Усе в банку
Війна кинула виклик банківській системі, але не спричинила хаосу та паніки серед вкладників. Українці швидко оговтались і повернули зняті кошти до банків. До жовтня фізособи збільшили залишки на гривневих рахунках на 20%, зокрема завдяки суттєвим бюджетним виплатам військовим. А пільгові умови придбання безготівкової валюти зупинили відтік валютних вкладів. Подальша поведінка вкладників передусім залежатиме від злагоджених дій Національного банку та Збройних cил України
Ідеальний шторм
24 лютого 2022 року вкладники пережили справжній шок. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну додало актуальності вічному питанню, де зберігати кошти: в банках чи готівці, в гривні чи іноземній валюті, на депозиті чи картці. У перші дні та тижні російського вторгнення відповідь була на користь готівки. Українці вишикувалися за своїми коштами в черги до банкоматів, оскільки відділення через хаос на початку війни часто були зачинені. У березні в напівблокадному Києві в деяких системних банків працювало лише кожне четверте відділення, хоча в середньому по країні було відкрито 55% банківських офісів. Уже на початку літа банки довели частку працюючих відділень до 85% — решта мережі опинилася на окупованій території чи в зоні бойових дій.
Попри високу невизначеність перших днів війни, Нацбанк утримався від запровадження мораторію на виплату вкладів і дозволив українцям знімати в банках до 100 тис. грн готівки на добу в гривні чи іноземній валюті. І хоча банківська система перед вторгненням вже була надліквідною, Нацбанк про всяк випадок «залив» її рефінансуванням — роздав банкам за два тижні 66 млрд грн.
Значні запаси готівки дали змогу вгамувати паніку — попит на кеш швидко вщух. «Де можливо, працювали відділення, каси та банкомати наповнювались готівкою, цілодобово працювали дистанційні канали обслуговування. Завдяки цьому вдалося швидко подолати паніку, яка викликала шалений попит на готівку», — зазначає заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.
Відтік гривневих коштів зупинився: вже в лютому залишки несуттєво зросли — на 0,2%. «У перші дні війни через панічні настрої клієнти стихійно знімали кошти, витрати клієнтів зросли, зокрема через переміщення як всередині країні, так і за кордон, — каже член правління ОТП Банку з розвитку роздрібного бізнесу Олег Клименко. — Вже в березні у населення було чітке розуміння, що Україна вистоїть, банківській системі можна довіряти — вона стійко працює в режимі воєнного стану, а зберігати кошти в готівці не є цілком безпечним. Тому пішли зворотні процеси, паніка вщухла і частина знятих коштів почала повертатися до банків».
У березні гривневі залишки населення підстрибнули на 15%. «Невеликий відплив коштів населення в перші два місяці року через інформаційний тиск компенсувався зростанням депозитів у березні», — згадує директор департаменту-трайбу некредитних продуктів ПУМБ Дмитро Коваль. Цьому приросту сприяли бюджетна виплата за «єПідтримкою» та дострокове перерахування квітневої пенсії, які розпочалися наприкінці березня. Заморожування споживчих витрат також допомогло зберегти кошти на картках.
Війна продемонструвала, що безготівкове зберігання коштів є більш безпечним. Практичний досвід перших біженців показав корисність карток: обміняти готівкову гривню на валюту в ЄС у лютому — березні було майже неможливо, тоді як в будь-якому європейському банкоматі можна було отримати валюту з гривневих карток на суму до 100 тис. грн на місяць. Це спонукало українців поповнювати картки перед тим, як виїздити з країни, а не везти готівку із собою. До того ж картковий курс конвертації валют був суттєво вигіднішим, ніж купівля валюти в українському обміннику (різниця сягала 10–15%), що навіть породило «картковий туризм», із яким НБУ потім боровся місяцями.
Додатковим фактором заспокоєння клієнтів стало запровадження з 13 квітня гарантії ФГВФО на всі кошти фізосіб у банках на весь період воєнного стану та три місяці після його скасування, коли ліміт виплат становитиме 600 тис. грн замість довоєнних 200 тис. грн. Запровадження 100-відсоткової гарантії для всіх зробило непомітним вступ Ощадбанку до ФГВФО: вкладники ощадного банку після війни більше не матимуть повної гарантії, яку держава десятиріччями надавала йому.
Рішення Верховного головнокомандувача Збройних сил України Володимира Зеленського виплачувати військовим на передовій додатково до зарплати винагороду до 100 тис. грн на місяць забезпечило стабільний приплив коштів у банки. До початку листопада Міноборони профінансувало зарплати військовим майже на 500 млрд грн, що підтримало ліквідність державних банків. «Виплати коштів військовим досить значні. Тому вони відчутно впливають на динаміку портфеля пасивів», — підтвердив член правління ПриватБанку Дмитро Мусієнко. Саме ПриватБанк є абсолютним лідером за приростом гривневих коштів населення: в січні — вересні його портфель зріс на 61,45 млрд грн. Ощадбанк також суттєво збільшив портфель — на 26,25 млрд грн. Зокрема, за декілька місяців залучив 5 млрд грн коштів військових на спецдепозит «Мій захисник». Депозит для військових запустив і Укргазбанк, кошти фізосіб у якому зросли на 1,88 млрд грн. На решту банківської системи — 64 установи — припало лише 1,6 млрд грн приросту.
На користь картки
Ці фактори сприяли зростанню гривневих коштів населення за дев’ять місяців на 20% порівняно з приростом у 15,2% за весь 2021 рік. Додаткові кошти осіли на карткових рахунках (+110,48 млрд грн), оскільки українці в умовах високої невизначеності віддали перевагу оперативному доступу до заощаджень. Якщо на початку року частка коштів на вимогу — карткові та поточні рахунки — становила 57,4%, то до жовтня — вже 68%. Відповідно, частка гривневих депозитів впала з 42,6% до 32%.
Депозити скоротилися навіть в абсолютному розмірі (–19,31 млрд грн). Якщо українці й відкривали строкові вклади, то лише на короткий період. «Клієнти віддавали перевагу гривневим депозитам на 3–6 місяців», — розповів Олег Клименко. За словами керівника з питань заощаджень та трансакційних послуг Райффайзен Банку Сергія Аннікова, їхні клієнти частіше розміщували гривню на 6 місяців.
Інтерес до більш довгих вкладів повертається поступово. «Найбільш популярні строки розміщення гривневих депозитів — 3 та 6 місяців. Останнім часом потроху збільшується популярність більш довгострокових вкладів — 9–12 місяців», — каже Дмитро Мусієнко з ПриватБанку. До того ж вкладники знову почали вмикати автопролонгацію. «Переважна більшість клієнтів ПУМБ продовжують свої депозити. За вересень 87% клієнтів продовжили депозити в гривні», — розповів Дмитро Коваль.
Інтерес українців до депозитів стримувала, крім інших факторів, низька ставка. Якщо на початку року за строковими вкладами на 12 місяців найбільші банки платили в середньому майже 9% річних (індекс UIRD), то до кінця травня ставка скотилася до 7,82%. На початку червня Нацбанк із метою боротьби з інфляцією, яка на той момент досягла 18% (у жовтні вже 26,6% за річного прогнозу в 30%), підняв облікову ставку з 10% до 25%. Механізм монетарної трансмісії мав привести до суттєвого зростання депозитних ставок, оскільки банкам вигідно залучати більше дешевих коштів населення, щоб достроково повернути рефінансування НБУ, вартість якого підстрибнула до 27%. На залучених коштах клієнтів банки також суттєво заробляють, тримаючи їх у депозитних сертифікатах НБУ під 23% і нічого не сплачуючи клієнтам (на початку війни багато банків скасували дохідність за картковими коштами).
Але реакція депозитних ставок на більш жорстку монетарну політику НБУ була слабкою: з початку червня до кінця листопада річні депозити стали приносити українцям лише 4,19 в.п. додаткової дохідності (індекс UIRD зріс до 12,01%). Більший прибуток обіцяли дрібні банки, але й вони намагалися не пропонувати понад 20% — більшість «смачних» пропозицій були в діапазоні 16–19% річних. Якщо ставки піднімали великі банки, вкладники поверталися до них. «Темпи залучення нових коштів в гривні в ПУМБ у вересні зросли на 30% порівняно з літніми місяцями», — сказав Дмитро Коваль.
ПриватБанк, який не мав боргів із рефінансування НБУ і отримував бюджетні виплати на картки клієнтів, не потребував додаткових коштів, тому впродовж року взагалі не переглядав максимальну депозитну ставку, яка становила лише 6% річних. «Підвищення процентних ставок — це зростання видатків, погіршення фінансового результату та підвищення кредитних ставок. Водночас левову частку свого прибутку банк повертає державі», — пояснив Дмитро Мусієнко мотивацію найприбутковішого банку. Однак 1 грудня найбільший банк країни підняв максимальну ставку одразу до 9%.
Із врахуванням фізичних осіб — підприємців, 49,47 млрд грн коштів яких також гарантуються ФГВФО, сумарні гривневі заощадження українців на початку жовтня досягли 597,61 млрд грн. Понад половину цих коштів (53,82%) — на рахунках до 200 тис. грн. «Типова поведінка звичайного вкладника особливо нічим не відрізняється від поведінки заможних вкладників: більшу частину вільних коштів переводять у валюту, при цьому мають заощадження і в національній валюті», — каже Олег Клименко.
Друга за розміром частка — це кошти понад 600 тис. грн (24,11%), які після війни не будуть гарантуватися. Решта рахунків — кошти від 200 тис. до 600 тис. грн. Водночас із 43,05 млрд грн приросту коштів українців із травня до вересня майже половина (19,61 млрд грн) припала саме на клієнтів, які мають понад 600 тис. грн. Цим клієнтам важливо зберегти і примножити свої заощадження. «Пропонуємо як традиційні депозитні продукти, які можна оформити дистанційно в мобільному застосунку, так і військові облігації, що мають значний попит саме серед преміумклієнтів», — розповів Антон Тютюн.
Валютна посуха
Динаміка валютних заощаджень фізосіб була більш негативною: портфель із початку року худнув щомісяця і тільки восени відтік зупинився. За дев’ять місяців портфель скоротився на $1,34 млрд, або 13,5%, — до $8,56 млрд. Дохідність, близька до 0% річних, не викликала бажання тримати валюту в банках. Упродовж року 12-місячний доларовий UIRD скоротився з 1,05% до 0,85% наприкінці листопада. За євро найбільші банки взагалі платили в середньому 0,27%.
Не тільки низька ставка сприяла втечі коштів. Запроваджена у квітні 100-відсоткова гарантія вкладів діє на валютні кошти лише в межах офіційного курсу, який з 24 лютого був фіксованим і навіть попри липневе підвищення на 25% часто був на 10–15% нижчим за курс на готівковому ринку. Тому у випадку банкрутства банку його валютні вкладники мали б суттєві курсові втрати — за отриманий від ФГВФО гривневий еквівалент могли б купити менше доларів, ніж тримали на рахунку. Більшу частину заощаджень у банках зберігають саме заможні громадяни: понад 61,3% валютних коштів перебували на рахунках тих, хто мав понад 600 тис. грн в еквіваленті.
Зручність зберігання коштів у валютній готівці, на відміну від гривневих банкнот, також свідчила на користь зняття валюти з рахунків, як і страх, що НБУ в якийсь момент може запровадити жорсткі обмеження на зняття іноземної валюти. Продаж валютної виручки ФОП лише за офіційним курсом підживлював ці побоювання. Щоб уникнути курсових втрат, ФОП залишали валюту на рахунках, щоб продати її пізніше, коли курс буде ринковим. До жовтня їхні накопичення зросли до $1,35 млрд.
Більшість банків зіткнулися із відтоком валюти фізосіб. Найбільша сума — $627 млн — «втекла» з держбанків: Ощадбанку (–$291,9 млн), ПриватБанку (–$188,6 млн), Укргазбанку (–$100,4 млн) та Укрексімбанку (–$46,1 млн). Банки іноземних банківських груп втратили більше (–$400 млн), ніж банки з приватним капіталом (–$308,7 млн). Найбільші відтоки були у Альфа-Банку (–$257,4 млн), клієнти якого забирали кошти через невизначене майбутнє банку з російським капіталом. Влітку банк навіть почав вимагати від клієнтів замовляти валюту за 10 робочих днів, тобто за пів місяця. Серед банків з українським капіталом більше валюти забрали в ПУМБ (–$111,6 млн) та «Південного» (–$79,8 млн). Окремі гравці в цих умовах змогли залучити нові вклади, зокрема Універсал Банк (+$87 млн) — тільки за вересень приріст сягнув $55 млн, а також Райффайзен Банк (+$42 млн).
Постійний відтік валютних коштів із банків, міграція обмінних операцій з банків до вуличних обмінників, де курс був кращим, зростання карткового валютного арбітражу через небанківські сервіси, такі як Revolut чи Wise, а також гостра проблема з імпортом доларів та євро призвели до того, що багато банків наприкінці літа зіткнулися з дефіцитом готівкової валюти. ПриватБанк навіть тимчасово запроваджував ліміт зняття до $1000 на добу, хоча обмеження НБУ дозволяли видавати до $2730.
Антон Тютюн каже, що з проблемою дефіциту валюти зіткнулися банки, які не мали запасних шляхів отримання банкнот. «В Ощадбанку не було дефіциту валюти. По-перше, у нас були довоєнні запаси. На початку війни НБУ запровадив обмеження зняття валюти з поточних та депозитних рахунків та обміну валют. Далі ми налагодили альтернативні шляхи ввезення готівки з-за кордону», — каже він. У січні — лютому всі банки сумарно імпортували майже $2 млрд готівки, в березні — квітні поставок не було, а відновилися вони в травні і щомісяця постійно зростали (рекорд у вересні — $721 млн). Загострення дефіциту банкнот призвело до того, що Нацбанку довелося терміново вгамовувати цей попит за рахунок власних валютних запасів: упродовж вересня — на початку жовтня НБУ на п’яти «аукціонах» обміняв банківські безготівкові валютні кошти на готівку на $495 млн та 113 млн євро. Ключовим отримувачем валюти став ПриватБанк, який за вересень збільшив залишки у своїх касах на $200 млн.
Валютні симпатії українців під час війни майже не змінилися. Частка долара у валютних коштах фізосіб та ФОП незначно скоротилася до 81,2%, частка євро зросла з 17,5% до 18,2% (попри рекордну девальвацію до долара), а на інші валюти припало 0,6%. Як і в гривневому портфелі, у валютному також продовжилося зростання частки коштів на карткових і поточних рахунках — з 57,8% до 60,8%, частка депозитів впала до 39,2%. Лише завершення війни суттєво збільшить готовність українців зберігати кошти на депозитах. «Стабілізація воєнної та економічної ситуації в країні надасть клієнтам можливість планувати розміщення коштів на строкові вклади», — прогнозує Антон Тютюн.
Нацбанку вдалося, не чекаючи завершення війни, зацікавити українців відкриттям нових валютних депозитів. НБУ з 21 липня дозволив банкам продавати фізособам безготівкову валюту за пільговим курсом на суму до 50 тис. грн на місяць. Ключова умова — валюта має бути розміщена на депозит від трьох місяців. Із часом більш ніж половина банків — 35 гравців — запропонували цю послугу, зокрема 14 банків додали цю опцію в мобільні застосунки. Ставки за такими вкладами коливались від 0,01% до 3%. Але клієнти обирали банк не за дохідністю, а за фактичним курсом купівлі валюти. Зазвичай банки пропонували валюту по 37–37,5 грн/$ на фоні готівкових 40–45 грн/$ влітку — восени.
Коли на початку жовтня НБУ заборонив перекази з гривневих карток на закордонні, але підвищив ліміт конвертаційних депозитів до 100 тис. грн на місяць, цей продукт фактично став єдиним легальним інструментом дешевої купівлі валюти. Це привело до стабільного зростання таких вкладів. Банки не надають НБУ окрему звітність за конвертаційними депозитами, але є приблизні оцінки. «Орієнтовний обсяг депозитів, відкритих фізичними особами шляхом безготівкової купівлі валюти, становив близько $300 млн у перші три місяці», — зазначили в пресслужбі НБУ. Понад третину цієї суми залучив ПриватБанк, який приєднався лише наприкінці вересня. «Продукт виявився досить популярним. Загальний обсяг придбаної клієнтами та розміщеної на депозит валюти становив більш ніж $122 млн», — сказав Дмитро Мусієнко. В лідерах також був Універсал Банк, який в серпні — вересні залучив $110 млн через застосунок monobank, і Райффайзен Банк. «З початку продажу безготівкової валюти на депозит і до середини жовтня було відкрито понад 65 тисяч таких вкладів. Очікуємо, що більшість клієнтів залишать кошти на рахунках після закінчення строку вкладів», — розповів Сергій Анніков.
Українці обирають мінімально можливі 3-місячні депозити. «Заощадження в доларах, як правило, вкладники розміщують строком на три місяці, частково у зв’язку з можливістю купівлі валюти на міжбанківському ринку з подальшим розміщенням її на депозит», — пояснив Олег Клименко. Про 3-місячні валютні депозити каже і Сергій Анніков. «У валюті майже 80% вкладів клієнти розміщують на три місяці й активно користуються автоматичним продовженням вкладів», — додав Дмитро Мусієнко.
Вплив цих депозитів майже магічний. «За нашою оцінкою, конвертаційні депозити покращували динаміку залучення валютних пасивів в усіх банках, де впроваджувалися. Ми в ПУМБ очікуємо обсяг залучення на депозит «Валютний» від $5 млн до $10 млн на місяць», — прогнозує Дмитро Коваль. Це вже дало результат для всієї системи. За попередніми оцінками, у серпні — вересні відбулося зростання валютних коштів населення в банках вперше з початку війни, а зростання у жовтні на $211 млн стало максимальним з жовтня 2019 року і другим найкращим результатом мінімум з 2014 року.
Через три місяці після запровадження конвертаційних депозитів НБУ запропонував новий валютний продукт. Українцям з 21 жовтня дозволили купувати валюту НБУ за офіційним курсом 36,57 грн/$ на 6-місячний депозит, однак із обов’язковим продажем цієї валюти Нацбанку за офіційним курсом на момент завершення вкладу. Державні ПриватБанк та Ощадбанк підтримали цю ініціативу, зокрема ПриватБанк за перший місяць залучив $50 млн таких вкладів.
Допоможе ЗСУ
Прогнозувати ситуацію на ринку депозитів банкірам складно, оскільки фінансові та воєнні фактори діють одночасно. «До кінця року очікуємо подальшого зростання залишків коштів клієнтів на строкових депозитах та збільшення частки середньострокових вкладів у портфелях банків. Щодо відсоткових ставок за депозитами, то тут не очікуємо великих коливань», — каже Олег Клименко. В Райффайзен Банку додають, що ситуацію на ринку депозитів продовжить визначати «потреба банків у коштах для кредитування». «Банки потроху відновлюють кредитування, відповідно, зростає потреба у ліквідності. Ми очікуємо подальшого зростання депозитних ставок. ПУМБ уже в середньому збільшив дохідність депозитів на 0,5–2%, залежно від суми вкладу та строку програми», — розповів Дмитро Коваль.
Антон Тютюн вважає, що «за умови невизначеності основних складників ситуації в країні у воєнний час надскладно прогнозувати ситуацію на банківському ринку вкладів». Але зрозуміло, що на ринок депозитів наприкінці 2022 — на початку 2023 року впливатимуть насамперед війна і рівень доходів населення. «Потім — інфляція та рівень облікової ставки НБУ», — додає Дмитро Коваль. «Крім того, індикатором поведінки буде зміна курсу іноземної валюти та економічних показників у країні: інфляція, розмір облікової ставки, доходи населення, рівень безробіття та міграційні процеси», — вважає Олег Клименко. «Воєнні дії та успішність ЗСУ на полі бою, курсова стабільність та інфляція — основні фактори впливу», — резюмує Дмитро Мусієнко.
Враховуючи, що 93% українців, згідно зі соцопитуванням, вірять у воєнну перемогу України, що підтвердилося деокупацією Херсона, а 86% вважають, що справи в країні йдуть у правильному напрямку, банкіри не сумніваються у подальшому зростанні портфелів. «Поведінка та схильність клієнтів до розміщення коштів на строкові депозити вже почала змінюватись у бік зростання залишків коштів на них. Впливають на це передусім успіхи ЗСУ на фронті, грошово-кредитна політика НБУ та макроекономічні показники, — пояснив Олег Клименко. — Останніми місяцями ми спостерігаємо стійку динаміку зростання коштів клієнтів на строкових депозитах, за якими клієнти отримують більші відсотки».