СЕРГІЙ ЄРМАКОВ Народився 29 червня 1981 року. У 2002 році закінчив Національний аграрний університет і здобув кваліфікацію магістра з фінансів. У 2016 році здобув ступінь магістра з бізнес-­управління (MBA) Міжнародного інституту розвитку менеджменту (IMD Business School) у Швейцарії. Діяльність у банківській сфері розпочав у червні 2001 року. З ­2001-го до 2017-го працював в українських комерційних банках, де пройшов шлях від спеціаліста відділу до директора департаменту, фінансового директора, віцепрезидента, члена правління, заступника голови правління. У ­2017–2019 роках був заступником голови правління ТАСкомбанку. З 1 квітня 2020 року приєднався до команди Укрексімбанку на посаді члена правління зі стратегічного управління фінансовим блоком банку. З 12 жовтня 2021 року виконував обов’язки голови правління Укрексімбанку. У березні 2022 року рішенням наглядової ради затверджений головою правління Укрексімбанку.

«У нас є можливості залучення коштів від іноземних банків для кредитування бізнесу»

стверджує Сергій Єрмаков, голова правління Укрексімбанку

— Як повномасштабна війна змінила стратегію Укрексімбанку? Чи можете розповісти про зміну цілей, задач та інструментів їх досягнення? 

— Дуже суттєво змінила. Ми планували зовсім інший рік, але 24 лютого мусили запустити план безперервної роботи бізнесу (так званий business continuity plan), який був розроблений і відпрацьований завчасно. Під час воєнного стану ми взяли на себе виконання двох глобальних цілей: допомога у підтримці фінансової системи держави, а також фінансування підприємств критичної інфраструктури, чого більшість банків не можуть робити з різних причин.

І ми вже можемо говорити про статуси виконання цих цілей. Фактично за дев’ять місяців війни Укрексімбанк став № 1 на ринку за обсягом кредитування юридичних осіб. За цей час ми видали понад 23 млрд грн фінансування підприємствам критичної інфраструктури.

Щодо інструментів, які зараз нам доступні. Для програм довгострокового фінансування українських клієнтів наша команда залучила  таких міжнародних фінансових гігантів, як Міжнародний банк реконструкції та розвитку (IBRD), Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Європейський інвестиційний банк (EIB), Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Також інструментом роботи з ліквідністю є формування резервів, що адекватні ризикам. Ну і, звісно, ми стежимо за операційною ефективністю.

Водночас, хоч як дивно, зараз операційно ми сильніші, ніж у 2021 році. За дев’ять місяців 2022 року наш операційний прибуток становив 3 млрд грн, чистий процентний прибуток — 3 млрд грн. Чистий непроцентний прибуток виріс на 51% — до 2 млрд грн.

— Як змінилися ваші пріоритети під час війни? 

— Вельми істотно змінилися. Першочергово ми дбаємо про життя та безпеку своїх співробітників і клієнтів. З першого дня займаємось зміцненням інфраструктури, що дає змогу безперервно працювати. Це стосується облаштування робочих місць у сховищах на час тривоги, забезпечення достатньої кількості резервних джерел енергоживлення. До того ж ми почали використовувати хмарні технології для ключових інформаційних систем.

Для Укрексімбанку важливо мати сильну державницьку позицію і підтримувати державні інтереси у фінансовому секторі. 2021 рік для нас був вдалим. Накопичений рекордний прибуток і успішна трансформація низки важливих бізнес-процесів дали нам запас міцності, який дуже допомагає зараз.

Наші пріоритети з кредитування чітко визначені. Я можу перелічити абсолютно всі стратегічні для нас напрями фінансування: потреби армії; товари критичного імпорту; аграрний сектор; паливно-енергетичний комплекс; медична, гуманітарна і продовольча сфери; харчова промисловість, продуктовий ритейл; інфраструктура; транспортна логістика.

— Чи пережили ваші корпоративні клієнти перший шок війни? Як вони обслуговують кредити? Чи потребують реструктуризації? 

— Більшість клієнтів шок вже пережили. Компанії, розташовані на підконтрольній території, адаптувалися. Більшість експортерів та імпортерів внаслідок блокування портів України переструктурували логістику. На сьогодні робочий портфель Укрексімбанку — це приблизно 80% корпоративних клієнтів.

За нашими оцінками, лише близько 11% клієнтів не зможуть обслуговувати свої кредити. Тож із ними будемо проводити реструктуризацію. Очікуємо, що в дефолт можуть піти близько 5% позичальників.

— Чи змінилися ваші вимоги до позичальників? 

— Війна змінює більшість економічних процесів, і безумовно, моделі ризик-менеджменту. Ми детальніше аналізуємо поточний статус позичальника, оцінюємо цілісність бізнесу, конкурентоспроможність та перспективи кредитоспроможності. Оптимізували вимоги до позичальників, які є пріоритетними на поточний момент, включаючи тих, які забезпечують обороноздатність і продовольчу безпеку країни, беруть участь у реалізації урядових програм підтримки бізнесу.

— Наскільки за час війни зросли кредитні ставки для бізнесу і чи є у вас інструменти та способи, які можуть їх істотно знизити? 

— Тут маємо розділяти гривневі кредити та в іноземній валюті. Щодо гривні — після підвищення НБУ облікової ставки з 10% одразу до 25% річних почала зростати ставка за коштами клієнтів і, відповідно, у досить короткий проміжок часу зросли кредитні ставки. Витримати такі ставки бізнесу важко. Але певний попит лишився в компаній, чия бізнес-модель перекриває такі витрати.

Ми достроково погасили частину довгострокових кредитів рефінансування НБУ, що залучалися в період 2020–2021 років, для того щоб стримати зростання середньозваженої ставки за гривневими кредитами для клієнтів. Гроші рефінансування нам швидко вдалося замінити дещо дешевшими коштами клієнтів корпоративного, малого і середнього та роздрібного бізнесу. Ну і, звісно, банк є активним учасником усіх державних програм підтримки бізнесу, де є механізм часткової компенсації відсоткової ставки. Це дає змогу нашим клієнтам платити менше.

Стосовно кредитів в іноземній валюті маємо виважену позицію. Маємо згадані програми від міжнародних фінансових організацій і працюємо над новими. Але варто зазначити, що після низки підвищень ставок ФРС США та ЄЦБ ера дешевих валют на певний час закінчилась — інвестиційні програми доступні до фінансування за ціною від 7–8% річних. Хочу звернути вашу увагу на те, що в нас достатньо дешевших коштів на внутрішньому ринку. Вони сформовані або залишками на поточних рахунках корпоративних клієнтів, або депозитами до одного року від фізичних осіб. Тож така ліквідність є обмеженою для довгострокового фінансування.

— Яку динаміку кредитного портфеля ви очікуєте за підсумками року?

— Гадаю, банк матиме близько 100 млрд грн кредитного портфеля. Тобто згадане зростання за рік на 23 млрд грн зафіксуємо або навіть дещо збільшимо.

— Чи не заморозила війна програми фінансування з міжнародними партнерами? 

— Ні. Навпаки, підігріла. Всі програми з МФО, що були запроваджені в довоєнний період, залишаються доступними. За деякими навіть збільшено ліміти та послаблено фінансові критерії.

Через зрозумілі причини ринки капіталу закриті для емітентів із України. Але в Укрексімбанку є можливості залучення коштів від іноземних банків у рамках програм сприяння торговельному фінансуванню з ЄБРР та IFC, а також надання як коротко-, так і середньострокових кредитів для бізнесу.

— Яку ви очікуєте макроекономічну ситуацію наприкінці поточного року та наступного? 

— Ситуація істотно визначатиметься подіями на полі бою. Хотілось би прогнозувати відновлення реального ВВП та сподіватися на сповільнення інфляційного тиску. У своїх планах банк керується прогнозами уряду та НБУ.

— Які у вас плани на 2023 рік?

— Це, скоріше, побажання, а не плани, і краще б вони здійснились якомога раніше, — це досягнення нашої перемоги на воєнному і фінансовому фронтах.