КИРИЛО ШЕВЧЕНКО народився 25 жовтня 1972 року в Тулі (СРСР). У 1994 році отримав диплом Харківського державного економічного університету, кваліфікація — економіст. Кар’єру в банківській сфері почав в Українському кредитному банку (нині А-Банк) у серпні ­1994-го, після цього працював у банках «Аваль» і «Фінанси та Кредит». З грудня 2006 до травня 2009 року очолював Державну іпотечну установу. А з травня до вересня 2009-го був радником прем’єр-міністра України. Потім повернувся до роботи в банківській системі, отримавши призначення на посаду першого заступника голови правління Укргазбанку. Згодом став радником голови секретаріату Ощадбанку. У жовтні 2014 року повернувся до Укргазбанку на посаду першого заступника голови правління, 26 грудня 2015-го став в.о. керівника Укргазбанку, а 16 квітня наступного року Кабінет Міністрів України затвердив його на посаді голови правління банку.

«Мета програми «Доступні кредити 5-7-9%» — стати драйвером зростання МСБ в країні»

пояснює Кирило Шевченко, голова правління Укргазбанку

—На початку цього року в Україні запущено державну програму підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%». Який вплив вона матиме на ринок кредитування малого бізнесу? 

—На мій погляд, це подія року, хоча й суттєвий вплив на результат, на жаль, матиме пандемія. Вперше за всю історію України з’явилася працююча державна програма, спрямована саме на МСБ. Раніше були окремі галузеві програми, наприклад, для підтримки аграріїв. Мені здається, вона досить суттєво змінить ринок кредитування мікро- та малого бізнесу, стимулюватиме зростання попиту малих клієнтів на інвестиційні кредити та сприятиме розвитку підприємництва в Україні. Це довгоочікувана програма для бізнесу, адже висока вартість кредитів для малого бізнесу завжди була стримувальним фактором для підприємців-початківців. Я вважаю знаковою появу механізму надання гарантій Фондом розвитку підприємництва для клієнтів МСБ, а саме для стартапів. У світі це досить популярний механізм. У нашому банку, наприклад, є програми ризик-шерінгу спільно з Європейським інвестиційним банком, іншими міжнародними організаціями, Європейським Союзом.

—Ви вважаєте, що поява гарантій з боку держави збільшить зацікавленість банків у кредитуванні стартапів? Ви готові це робити?

—Звісно, якщо ризик на себе бере хтось інший, то апетит у банку вищий. Ми маємо бажання спробувати себе в стартапах. До того ж ми вже розробили продукт для такого нового бізнесу та методику оцінки новостворених клієнтів МСБ. Будемо детально вивчати бізнес-план, попередній досвід власника, його ділову репутацію, кредитну історію. Також банк здійснюватиме інші перевірки, щоб переконатися в спроможності реалізувати інвестиційний проєкт та обслуговувати кредитну заборгованість. Ми бачимо і зацікавленість із боку самих стартапів: у загальному обсязі заявок за програмою звернень від стартапів близько 10%. 

—До програми приєдналися не тільки державні, але й приватні банки. Чим банки будуть конкурувати між собою?

—У першу чергу якістю обслуговування, швидкістю прийняття рішень, зручністю комунікації з клієнтами, вартістю супутніх послуг. Насправді ми очікуємо, що програмою будуть активно користуватися наші наявні клієнти. У банку зараз понад 65 тис. клієнтів у сегменті МСБ, проте лише 3,5 тис. з них — позичальники. Частина компаній, які раніше навіть не думали про кредити, бо були не в змозі сплачувати відсотки, зараз мають можливість розширити бізнес. Свій перший кредит у рамках програми ми видали нашому клієнту, з яким ми співпрацюємо вже більш ніж п’ять років.

—Скільки нових клієнтів ви плануєте залучити завдяки програмі?

—У нас немає такого завдання. Коли ми складали бюджет і плани на 2020 рік, ми ще не знали, коли саме запрацює державна програма, тому орієнтувалися лише на власні сили. Ми не розраховуємо на появу значної кількості нових клієнтів. Мета програми «Доступні кредити 5-7-9%» — стати драйвером зростання МСБ в країні. Проте лише однієї програми для реалізації цієї мети замало. Потрібні інші інструменти.

—Які саме?

—У світі існує досить багато прикладів протекціоністської політики, коли, наприклад, певний відсоток державних закупівель має здійснюватися виключно у компаній малого та середнього бізнесу. Такі речі державі нічого не коштують, але вони стимулюють розвиток МСБ. Мають бути певні кроки з боку оподаткування. У нас немає точної статистики стосовно МСБ, оскільки різні банки по-різному сегментують клієнтів. Але в нас є статистика за фіз­особами-підприємцями (ФОП) — їх в Україні 1,9 млн осіб. У 2018—2019 роках приріст кількості ФОП був у межах статистичної похибки. Варто зазначити, що певна частина СПД використовується великим бізнесом для оптимізації. Яка це частина, ми можемо лише експертно оцінювати. Та навіть 1,9 млн ФОП для України замало. І хоча малий бізнес — це не лише ФОП, малого та середнього бізнесу в Україні мало. Банківська система може докласти певних зусиль для підтримки, а в подальшому й створення потужного малого та середнього бізнесу в країні, але зробити це лише силами банківської системи неможливо. Стосовно програми «Доступні кредити 5-7-9%», то держава, звісно, вже адаптує умови під нові реалії.

—Як банки можуть захистити себе від ризиків того, що в наступні роки грошей на програму не буде, або ж від того, що виділених коштів не вистачить навіть до кінця цього року?

—Коли запускалася програма, ніхто й гадки не мав, із якими ризиками всім нам доведеться зустрітися. І справа вже не в сумі виділених коштів, а в механізмах їх надання бізнесу — над цим уже працює уряд. Серед основних змін розглядається можливість отримання кредиту для клієнтів та групи компаній з річною виручкою до 100 млн грн, раніше обмеження було до 50 млн грн. Також збільшено суму кредитування до 3 млн грн (попередня редакція передбачала 1,5 млн грн), з’явилася можливість фінансування оборотного капіталу до двох років, а також рефінансування діючих кредитів під 0% річних, але щонайдовше до 31 березня 2021 року. 

Планується підтримка галузей, що пов’язані з виробництвом лікарських, медичних засобів та виробів, медичного обладнання під 3% (інвестиційні цілі та поповнення оборотного капіталу). Додано можливість цільового використання кредитних коштів на придбання комерційної нерухомості для ведення господарської діяльності, придбання об’єктів права інтелектуальної власності, за договорами франчайзингу тощо. У рамках програми виділено 2 млрд грн. Щоб їх використати, банки мають наростити кредитний портфель щонайменше на 30 млрд грн. Виходячи з того, що максимальна сума кредиту поки становить 2 млн грн, банки мають видати як мінімум 20 тис. нових кредитів. Для сегменту МСБ це дуже великі показники. Якщо говорити про наступні роки, то під час презентації програми Мінфін і уряд запевнили, що подовження програми закладено в трирічній бюджетній резолюції. Як воно буде на практиці, покаже час.

—Як «5-7-9%» вписується у вашу екостратегію?

—Дуже органічно. Навіть серед перших двох виданих нами кредитів був один екокредит — на купівлю шредера для переробки відходів деревини. Але ніяких переваг екокредитам ми не надаємо: ми кредитуємо на умовах, які чітко визначено в порядку, затвердженому урядом.

—Якого приросту кредитного портфеля ви очікуєте завдяки урядовій програмі?

—На початку програми ми насправді очікували значного зростання портфеля, але карантин дуже змінив плани кожного. Та незважаючи на це, ми продовжуємо активно кредитувати бізнес і нам навіть вдалося першими серед інших учасників подолати позначку в сотню кредитів. Зараз у нашому портфелі вже 160 кредитів — це справді непоганий результат у нинішніх реаліях. 

—Чи існуватиме кредитування МСБ поза межами державної програми? 

—Безумовно. Наприклад, програма не передбачає видачу кредитів на суму понад встановлений ліміт. У цих сегментах банки будуть працювати і конкурувати, як і раніше. Укргазбанк є лідером в екокредитуванні в Україні, і ми продовжуємо розвивати цей напрям. Зок­рема впровадили кредитний продукт для кредитування ЕСКО-компаній. Ми є першим і поки що єдиним банком — партнером Фонду енергоефективності у кредитуванні заходів з енергоефективності в ОСББ. Однак ми кредитуємо клієнтів МСБ також на інші цілі, в тому числі фінансування обігових коштів та інвестиційні проєкти.