ЯКУБ МАРЕК КАРНОВСКІ Народився 1 березня 1974 року в місті Сосновець (Польща). Є випускником Головної торговельної школи у Варшаві та студій МВА (магістр ділового адміністрування) в Carlson School of Management і Hubert H. Humphrey Institute of Public Affairs в Університеті Міннесоти (США). У 1997–2000 роках був радником та керівником політичного кабінету міністра фінансів Польщі. Працював радником і директором міжнародного департаменту в ­Нацбанку Польщі. У 2003–2008 роках — член Ради виконавчих директорів у групі Світового банку. Очолював правління інвестфонду PKO TFI S.A., польських державних залізниць PKP Polskie Koleje Panstwowe S.A. та приватної інвестгрупи Luma Investment S.A. Входив до на­глядових рад HSBC Bank Polska, Укрпошти та Укрзалізниці. З 19 серпня 2024 року — перший заступник голови правління Кредобанку.

«Ми підтримуємо малий і середній бізнес скрізь, зокрема в «помаранчевій» та «червоній» зонах біля фронту»

зазначає Якуб Марек Карновскі, перший заступник голови правління Кредобанку

— Якої кредитної політики зараз дотримується Кредобанк?

— Ми всі функціонуємо в умовах російської агресії, тому кожен елемент має бути адаптований до цього, зокрема й кредитна політика нашого банку. Кредобанк — це системно важливий банк. На сьогодні ми концентруємося переважно на малих і середніх підприємствах. Для допомоги тим, хто працює поблизу фронту, ми використовуємо програми гарантій. Восени ми вже підписали додаткову угоду з ЄБРР, польським Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) і Єврокомісією, уклали угоду про портфельні кредитні гарантії з U.S. International Development Finance Corporation (DFC). Наша мета — підтримати підприємців. Ми повинні адаптуватися до нинішнього етапу війни і готуватися до того, що буде після її завершення.

— Кредитування якого бізнесу зараз найбільш цікаве банку?

— Кредобанк, як частина PKO Bank Polski, насамперед розвиває співпрацю між українськими та польськими бізнесами. Водночас ми підтримуємо малий і середній бізнес скрізь, у тому числі в «помаранчевій» та «червоній» зонах біля фронту. Ми можемо кредитувати такі компанії завдяки програмам кредитних гарантій з міжнародними фінансовими організаціями (МФО).

Ми маємо пропозиції для роздрібних клієнтів, які мають зв’язки з Польщею, де зараз живе понад мільйон українців: спеціальні програми, консультування, швидкі перекази коштів. Ми хотіли б стати набагато більшим гравцем на ринку України, але після того як закінчиться війна.

— На які ліміти можуть розраховувати ваші клієнти?

— Максимальний кредитний ліміт, за яким банк може ухвалити рішення самостійно, — $4 млн. Це рішення акціонера. Середній чек трохи менший, бо він, наприклад, може визначатися умовами гарантійних програм, які мають власні обмеження. У нас також є чимало корпоративних клієнтів, які отримують погодження на більші суми на рівні акціонера.

— Ви підтримуєте ветеранський бізнес та проєкти енергонезалежності?

— Наш корпоративний благодійний фонд «Фундація Кредо» займається підтримкою ветеранів, зокрема людей, які отримали поранення. Переважно це підтримка центрів реабілітації та протезування. Придбали медичне обладнання для реабілітаційного центру Superhumans, реалізуємо окремі проєкти з центром Unbroken. Підтримуємо працівників, які повернулися із зони бойових дій, впроваджуємо стандарти інклюзії та безбар’єрності. Тут ми намагаємося дивитися в бік грантових програм. Щодо енергетики, то ми маємо «Енергокредит» зі спеціалізованими умовами фінансування генерувального обладнання сонячних, гідро- та вітроелектростанцій, газотурбінних, газопорш­невих та біогазових генераційних установок. Цей кредит можна поєднувати з програмами гарантій. Ми також надаємо стандартні інвесткредити бізнесу для купівлі енергетичного устаткування для власних потреб, які теж можна поєднувати з гарантіями.

— Які переваги дає клієнтам угода з DFC?

— Цей договір гарантій на $40 млн дає можливість видати $50 млн кредитів у співвідношенні 80 на 20. Тобто Кредобанк бере на себе лише 20% ризику, а решту покриває DFC. Гарантії поширюються на всю територію України, включно з прифронтовою, з преференціями для агросектору, який отримає щонайменше 25% цих кредитів. Максимальна сума коштів для позичальника становитиме $1,5 млн в еквіваленті. Кредити на поповнення обігових коштів, інвесткредити та лізинг під гарантії DFC зможуть отримати підприємства, які мають не більш ніж 300 працівників та щонайбільше $15 млн річного доходу. У нас є кілька постачальників гарантій — ЄБРР, BGK і DFC — для малих і середніх компаній. Ми до них досі за виплатами не зверталися, оскільки українці, попри війну, погашають свої кредити. За програмою з BGK з коштів Ukraine Facility ми отримали два транші загальною сумою 20 млн євро, за якими є гарантія 90 на 10, також у жовтні цього року ми підписали чергову угоду на наступні 10 млн євро з розподілом ризику 80 на 20. За умовами Єврокомісії не менш ніж 50% таких кредитів у рамках перших 20 млн євро має бути видано в «жовтій», «помаранчевій» та «червоній» зонах, а виділені за підписаною у вересні угодою 10 млн євро повинні бути повністю скеровані на гарантії кредитів у «помаранчевій» та «червоній» зонах.

— Чи успішними є програми кредитування під міжнародні гарантії?

— Це продукт для цієї фази війни. Ми надаємо те, що саме зараз потрібно українській економіці. Клієнтів не бракує, питання, скоріше, в тому, що позичальники можуть не відповідати умовам програми або нашим вимогам у частині ризику. Ми наразі не маємо випадків використання гарантій. Як правило, такі кредити беруть постраждалі від війни фірми. Наприклад, бізнес одного нашого клієнта з Чернігова був знищений ракетним ударом. Він взяв у нас кредит, відновив частину своїх потужностей і зараз працює. Гарантія захищає бізнес і банк від ризику знищення внаслідок бойових дій. Якщо так станеться, що клієнт платити нічого не буде, то спрацює кредитна гарантія. За програмами BGK та DFC ризик банку покритий на 80–90%. Але у нас ще є гарантії від  ЄБРР, за ними 50% покриття за кредитами на 230 млн євро. У межах цієї програми є грантова компонента, коли на певні інвестиційні кредити компанія може отримати до 30% вартості кредиту у вигляді гранту — такий своєрідний «кешбек».

— Чи обговорюєте ви зараз потенційні проєкти на 2025 рік?

— Ми говоримо зі Світовим банком та IFC про різні форми підтримки української економіки. Я шість років був офіційним представником Польщі при Світовому банку, реалізовував проєкти в рамках роботи в наглядових радах  Укрзалізниці та Укрпошти, тому зараз намагаюся використати свої знання і компетенції для того, щоби збільшити підтримку клієнтів Кредобанку. Певні напрацювання вже є.

— Що дає Кредобанку долучення до програми Ukraine Facility?

— Я дивлюся на Ukraine Facility не тільки як на програму, яка має підтримувати підприємства, але як на план відбудови економіки України. Звичайно, ми хочемо безпосередньо підтримувати наших клієнтів. Зазначу, що Кредобанк буде добре функціонувати, лише якщо буде добре функціонувати економіка України. У рамках Ukraine Facility, як я вже сказав, ми отримали 30 млн євро гарантій Єврокомісії. Ці кошти лежать у BGK на ескроу-рахунку. Якщо щось станеться з бізнесом наших позичальників, ця гарантія буде використана. Але важливо навіть не те, скільки грошей ми отримаємо з Ukraine Facility, а те, що програма допоможе у відбудові України.

— На які зміни варто розраховувати вашим клієнтам у 2025 році?

— З’явиться новий мобільний застосунок для роздрібних клієнтів. Ми розуміємо, що наразі не конкуруємо з іншими банками в цій сфері, але маємо надію, що нова версія застосунку покращить доступність нашого банку для фізосіб та ФОП. У галузі цифровізації для бізнесу в нас уже працює віддалене обслуговування, пересилка документів, частково діє віддалена ідентифікація. Будемо розширювати цей напрям як для малих і середніх, так і для великих підприємств. У період повоєнної відбудови хочемо збільшити кредитні ліміти понад $4 млн і залучити більше великих клієнтів.

— Якою ви бачите роль Кредобанку в повоєнній відбудові України?

— Ми вже зараз маємо готуватися до завершення війни і планувати свої дії в період повоєнної відбудови. Ми очікуємо, що польський досвід вступу до ЄС і розвитку банківського сектору Польщі стане прикладом для відбудови банківського сектору України. Європейська інтеграція не буде можлива без реструктуризації банківського сектору України. Частиною цього процесу є приватизація держбанків. Сис­тема повинна бути диверсифікована: поряд із держбанками мають бути банки з капіталом із різних джерел. І польсько-­українська співпраця допоможе європейській інтеграції України, як польсько-німецька співпраця допомогла інтеграції Польщі в європейську сім’ю.