Тотальна віртуалізація

Коронакриза змінила все на банківському ринку і не змінила нічого — такий неочікуваний висновок можна зробити за підсумками 2020 року. Карантинні обмеження сприяли буму цифровізації банкінгу, але банківська система майже не постраждала від падіння ВВП: великих банкрутств не було, а депозитні та кредитні ставки знизилися. У 2021 році банкіри очікують відновлення кредитування бізнесу, який успішно пережив пандемію

 

 

Коронакриза визначила вектор розвитку банківської системи в 2020 році: скоригувала тенденції, але не зупинила зростання фінансового ринку. «Українська економіка за підсумками 2020 року показала набагато кращі результати, ніж прогнозували експерти. Ключова причина криється у принциповій помилці, коли прогнози розроблялися за аналогією з кризами 2008–2009 та 2014–2015 років. Ми від початку розуміли, що стикаємося із кризою дещо іншої природи, тому скорочення економіки оцінювали стримано, так само як і не бачили підстав для загрозливих передбачень обмінного курсу або відтоку вкладів», — розповіла голова правління Альфа-Банку Вікторія Михайльо.

СТАГНАЦІЯ КРЕДИТУВАННЯ

Чисті активи банків упродовж року збільшилися на 22%, або 329,5 млрд грн. Частково це зростання можна пояснити переоцінкою валютного портфеля банків (+19%) через ідентичні темпи девальвації гривні. Але гривневі активи банківської системи зросли ще більше — на 23,6%, або 236,3 млрд грн.

Цей бум відбувся не за рахунок кредитування. В умовах кризи банки посилили ризик-менеджмент і кредитували найбільш надійних клієнтів, відмовляючи в коштах іншим. Водночас попит бізнесу на кредити, передусім інвестиційні, скоротився. У квітні — травні 2020-го корпоративний кредитний портфель «здувся» на 30,8 млрд грн. Улітку банки відновили кредитування, і за підсумками року портфель зріс на 27,5 млрд грн — до 447,1 млрд грн (+6,6%). Це на 0,2 млрд грн менше, ніж було 1 квітня 2020-го. «Минулий рік не став успішним із точки зору формування перспективи активізації кредитування. Як і раніше, залишається невирішеною ціла низка питань захисту прав кредиторів, про які банки говорять уже багато років. Не менш актуальним залишається й питання реформи судової системи, на яку вже прямо звернув увагу МВФ, коли відмовив Україні у перегляді програми stand-by», — підкреслила Вікторія Михайльо.

Банкам довелося ранжувати клієнтів за втратами від карантину. Ощадбанк визначив чотири рівні галузевих ризиків — від низького до критичного. «Позичальникам, які потрапили до критичного рівня галузевого ризику (наприклад, ТРЦ та готелі) та в яких виникли тимчасові труднощі з виконанням зобов’язань перед банком, ми провели реструктуризацію», — розповів голова правління Ощадбанку Сергій Наумов. Серед галузей, які найбільше videos porno постраждали від карантину та локдауну, голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий називає авіаційний бізнес та оренду офісних приміщень.

Найменший ризик — у підприємств сільського господарства та виробників продуктів харчування. «Позитивний рейтинг також мають органи місцевого самоврядування, яких Ощадбанк минулого року активно кредитував. А от підприємства енергетичної галузі ми відносимо до різних груп ризику, адже у 2020 році альтернативна енергетика зіткнулася з кризою неплатежів», — зазначив Сергій Наумов.

Лідером за приростом кредитного портфеля юросіб став Альфа-Банк (+10,1 млрд грн). До п’ятірки найдинамічніших увійшли Укргазбанк (+8,1 млрд грн), Креді Агріколь Банк (+4,7 млрд грн), банк «Південний» (+4,4 млрд грн) та ПроКредит Банк (+3,4 млрд грн). Найбільше скорочення бізнес-портфеля показали Укрексімбанк (–4,8 млрд грн), Ощадбанк (–3,3 млрд грн) та Сітібанк (–3 млрд грн). «Криза показала ефективність бізнес-моделей корпоративних клієнтів: хтось дуже швидко переформатував свою бізнес-модель, вийшов на нові ринки, а хтось виявився трохи менш ефективним у відповіді на цей самий виклик. Тому для банків, як і раніше, залишаються важливими стійкість та ефективність бізнес-моделі клієнта», — пояснив голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

2020-й став роком малого та середнього бізнесу, чому сприяв запуск урядової програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка мала сприяти створенню нового бізнесу. Але із запровадженням карантину програму переформатували під підтримку діючого бізнесу, який рефінансував заборгованість під 0% та отримав обіговий капітал під 3%. У ­2020-му до програми приєдналися 23 банки, які видали 17,5 млрд грн, у тому числі 10,8 млрд грн рефінансування. «Цього року програма масштабуватиметься на середній бізнес із річною виручкою до 20 млн євро, а тому отримати кредит за низькою ставкою зможуть і більш великі представники ринку», — вважає голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

На кінець квітня 2021 року в програмі брали участь уже 29 банків, які видали 35,8 млрд грн. Але навіть без цієї програми кредитування МСБ у банків у пріоритеті. «Всі умови для активного кредитування є, і ми однозначно бачимо підтримку МСБ одним зі своїх стратегічних напрямів діяльності. При цьому, як і в корпоративному бізнесі, малий та середній бізнес повинен мати зрозумілу ефективну бізнес-модель, яка в онлайн-режимі зможе реагувати на мінливі зовнішні умови», — пояснює Сергій Панов.

Ще один нетиповий для кризи тренд — кредитні ставки не зростали, а падали. Через здешевлення ресурсів упродовж року середня вартість нових кредитів бізнесу скоротилася з 15,1% до 9,3%, хоча у валюті зросла з 3,7% до 4,6%. Зниженню гривневих ставок сприяли гіперліквідність банківської системи, зниження облікової ставки НБУ з 13,5% до 6% та активне рефінансування банків Нацбанком на строк до п’яти років. Банки охоче позичили в НБУ додатково 54 млрд грн (зростання у вісім разів). Із майже 62 млрд грн рефінансування два держбанки — Укрексімбанк і Ощадбанк — залучили в регулятора 21,5 млрд грн.

Аналогічні тренди спостерігалися в роздрібному сегменті: ставки за кредитами фізосіб впали на 3,4 в.п., а гривневе споживче кредитування зросло лише на 5,2%. Роздрібні портфелі переважно скорочувалися в державних банках та банках з іноземним капіталом, а збільшувалися — в банках з українським капіталом. До трійки лідерів увійшли Універсал Банк (+5,6 млрд грн), який зростав завдяки проєкту «Монобанк», ПУМБ (+2,7 млрд грн) та А-Банк (+1,6 млрд грн). Найбільше скорочення портфелів показали ПриватБанк (–3,6 млрд грн), Альфа-Банк (–0,8 млрд грн) та Ідея Банк (–0,35 млрд грн).

На початку пандемії парламент заборонив банкам у період коронавірусного карантину підвищувати кредитні ставки за діючими договорами і штрафувати фізосіб за прострочення за кредитами. А Нацбанк спростив вимоги до розрахунку кредитного ризику і закликав банки надати кредитні канікули всім позичальникам, які постраждали від карантину, як фізичним, так і юридичним особам. Натомість банки отримали бонуси: від майже безлімітного рефінансування до відкладення нових вимог до капіталу.

Банки використали кризовий рік для очищення портфеля від непрацюючих кредитів. Найбільший обсяг NPL скоротили державні банки — 87 млрд грн (–22%). Частка NPL в їхніх портфелях впала з 63,5% до 57,4%. Уся банківська система сумарно зменшила частку проблемних кредитів з 48,4% до 41%. Найчастіше mexicano porno банки списували кредити з балансу за рахунок сформованих резервів, рідше — продавали кредити чи проводили їх реструктуризацію за законом «Про фінансову реструктуризацію».

За два — три роки частка NPL має скоротитися до 20% кредитного портфеля. В 2021 році мало розпочатися вирішення проблеми простроченої валютної іпотеки — мораторій на стягнення цих боргів мав завершитися 21 квітня, згідно з Кодексом з процедур банкрутства, який передбачає механізм добровільного врегулювання боргу. Але депутати знову продовжили мораторій та ухвалили популістський закон про обов’язкову реструктуризацію валютної іпотеки на не вигідних для банків умовах, здатних спричинити їм 10 млрд грн втрат.

Національний банк із 1 липня 2020 року став регулятором для небанківських фінустанов: стрхових, лізингових, факторингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів. З цього моменту НБУ почав запроваджувати нові регуляції, які, зокрема, зближують правила для небанківських установ і банків. «НБУ посилив вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарів фінансових компаній. І якщо раніше якийсь банк міг заводити гроші на фінкомпанію, щоб з її балансу кредитувати, не формувати резерви і не подавати спільну звітність, то це стане неможливим, якщо НБУ визначить пов’язаність банку із цією фінкомпанією. Це наведе лад на ринку фінансових послуг і суттєво змінить ландшафт споживчого кредитування», — вважає голова правління Банку Форвард Андрій Кисельов.

ПІДТРИМАЛИ УРЯД

«Равликові» темпи кредитування фіксувалися на тлі рекордного припливу коштів у банки — за рік їх зобов’язання зросли на 318,8 млрд грн (+24,6%), тоді як другий складник пасивів — капітал — лише на 10,7 млрд грн (+5,4%). Гривню та валюту заощаджували як населення (+130 млрд грн), так і бізнес (+156 млрд грн). «Незважаючи на тривожну ситуацію березня 2020-го, за підсумками року пасивна база банків зросла більш ніж на 30% у гривневій частині та на 1% — у валютній. І масштаби, і структура приросту зовсім не схожі на те, що ми звикли асоціювати з кризою», — розповідає Вікторія ­Михайльо.

Найбільше коштів клієнтів отримали ПриватБанк (+78,1 млрд грн), Укрексімбанк (+39,3 млрд грн), Укргазбанк (+23 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (+21,5 млрд грн) та Укрсиббанк (+18 млрд грн). Найбільше втратили Ощадбанк (–14 млрд грн), Сітібанк (–2,6 млрд грн) та Сбербанк (–1,6 млрд грн).

Отримані кошти банки спрямували в найбільш безпечні й часто дохідні інструменти. Вкладення в облігації внутрішньої державної позики зросли на 184,3 млрд грн (+55%), а залишки в депозитних сертифікатах НБУ — на 11,4 млрд грн (+7,5%). Через активне інвестування вільних коштів в ОВДП, середньозважені ставки за якими упродовж року зросли з 9,97% до 11,03%, обсяг боргів уряду в портфелі банків досяг 519,5 млрд грн і вперше перевищив їх корпоративний кредитний портфель.

Найбільше коштів позичили уряду державні банки (+117 млрд грн) та банки з приватним капіталом (+42,1 млрд грн). Банки іноземних банківських груп збільшили портфель лише на 25,2 млрд грн. У цих групах лідерами стали ПриватБанк (+55,1 млрд грн), ПУМБ (+6,3 млрд грн) і Райффайзен Банк Аваль (+6,5 млрд грн). Скуповувати ОВДП почали навіть банки, які ними не цікавилися: за рік кількість тримачів ОВДП зросла на чверть — із 51 до 64 банків, багато з яких купували їх на мільярди гривень.

Стрімке зростання, схоже, зупинилося, хоча Мінфіну і потрібно фінансувати дефіцит бюджету, який має зрости з 217,6 млрд грн за підсумками 2020-го до 246,6 млрд грн. В умовах відсутності прогресу в переговорах з МВФ уряд лише в кінці квітня вперше здійснив зовнішнє запозичення на $1,25 млрд, залучаючи основні кошти всередині країни. Але можливості банків обмежені — за січень — квітень вони збільшили портфель ОВДП лише на 5,6 млрд грн.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [231.95 KB]

СТРЕСОВА СИТУАЦІЯ

У рік коронакризи НБУ звільнив банки від стрес-тестування. Замість теоретичного падіння ВВП на 3,7% (такий прогноз на 2020 рік містився в несприятливому сценарії стрес-тесту 2019 року) банки відчули на собі наслідки реального 4-відсоткового падіння економіки. Це була тимчасова «пільга»: вже в 2021 році Нацбанк відновлює щорічне стрес-тестування, яке охопить 30 найбільших банків.

Банки в 2020-му пройшли успішно тестування реальністю. Не було жодного банкрутства банку через ­дефіцит ліквідності чи різке погіршення якості кредитів. Хоча ринок у другій половині року покинули два невеликі гравці — банк «Аркада» та Місто Банк, а кількість банків скоротилася до 73. Банк «Аркада» в липні втратив найбільший актив — будівлю головного офісу та земельну ділянку під нею (27% активів) у середмісті Києва, через що його ­капітал впав нижче за нормативний рівень і НБУ в серпні визнав банк неплатоспроможним. Аналогічна проблема виникла у Місто Банку, який втратив підприємство з переробки сої (17% активів), тому в грудні НБУ визнав банк неплатоспроможним. Але банкрутство невеликого банку «Аркада» запам’яталося всьому ринку: майже 11 тисяч українців інвестували 9 млрд грн в будівництво житла через підконтрольні банку фонди. Неплатоспроможність банку змусила державу пообіцяти допомогти добудувати будинки, як і у випадку банкрутства «Укрбуду».

Серед неплатоспроможних міг опинитися підсанкційний Промінвестбанк — «дочка» російського «ВЕБ.РФ». У 2019 році банк закрив усі 55 відділень, віддавав депозити, припинив кредитування, скоротив активи майже вдвічі. На початку 2020-го в банку залишалися центральний офіс, 7,1 млрд грн активів і зобов’язання на 3,9 млрд грн. У лютому акціонери мали відмовитися від банківської ліцензії.

Але в березні належні росіянам 99,7726% акцій банку було продано на біржі ПФТС за 268,7 млн грн для виконання рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі від 2018 року, який постановив стягнути з РФ на користь групи «Приват» компенсацію за її активи в Криму. Компанія «Фортіфай» купила банк, але могла стати його власником лише після отримання дозволу НБУ. В другій половині року компанію викупив Сергій Тігіпко, який подав заявку на придбання Промінвестбанку. Проте НБУ на початку 2021 року відмовив йому в поглинанні. Сбербанк, інший підсанкційний банк із російським державним капіталом, таких проблем уникнув і навіть збільшив свої активи на 2,1 млрд грн.

Ситуація в більшості українських державних банків в 2020-му поліпшилася, докапіталізації потребував лише Укрексімбанк. Уряд збільшив його статутний капітал на 6,8 млрд грн за рахунок 15-річних ОВДП з дохідністю в 9,3%. Додатковий капітал знадобився банку, щоб закрити «дірку» — він втратив 5,6 млрд грн і став найбільш збитковим. До трійки антирейтингу увійшли Промінвестбанк (–452 млн грн) і Правекс Банк (–184 млн грн). Загалом збитків на 6,4 млрд грн зазнали вісім банків.

Більшість гравців залишалися прибутковими — 65 банків заробили 47,7 млрд грн. ПриватБанк отримав на 7,3 млрд грн менше, ніж у 2019-му, але випередив усіх — 25,3 млрд грн. Серед банків з іноземним капіталом лідирував Райффайзен Банк Аваль (4,1 млрд грн), а серед банків з українським капіталом — ПУМБ (2,6 млрд грн). У цілому прибуток системи скоротився на 29,2%, переважно через зростання в 2,8 раза відрахувань до резервів, — на 19,2 млрд грн, оскільки НБУ закликав консервативно оцінювати ризики.

Карантинні обмеження та цифровізація обслуговування пришвидшили закриття нерентабельних відділень. Банки за рік скоротили мережі на 868 офісів, причому на два збанкрутілі банки припадає лише вісім із них. Найбільше офісів закрили державні Ощадбанк (–490) і ПриватБанк (–212). Серед банків з іноземним капіталом — це Райффайзен Банк Аваль (–100), а банків з українським капіталом — ТАСкомбанк (–16). «Головний фактор у цьому процесі — економічна доцільність. Якщо банкам буде більш вигідно продавати свої продукти дистанційно і це дозволяють регуляції, то фізичні точки продажів будуть закриватись і надалі», — розповів Сергій Наумов.

Ефективність витрат зараз у пріоритеті в банків. «НБУ вимагає максимальної віддачі на капітал і зменшення витрат. Тому подальше скорочення мереж є об’єктивним. Витрати на відділення навіть не в центрі Києва становлять 0,5 млн грн на місяць, а в центрі — 0,7–0,8 млн грн. І банки, які не заробляють, будуть скорочувати витрати на мережу. Повноцінним відділення вважається в разі залучення від 100 млн грн пасивів. Те, що менше, — це не відділення, а каса і банкомат», — вважає Андрій Кисельов. І хоча окремі банки будуть відкривати відділення, загальний тренд є незмінним. «Ще не всі банки здійснили оптимізацію своєї мережі, і нове ринкове середовище стало каталізатором ухвалення таких рішень. Також можна очікувати і певну консолідацію кількості самих банків», — очікує Володимир Мудрий.

У 2020 році банківських M&A було небагато. Сергій Тігіпко не зміг купити Промінвестбанк, а ІК Dragon Capital Томаша Фіали разом із колишнім топменеджером Альфа-Банку Іваном Світеком відмовилися купити Ідея Банк, який почав шукати нового інвестора. Успішною виявилася спроба бізнесмена Олександра Ярославського придбати Банк Кредит Дніпро у Віктора Пінчука — угоду закрили влітку. Вже в грудні Томаш Фіала і його міноритарний партнер Іван Світек домовилися про купівлю Юнекс Банку в народного депутата Вадима Новинського. Нацбанк погодив угоду в квітні 2021 року.

У січні 2021-го Укргазбанк нарешті першим із держбанків розпочав залучення інвестора. Міжнародна фінансова корпорація пообіцяла йому кредит на 30 млн євро, які протягом п’яти років зможе обміняти на 20% акцій банку. Європейський банк реконструкції та розвитку прагне стати акціонером Ощадбанку, але для цього держбанк має нарешті приєднатися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

ОБЕРЕЖНИЙ ОПТИМІЗМ

Банкіри очікують збереження в ­2021-му трендів минулого року. «Серйозний вплив на ринок матиме ди­джиталізація банківських технологій, яка дає змогу клієнту в онлайн-режимі без відвідування відділення відкривати рахунки та депозити, отримувати кредити, ­користуватися всім спектром банківських послуг. Якщо ви в 2021 році працюєте з населенням, то ви маєте надавати йому онлайн-доступ до всіх продуктів банку», — впевнений голова правління Ідея Банку Михайло Власенко.

Заощадження населення мають зростати, поки карантинні обмеження залишатимуться суттєвими і стримуватимуть споживчі витрати українців. Запровадження з 1 квітня 2021-го коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR) у розмірі 80% має стимулювати банки пропонувати клієнтам депозити на строк понад рік. Уже з 1 жовтня NSFR зросте до 90%, а з 1 квітня ­202­2-го — до 100%.

Додаткові кошти банки можуть спрямувати на кредитування бізнесу, або, як і в 2020-му, витратити на купівлю ОВДП, хоча проти цього виступає НБУ. «Механізм ОВДП не зможе абсорбувати всю вільну ліквідність банківської системи, а збільшення кредитування бізнесу — це основна мета банківського бізнесу», — запевняє Володимир Мудрий. «Ми націлені на кредитування реального сектору економіки, — каже Сергій Наумов. — Водночас не все залежить від банків. Багато залежатиме від того, як буде розвиватись економіка, в якому стані перебуватиме бізнес та який буде загальний інвестиційний клімат у державі».

У розпал коронакризи банки побачили, які бізнеси є більш пристосованими до нової реальності, в якій локдаун може зупинити бізнес одних позичальників і ніяк не вплинути на інших. Це відкоригувало портрет ідеального клієнта, якому банки готові позичати. «Максимально цікавими залишаються галузі, які пов’язані з щоденним споживанням населення, з виробництвом та продажем товарів першої необхідності й продуктів харчування, із забезпеченням критично важливої інфраструктури. Ми також бачимо перспективу в логістиці — йдеться про інтернет-торгівлю e-сommerce, яка доповнює вже наявні та всім відомі канали доставки продуктів і послуг клієнтам», — зазначає Сергій Панов.

Найбільш бажані для кредитування в 2021 році — аграрії. «Останніми роками однією з найпривабливіших сфер для банківського кредитування став агросектор, який стабільно розвивається, приносить дохід, інвестує в свій розвиток і потребує фінансування», — каже Сергій Черненко. «Цільовими галузями залишаються сільське господарство, виробництво та торгівля. Якщо додати фактор потенціалу експортного складника, то перспективи в цих індустріях очевидні й в теперішній ситуації», — зазначив Володимир Мудрий. «Сподіваємося, що клієнти почнуть почуватися більш впевненими та проявлятимуть інтерес не тільки до антикризового фінансування, а й до кредитів на придбання техніки, обладнання, транспорту та поповнення обігового капіталу», — додає Сергій Черненко.

Помітні зміни очікуються і в кредитуванні населення. «НБУ запроваджує з 1 липня підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів у розмірі 125%, а з 1 січня 2022 року — 150%. І банки з обмеженим капіталом не зможуть збільшувати портфель споживчого кредитування», — попереджає Андрій Кисельов. Його колега погоджується, що це регулювання змінить ринок кредитування фізосіб. «НБУ посилить вимоги до капіталу і збільшить до 150% вагу споживчих кредитів, що майже вдвічі більше, ніж в ЄС. Це вплине як на темпи зростання кредитування, так і на кількість банків, у яких буде достатньо капіталу. Ми готові до цих змін», — каже Михайло Власенко.

Нацбанк більше не відкладає регуляторні зміни через пандемію. З січня 2021 року НБУ почав стимулювати банки швидше продавати непрофільні активи, а з квітня — менше купувати валютні ОВДП. У 2021 році в тестовому режимі розпочнеться оцінка банками достатності внутрішнього капіталу, а НБУ визначить графік формування буферів консервації капіталу та системної важливості.

На початку року прибутковість банківської системи продовжила скорочуватися — прибуток в I кварталі впав на 32%, до 10,9 млрд грн. Основна причина — збиток від переоцінки та операцій купівлі-продажу валюти та ОВДП. Але проглядалися також позитивні моменти: відрахування в резерви впали на 58%, а процентні витрати за депозитами (–29%) зменшувалися швидше, ніж процентні доходи від кредитів (–2%). Це збільшило процентну маржу банків і потенціал зниження кредитних ставок.

Серед факторів, які негативно впливають на прибутковість, — слабка дисципліна роздрібних позичальників, яких депутати навесні 2020-го звільнили від стимулу погашати кредити вчасно. «Незважаючи на ініціативи банків щодо надання послаблень сумлінним позичальникам, які постраждали від карантинних обмежень, на законодавчому рівні були звільнені від штрафів усі боржники. Тобто замість адресної підтримки постраждалих було прийнято популістське рішення, що потурає несумлінним позичальникам, які можуть платити чи не платити за кредитом у будь-який час, незалежно від їхньої реальної можливості. У березні цьому рішенню виповнився рік. І у всіх є розуміння, що країна буде жити в адаптивному карантині, а банки — без важелів впливу на неплатників як мінімум до кінця року. Результат — зниження темпів споживчого кредитування», — розповідає Вікторія Михайльо.

Для скасування обмеження потрібно завершення карантину або перегляд закону. «Ключове питання: чи будуть відновлені штрафи за прострочені кредити, які були тимчасово скасовані на період карантину? Якщо штрафних санкцій не буде, доведеться знову пояснювати клієнтам, чому їм потрібно платити вчасно, а не просити чергову реструктуризацію чи кредитні канікули», — попереджає ­Андрій Кисельов.