Трансформери підіймаються

Українська банківська система ледве оговталася від останньої фінансової кризи, як одразу наблизилася до нової: параліч української та світової економіки у 2020 році через пандемію коронавірусної хвороби погіршує фінансовий стан позичальників і зменшує доходи вкладників, а отже б’є по банках. До цього виклику банківська система підійшла підготовленою: у 2019 році вона отримала рекордний прибуток у майже 60 млрд грн, а її основні індикатори поліпшилися

Банківська система України минулого року, здавалося б, остаточно забула про кризу. Банкіри дедалі частіше анонсували плани зростання, а в їхніх заявах постійно лунали слова: «відновлення кредитування», «цифрова трансформація», «прибуток». «Ми можемо констатувати, що вона (банківська система. — Ред.) досить стійка до різноманітних ризиків, які можуть загрожувати фінансовій стабільності», — наголосила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова наприкінці року.

НА ШЛЯХУ ДО ЗРОСТАННЯ

І в неї були підстави для цієї заяви. Чисті активи банківської системи за 2019 рік збільшилися на 9,9% (+134,8 млрд грн), хоча це й відбулося не за рахунок довгоочікуваного буму кредитування. Якщо портфель споживчих кредитів зріс на суттєві 25,1% (+28,6 млрд грн), у тому числі гривневий — на 30%, то корпоративний, навпаки, впав на 11,6%, або 54,8 млрд грн, частково через здешевлення долара на 14,5%.

Державні цінні папери, за якими минулого року «полювали» нерезиденти, на балансах банків скоротилися на 10,3% (-38,5 млрд грн). Суттєве зростання активів, крім роздрібного кредитування, забезпечили короткі інструменти, такі як депозитні сертифікати НБУ (+90 млрд грн), портфель яких збільшився майже в 2,5 раза, найшвидше — наприкінці року.

Активи державних банків, які зай­мають більш ніж половину системи — 55,2%, зросли на 10,8%, але навіть усередині цієї малочисельної групи показники суттєво відрізнялися: від помірного зростання ПриватБанку (+11,4%) і Ощадбанку (+14,7%) до стрибка майже в півтора раза активів Укргазбанку, який прискорено готувався до залучення інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Лише активи Укрексімбанку скоротилися (-12,6%) через суттєве зменшення портфеля кредитів юридичних осіб.

Банки з приватним капіталом збільшили чисті активи на 11,3%, а банки іноземних банківських груп — лише на 7,6%. Більш низький показник іноземних банків викликаний зменшенням присутності на ринку «російських» Сбербанку і Промінвест­банку. Їх сумарні активи скоротилися на 21,8%. Промінвестбанк пішов шляхом повного згортання бізнесу і закрив усі 55 відділень (у нього залишався лише центральний офіс). Але заплановані на 6 лютого 2020-го збори акціонерів, на яких корпорація ВЕБ.РФ мала відмовитися від ліцензії Промінвестбанку, так і не відбулися. Контрольний пакет акцій банку був арештований за позовом компанії, пов’язаної з Ігорем Коломойським, і в березні ПФТС повідомила про його продаж за 269 млн грн. НБУ пообіцяв покупцю санкції. Сбербанку скорочувати бізнес ніхто не заважав, але за минулий рік його мережа зменшилася лише на п’ять офісів (-4,5%), активи — майже на 10%.

Портфель непрацюючих кредитів банківської системи скоротився за рік на 88,7 млрд грн, або на 14,3%, до 530,8 млрд грн: п’ята частина скорочення припадає на роздрібний портфель, решта — на корпоративний. Майже порівну зменшення NPL забезпечили іноземні та державні банки. Рівень NPL впав на 4,5 процентного пункту — нижче 50%.

Заборгованість банків за кредитами рефінансування НБУ скоротилася майже вдвічі завдяки зусиллям ПриватБанку і Укргазбанку, а Ощадбанк і Укрексімбанк продовжили погашати свої єврооблігації. Кошти клієнтів банків зросли на 14,2%: найбільше на рахунках бізнесу — на 22% (+94,9 млрд грн), тоді як заощадження населення збільшилися лише на 8,7% (+44,1 млрд грн).

У ВЕЛИКОМУ ПЛЮСІ

Проте минулий рік банкіри запам’ятали не значним припливом коштів клієнтів, зокрема поверненням валютних вкладів населення, які зросли на 15,4% в доларовому еквіваленті — до $10 млрд, а рекордним прибутком у майже 60 млрд грн. «Банківська система у 2019 році працювала дуже прибутково і не лише за рахунок того, що формування резервів було найнижчим за останні, напевно, 10 років, але й завдяки значному зростанню доходів, особливо комісійних. І це є ілюстрацією того, що система вже готова не лише до повноцінного обслуговування економіки, але й до кредитування», — стверджувала Катерина Рожкова. Витрати банків на резерви скоротилися вдвічі (до 11,85 млрд грн) — до 6,4% від усіх витрат.

Чистий прибуток банків зріс із 22,3 млрд грн до 59,6 млрд грн торік завдяки декільком факторам: зростав і чистий процентний дохід, і чистий комісійний дохід, а торговий результат збільшився одразу в вісім разів. У цілому доходи банків зросли на 19,5%, тоді як витрати — на 1,4%. «Основними чинниками збільшення прибутку банків у 2019 році були менші резерви (+12 млрд грн до прибутку) та переоцінка активів — імовірно цінних паперів (+14 млрд грн)», — зазначає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Найбільший прибуток серед державних банків отримав ПриватБанк — 32,6 млрд грн, банків з українським приватним капіталом — ПУМБ (2,6 млрд грн), а іноземних — Райффайзен Банк Аваль (4,7 млрд грн). Значні прибутки були і в інших «доньок» іноземних банківських груп: Укрсиббанку (2,6 млрд грн), ОТП Банку (2,5 млрд грн) і Сітібанку (2,2 млрд грн). Збитковими за підсумками року були лише шість банків (сумарно вони втратили лише 190 млн грн).

Незважаючи на надприбутки, банки поводять себе дуже ощадливо і максимально стримують зростання адміністративних та операційних витрат (+5%). Один з основних способів економії — оптимізація мережі, чим активно займалися Ощадбанк, який закрив 303 офіси (-11,5%), і ПриватБанк — 93 (-4,6%). «Це не просто механічне скорочення, а трансформація та оптимізація, яка супроводжується суттєвою зміною якості за рахунок розбудови мережі установ нового формату, збільшення кількості повноцінних універсальних відділень та укрупнення кількох маленьких відділень на базі новоствореної установи», — пояснює директорка департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Валерія Малахова. На початок 2020-го в Ощадбанку залишалося 2,33 тис. відділень, і протягом року він прагнув скоротити їх до 1,8–2 тис.

На мережу ПриватБанку, другу за розміром — 1,93 тис. офісів, більшою мірою тисне фінансовий digital, ніж бажання підвищити операційну ефективність. «Процес обслуговування, поведінка та запити клієнтів змінилися. Мережа відділень була побудована відповідно до викликів та стратегії минулих років. Сьогодні частина клієнтів надає перевагу дистанційним каналам обслуговування», — розповідає керівник напряму розвитку мережі Приват­Банку Андрій Козловський. Частина офісів закривається, відбувається передислокація відділень, їх об’єднання, збільшення площі або зміна формату. «Завдяки всім цим змінам до кінця року наша мережа зменшиться до 1,8 тис. відділень», — обіцяє він.

Мережі інших банків змінювалися несуттєво, а найбільше зростання показав ПУМБ — на 28 офісів (+15,6%). «ПУМБ уже кілька років поспіль залишається чи не єдиним банком, який планово розширює мережу відділень, тоді як інші банки її скорочують. Наш банк відкриває відділення не лише в обласних центрах, а й в містах, де раніше не був представлений. За минулий рік відділення з’явилися у Волновасі, Дружківці, Добропіллі, Ніжині, Коростені та інших містах. На 2020 рік заплановано відкриття 20 відділень», — розповідає заступниця голови правління ПУМБ Наталія Косенко.

Відділення банків мають бути не лише хайтек, але й доступними для всіх громадян. Наприкінці 2019-го Нацбанк зсунув графік забезпечення банками належного доступу маломобільних груп населення до приміщень. До 1 січня 2021 року інклюзивними мають стати 50% усіх відділень у Києві та містах із населенням понад 300 тис. осіб та 30% офісів в інших населених пунктах. Ще за рік має закінчитися модернізація всіх відділень у Києві та великих містах і щонайменше 70% — у менших населених пунктах. До початку 2023 року інклюзивними мають стати решта відділень.

Ощадбанк оновив кожне четверте відділення — 660 офісів. «У 2020 році заплановано відкрити 50–70 нових відділень. Основну кількість відділень нового формату облаштовано пандусами, що забезпечують доступність банківських послуг для маломобільних груп населення», — розповідає Валерія Малахова. Капітальний ремонт відділень та відкриття нових мають відповідати вимогам з інклюзивності, а на це потрібен додатковий час. «Для Ощадбанку, як банку з найбільшою мережею відділень, є недостатнім продовження на два роки терміну, відведеного на приведення мережі у відповідність до державних будівельних норм. Сподіваємось на лібералізацію цих вимог із боку НБУ з урахуванням наданих нами аргументів», — додає вона.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ

Торік на ринку спостерігалось декілька важливих трендів. Перший — зниження дохідності. На фоні стрімкого уповільнення інфляції до цілі НБУ у 5% плюс-мінус 1 п.п. регулятор протягом року зменшив облікову ставку з 18% до 13,5%, а в квітні 2020-го довів її до 8%. Підвищений попит нерезидентів на ОВДП опустив ставки дохідності за ними до менш ніж 10%. Сукупність цих факторів мала стимулювати банки зменшувати кредитні ставки для бізнесу.

Другий тренд — валютна лібералізація, яка стартувала 7 лютого 2019 року, коли набув чинності закон «Про валюту і валютні операції». Протягом року НБУ зняв чотири десятки обмежень: наприклад, для бізнесу скасовано обов’язковий продаж валюти; дозволені репатріація всіх дивідендів, дострокове погашення боргів і купівля валюти в кредит; населенню дозволили обмін валют онлайн і зняли денний ліміт у 150 тис. грн на купівлю валюти. Банкам із 20 січня 2020-го збільшено вдвічі ліміти відкритої довгої та короткої валютної позиції — до 10%.

Третій тренд — посилення вимог до ліквідності банків. Норматив LCR був запроваджений у грудні 2018 року, але тільки через рік завершився перехідний період, і в грудні його мінімальне значення зросло до 100%. Ще у вересні НБУ скасував нормативи миттєвої ліквідності (Н4) і поточної ліквідності (Н5), які були більш м’якими, ніж LCR. Ліквідність банків зросла: їх вкладення в депозитні сертифікати НБУ і залишки на коррахунках у кінці грудня перевищили 200 млрд грн.

НБУ тримав банки у стані «стресу». Проведений торік стрес-тест 29 банків, на які припадало 93% активів, показав, що за базовим сценарієм 11 банків потребували капіталу на 35,3 млрд грн, за несприятливим — 18 банків мали потребу у 73,8 млрд грн. Найбільші суми нестачі капіталу були в Ощадбанку, Укрексімбанку, Сбербанку, Промінвест­банку та Укрсоцбанку. Восени 2019-го Укрсоцбанк приєднався до Альфа-Банку, який не потребував додаткового капіталу. Промінвестбанк протягом року згортав присутність на ринку, а Сбербанк докапіталізувався. Тому НБУ закликав вирішувати проблеми названих двох державних банків, на які припадало понад половину виявленого стрес-тестом дефіциту капіталу. Він просив їх активніше реструктуризувати NPL, здійснювати стягнення заборгованості та продавати заставне майно.

Упродовж 2019 року ПриватБанк перебував під загрозою судового скасування націоналізації за позовами Ігоря Коломойського, але фінальних рішень судді не поспішали ухвалювати. Щоб не допустити негативного сценарію, Україна під «тиском» МВФ на початку 2020-го мала ухвалити закон для недопущення дестабілізації ПриватБанку і повернення зомбі-банків на ринок.

Протягом минулого року кількість банків скоротилася до 75 установ: у травні Вернум Банк добровільно здав ліцензію НБУ, а в жовтні завершилося приєднання Укрсоцбанку до Альфа-Банку. На початку 2020-го перелік 14 системних банків замість Укрсоцбанку поповнив А-Банк.

Інвестиційна привабливість банківського сектору у 2019-му почала поступово відновлюватися. Інвесткомпанія Dragon Capital Томаша Фіали разом із колишнім генеральним менеджером Альфа-Банку Іваном Світеком вирішила купити Ідея Банк у польського Getin Holding. Бізнесмен Олександр Ярославський зацікавився купівлею Банку Кредит Дніпро у Віктора Пінчука. НБУ визнав ексакціонера Родовід Банку Дениса Горбуненка власником істотної участі в банку «Січ» незалежно від формального володіння, чим змусив його пообіцяти подати документи на купівлю частки в банку. Ексдепутат Верховної Ради від БПП Руслан Демчак купив 1% акцій РВС Банку, який давно з ним асоціювали.

АМБІТНІ ПЛАНИ

У 2020 році повинна була розпочатися часткова приватизація Укргазбанку, яку відкладали в минулі роки. Довго­очікуваний вступ Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був обіцяний у липні, а ФГВФО упродовж року планував вмовити Мінфін списати йому частину заборгованості з майже 50 млрд грн боргу за виплаченими вкладами. Одразу після цього ФГВФО обіцяв розпочати підняття гарантованої суми вкладів з 200 тис. грн до 800 тис. грн.

НБУ продовжував посилювати вимоги до банків. У грудні 2019-го він запровадив коефіцієнт чистого стабільного фінансування. Початкове значення нормативу NSFR планували визначити через рік (максимум — 100%), щоб він став обов’язковим для банків з 2021-го. На початку 2020 року банки почали формувати буфери консервації капіталу (додатково 0,625% від основного капіталу з поступовим збільшенням до 2,5% до 2023 року), а з 2021-го вони мали почати формувати буфер системної важливості в 1% із поступовим підвищенням до 2%. З 2021 року НБУ обіцяв запровадити додаткові вимоги до капіталу банків, які спеціалізуються на роздрібному кредитуванні, а з 2022 року — зобов’язати банки покривати капіталом операційні ризики.

У липні Нацбанк стане регулятором для небанківських фінансових установ у рамках спліту Нацкомфінпослуг. НБУ вже підготував проєкт нового закону про фінансові послуги і згоден дати учасникам ринку ­тривалий час для адаптації. «Наше завдання — не вбити компанії, а зробити їх рівними своїм партнерам, в тому числі закордонним», — заспокоювала пані Рожкова.

Нацбанк обіцяв до кінця 2020 року знизити облікову ставку до 8%, щоб здешевити ресурси для економіки, і разом із Мінфіном вимагав від Ощадбанку і Укрексімбанку скоротити портфель NPL та підвищити операційний прибуток. У лютому найбільші банки почали готуватися до нового стрес-тестування НБУ, від проходження якого звільнили дев’ять «відмінників» — банки, які в останні два роки не потребували докапітализації. Це державні ПриватБанк і Укргазбанк, а також банки з іноземним капіталом — Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь Банк, ПроКредит Банк, Кредобанк та Ідея Банк. Стрес-тест мав охопити решту великих 16 банків: два державні, чотири банки іноземних груп і десять банків із приватним капіталом.

ЗУПИНКА НА СТАРТІ

Але в березні Україну атакував коронавірус. Уряд «зупинив» країну, щоб стримати поширення коронавірусної хвороби COVID-19: карантин був запроваджений з 12 березня на три тижні, а потім не­одноразово пролонгований. Обмеження на пересування людей і роботу підприємств боляче вдарили по економіці. Першим відреагував валютний ринок, на якому різко зріс попит на валюту: за березень гривня девальвувала на 12,5%, а НБУ довелося витратити понад $2,2 млрд із резервів для угамування девальвації. Зупинення міжнародного авіасполучення спричинило дефіцит валютної готівки в Україні, і НБУ довелося спецрейсами імпортувати євро і долари з ЄС і США для їх обміну на безготівкову валюту банків. При цьому НБУ категорично відкидав ідею запровадження валютних обмежень чи мораторію на зняття клієнтами власних коштів.

«Фінансова система нашої країни входить у цей страшний для всього світу шторм більш сильною, ніж була раніше», — стверджувала на початку карантину Катерина Рожкова. Нацбанк не чекав початку повномасштабної кризи і одразу ж почав поліпшувати умови для банків.

Незважаючи на гіперліквідність банківської системи (на початку березня перевищувала 240 млрд грн), НБУ спростив доступ до своїх коштів і зробив їх дешевшими. У перший день карантину він вирішив знизити облікову ставку на 1 п.п. — до 10%, але попит на його кредити овернайт з’явився ще напередодні та залишався високим півтора тижня. Піку досягнуто 19 березня, коли 15 банків взяли в борг у НБУ майже 11 млрд грн «на ніч» під 12%. Тендери з підтримки банків ліквідністю НБУ почав проводити вдвічі частіше — щоп’ятниці, а термін короткого рефінансування подовжив із двох до чотирьох тижнів. Уже 20 березня десять банків взяли таких кредитів під 10% на 7 млрд грн. Після цього до кінця місяця попит на кредити овернайт НБУ не перевищував 240 млн грн. А вже в квітні НБУ замість 4-тижневих кредитів почав видавати банкам кошти на втричі більший строк. Щоб банки швидше отримували доступ до своїх коштів, НБУ замість двотижневих депсертифікатів почав щотижня випускати семиденні. 

Банкам також пообіцяли рефінансування на строк до п’яти років уже з 8 травня під облікову ставку у 8%. «Не виключаю, що довгострокове рефінансування призведе до нарощування банками на своїх балансах обсягів гривневих ОВДП із терміном погашення до року», — відзначає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

НБУ обнулив тарифи з підкріплення кас банків гривневою готівкою та тарифи на міжбанківські транзакції в Системі електронних платежів. Запланований на квітень перехід роботи СЕП у режим 23/7, що призвело б до небажаного під час кризи прискорення платежів і вдарило по банках без ліквідності, НБУ відклав до закінчення карантину. «Скасування тарифів і полегшення рефінансування дасть змогу грошам і ліквідності залишатися в системі, що, безумовно, робить її стійкішою», — впевнений голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

Водночас НБУ полегшив частину діючих регуляторних вимог. Він відклав на невизначений строк запровадження буферів консервації капіталу та системної важливості. Усі виїзні інспекційні перевірки банків і фінустанов було зупинено до кінця карантину. Банкам наполегливо запропонували утримуватися від виплати дивідендів до жовтня, а новий закон дозволив відкласти проведення щорічних ­зборів акціонерів. НБУ пообіцяв у разі потреби зменшити введене в березні 10-процентне резервування за валютними депозитами, тимчасово знизити мінімальний показник LCR, провести позапланові тендери з підтримки банків ліквідністю та розширити перелік допустимого забезпечення для екстрених позик. Також НБУ відклав на рік дію норм, які мали зробити невигідними інвестиції банків у валютні ОВДП.

Парламент заборонив банкам у період коронавірусного карантину підвищувати кредитні ставки за діючими договорами і штрафувати фізосіб за прострочку за кредитами. НБУ дещо спростив вимоги до розрахунку кредитного ризику і закликав банки надати кредитні канікули клієнтам, які постраждали від карантину, як фізичним, так і юридичним особам.

НБУ скасував проведення щорічного стрес-тестування: «академічні» тести НБУ замінила коронавірусна реальність. «Стрес-тести проводяться зазвичай в стабільний час, щоб зрозуміти, як банк буде проходити скрутні часи. Зараз ми реально живемо в умовах такого стрес-тесту. Додаткові перевірки банкам зараз не потрібні», — зазначає Сергій Черненко. Минулого року базовий сценарій стрес-тесту передбачав девальвацію до 30 грн/$, а несприятливий — до 37 грн/$ при падінні ВВП на 4,1%. У березні 2020-го курс злетів з 24,5 грн/$ до 28 грн/$, а бюджет переробили майже під стрес-тест — під курс 29,5 грн/$ і падіння ВВП на 4,8%.

Фінансисти схвально оцінили перші кроки НБУ. На думку Олександра Паращія, НБУ діяв на упередження і цілком адекватно. «Схоже, що з усіх органів влади Нацбанк найкраще був готовий до можливих викликів, у тому числі до нових заходів, щоб упередити проблеми в банківському секторі», — констатував він. «Банківська система увійшла в кризову ситуацію в найкращому та найздоровішому стані за всю свою історію. Запас по капіталу, ефективності та ліквідності, і з точки зору якості контролю з боку Нацбанку, перебувають на піковому рівні», — запевняє Сергій Черненко. Голова правління Піреус Банку Сергій Наумов вважає, що українські банки легко увійшли в режим роботи в карантині, оскільки мали заздалегідь написані плани дій на випадок масштабних катастроф — так звані BCP-плани (Business Continuity Planning, або «планування безперервності бізнесу»). «І коли трапилася криза, ми як банк відчули, наскільки він нам допоміг дуже швидко зорганізуватися, налаштувати віддалений доступ для співробітників і ні на хвилину, ні на секунду не зупинити платежі та роботу банку, навіть не зупинити кредитну діяльність», — пояснює Сергій Наумов. 

При цьому банки увійшли в кризу без буму кредитування. «На відміну від криз 2008 і 2014—2015 років банки демонструють консервативну політику до кредитування, а жорстке регулювання НБУ не дає їм змоги збільшити ризик-апетит», — розповідає керівник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько. 

Якщо перед минулими кризами банки нарощували видачу кредитів, які потім перетворювалися на NPL, то у 2019-му портфель кредитів юросіб скоротився через малу кількість платоспроможних клієнтів, які підходять під суворі вимоги НБУ. «Проте банки все ж можуть зіткнутися з погіршенням якості кредитного портфеля, особливо в сегменті кредитів фізосіб, який останнім часом активно зростав. Найвірогідніше, погіршиться платіжна дисципліна і в клієнтів із МСБ, які зазнали основного удару від карантину», — попереджає Андрій Приходько. Перші щотижневі звіти НБУ підтвердили ці побоювання.

Михайло Демків пророкує складні часи для роздрібного кредитування. «Ми очікували у 2020 році продовження зростання портфеля споживчих кредитів. Уже очевидно, що темпи приросту можуть бути від’ємними: POS-кредити на деякий час випадають через карантин, також банки можуть скоротити кредитні лінії за картками й знизити відсоток погоджень нових кредитів у майбутньому», — сказав він. Скорочення надприбуткового кредитування зменшить відсотковий дохід банків, який і так буде нижчим через скорочення ставок за депсертифікатами НБУ, а дохідність депозитів може зрости для недопущення відтоку. «А от витрати на резервування, які були рекордно низькими у 2019-му, безсумнівно, зростуть», — попередив Михайло Демків. Він констатує, що сукупність цих факторів «боляче вдарить по прибутковості банків».

Рецесія економіки України негативно вплине на банківський сектор, але робити точні прогнози фінансисти побоюються через непередбачуваність кризи, джерело якої перебуває поза економікою та фінансовою системою. «Ситуація дуже динамічна: прогнози застарівають ще до того, як їх встигають опублікувати», — пояснив Олександр Паращій. «НБУ пішов на випередження і ухвалив низку екстрених заходів для підтримки банківського сектору. Цілком ймовірно, що це не останні послаблення, на які піде регулятор, і все залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація з пандемією, та від її впливу на фінансові та товарні ринки», — спрогнозував заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.