Фокус на бажання

СЕМЕН БАБАЄВ Народився у листопаді 1981 року в Махачкалі (Республіка Дагестан). Вищу освіту здобув у Вінницькому торгово-економічному інституті Київського торгово-економічного університету за спеціальністю «економіка підприємства». З 2015 року і дотепер — аспірант Європейського університету в Ки-єві. Розпочав свою кар’єру в Правекс Банку в січні 2003 року з посади економіста відділу управління філіями, а потім перейшов на посаду керівника одного з відділень у Києві. З жовтня 2006 року до 2009-го був начальником відділу банківських металів. З 2009 року до липня ­2011-го очолював уп-равління грошовими коштами та банківськими металами. З липня 2011 року до вересня 2012-го — начальник казначейства та інвестиційного банкін-гу. З жовтня 2012 року до червня 2014-го очолював департамент роздрібного бізнесу Головного управління бізнесу. В липні 2014 року призначений керівником Головного управління роздрібного бізнесу та заступником голови правління Правекс Банку.

«Ми уважно стежимо за тим, що є на ринку, і за тим, чого хочуть наші клієнти»

зазначає Семен Бабаєв, заступник голови правління Правекс Банку

 

— Як ви оцінюєте рівень диджиталізації банківської системи на момент повномасштабного вторгнення?

— Пандемія COVID-19 навчила нас багато речей робити дистанційно. Коли прийшла війна, ці навички нас дуже врятували: ми змогли максимально оперативно забезпечити віддалене обслуговування наших клієн­тів — як фізичних, так і юридичних осіб. Добре спрацював і наш мобільний застосунок PRAVEX ONLINE, який ми запустили у 2019 році, а у 2021-му розробили новий інтерфейс і запропонували клієнтам багато нових продуктів та послуг. У 2019 році його функціонал був дуже обмежений, наприклад, клієнти могли подивитися залишки за рахунками, але тепер функціонал набагато ширший. Безумовно, є низка операцій, які потребують фізичної присутності: доступ до депозитних скриньок, зняття готівки або поповнення рахунку. Водночас усі пасивні операції: оформлення і пролонгація депозитів, відкриття накопичувальних рахунків, здійснення переказів та платежів, випуск віртуальної картки — можна здійснювати онлайн. Що стосується кредитування, то через мобільний застосунок клієнти можуть лише подавати заявки. Ми планували цього року додати у застосунок можливість отримувати кредит, але поки що відклали запуск цієї опції.

— Які ще нововведення війна завадила вам реалізувати?

— Я не можу сказати, що війна завадила нам щось зробити. Змінилися пріоритети, на перший план вийшли зовсім інші завдання. Наприклад, ми планували запустити лінійку довгострокових накопичувальних продуктів, щоб наші клієнти могли накопичити кошти на навчання дитини, на квартиру, машину тощо. Але зараз ці продукти не є актуальними. З початком війни ми, як і всі банки, скерували всі ресурси на переформатування своєї роботи та забезпечення безпеки співробітників, клієнтів та бізнесу. Зараз ми поступово повертаємось до наших планів, але у створенні нових продуктів орієнтуватимемося на потреби українців.

Крім того, в Україні з’явилася програма «єОселя», в рамках якої клієнти можуть подати заявку на отримання іпотечного кредиту через «Дію». Наш банк був досить активним гравцем на іпотечному ринку, тому зараз ми розглядаємо варіанти відновлення діяльності у цьому напрямі. На мою думку, ніщо не заважає клієнтам подавати через «Дію» заявку на інші кредитні продукти — це буде своєрідний маркетплейс, де банки зможуть отримати доступ до великої кількості нових клієнтів. Гадаю, банкам буде цікаво працювати через такий канал і вони зможуть доопрацьовувати свої мобільні застосунки з урахуванням нових можливостей. У наших клієнтів незабаром з’явиться можливість купувати через мобільний застосунок страхові продукти.

— Нацбанк дозволив віддалену ідентифікацію ще кілька років тому. Але банки неохоче нею користувалися. Нині ситуація змінилася?

— Раніше банки мали самостійно розробляти механізми віддаленої ідентифікації. Нині процес став набагато простішим завдяки віддаленій ідентифікації через систему «Дія». У нашому банку ми запустили віддалену ідентифікацію через мобільний застосунок ще торік. Але тоді йшлося про повторну ідентифікацію: клієнту не треба було приходити до відділення зі своїми документами для актуалізації даних. Це спростило життя тим клієнтам, у яких нічого не змінилося. А вже цього року ми розширили опцію і на нових клієнтів, зареєстрованих у «Дії». Наше рішення повністю задовольняє всі потреби клієнтів, а також враховує внутрішні вимоги комплаєнсу.

— Як ви оцінюєте зміну конкурентного середовища в сегменті мобільного банкінгу? Наскільки активно банки розвивали та вдосконалювали свої мобільні застосунки?

— Пандемія COVID-19 та війна пришвидшили диджиталізацію в банківській сфері. Усі банки в міру своїх сил збільшили інвестиції в розвиток технологій віддаленого обслуговування клієнтів. Ми постійно моніторимо наших конкурентів шляхом дослідження функціональних можливостей мобільних застосунків, щоб удосконалювати PRAVEX ONLINE.

Протягом 2021–2022 років банки суттєво розширили функціональні можливості своїх мобільних застосунків. Із головних напрямів можна виділити віддалене залучення нових клієнтів, віддалену ідентифікацію, відкриття віртуальних карток і депозитів, продаж акцій та ОВДП. Також з’явилися цікаві функції, наприклад, торгівля акціями іноземних компаній, оплата за QR-кодом, запит PIN-коду (коли сума платежу перевищує мінімальну суму, вказану користувачем), перевірка країни проведення платежу, поповнення рахунку через SWIFT, SEPA, Payoneer та через системи грошових переказів і налаштування динамічного CVC2 для підтвердження операцій в інтернеті.

— Як, за вашими спостереженнями, змінилася цифрова поведінка клієнтів?

— Гадаю, цього року лише посилилися тенденції, які були раніше. Наприклад, клієнти почали частіше пересилати гроші онлайн, збільшилися як обсяги, так і кількість переказів. Але причиною такого явища став не лише виїзд українців за кордон, а й інфляція. Збільшилася кількість онлайн-платежів. Також ми фіксуємо зростання обсягу депозитів, оформлених онлайн. Це частково пов’язано з тим, що цього року ми додали до застосунку можливість розміщувати онлайн-депозити, зокрема, у валюті. Якщо говорити про тренди, пов’язані з війною, то я б назвав зростання кількості безготівкових трансакцій за кордоном та операцій зі зняття готівки.

— Як збільшення онлайн-активності клієнтів вплинуло на завантаження менеджерів відділень?

— Я не можу сказати, що зі зростанням кількості онлайн-операцій навантаження на співробітників банку зменшувалося. Так, кількість касових операцій у відділеннях зменшилась, але з’явилася додаткова робота в рамках KYC та аналізу клієнтських операцій.

— Які у вас плани щодо розвитку вашого мобільного застосунку та ди­джиталізації банку?

— У 2022 році ми досить активно розвивали наш мобільний застосунок PRAVEX ONLINE і увійшли до десятки банків, які зробили найбільшу кількість доопрацювань функціоналу. Ми уважно стежимо за тим, що є на ринку, і за тим, чого хочуть наші клієнти. У нас є план, за яким ми рухаємося, орієнтуючись насамперед на запити клієнтів. Також ми маємо список завдань із доопрацювання функціоналу, який ми сформували на основі скарг клієнтів. Ну і, звісно, треба бути готовим оперативно реагувати на нові виклики. Нинішня ситуація вимагає від нас максимальної динамічності. Бо сьогодні не можна планувати щось, що ти запустиш за три роки. Якщо ми плануємо запустити інструмент продажу страховок онлайн, то робити це потрібно вже сьогодні. Завтра це може стати неактуальним або аналогічний інструмент запустять ще чимало колег по ринку. Не треба боятися робити щось нове. Наприклад, на початку цього року кілька банків дозволили своїм клієнтам купувати та продавати через мобільний застосунок акції іноземних емітентів. Поки інші гравці придивлялися та оцінювали перспективи, почалася війна. Водночас зараз з’явилася можливість купувати й продавати онлайн ОВДП та військові облігації. Усе, що банки роблять або робитимуть найближчим часом, сприятиме покращенню якості та швидкості обслуговування. Працювати в мобільному застосунку просто та інтуїтивно зрозуміло.