ЮРІЙ КРАЛОВ Народився 18 жовтня 1976 року в Одесі. У 1998-му закінчив Одеський державний полі­технічний університет за напрямом «менеджер у виробничій сфері». Прийшов у Морський транспортний банк (зараз — МТБ Банк) на практику і 8 січня 1998 року почав трудову діяльність на посаді «фахівець у комерційному секторі Одеського безбалансового відділення». Потім піднявся до позиції начальника комерційного департаменту. 21 березня 2005 року був призначений заступником голови правління з корпоративного бізнесу (НБУ погодив його 28 квітня) і пропрацював на цій посаді до 23 жовтня 2017-го. З 27 липня 2017-го виконував обов’язки голови правління банку, отримав погодження НБУ 20 жовтня і з 23 жовтня 2017 року став головою правління МТБ Банку.

«Українські банки можуть поширити бренд Made in Ukraine за межі країни»

вважає Юрій Кралов, голова правління МТБ Банку

—МТБ Банк пройшов шлях від регіо­нального до всеукраїнського банку. Яка частина вашого бізнесу все ще припадає на південні області та як змінилася його регіональна диверсифікація з початку повномасштабного вторгнення росії?

—Ще в 2014–2015 роках, коли я їздив у відрядження в різні міста, в мене з’явилося яскраве відчуття, що в більшості клієнтів були дві асоціації стосовно МТБ Банку. Він ще тоді називався Марфін  Банком, а ще раніше — Морським транспортним банком. Перша асоціація, що це локальний одеський банк, і друга — що МТБ має вузьку спеціалізацію в морській транспортній галузі, а в інших питаннях особливо нічого не розуміє та не робить. І тоді ми з нашою командою вирішили усунути ризики концентрації. Оскільки є багато цікавих можливостей не тільки на Півдні, а й в інших регіонах. А входження в інші галузі не тільки диверсифікує наш бізнес, але й надає нам новий досвід. Ми почали поступово розширюватися і зараз присутні в 15 областях, крім трьох південних — Одеси, Миколаєва, Херсона. Для нас це знайомий регіон, ми ніколи не зупиняли тут активності, але так сталося, на жаль, що в цей важкий час більш активний бізнес працює в інших частинах країни. Ще на початку 2020-го в південній частині країни в нас було 50% бізнесу. Зараз сконцентровано лише 30%. Ми бачимо, що бізнес активніше рухається на Захід. Тому, якщо бізнесова ситуація не зміниться, тільки 20% буде припадати на наш традиційний регіон. Але він все одно залишається домашнім для нас, тут ми почуваємось комфортно. Країна має свої переваги в кожному куточку. І коли ми 10 років тому почали рухатися в різні регіони, ми набули багатого досвіду і розуміння в інших галузях, які зараз фактично є драйверами економіки.

—Які ще зміни ви внесли у свою стратегію?

—Ми більше рухаємося на Захід України, де наша присутність має зрости. Крім того, займаємось покращенням наших сервісів, щоб клієнти мали можливість отримувати всі послуги дистанційно. Банківська система зараз уже працює в режимі 23/7. Минулого року ми всі фактично складали екзамен із безперебійності наших послуг. Тому стратегія передбачає посилення роботи з хмарами і наявність альтернативних джерел інтернет-зв’язку, щоби безперебійно надавати послуги. Клієнти мають почуватися комфортно та розуміти, що, попри війну,  мають постійний доступ до свого банку.

—Під час війни банки з іноземними акціонерами суттєво скоротили кредитну активність. Ви маєте досвід роботи в банку із західними підходами до оцінки ризиків, тому можете порівняти. Чи ви зараз, як банк з українським бенефіціарним власником, маєте додаткові переваги на ринку?

—Дійсно, так і є. Ми були частиною іноземної банківської групи, і я розумію, що дуже важко переконати ризик-менеджмент іноземних банків продовжувати фінансування бізнесу в воєнний час. Тому, на жаль, потужна частина банківської системи поки що неактивна. Ми для себе чітко розуміємо, що потрібна працююча економіка, і як банк з українським приватним капіталом, хоч нас і небагато, мусимо робити те, що можемо. І хоча ми теж обмежили фінансування великих інвестиційних проєктів, але продовжуємо надавати обігові кошти. Тому наш кредитний портфель навіть збільшився за час воєнного стану як за кількістю позичальників, так і за обсягом. Ми будемо далі йти цим шляхом, бо в нас є відповідальність за наших клієнтів, за їхню довіру. Також ми розуміємо, які галузі більш привабливі, які бізнес-моделі клієнтів більш стабільні. Наші аграрні можливості — це українська «нафта». І потрібно більше інвестувати у вітчизняне виробництво з доданою вартістю, щоб воно отримувало сертифікати якості та виходило на зовнішній ринок. Ми шукаємо таких бізнесменів і такі ніші, щоб їх підтримувати.

—Які успіхи МТБ Банку в програмі «5-7-9%» і в співпраці з Експортно-кредитним агентством?

—Ми видали понад 500 млн грн кредитів «5-7-9%» та одні з найперших долучилися до практичних угод з ЕКА. Я дуже радий, що в час війни експортери можуть отримати підтримку Експортно-­кредитного агентства. Конкуренція між банками є, але вона не настільки велика. Я сподіваюся, що це буде змінюватися і більше наших колег будуть долучатися до цих програм.

—З початку вторгнення морський експорт-імпорт обмежений. Як це вплинуло на вас, враховуючи, що банк обслуговував і компанії ЗЕД, і моряків?

—У 30% нашого бізнесу, що припадає на Південь, частину займає логістична галузь, яка надає послуги експортно-імпортним компаніям. У перші два-три місяці війни була пауза і невпевненість. З початку літа 2022-го бізнесмени вже адаптувалися, почали вибудовувати нові шляхи. Про темпи, з якими зараз розвивається транспортна інфраструктура в Бессарабії, нещодавно навіть не можна було мріяти. Зараз використовується все, що може надавати логістичні послуги: баржі, судна, всі порти на Дунаю. Це дає багато можливостей для експортно-імпортних компаній. Бізнесмени почали більш тісно працювати на Заході України, розвиваючи сухі порти. Так, вартість транспортування зросла, але головне, що експортери отримали розуміння, як і надалі працювати безперебійно. Вони зменшують товарні залишки на складах, щоб мінімізувати потенційні втрати від обстрілів. А щодо моряків, то ми їх дійсно активно обслуговували, співпрацювали з шипінговими агентствами. На жаль, обсяги надходжень у цій сфері зменшилися. Тому ми змінили свій фокус і цей сегмент у портфелі замістили IT-галуззю, яка демонструє стабільність находжень, що в рази більші, ніж у моряків.

—МТБ Банк відзначив 30-річний ювілей. Що це означає для банку?

—Цьогоріч нам сповнилося 30. Що таке 30 років? Це як чоловік, який не тільки отримав паспорт, здобув освіту і професію, але вже став сімейною людиною, яка розуміє, що прагне отримати від життя. Він розуміє свої цінності та переваги і з цим розумінням рухається вперед по життю. Я відчуваю, що щось подібне відбувається і з нашим банком. У команди банку є розуміння, з якими сегментами ми працюємо, яку додану вартість створюємо, які сервіси маємо надавати, які цінності для команди найголовніші та важливіші, ніж гроші. У нас попереду дуже цікавий шлях.

—Які виклики стоять перед вашим банком та банківською системою?

—Нам потрібно адаптувати власну бізнес-­модель до нових реалій — більша автоматизація, кращий IT-захист. Ворог постійно атакує банківську систему. Ми маємо бути і диверсифікованими, і захищеними, надавати свої послуги безперебійно. Диджиталізація рухається дуже швидко. Через два роки буде запроваджено open banking, і клієнти зможуть дозволяти фінансовим провайдерам керувати їхніми рахунками поза банківськими застосунками.  Ці виклики вимагатимуть від нас нових знань та навичок.

—Ви пройшли в банку кар’єрний шлях від стажування до голови правління. Чи є у вас відчуття особливої відповідальності за МТБ Банк, що він став для вас не просто роботою?

—Для мене МТБ Банк — це практично частина моєї родини, і я з великою повагою ставлюся до наших клієнтів, до команди банку. Я знаю, як працює система на всіх рівнях, і побачив фінансову установу, яка може змінитися з регіональної на компанію, що працює по всій країні. І я мрію, що за певний час ми з командою матимемо не тільки регіональний досвід, але й досвід спів­праці на ринках інших країн. Українські банки можуть поширити бренд Made in Ukraine за межі країни.

—Які плани та завдання у вас на 2024 рік?

—Ми продовжуємо працювати над безперервністю діяльності, диджиталізацією процесів, миттєвими платежами, автоматизацією клієнтських операцій. Продовжуємо нашу співпрацю з транснаціональними і банківськими установами. Враховуючи те, що український бізнес створює дедалі потужніші ділові зв’язки з Англією, Швейцарією, Польщею, Румунією, Туреччиною, які не входять до зони євро, одне з важливих завдань — розширення пулу банків-­кореспондентів саме в цих країнах для надання якісного сервісу клієнтам, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність.