У гривневому полоні
Минулого року банки продовжили фіксувати приріст коштів населення: як і раніше, українці віддавали перевагу гривневим депозитам. Не зламало позитивну тенденцію навіть зниження відсотків за вкладами як у гривні, так і у валюті. 2020 рік почався досить оптимістично, проте пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 сплутала банкірам усі карти. Поки що вкладники не поспішають знімати кошти з рахунків, проте якщо всеукраїнський карантин затягнеться, українці змушені будуть витрачати безготівкові заощадження
Рік, що минув, може бути останнім роком великих заробітків на депозитах. Максимальні ставки перевищували 18% річних у гривні. Уже з осені 2019-го банки почали поступово знижувати їх слідом за обліковою ставкою НБУ. Проте зниження дохідності не відбило в українців бажання накопичувати — депозитний портфель (у гривні та у валюті в еквіваленті) за підсумками року збільшився на 44,1 млрд грн — до 552,6 млрд грн.
Депозитний портфель у 2019 році зростав швидше, ніж у попередньому році: +8,7% (44,1 млрд грн) проти +6,4% (30,4 млрд грн) у 2018-му. Суттєво змінилася і структура портфеля: українці почали надавати перевагу гривневим депозитам, хоча раніше у фаворі були валютні вкладення: частка гривневих заощаджень зросла з 52,6% до 57%.
З одного боку, така тенденція пояснюється загальною дедоларизацією економіки, до якої неодноразово закликав Нацбанк. З іншого — перетік вкладів був викликаний суттєвою різницею відсоткових ставок. Наприклад, на початку другого півріччя 2019-го банки пропонували українцям понад 15% у гривні, а середньозважена ставка за річними валютними депозитами становила 3,22% в доларах та 2,01% в євро. Максимальні ставки за строковими вкладами у валюті в той час сягали 5,5% річних. Проте відсутність попиту банків на валютні ресурси призвела до ще більшого падіння дохідності. І вже на початку 2020 року середньозважена ставка за депозитами в доларах становила 2,54%, в євро — 1,09%.
За прогнозами банкірів, тренд на дедоларизацію вкладів у 2020-му буде продовжуватись. Знижуватимуться ставки як за валютними, так і за гривневими вкладами. Упродовж року НБУ планує знизити облікову ставку до 7% за прогнозу інфляції не вище 6%. Проте економічна криза, що насувається, та паніка, пов’язана з пандемією COVID-19, можуть внести корективи у плани Нацбанку та вплинути на можливості українців заощаджувати.
Якщо в січні — лютому 2020-го банкіри спостерігали позитивну динаміку залишків коштів фізичних осіб (гривневі заощадження населення зросли на 16,2 млрд грн, а валютні — на $90 млн), то в березні гривневі залишки скоротилися на 2,75 млрд грн, а валютні — на $19 млн. У квітні відтік валюти прискорився, а гривневі депозити, термін яких завершився, почали накопичуватися на поточних рахунках. У такій ситуації вже на початку квітня 2020-го банки почали підвищувати депозитні ставки на 0,5–1 в.п., щоб заспокоїти вкладників, хоча до кінця квітня UIRD залишався нижче 12%. «Наш банк підняв ставку буквально на 0,5 в.п. за всіма строками за депозитами, оскільки ліквідність висока», — розповідає заступник голови правління ТАСкомбанку Сергій Бочаров. Банк «Глобус» запровадив підвищений відсоток під час автопролонгації. «У нас приплив гривневих депозитів. Ми зробили акцію: додаємо 1 в.п. за автопролонгацію для гривневих депозитів. Для валютних ми цього не робимо, тому що валюту нікуди діти, ми її спокійно віддаємо», — зазначає перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.
ГРИВНІ — ДОРОГУ
Протягом 2019 року гривневі кошти населення в банках зросли на 47,2 млрд грн — до 314,8 млрд грн. Проте зростання довіри до гривні не змінило продуктових уподобань громадян. Як і роком раніше, 46,8% накопичень було розміщено на поточних рахунках та вкладах на вимогу (за результатами 2018 року частка таких заощаджень становила 45,6%). Таким чином, українці продовжують тримати руку на пульсі і за потреби можуть без обмежень використовувати кошти чи оперативно конвертувати у валюту, не втрачаючи пасивного доходу. Адже ставки за рахунками на вимогу у гривні залишаються привабливими. До того ж вони суттєво зросли протягом року. Станом на кінець грудня середньозважена ставка за депозитами на вимогу становила 8,8% річних у гривні.
Значною мірою на ситуацію на депозитному ринку у 2019 році впливали державні банки. Їм українці довірили понад 200 млрд грн, що становило 63,7% всього гривневого депозитного портфеля. Проте темпи приросту гривневих коштів населення в держбанках дещо знизились: приріст становив 14,4% (+25,3 млрд грн) проти 15,4% за підсумками 2018 року.
ПриватБанк, відсотки за депозитами якого були орієнтиром для інших кредитних установ, що працюють у масовому сегменті, зберіг лідерство за обсягом коштів фізосіб. Переманити клієнтів не вдавалось навіть з огляду на традиційно нижчі відсоткові ставки за депозитами та судовий конфлікт із колишнім власником ПриватБанку Ігорем Коломойським. Гривневий депозитний портфель ПриватБанку за підсумками року зріс на 16,2 млрд грн. Державний Ощадбанк займає другу сходинку із зростанням на 6,7 млрд грн.
Loading...
Reload document 
Open in new tab
Loading...
Для порівняння: «дочкам» усіх іноземних банків у 2019 році вдалося збільшити свій депозитний портфель всього на 9,5 млрд грн. При цьому лідером у цьому сегменті виявився Альфа-Банк, портфель котрого зріс на 3,5 млрд грн. Частково зростання забезпечили клієнти Укрсоцбанку, який минулого року завершив приєднання до Альфа-Банку. Окрім цього, банк залучав клієнтів завдяки активній маркетинговій політиці та привабливим ставкам — 16,75% на рік у гривні станом на кінець 2019 року (тоді як середньозважена ставка в цей час становила 15,07%).
Свій портфель наростили також ОТП Банк та Райффайзен Банк Аваль (по 1,8 млрд грн) попри невисокі ставки за вкладами — 13% та 12% річних відповідно. «Клієнти надавали перевагу строковим депозитам у гривні та поточним рахункам у валюті», — розповів керівник з питань заощаджень та трансакційних послуг Райффайзен Банку Аваль Сергій Анніков.
Хороші результати продемонстрували і банки з українським капіталом. Найбільшу прихильність вкладників здобув Універсал Банк (проєкт «Монобанк»), який пропонував ставку вище середньозваженої на ринку, — він збільшив свій портфель фізосіб на 4,6 млрд грн за рік. На кінець року розмістити вклад строком на 12 місяців тут можна було під 16,5% річних. «Ми знижували ставку одночасно з ринком, але при цьому приріст депозитного портфеля збільшився за рік більш ніж удвічі — з 4 млрд грн до 11 млрд грн. При цьому розподіл портфеля суттєво змінився: на кінець 2018 року вклади в гривні становили 35%, а вже на початку 2020-го — 58%. Вклади в валюті знизилися з 65% до 42%», — пояснили в пресслужбі Універсал Банку.
Показово, що інший банк, підконтрольний Сергію Тігіпку, — ТАСкомбанк — зафіксував відтік гривневих коштів. Привабити вкладників не вдалось навіть «смачними» 17,5% річних за вкладом.
3,7 млрд грн коштів населення залучив ПУМБ: практично до кінця 2019 року його ставка за гривневими депозитами перевищувала 17% річних.
НАЗДОГНАТИ СТАВКУ
Минулого року НБУ почав цикл зниження облікової ставки. Протягом року він шість разів знижував облікову ставку — з 18% до 13,5%. На початку 2020-го тенденція збереглася: вже у квітні розмір облікової ставки становив 8%. Таке зниження мало допомогти банкам здешевити пасиви та відновити довгострокове кредитування. Проте незважаючи на поступове зниження облікової ставки, банки вкрай неохоче знижували ставки за депозитами. І завжди знаходились ті, хто намагався залучити клієнтів завдяки надзвичайно привабливим ставкам. Найщедрішими протягом року були Банк Форвард, Банк Кредит Дніпро, А-Банк, Ідея Банк. Коли НБУ знизив облікову ставку вже до 11%, їх ставки були вищими за 17% річних. Неохоче знижували ставки й решта кредитних установ. Але на початку травня 2020 року лише окремі банки пропонували розмістити вклад за ставкою вище 14% річних.
ЧИМ ДОВШЕ — ТИМ ДОРОЖЧЕ
Після банкопаду 2014—2016 років настав період фінансової стабільності. Банківська система надійна — в цьому представники Нацбанку не втомлювались переконувати українців. «Зараз в Україні найсприятливіші умови для розміщення депозитних вкладів, оскільки на ринку залишились найбільш надійні банки», — зазначає керівниця сектору розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Марина Должикова.
Проте довіра до банківського ринку з боку самих громадян відновлюється повільно. Адже, з одного боку, існує криза довіри вкладників 200+ тис. грн, які фактично втратили можливість повернути кошти зі збанкрутілих банків. З іншого боку, альтернативою банківським вкладам в останні роки стали державні боргові цінні папери.
Тривалий час інвестиції в ОВДП були вигіднішими від депозитів. Ставка дохідності за гривневими цінними паперами становила понад 18%, а податку з доходів за ними не було, на відміну від доходів за депозитами, з яких треба сплатити податок у розмірі 18%. Проте вже з другого півріччя 2019 року тенденція почала змінюватись — слідом за обліковою ставкою НБУ вниз пішли і ставки за ОВДП нижче 10%. Тож банкіри відчули ефект повернення великих клієнтів. Ті, хто отримав дохід за «вигідними» облігаціями, вирішували не реінвестувати їх у нові папери, а розмістити на депозиті в банку. «ОВДП були серйозним конкурентом депозитів у VIP-cегменті в першій половині 2019 року, коли ефективна дохідність державних цінних паперів перевищувала ефективну дохідність депозитів на 1–2 п.п. (за рахунок відсутності оподаткування). На початку 2020 року ми констатуємо зворотний тренд — дохід за ОВДП клієнти охоче розміщують на депозиті, адже сьогодні дохідність цінних паперів становить менш ніж 10%», — розповідає директор департаменту продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Поліщук. Проте вже в березні ситуація кардинально змінилася: дохідність ОВДП на вторинному ринку стрімко зросла і перевищила 15% річних.
Банкіри наполягають, що українці використовують ОВДП для диверсифікації накопичень. «ОВДП є альтернативою банківських депозитів для незначної частини населення: портфель ОВДП фізосіб становить 9,3 млрд грн, тоді як депозити фізосіб — 545 млрд грн. Тому очевидно, що ОВДП — не масовий і дуже нішевий інструмент. До того ж 60% портфеля ОВДП фізосіб номіновано в валюті, незважаючи на суттєву різницю в дохідності гривневих та валютних цінних паперів. Інвестори розглядають ОВДП як інструмент мінімізації девальваційних ризиків у середньостроковій перспективі, а не спосіб швидкого заробітку», — вважає директор з розвитку бізнесу Банку Кредит Дніпро Денис Міхов.
Українці розмістили 77% депозитів на строк не більше року. При цьому середній строк депозиту залежав від банку та агресивності його маркетингової політики. «За кількістю переважали депозити на 6 і 12 місяців. Дещо зросла частка річних депозитів у зв’язку зі зниженням відсоткових ставок і бажанням вкладників зафіксувати більш високі відсоткові ставки на довготривалий період», — пояснив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.
Банкіри прогнозують, що найпривабливішими залишатимуться ставки розміщення коштів на тривалий період. Сприятиме цьому і впровадження нормативу NFSR, який стимулюватиме банки подовжувати строк залучених ресурсів.
ВАЛЮТНИЙ ШТОРМ
Практично весь 2019 рік пройшов у режимі укріплення гривні: долар здешевшав майже на 15%. Знижувалися і ставки за валютними депозитами: стартувавши з 5,5% річних за вкладами у доларах (такі ставки пропонував на початку минулого року, наприклад, державний Укрексімбанк), рік банкіри закінчували з максимальною ставкою в 4,25% річних. Водночас середньозважені ставки знизилися ще відчутніше: на початок 2019 року в доларах вони становили 3,75%, в євро — 2,43%, в кінці року — 2,56% і 1,26% річних відповідно.
Найбільше валютних коштів зберігалося у ПриватБанку — 59,2 млрд грн, що в еквіваленті становить $2,5 млрд. Показово, що ПриватБанк протягом року неодноразово заявляв про бажання зменшити частку вкладів у валюті. Зрештою, банк навіть знизив ставки за депозитами у валюті до 2% річних в доларах та до 0,2% річних в євро на кінець року. У підсумку його валютний портфель за рік зменшився на $94 млн. А частка валютних коштів у портфелі банку знизилась до 32,7%. «Населення віддавало перевагу продуктам з максимальною дохідністю. Більшість клієнтів із невеликою сумою накопичень часто не бачать сенсу розміщувати свої незначні валютні накопичення в банку з низьким доходом. А зовсім вже «зайвих» грошей у наших громадян не так багато. У період суспільних чи економічних потрясінь попит мають вклади на 1–3 місяці», — пояснив керівник департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга.
При цьому найбільше валютних вкладів залучив інший державний банк — Ощадбанк. За результатами року його валютний портфель зріс на $402 млн і досяг еквіваленту $1,95 млрд. Таких результатів банку вдалось досягти завдяки високим ставкам. До кінця 2019 року розмістити депозит у доларах тут можна було під 3,75%. Також суттєвим аргументом надійності є той факт, що поки Ощадбанк не став учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, усі вклади фізосіб гарантуються державою, а не лише 200 тис. грн.
Значний портфель вкладів у валюті залучив Альфа-Банк. На кінець року його еквівалент становив $842 млн, збільшившись за рік майже на $163 млн. Укргазбанк збільшив валютний портфель на $273 млн (до $704 млн), а ще один державний банк — Укрексімбанк, левова частина депозитів котрого складається з валюти, закінчив 2019 рік із $704 млн (+$62 млн).
Сумарно за минулий рік валютні заощадження населення в банках зросли на $1,34 млрд і перевищили $10 млрд. Але через укріплення курсу гривневий еквівалент цього портфелю зменшився на 3,1 млрд грн — до 237,8 млрд грн.
Loading...
ДЕПОЗИТИ НА КАРАНТИНІ
На початку 2020 року банкіри прогнозували стабільне зростання депозитного портфеля населення. Попри прогнозоване зниження облікової ставки всі розраховували на зростання розміру заробітної плати, а отже й доходів і вільних коштів населення. А в ситуації відсутності реальної надійної альтернативи банківським депозитам населення б продовжувало активно розміщувати гроші в банках. «Відтоку коштів з депозитів ми не очікуємо, можливе вповільнення темпів приросту депозитного портфеля. Депозити виконують функції збереження і накопичення коштів, і на виконання цих функції розмір відсоткових ставок не впливає», — заявляв у лютому Антон Тютюн.
Великі плани були в банкірів і на відновлення кредитування за рахунок дешевих депозитів. «За умови подальшого зниження інфляції та облікової ставки НБУ відсотки за депозитами теж знижуватимуться. Проте процес буде поступовим і не призведе до відтоку депозитів. Натомість у 2020 році знову набере обертів іпотечне та автокредитування», — прогнозував керівник управління департаменту роздрібного бізнесу Укргазбанку Віталій Годун.
Проте вже в березні стало очевидно, що все пішло не за планом. Курсові коливання призвели до паніки: населення почало скуповувати валюту і знімати її з банківських рахунків. Запровадження загальнонаціонального карантину змусило українців залишитись удома: піти у відпустку за власний рахунок чи залишитись без роботи. При цьому за результатами соціологічних досліджень вільних коштів українцям вистачить максимум на місяць життя в карантині. Більшості доведеться почати витрачати накопичення. Тому депозитні залишки, швидше за все, зменшуватимуться. Проте передбачити динаміку цього зменшення поки не береться ніхто. Все залежатиме від того, коли закінчиться карантин і коли українці зможуть повернутись до роботи. Очевидно одне — уряд вже відкорегував плани розвитку економіки. Замість зростання ВВП цьогоріч на 3,7% — падіння на 4,8%. І ймовірно, це не остаточні цифри.
Банки швидко зорієнтувались і тимчасово підвищили ставки за строковими вкладами, інколи до 16%, хоча збереження низької інфляції буде утримувати середню депозитну ставку нижче 12%.
Загалом тенденцією 2020 року та подальших років стане перегляд принципу формування відсоткової ставки. Зазвичай вартість пасивів визначалась залежно від того, наскільки гострою була потреба банку в коштах в певний період. Тому часом ставка за тримісячними депозитами була вищою, ніж вартість депозиту на 12 місяців.
Проте вже з 2021 року НБУ має запровадити норматив NSFR, який оцінюватиме ліквідність банку протягом одного року. Це змусить банки збалансувати активи та пасиви за строками погашення і почати більш активно залучати депозити на довгі терміни: на два-три та навіть п’ять років. Клієнти ж зможуть зафіксувати вигідну ставку розміщення одразу на тривалий строк. «Саме за «довгими» депозитами банки пропонуватимуть найвигідніші умови. Ті банки, котрим є що запропонувати клієнтам, окрім ставки, робитимуть акцент на зручності сервісів, особливо дистанційних, і наданні не монопослуги, а всього комплексу послуг, і не лише банківських», — підсумував Андрій Шульга.