Рівень проблемних кредитів в Україні почав скорочуватися і впав нижче 50%, хоча залишається одним із найвищих у світі. Позитивну динаміку може зупинити коронавірус, якщо карантинні заходи суттєво погіршать фінансове становище позичальників

ДО 50 І НИЖЧЕ

Рівень непрацюючих кредитів у банківській системі України восени 2019 року вперше з весни 2017-го впав нижче 50%. Частка NPL у портфелях банків скоротилася упродовж року з 52,86% до 48,36%. У грошовому вимірі скорочення було ще більш суттєвим: портфель непрацюючих кредитів платоспроможних банків «схуд» на 88,7 млрд грн, або на 14,3%, — до 530,8 млрд грн.

П’ята частина скорочення припадає на роздрібний портфель, решта — на корпоративний. Найбільше зниження NPL — на 43,7 млрд грн — зафіксовано в банків іноземних банківських груп, тоді як «токсичні» кредити державних банків зменшилися на 40,2 млрд грн. Банки з приватним капіталом «позбулися» проб­лемних кредитів на 4,8 млрд грн.

Рівень NPL впав нижче 50%, хоча в державних банках ця частка більш ніж удвічі вища (63,5%) порівняно з іншими банками (28,3%). Приблизно 95% проблемних кредитів покриті резервами. Фінансисти виділяють декілька факторів скорочення частки NPL: курсова переоцінка проблемного портфеля через ревальвацію гривні, стрімке зростання роздрібного кредитування і заходи банків із реструктуризації чи стягування непрацюючих кредитів.

Причому курсовий фактор спричинив «на папері» половину загального скорочення NPL. «Основна причина зниження обсягу NPL в платоспроможних банках у 2019 році на 88 млрд грн — це переоцінка валютного портфеля. За рік курс укріпився одразу на чотири гривні, через що незмінний обсяг непрацюючих кредитів у валюті скоротився на 14%. Ефект від переоцінки становив майже 42 млрд грн», — підраховує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Ще один вагомий фактор — приєднання Укрсоцбанку до Альфа-Банку. «В процесі частину кредитного портфеля було реструктуризовано чи, можливо, виведено з балансу обох банків. І сумарний обсяг кредитів найнижчої якості за цими двома банками скоротився на 20,4 млрд грн (без переоцінки — на 17,4 млрд грн)», — розповідає аналітик. Під час об’єднання банків зменшився обсяг роздрібних кредитів найнижчої якості — на $387 млн. «Це переважно іпотечні кредити. Всього ж обсяг таких кредитів на ринку зменшився на 25% (-$539 млн)», — підрахував пан Демків.

Третій фактор — згортання бізнесу банків із російським державним капіталом: Сбербанк знизив обсяг кредитів бізнесу найнижчої якості у валюті на $122 млн (-8,5%), Промінвестбанк у гривні — на 1,7 млрд грн (-23%). Четвертий фактор — зусилля державних банків зі скорочення NPL.

Варто згадати і виникнення нових NPL через бум споживчого кредитування: обсяг поганих кредитів у гривні зріс на 1,4 млрд грн (+4,1%). «Серед лідерів — усі ті банки, які активно працювали в цьому сегменті: ПриватБанк, Ощадбанк, ПУМБ, Альфа-Банк, Ідея Банк, А-Банк. Сбербанк скоротив портфель майже на 0,8 млрд грн (-82%)», — розповідає аналітик.

ДЕРЖАВНІ ПРОБЛЕМИ

У структурі NPL частка банків із приватним капіталом становить всього 5%, банків іноземних груп — 20,2%, а 74,8% припадає на державні банки. Найменша «проблемка» в Укргазбанку (21% від його портфеля), хоча обсяг його «токсичних» кредитів зріс за рік на 6% — до 9,2 млрд грн. Портфель ПриватБанку (у нього 80% NPL, які займають 45% усіх NPL банківської системи) майже повністю зарезервовано за рахунок докапіталізації 2016—2017 років. Розмір портфеля скоротився на 2% — до 239,2 млрд грн. Банк намагається стягнути кошти з колишніх власників у судах. Значні портфелі NPL в Ощадбанку (57%) і Укрексімбанку (58%) все ще генерують необхідність докапіталізації за підсумками кожного щорічного стрес-тесту НБУ.

«Кредити юридичним особам у гривні найнижчого класу за рік скоротилися в банківській системі на 14,1 млрд грн, або 5,4%. Найбільшого прогресу досяг Ощадбанк — 12,6 млрд грн (-39%). Укрексімбанк наростив обсяг поганих кредитів бізнесу в гривні на 5,2 млрд грн (+24%), але скоротив у валюті — на $444 млн (-20%), тобто банк перевів частину кредитів із долара чи євро в національну валюту», — пояснює Михайло Демків.

Державні банки активно використовували закон «Про фінансову реструктуризацію», який торік пролонгували ще на три роки. У 2019-му із загального обсягу реструктуризацій держбанків на 24,04 млрд грн на цей закон припало 16,44 млрд грн: із них Ощадбанк реструктуризував за його регламентом 8,96 млрд грн, Укрексімбанк — 6,92 млрд грн, а Укргазбанк — 0,56 млрд грн. Серед боржників Ощадбанку, які пройшли процедуру, групи WOG і «Укрлендфармінг», компанії «Т.М.М» і «Пакко Холдинг». Укрексімбанк займався боргами компаній «Конті» та «Агенції офісного будівництва», а Укргазбанк — «Агросинергії».

Сумарно в 2019 році Ощадбанк скоротив обсяг непрацюючих кредитів на 21%, або 20,6 млрд грн, — до 77,3 млрд грн. Укрексімбанк скоротив NPL на 17%, або 14,2 млрд грн, — до 69,5 млрд грн. Але цих результатів було недостатньо і регулятору, і власнику. «Ми зустрічалися з наглядовою радою Ощаду та Укрексімбанку і висловили однакові побажання. Ми хочемо, щоб менеджмент підготував покейсовий план. Це нескладно зробити, оскільки 20 найбільших позичальників — це 80% портфеля NPL. За кожним із них треба, щоб менеджмент підготував план з різними опціями: реструктуризація, стягнення майна тощо», — заявляла перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Мінфін чекав від державних банків до кінця березня нові плани роботи з NPL. «В Ощадбанку та Укрексімбанку великі портфелі фактично повністю зарезервовані. Ми докапіталізували ці банки досить давно. Їхній NPL треба більш активно врегульовувати таким чином, щоб держава отримала назад свої кошти, а не говорити про постійну докапіталізацію», — зазначала Оксана Маркарова, яка на той час була міністеркою фінансів.

Ощадбанк уже анонсував нові реструктуризації. «Ведеться робота з підготовки реструктуризації заборгованості в 2020 році на 15 млрд грн», — розповідала голова наглядової ради Ощадбанку Байба Апін. За 2017—2019 роки банк сумарно реструктуризував за цією процедурою 28 млрд грн. І закон дозволяє у випадку істотних змін в економіці провести повторну реструктуризацію.

ФГВФО НА РОЗПРОДАЖІ

Фонд гарантування вкладів фізосіб залишається найбільшим продавцем проблемних активів на ринку. І він не може чекати. Не тільки тому, що активи лише втрачають у ціні з часом, але й через жорсткі дедлайни — Фонд має лише п’ять років на ліквідацію банку. Через це йому довелося поспішати в 2019 році із закриттям 30 банків, які збанкрутували на початку кризи. А цього року має завершитися ліквідація майже чотирьох десятків банків (Фонд очікує отримати до 4,5 млрд грн від продажу активів на 266 млрд грн) — лише в I кварталі остаточно ліквідовано вісім установ. Впродовж року закінчиться ліквідація Дельта Банку і банку «Надра».

В 2019 році банки-банкрути від реалізації активів отримали 7,83 млрд грн (лише 3,4% від номінальної вартості боргу), всього на 1 млрд грн більше, ніж роком раніше. Найбільше від продажу активів отримали ВТБ Банк (1,54 млрд грн), банк «Надра» (1,4 млрд грн), Дельта Банк (1,34 млрд грн), банк «Фінанси та Кредит» (0,61 млрд грн) і Банк Форум (0,55 млрд грн). Продаж пулу активів Дельта Банку, банків «Надра» та «Фінанси та Кредит», до якого увійшла заборгованість за кредитами групи компаній «Яблуневий дар» і «Росава», продано через майданчик FFN за рекордну суму в 849,4 млн грн. Права вимоги за кредитами банку «Надра» (у забезпеченні перебував недобудований ТРЦ «Республіка») продано через «ProZorro.Продажі» за 777 млн грн. Трійку найбільших угод закрив продаж за 405 млн грн через цю систему прав вимоги Банку Форум за кредитними договорами групи WOG.

ФГВФО скаржиться на низький попит на проблемні активи: символом цього став одеський футбольний стадіон «Чорноморець», який ніхто не купував навіть за 733 млн грн ($27 млн), незважаючи на залучення іноземного радника та інвесторів-нерезидентів. Багато боргів на аукціонах викуповувалися в інтересах позичальників або з дуже значним дисконтом.

Фонд вважає, що «дисконт» насправді менший, оскільки частина активів існує лише на папері: відсотки за кредитами, нараховані після початку банкрутства банку, становлять третину від балансової вартості кредитів. Кредити формують 85% вартості всіх активів в управлінні Фонду. При цьому 97% кредитів не обслуговуються по п’ять-сім років, а 50% позичальників розпочали процедуру банкрутства, щоб не повертати отримані кошти. Бланкових кредитів у Фонду на 32,5 млрд грн, а за деякими кредитами заставою були сміттєві цінні папери. «Продаж кредиту — це лише продаж права вимоги повернення боргу чи стягнення застави. Це означає, що якщо боржник не налаштований добровільно повертати позику, покупець зможе стягнути кошти тільки в судовому порядку», — констатують у Фонді. Ліквідні активи, такі як нерухомість у Києві, становлять менш ніж 3,5% в активах і майже всі вже продані.

У середньому кожен актив Фонд виставляв на продаж понад п’ять разів, деякі — до 30. Усе, що не продається, об’єднується в пули, щоб міжнародні майданчики могли їх продати гуртом за ціною до 0,8% від балансової. Міжнародні консультанти з продажу активів FFN, DebtX, Cohen & Company Financial у 2019 році на семи аукціонах продали за 1,5 млрд грн пули NPL на 73,9 млрд грн.

Ускладнюють продаж активів за ринковою ціною різноманітні схеми. Фонду гарантування вкладів через ознаки «можливої умисної змови» доводилося скасовувати результати аукціону з продажу активів за 304 млн грн, оскільки переможець під час реєстрації на майданчику не сплатив гарантійний внесок, а потім упродовж місяця не викупив лот. Переможець іншого аук­ціону не сплатив 303,5 млн грн, які пообіцяв за лот, тому втратив 17,5 млн грн гарантійного внеску. Активи дістались іншій компанії за 192 млн грн. Але не тільки Фонд минулого року відчував себе ошуканим. Компанія «ДК БЦ1», яка належить Dragon Capital, подала позов проти ФГВФО. Фонд від літа 2019-го не передав їй куплений на торгах офіс банку «Київська Русь», за який було сплачено 60,5 млн грн.

МРЯЧНІ ОЧІКУВАННЯ

Очікувати суттєвого скорочення NPL банків чи зростання ціни продажу активів ФГВФО в 2020 році вже не доводиться. Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19, яка навесні спровокувала локдауни по всьому світу, підштовхнула до рецесії як світову, так і українську економіку. Через це багато позичальників припинять обслуговувати кредити. І навіть заборона банкам у період карантину підвищувати кредитні ставки суттєво не полегшить їхнє становище.

Банки почали надавати кредитні канікули позичальникам, які постраждали від карантину, а уряд запровадив плани бюджетної підтримки малого і середнього бізнесу, наприклад, шляхом розширення програми пільгового кредитування «5-7-9%». Нацбанк подовжив на шість місяців затвердження банками стратегій управління проб­лемними активами.

За умови завершення жорсткого карантину до початку літа суттєве зростання рівня NPL може не відбутися — проблемні борги будуть реструктуризовані на три-шість місяців. Але більш тривалий чи повторний карантин спровокує зростання NPL, а девальвація гривні, подібна до березневої, додатково збільшить гривневий еквівалент валютних боргів. І цього сценарію банки хотіли б уникнути.