Повернення депозитів
Національний банк у 2023 році вже декілька разів корегував монетарну політику, щоб змусити банки зробити гривневі депозити привабливими для українців. У результаті українці знову почали нарощувати вклади в гривні. Проте рекордні дохідності вище за 20% річних швидко відійшли в минуле, щойно НБУ розпочав цикл зниження облікової ставки
У 2023 році на ринку роздрібних депозитів відбувся структурний зсув попиту населення в бік строкових вкладів. А накопичення на поточних рахунках, які набули значної популярності в перший рік повномасштабного російського вторгнення, припинили зростання. Якщо в 2022 році частка гривневих накопичень на вимогу українців зросла з 60,6% до 71,7%, то від січня до вересня 2023-го ця частка впала до 64,8%. Відповідно, частка гривневих депозитів зросла з початку року з 28,3% до 35,2%. «Ставки за гривневими депозитами дають змогу громадянам захистити свої кошти від знецінення. Люди знову почали довіряти гривні», — заявив голова НБУ Андрій Пишний.
Минулоріч гривневі кошти населення зросли на 146,4 млрд грн (+28,9%) виключно завдяки залишкам на поточних рахунках, зокрема через зростання бюджетних виплат військовим та внутрішньо переміщеним особам, тимчасом як портфель гривневих депозитів скоротився. У 2023 році тренд розвернувся: за дев’ять місяців несуттєво зросли залишки на гривневих поточних рахунках українців, а портфель депозитів помітно зріс, завдяки чому гривневі заощадження населення в банках збільшились на 81,7 млрд грн (+12,5%). «На зростання гривневих депозитів вплинули декілька факторів: довіра до банківської системи, адже всі вклади на 100% гарантовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та досить високі відсоткові ставки», — каже членкиня правління Сенс Банку Інна Тютюн.
ДЕПОЗИТНИЙ БУМ
Ситуація нагадує депозитний бум. Якщо минулого року портфель гривневих депозитів населення скоротився на 14,6 млрд грн (–7,3%), то за дев’ять місяців поточного року він зріс на 73,7 млрд грн (+40%) — до 258,7 млрд грн. Відновлення почалося з депозитів до року, на які припало все зростання, тоді як обсяг депозитів на більший строк скоротився. Найбільше коштів фізосіб на гривневі депозити за вісім місяців залучили Ощадбанк (+12,3 млрд грн), ПУМБ (+5,1 млрд грн), Укргазбанк (+3,3 млрд грн), Сенс Банк (+3,1 млрд грн) та Універсал Банк (+3 млрд грн). Зі скороченням портфеля вкладів зіштовхнувся ПриватБанк (–1,7 млрд грн).
Протягом року банкіри спостерігали різну депозитну поведінку українців. Найбільше нових депозитів в Укрсиббанку розміщувалося на 3 місяці, а в Райффайзен Банку — на 3 та 6 місяців. «На початку року близько 65% депозитів у гривні розміщувалися на короткі строки — 1–3 місяці. Останнім часом на тлі очікувань подальшого зниження депозитних ставок найбільш затребуваними були вклади на 6 місяців», — розповів заступник голови правління банку «Південний» Максим Цимбал. Про аналогічний зсув протягом першої половини року кажуть і в Ощадбанку. «Найпопулярнішими в січні — лютому були вклади на строк 3 та 6 місяців, а у серпні — вересні — на 6 місяців», — повідомив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.
Інші банки, навпаки, побачили активізацію попиту на короткі вклади. «У січні — лютому найпопулярнішим строком для нових коштів у гривні був 12-місячний депозит, який становив 36% нашого портфеля, та 6-місячний депозит — 28%. З часом під впливом настроїв у суспільстві та тривалості воєнних дій популярність строків зазнала змін. У серпні — вересні перше місце посів 3-місячний вклад (42%), а друге місце розділили майже порівну 12-місячні (21%) та 6-місячні депозити (20%)», — розповів директор департаменту-трайбу некредитних продуктів ПУМБ Дмитро Коваль.
Різниця в поведінці клієнтів частково була обумовлена різними процентними політиками банків: одні гравці пропонували найбільші ставки за 3-місячними вкладами, інші — за річними, а деякі банки робили єдину ставку за всіма строками. Індекс UIRD, який усереднює ставки банків із найбільшими портфелями коштів населення, показує, що в середньому ставки за всіма строками депозитів на початку другої декади листопада були майже ідентичні — в діапазоні 14,24–14,57%. Найменша ставка пропонувалася за 9-місячними вкладами, а найбільша — за 6-місячними.
Однак найсуттєвіше з початку року зросли ставки за 3-місячними вкладами — на 3,09 в.п., до 14,27%, а найменше — за річними — на 1,66 в.п., до 14,35%. «Популярність строків корелюється з дохідністю вкладів. На початку року ми мали пропозицію з кращими ставками на строки від 6 місяців, і відповідно, більша частка клієнтів — понад 60% — розміщувала свої заощадження на такі строки. У третьому кварталі краща пропозиція була вже за вкладами від 3 місяців, тому понад 60% наших клієнтів обрали їх. Проте орієнтовно 20% клієнтів оформлюють депозити за нижчою ставкою, але фіксують цю дохідність на довший строк — 6–12 місяців», — розповіла директорка з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Катерина Мелеш.
Повернення попиту на гривневі депозити стимулював і незмінний понад рік офіційний курс гривні на рівні 36,57 грн/$ та ревальвація готівкового курсу навесні — влітку. Серед варіантів купити долар і розмістити його на депозит із невисокою дохідністю чи розмістити кошти на гривневий депозит під ставку навіть вищу за інфляцію частина українців обрала другий варіант. «Основну роль у цьому відіграв якраз курс валют. Саме від початку року до серпня ми спостерігали стабільний курс валют, навіть певне укріплення гривні. По-друге, дохідність гривневих депозитів постійно зростала, сягаючи ставок у 16–17% у багатьох банках. Ці два фактори — стабільність гривні та достатньо приваблива ставка за гривневими вкладами — і спричинили зростання гривневих депозитів», — стверджує директор департаменту роздрібного бізнесу Укргазбанку Максим Ярославський.
Поштовхом до зростання в квітні — червні ставок за короткими вкладами стала корекція монетарної політики Нацбанку, який в квітні запровадив 3-місячні депозитні сертифікати під облікову ставку в 25%. Банки могли вкладати в ці сертифікати кошти, залучені від населення лише на депозити від 3 місяців, що і спонукало їх запропонувати українцям найвищу ставку. Однак уже в середині літа динаміку депозитних ставок почало визначати інше рішення НБУ — початок циклу зниження ключової ставки: з 28 липня НБУ зменшив облікову ставку з 25% до 22%, а з 15 вересня — до 20%. Після цього з ринку зникли пропозиції ставок понад 20% річних, а індекс UIRD, який ще влітку часто перевищував 15%, почав поступово знижуватися.
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці ДОХІДНА АЛЬТЕРНАТИВА
Більшу дохідність отримували покупці гривневих облігацій внутрішньої державної позики. ОВДП приносили інвесторам номінальну дохідність більшу, ніж пропонували за депозитами великі банки, але меншу, ніж невеликі банки. Проте реальна дохідність ОВДП була вищою за дохідність будь-яких вкладів, оскільки купон за державними борговими паперами не оподатковується ПДФО (18%) та військовим збором (1,5%), які обов’язково сплачуються з відсотків за депозитами. Наприклад, 18% за 12-місячними ОВДП еквівалентні понад 22% за депозитом, але таку ставку банки навіть не пропонували. Це спричинило бум вкладень в ОВДП. Якщо за 2022 рік портфель ОВДП у населення зріс на 5,1 млрд грн, то за майже одинадцять місяців 2023-го — ще на 19,1 млрд грн, до 49,4 млрд грн.
Цьому сприяло спрощення входження в ОВДП. Інструмент, який ще донедавна був доступний переважно VIP-клієнтам банків чи клієнтам інвестиційних компаній, почав проникати в мобільні застосунки банків та інтернет-банкінг, а також у «Дію», де на початку жовтня держоблігації можна було купити в Сенс Банку та трьох інвесткомпаніях. «З 1 січня до 15 вересня портфель ОВДП, зокрема військових облігацій, у власності фізичних осіб у Сенс Банку збільшився майже вдвічі — до 4,3 млрд грн в еквіваленті. За цей період банк продав ОВДП на 7,2 млрд грн. Через застосунок Sense SuperApp та менеджерів проходило 94% продажів, через «Дію» — 6%», — розповіла Інна Тютюн. Укргазбанк також набув досвіду співпраці з «Дією». «З 1 січня до 15 вересня фізичні особи через Укргазбанк придбали ОВДП на 4 млрд грн, з них через застосунок «Дія» — на понад 150 млн грн», — розповів директор департаменту інвестиційної діяльності Укргазбанку Олег Кириченко.
Зниження порогу входження, оскільки купівля часто відбувається без комісій навіть від однієї облігації, залучило тисячі нових роздрібних інвесторів. Завдяки цьому наприкінці серпня портфель ОВДП в українців уперше в історії перевищив портфель ОВДП в усіх нерезидентів. Перспективи зростання значні, оскільки українці вклали в ОВДП менш ніж 5% своїх заощаджень. І банки намагаються зробити інвестування більш зручним, зокрема ОТП Банк першим серед банків дозволив клієнтам купувати ОВДП безпосередньо на аукціонах Мінфіну через застосунок.
КАРТКОВИЙ БАЛАНС
Українці, які не женуться за прибутком, а цінують оперативний доступ до коштів, віддають перевагу поточним та картковим рахункам. Таким клієнтам банки пропонують вклади до запитання, які зберігають доступ до коштів 24/7, але приносять додатковий дохід. На початку року популярними також були депозити на один-два тижні. Проте НБУ, щоб змусити банки переорієнтувати клієнтів на строкові вклади, збільшив у декілька етапів до 20% норматив обов’язкового резервування за коштами фізосіб як на поточних рахунках, так і на строкових вкладах до 92 днів. За іноземною валютою норматив взагалі підняли до 30%. «Зростання частки гривневих депозитів фізосіб та зменшення частки поточних рахунків у 2023 році пов’язані зі змінами вимог НБУ стосовно резервування та відповідними діями банків щодо заохочення до розміщення вкладів фізосіб саме на строкових вкладах», — зазначив начальник департаменту маркетингу Укрсиббанку Мар’ян Хомин.
Через це впали ставки за «сейфами» та «скарбничками», а дуже короткі вклади почали зникати з депозитних лінійок банків. Згідно з дослідженням «25 провідних банків України» на ощадних рахунках українці в середньому заробляли 6% річних. Мінімальний строк 3-місячних вкладів виріс на два дні. «У квітні ПУМБ знизив ставки за 1-місячними вкладами на 2% та змінив строк 3-місячних депозитів із 91 до 93 днів», — розповів Дмитро Коваль. «Після підняття нормативу обов’язкового резервування ринок відреагував зменшенням відсоткових ставок за вкладами на вимогу та залишків на поточних рахунках. Ми також знизили ставки за цими продуктами, відповідно залишки на цих рахунках зменшилися», — повідомила Інна Тютюн.
Найбільше за вісім місяців скорочення залишків на поточних рахунках фізосіб зафіксовано в Райффайзен Банку (–2,2 млрд грн), Сенс Банку (–2 млрд грн), Укрсиббанку (–1,5 млрд грн), ПУМБ (–1,3 млрд грн) та ОТП Банку (–0,9 млрд грн). Суттєво зросли залишки в ПриватБанку (+16,3 млрд грн), який є одним із найбільших «зарплатних банків» для військових. «Наразі «Скарбничка» працює так само, як і раніше. Портфель цих вкладів не зменшився», — зазначив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко. До трійки за приростом увійшли Універсал Банк (+1,8 млрд грн) і Кредобанк (+0,8 млрд грн). Але в цілому по системі зростання гривневих залишків на поточних рахунках українців зупинилося. Якщо в 2022 році кошти на вимогу українців зросли на 161 млрд грн (+52,4%), то за вісім місяців 2023 року вони скоротились на 2,3 млрд грн (–0,5%), і лише за підсумками вересня вийшли в плюс — зросли на 7,9 млрд грн (+1,7%).
Ліміт зняття коштів із поточних рахунків залишається незмінним від початку вторгнення — 100 тис. грн на добу. «Це дає змогу банкам працювати більш прогнозовано в поточних умовах з погляду як логістики готівки, так і ризиків ліквідності. Але, мабуть, найбільшим недоліком лімітів є те, що вони часто стають стоп-фактором для потенційних вкладників, які мають значні заощадження у готівковій формі, — каже Максим Цимбал. — Наприклад, депозит у 2 млн грн після закінчення строку дії клієнт зніматиме протягом місяця, відвідуючи щодня відділення банку. З огляду на це є сенс дозволити клієнтам знімати готівку без обмежень у разі, якщо вона була внесена через касу та розміщена на депозит. Це сприяло би міграції готівкових заощаджень у депозити як в іноземній валюті, так і в гривні».
Таких змін НБУ навіть не анонсував, але почав посилювати контроль за операціями клієнтів. У серпні НБУ запровадив обов’язкову верифікацію через мобільний телефон для платежів через вуличні термінали, а у вересні зобов’язав банки контролювати, щоб фінансові операції клієнтів не перевищували анонсованих ними в анкетах сум.
Завантаження...
ВАЛЮТА В ПОЛОНІ КУРСУ
Запровадження Нацбанком у липні 2022 року «конвертаційних депозитів», на які фізособи могли купувати валюту за «пільговим» курсом, визначило динаміку валютних портфелів банків і в 2023 році. У січні — березні валютні кошти українців у банках зросли на $473 млн, проте починаючи з квітня ревальвація готівкового курсу гривні в бік «пільгових» депозитних курсів знизила попит на ці депозити, які НБУ зобов’язує розміщувати мінімум на 3 місяці. Тому після завершення цього строку українці почали забирати вклади, тож обсяг валюти на їхніх рахунках в квітні — серпні скоротився на $498 млн. «У міру зниження курсу готівкового долара у 2023 році попит на конвертаційний депозит значно впав, що призвело до зниження депозитного портфеля у валюті. Оскільки клієнти сприймають конвертаційний депозит як форму валютообміну, то переважно знімають готівкову валюту після закінчення строку депозиту», — повідомив Максим Цимбал. «Громадяни, які купують валюту, на жаль, ставлять за мету не розміщення цієї валюти на довгі строки в банках, а її зняття готівкою. Це відбувається через низьку дохідність валютних вкладів — до 1% річних, що не робить такі вклади привабливими з погляду дохідності», — впевнений Максим Ярославський.
Через це за підсумками восьми місяців був зафіксований відплив валютних коштів населення у $24,7 млн — до $10,705 млрд, а частка валюти в заощадженнях українців скоротилася з 37,5% до 35,3%. «Курсова стабільність на деякий час знизила потенційну привабливість вкладів у євро та доларах. Водночас VIP-клієнти продовжували зберігання своїх заощаджень в іноземній валюті», — зазначила Катерина Мелеш. Якщо не враховувати кошти ФОПів, рахунки фізосіб скоротилися більше — на $150,9 млн, до $9,15 млрд.
Зняття коштів призупинилося в серпні, коли тимчасова девальвація готівкового курсу відновила попит на валютні вклади. За підсумками січня — серпня в лідерах за обсягами зростання валютних коштів фізосіб опинилися ПриватБанк (+$81,4 млн), Укрсиббанк (+$37,2 млн) і ПУМБ (+$30,7 млн). Найбільший відплив коштів фізосіб зафіксовано в Укргазбанку (–$98,7 млн), Ощадбанку (–$85,6 млн) та ОТП Банку (–$34,7 млн).
В останні дні серпня НБУ збільшив удвічі щомісячний ліміт за конвертаційними вкладами до 200 тис. грн та відновив, уперше з початку війни, нецільову безготівкову купівлю валюти — до 50 тис. грн на місяць. Уже у вересні українці безготівково купили найбільший обсяг валюти із січня, а їх заощадження збільшились на $166 млн, що дає змогу банкам розраховувати на зростання валютних портфелів за підсумками року. «Із послабленням валютних обмежень ми спостерігаємо збільшення відкриття депозитів із валютообміном приблизно на 60% порівняно з попередніми періодами», — зазначила Інна Тютюн. У жовтні обсяги безготівкової купівлі валюти прискорилися до максимуму з початку війни. Керівник із питань заощаджень та трансакційних послуг Райффайзен Банку Сергій Анніков не відчуває загрози цим депозитам із боку вільної безготівкової купівлі валюти. «Це окремі продукти, які доповнюють один одного, тому не очікуємо падіння інтересу до конвертаційних депозитів», — зазначив він.
Цей депозит пропонують уже 45 банків та три необанки. 21 із них відкривають такі депозити в застосунках. Курс за конвертаційними депозитами в листопаді в кращому випадку був на 2–3% меншим, ніж готівковий, а в окремих банках різниця ледве була помітною. Фіксована дохідність за такими вкладами становила від 0,01% до 2,25%. «Пільгові» вклади в євро розміщували чотири десятки гравців.
Нацбанк з осені 2022 року дозволяє українцям також розміщувати безлімітні квазівалютні депозити, які наприкінці строку виплачуються в гривні за офіційним курсом НБУ. Такий продукт одразу запровадили ПриватБанк та Ощадбанк. У ПриватБанку він програє конвертаційним вкладам. «Залучення на вклади за програмою «200 тис. грн» значно вищі, тому що ця програма передбачає вихід із неї з реальною іноземною валютою. Це фактично відкладений у часі валютообмін», — пояснив Дмитро Мусієнко. Якщо з початку року конвертаційні вклади були відкриті у банку на $578 млн та 33 млн євро, то депозит «Капітал» за офіційним курсом зацікавив клієнтів лише на $25 млн. Водночас Ощадбанк зробив ставку на депозит за офіційним курсом і досі не запропонував клієнтам конвертаційний вклад. «З початку року на «Мій валютний депозит» було залучено $15,7 млн. Загалом на цей вклад залучено $37,6 млн. Впровадження другого типу вкладу наразі не планується, враховуючи кон’юнктуру ринку та відповідний попит на діючий депозит», — пояснив Антон Тютюн.
Дохідність валютних депозитів у банках залишається низькою, хоча й незначно збільшилась цього року: індекс UIRD за доларовими вкладами на 3 місяці зріс із січня до середини листопада на 0,4 в.п. — до 0,63%, а за річними — на 0,38%, до 1,25%. Ставки за вкладами в євро відштовхнулися майже від нуля. 3-місячний UIRD в євро зріс на 0,2 в.п. — до 0,26%, за річними вкладами — на 0,35 в.п., до 0,61%. Валютні ставки також підштовхнуло вгору збільшення Нацбанком нормативу резервування за поточними рахунками та ультракороткими вкладами — до 30%. Тоді як за вкладами від 93 днів потрібно резервувати менше — 10%. Зміна регуляторних вимог змусила багато банків, переважно з іноземним капіталом, відмовитися від «нульової» ставки в 0,01%. Зокрема, таким шляхом пішов ОТП Банк, який вперше за багато років запропонував клієнтам 1–1,5% річних за валютними вкладами, а також Укрсиббанк, який почав платити за валютними депозитами 1–2% річних.
СЛІДАМИ ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ
Банкіри очікують збереження нового тренду зниження гривневих ставок, особливо враховуючи прогнози зменшення облікової ставки НБУ до кінця року. «Очікується невелике зниження процентних ставок за депозитами фізичних осіб у гривні. Але суттєво меншою мірою, ніж зниження облікової ставки НБУ», — зазначив Мар’ян Хомин. «За зниження облікової ставки НБУ передбачається й поступове зниження ставок за депозитами, але це наразі відбувається повільними темпами. Наприклад, наприкінці літа ми побачили зниження ставок на 0,5–1% за попереднього зниження облікової ставки на 3%. До кінця року тенденція буде збережена», — пояснила Катерина Мелеш. Максим Ярославський очікує в них «незначне зниження» максимальної ставки за гривневими депозитами, яка становила 16,5%. «Ставки за валютними вкладами — менш ніж 1% річних, така сама ситуація прогнозується і до кінця року», — зазначив він.
У 2024 році облікова ставка, за прогнозами НБУ, триматиметься на рівні 15%. «Поточний операційний дизайн НБУ зараз активно стимулює підтримку вартості строкових депозитів. Якщо він не зміниться, темпи зниження депозитних ставок відставатимуть від темпів зниження облікової ставки і коридор між ними звузиться з поточних 5–6% до 2–3%, якщо порівнювати з 3–6 місячними індексами UIRD, — каже Максим Цимбал. — Якщо операційний дизайн зазнає суттєвих змін і в середині наступного року повернеться до більш традиційного, ставки за депозитами в другому півріччі можуть почати знижуватися відповідно до динаміки облікової ставки НБУ». Базовий сценарій відповідає рівню депозитних ставок у 13–14%. «Суттєвих змін депозитних ставок не очікуємо», — зазначає Сергій Анніков.
На депозитні ставки в 2024 році впливатиме декілька ключових факторів. «Набір цих факторів є досить стабільним: облікова ставка НБУ, інфляція і стабільність гривні», — каже Дмитро Мусієнко. «На бажання українців продовжувати розміщувати вклади та нарощувати портфель неодмінно вплинуть настрої в суспільстві, результативність воєнних дій та особисті потреби», — резюмує Дмитро Коваль.