків зріс лише на 10%, до 11 млрд грн, за частки ринку у 21%.

Найбільш успішним для всіх учасників став IV квартал 2020-го: обсяги нового бізнесу фінансових і лізингових компаній збільшилися на 112%, а банків — на 44%. 

Банки фінансували клієнтів за рахунок власних коштів, а лізингові та фінансові компанії частіше залучали кошти. Основними джерелами фінансування для лізингових компаній були авансові платежі (30%), кредити банків (28%) і власний капітал (27%). «Поступово з’являються і нові інструменти фінансування, такі як випуск цінних паперів, частка яких становила 3%. Фінансові компанії на 56% фінансували свою діяльність за рахунок випуску цінних паперів», — підрахувала Марина Масіч.

Найчастіше клієнти брали в лізинг сільськогосподарську техніку та обладнання — частка вартості угод становила 27%. Популярним був лізинг легкових автомобілів (19%), вантажного транспорту (10%) та іншого, наприклад будівельного, транспорту (12%).

Минулого року послуги фінансового лізингу надавали 17 банків. Частка трьох найактивніших гравців досягла 69% від загальної вартості угод: частка Укргазбанку становила 29%, ПриватБанку — 24%, Кредобанку — 16%. 

Банкіри прогнозують зростання зацікавленості до цього інструмента з боку реального сектору економіки, частка якого в нових лізингових угодах банків становила 88%. «Включення компенсацій за лізингом до урядової програми фінансової державної підтримки суб’єктів мікро- та малого бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%» та закону «Про державну підтримку сільського господарства України» стане додатковим поштовхом до популяризації лізингових продуктів серед агрокомпаній», — упевнений начальник управління лізингу Креді Агріколь Банку Юрій Василенко.

Клієнти сегменту МСБ і зараз є доволі активними користувачами лізингу. Як зазначає начальниця департаменту малого і середнього бізнесу банку «Глобус» Оксана Шульга, близько 50% лізингового портфеля припадає саме на МСБ. В Укргазбанку МСБ займає 21% портфеля, а в компанії «ОТП Лізинг», за словами першої заступниці гендиректора Яніни Горенко, близько 25% клієнтів — представники МСБ.

Хоча лізинг в Україні сьогодні на стадії активного зростання і розвитку, порівняно з ринками розвинених країн загальна частка лізингу в продажах різних об’єктів істотно менша, ніж, наприклад, в Польщі або Великій Британії. Генеральна директорка лізингової компанії «Альфа-Лізинг Україна» Лариса Власова підрахувала, що проникнення лізингу в Україні становить близько 15%, тоді як в Польщі — 27%, а у Великій Британії — 34%. 

Юрій Василенко вважає, що лізинг дає змогу компанії більш раціонально використовувати свій оборотний капітал. «Основні фонди можна придбати в лізинг, а за рахунок вивільнених власних коштів збільшити фінансування виробничих витрат, маркетингу, досліджень та розробок, що дасть можливість суттєво збільшити прибуток», — пояснює він. 

Крім того, кредитні лінії, що банк надає бізнесу, мають обмеження, зокрема передбачають необхідність застави. Використовуючи лізинг для фінансування обладнання та придбання техніки, компанія фактично відкриває нові кредитні лінії, які не вимагають жодної додаткової застави. Водночас у бізнесу зберігаються можливості для майбутніх банківських запозичень. «До того ж умови лізингу можуть бути адаптовані до будь-якої фінансової моделі компанії: графік може бути як стандартним, так і сезонним або індивідуально розробленим відповідно до грошових потоків компанії. Також договори лізингу передбачають фіксовану ставку, тому клієнт уникає ризику валютних коливань, що може розцінюватися як своєрідне хеджування», — додає Юрій Василенко. Він пояснює, що на відміну від кредиту, розглядаючи та порівнюючи пропозиції лізингу, варто звертати увагу не на відсоткову ставку, а на суму щомісячних виплат, які має сплачувати компанія. Водночас слід розуміти, що лізинговий платіж включає в себе страхування об’єкта лізингу протягом строку дії договору та витрати, пов’язані з реєстрацією активу.

Зазвичай банки та лізингові компанії пропонують клієнтам п’ятирічні договори. За даними Українського об’єднання лізингодавців, у 2020 році найчастіше укладалися угоди терміном дії від трьох до п’яти років. Частка таких договорів становила 37% від загальної вартості угод. Частка угод строком від двох до трьох років становила 26%, а від одного до двох років — 23%. 

Наприклад, у Креді Агріколь Банку програма лізингу розрахована на строк від одного до п’яти років з початковим внеском від 15% вартості активу (мінімальна сума фінансування — 10 тис. євро), а в Укргазбанку за аналогічних строків фінансування аванс не може бути меншим за 20%.

«Альфа-Лізинг Україна» фінансує в будь-якій валюті, авансовий платіж становить від 10%, строк фінансування — до 60 місяців, а графік платежів може бути адаптований під потреби чи специфіку бізнесу клієнта. «Для оформлення угоди потрібен мінімальний пакет документів, копії яких можуть бути завірені лише печатками компанії. Рішення приймається протягом одного робочого дня, а якщо сума фінансування не перевищує еквівалента $50 тис., рішення можна отримати за одну годину», — розповідає Лариса Власова. 

Як і в класичному кредитуванні, в банках та лізингових компаніях існують різноманітні програми, які дають змогу здешевити вартість послуги для клієнтів. Наприклад, минулого року «ОТП Лізинг» отримала чотирирічний кредит ЄБРР на суму до 15 млн євро в рамках ініціативи «Кредитна лінія EU4Business — ЄБРР» — ці кошти буде спрямовано на фінансування саме МСБ. Загалом «ОТП Лізинг» отримав від ЄБРР понад 50 млн євро. Для клієнтів фінансування в рамках програми коштуватиме від 0% до 9,76%. Мінімальний строк фінансування — три роки без права дострокового погашення. Максимальна сума фінансування для одного клієнта становить 50 тис. євро в гривневому еквіваленті. Компанії, які придбають техніку в рамках цієї програми, зможуть отримати грант від ЄБРР у вигляді 10% від суми фінансування. 

Також у компанії існує програма фінансування техніки виробництва Республіки Бєларусь: клієнти можуть отримати від її уряду компенсацію частини відсоткової ставки у розмірі двох третин облікової ставки НБУ, але щонайбільше 8% річних. 

Поки що лізинг більш популярний серед юридичних осіб: у портфелі на кінець 2020 року юридичні особи займають 72% від загальної кількості угод. Проте, за статистикою, у II–ІV кварталах 2020-го лише 56% від загальної кількості угод укладалися з юридичними особами, тоді як із фізичними — 44%. Самі ж учасники ринку говорять про обмежені попит та пропозицію на такі послуги. «ОТП Лізинг», наприклад, готова фінансувати фізичних осіб, але програма діє лише на купівлю стокових ненових автомобілів, які є на балансі компанії. Строк фінансування — до 60 місяців, вартість — від 8,58% до 20%.  

Поштовхом для розвитку лізингу може стати ухвалений у лютому 2021-го закон «Про фінансовий лізинг», який в червні замінить документ, що діє вже 17 років. «Попередня версія закону була ухвалена в 2004 році і з того часу жодного разу не вдосконалювалася», — розповідає Марина Масіч. Новий документ має покращити державне регулювання лізингової діяльності та посилити захист прав споживачів фінансових послуг. Крім того, він усуне колізії між загальним цивільним та специфічним фінансовим законодавством, що мінімізує можливості для шахрайства як з боку лізингонадавачів, так і лізингоодержувачів. Наприклад, вирішено питання з наслідками визнання договору недійсними. Неврегульованість цього питання завдавала істотної шкоди лізингодавцям та допускала фактично безоплатне користування предметом лізингу протягом тривалого строку. Як розповідають учасники ринку, недобросовісні клієнти через декілька років користування технікою через суд визнавали договір лізингу недійсним, повертали пошкоджену техніку лізингодавцю та вимагали повернення всіх сплачених платежів. Ба більше, були випадки, коли лізингоодержувач через суд не просто стягнув суму раніше сплачених ним платежів у гривні, а отримав кошти в доларовому еквіваленті за поточним курсом, який суттєво відрізнявся від курсу на момент сплати платежів. 

Окрема стаття закону присвячена набуттю права власності на об’єкт лізингу: підставою для цього є безумовне виконання лізингоодержувачами своїх зобов’язань, у тому числі зі сплати лізингових та інших платежів, неустойки тощо. «Клієнт має право набути у власність об’єкт лізингу лише за умови повного виконання всіх умов договору», — підкреслює Марина Масіч.

Також новий закон сприятиме розвитку лізингу для фізичних осіб: закон врегулював питання нотаріальної форми договорів на транспортні засоби з фізособами.

Проте, як зазначає Марина Масіч, кілька вимог часу так і не були враховані законодавцями. «Наприклад, незважаючи на довгоочікуване економікою відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення та на дефіцит джерел фінансування на придбання такої землі фермерами, обмеження на операції з землею для лізингу так і не було скасовано. Тоді як земельні ділянки під об’єктами нерухомості завжди були в обороті, та наявна в законодавстві рудиментарна заборона на роботу з таким ділянками блокує розвиток сегмента лізингу нерухомості, який сьогодні практично відсутній в українському портфелі (за винятком операцій Державної іпотечної установи)», — пояснила вона. 

ФАКТОР УСПІХУ

Як альтернативу класичному кредитуванню банки також пропонують клієнтам різноманітні інструменти торговельного фінансування: банківські гарантії, факторинг, документарні акредитиви та інкасо, векселі. Найбільший попит серед клієнтів мали банківські гарантії та авалювання векселів. 

Начальник управління торгового фінансування та факторингу Райффайзен Банку Аваль Сергій Костогриз розповідає, що нефондоване торгове фінансування, яке не передбачає видавання позики і тому банк не несе витрати на залучення коштів, обходиться клієнтам дешевше. «Орієнтуватися можна на облікову ставку НБУ для гривневого фінансування та на міжбанківські відсоткові ставки для іноземної валюти — це і становитиме основну різницю у вартості порівняно з класичним кредитуванням», — пояснив він. «У випадку з гарантіями клієнти сплачують тільки за послугу «оцінки і зменшення ризику», — наводить приклад директор департаменту торговельного та структурного фінансування Креді Агріколь Банку Владислав Бережний.

Якщо ж мова йде про фондоване торгове фінансування (факторинг, врахування векселів, дисконтування експортних акредитивів), то його головна перевага перед класичним кредитуванням полягає у відмінності умов фінансування: банки або не вимагають забезпечення, або висувають до нього більш лояльні вимоги. 

Традиційно вартість факторингу дещо вища за вартість стандартного кредитування: окрім фінансування, банки надають додатковий сервіс, зокрема вони повністю або частково супроводжують портфель дебіторської заборгованості постачальника, допомагають відстежувати, адмініструвати і контролювати значний потік поставок. Це дає змогу компанії-постачальнику не наймати додатковий персонал для роботи з портфелем дебіторської заборгованості, а передати ці задачі банку.

Банкіри зазначають: альтернативні інструменти фінансування складніші для сприйняття, ніж класичне кредитування, тому дуже важливим елементом роботи з просування та продажу таких послуг є комунікація та навчання клієнтів. Проте останнім часом ініціатива щодо застосування альтернативних інструментів фінансування дедалі частіше надходить від клієнтів. «Для нашого банку 2020 рік став рекордним за портфелем врахованих векселів від часу поновлення надання такої послуги у 2018 році. Попит на акредитиви, гарантії, аваль векселів, факторинг залишився стабільним попри пандемію», — згадує Сергій Костогриз.

Минулого року, незважаючи на пандемію, активізувалася робота з розвитку інструментів торгового фінансування, зокрема — факторингу та інших фінансових інструментів, які дають змогу оптимізувати оборотний капітал постачальників та їхніх покупців з обов’язковим використанням IT (так звані supply chain finance), з боку самих банків. «У 2021-му ми очікуємо на перші результати цієї роботи — оновлення та затвердження ключових нормативних документів. Також очікуємо, що зростатиме роль supply chain finance. По суті, це регулярні, прості та зрозумілі операції, що віддзеркалюють щоденну діяльність підприємств. Вони набуватимуть дедалі більшого значення для банків та формуватимуть чимраз більшу частку їхнього портфеля фінансування», — сподівається Сергій Костогриз.

Креді Агріколь Банк адаптує послуги торговельного фінансування під потреби клієнтів з різних сфер: агробізнесу, фармацевтики, автомобільного бізнесу, роздрібної торгівлі. «Найбільш затребувані — гарантії, вони займають понад половину портфеля торговельного фінансування, акредитиви (близько третини портфеля) та авальовані векселі. Незважаючи на карантин, динаміка укладання нових угод з торговельного фінансування у 2020 році була навіть кращою, аніж у 2019-му», — розповідає Владислав Бережний. Активними були всі сегменти бізнесу — міжнародні та українські компанії, великі холдинги та представники МСБ. Зниження попиту на торговельне фінансування в банку спостерігали лише в період першого локдауну в Україні — в березні та квітні 2020-го.

Цього року учасники ринку очікують на подальший розвиток ринку альтернативного фінансування бізнесу. «Потенціал розвитку торговельного фінансування на українському ринку в цілому дуже великий: якщо використати досвід сусідніх країн, то можна очікувати зростання попиту в два-три рази. Серед важливих завдань, які постають перед українськими банками та регулятором у 2021 році, є підвищення рівня фінансової грамотності клієнтів та максимальна адаптація продуктів до потреб цифрової ери», — вважає Владислав Бережний. На його думку, формування сприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках для українських аграріїв може стати одним із драйверів розвитку торговельного фінансування.