В очікуванні на іпотеку
Споживче кредитування залишалося драйвером розвитку банківського кредитування в 2019 році: найбільш популярними продуктами були кеш-кредити і кредитні картки. Пожвавилося також автокредитування: банки, які працюють у цьому сегменті, суттєво збільшили обсяги виданих позик. 2020 рік мав стати «роком іпотеки», проте через пандемію COVID-19 та економічну кризу, що розгортається, кредитним установам довелося скоригувати плани. На перший план вийшла не видача нових кредитів, а утримання якості наявного кредитного портфеля
У 2019 році кардинальних змін на ринку роздрібного кредитування не відбулося: заборгованість українців за споживчими кредитами зростала шаленими темпами. За рік цей портфель гривневих кредитів фізосіб збільшився на 31,8 млрд грн (+30%) — до 137,5 млрд грн. При цьому портфель автокредитів, за оцінками директора з розвитку бізнесу Банку Кредит Дніпро Дениса Міхова, продемонстрував зростання на 2,7 млрд грн (+27%) — до 12,7 млрд грн, а іпотека — на незначні 0,6 млрд грн (+6%) — до 10,7 млрд грн. На споживчі кредити припадає понад 83% роздрібного кредитного портфеля банків у гривні, тоді як на частку автокредитів та іпотеки — 9,2% і 7,8% відповідно. Найбільш активними гравцями на ринку кредитування населення минулого року були ПриватБанк, Універсал Банк та Альфа-Банк.
ПРИМХА В КРЕДИТ
Банкіри констатують: минулого року фокус кредитування фізосіб був спрямований на два продукти — кредитні картки та кредити готівкою. Зростаюча популярність цих продуктів пояснюється особливостями кожного з напрямів і, відповідно, їх різними цільовими аудиторіями. Кредитна картка передбачає регулярний доступ до позикових коштів і гнучкі можливості для їх повернення, в тому числі без оплати відсотків за користування кредитом у грейс-період. Тому карткові кредити зручні під час безготівкових розрахунків за товари та послуги, відповідно, вони популярні у великих містах, де населення cashless-орієнтоване і більш розвинена платіжна інфраструктура.
Кредити готівкою українці беруть для конкретних разових цілей: ремонту квартири, будинку або автомобіля, оплати навчання або подорожі, сімейних заходів. Такі кредити дорожчі, ніж цільові на купівлю споживчих товарів або карткові. Але їхня головна перевага — можливість розрахунку готівкою. «Зростання доходів населення і зміцнення гривні підвищило почуття впевненості в майбутньому. Це в свою чергу викликало зростання попиту на товари тривалого користування, на купівлю нерухомості або її ремонт. Але, на жаль, за відсутності нормальної пропозиції за іпотекою це вилилося в зростання попиту на споживче кредитування», — пояснює тенденцію директор департаменту продуктів для приватних клієнтів Райффайзен Банку Аваль Олексій Пузняк.
Наприклад, Банк Кредит Дніпро за 2019 рік збільшив портфель кеш-кредитів більш ніж удвічі — на 109%, карткових кредитів — на 32%, в результаті загальний роздрібний портфель виріс на 82%. «Співвідношення кредитів готівкою і карткових кредитів у структурі нашого портфеля становить приблизно 70% на 30%. У 2020 році ми продовжимо розвивати обидва напрями, оскільки вони мають значний потенціал для подальшого зростання», — прогнозує Денис Міхов.
Такої самої думки дотримуються й інші банки. «На сьогодні рівень споживчих кредитів не перевищує 5% до ВВП. Його розвитку сприяють зростання споживання населення, поліпшення споживчих настроїв, збільшення реальної заробітної плати. Крім того, для банків це вагоме джерело заробітку на тлі маржі, яка знижується, в корпоративному кредитуванні», — обґрунтовує перспективи директорка департаменту маркетингу Креді Агріколь Банку Тетяна Шаповал.
Протягом усього минулого року банки прагнули поліпшити умови кредитування: збільшували максимальні суми позик за кредитками і кеш-кредитами, знижували ставки і погоджувалися оформити кредит без страховки, збільшували пільгові періоди за кредитними картками, а також скорочували час оформлення та видачі кредиту і доставляли кредитку в будь-яке зручне для клієнта місце. Наприклад, деякі банки пропонують оформити кредит на суму 500 тис. — 1 млн грн без застави або поручителя, а клієнти «з вулиці», без кредитної історії, можуть отримати кредит до 100 тис. грн. Райффайзен Банк Аваль збільшив пільговий період за кредиткою до 100 днів, тоді як середній термін грейс-періоду в українських банках становить 55–60 днів.
Від початку 2019 року Нацбанк зобов’язав банки використовувати інформацію з кредитного реєстру НБУ для оцінки ризиків кредитування. Самі ж банкіри стверджують, що поява цього реєстру практично не вплинула на рівень відмов за кредитами. «На сьогодні з реєстру НБУ банки отримують інформацію лише за кредитами із заборгованістю понад 100 мінімальних зарплат — зараз це 472,3 тис. грн. Основна ж маса споживчих кредитів має набагато меншу суму заборгованості», — пояснює Тетяна Шаповал.
МАШИНА — НЕ РОЗКІШ
Минулого року банкіри зафіксували пожвавлення в сегменті автокредитування. За словами директорки департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Валерії Малахової, в 2019 році Ощадбанк видав понад 3600 автокредитів на суму більш ніж 1,7 млрд грн. Це вдвічі більше, ніж у 2018 році, та вдесятеро більше, ніж у 2017-му. Середня сума кредиту становить близько 500 тис. грн. «Ринок продажів автомобілів працював у тандемі з кредитуванням, привабливі кредитні продукти допомагали автодилерам стимулювати попит і давали споживачеві змогу розширити можливості під час вибору авто, тому автокредити були потрібні та актуальні», — каже Валерія Малахова.
Аналогічну тенденцію відзначають і в Креді Агріколь Банку. «Найбільш популярними в наших клієнтів є кредити на купівлю нових автомобілів. У 2019 році такі кредити показали чергове рекордне зростання — нам вдалося видати автокредитів на суму понад 3 млрд грн. За ними за популярністю йдуть кредити готівкою на різні цілі — великі покупки, ремонт, подорожі, перекредитування, придбання ненового авто, далі — кредитні картки та іпотечні кредити», — розповідає Тетяна Шаповал.
Традиційно в Україні близько 20% автомобілів продаються в кредит. 2019 рік не став винятком. Продажі нових автомобілів минулого року зросли майже на 15%, але сегмент автокредитування зростав ще швидше. Клієнтів цікавили в першу чергу партнерські програми з автодилерами та автовиробниками, які давали змогу оформити кредит на велику суму під менший відсоток (від 0,01% річних). Щоправда, як і раніше, мінімальна ставка найчастіше передбачає перший внесок від 50% вартості автомобіля і нетривалий термін кредитування — до 12–24 місяців.
БЕЗ ПРАВА НА ДАХ
Ситуація в сегменті іпотечного кредитування минулого року залишалася досить складною. Директор розвитку продуктів Укргазбанку Віталій Годун стверджує, що в цьому напрямі реально працюють не більше п’яти-семи банків.
Головна причина — відсутність довгих ресурсів. За даними НБУ, частка депозитів, розміщених на термін від одного року, за підсумками 2019 року становила 11,5% від загального обсягу гривневих коштів населення. На думку учасників ринку, вирішенням проблеми диспропорції між терміновістю пасивів і активів міг би стати запуск державного іпотечного агентства, яке допомагає банкам розділити ризики, пов’язані з іпотечним кредитуванням, знизити геп між терміновістю пасивів і активів та створити вторинний ринок для іпотечних кредитів. Денис Міхов вважає, що такі дії збільшать ліквідність на ринку і, відповідно, дадуть змогу банкам видавати більше іпотечних кредитів.
На думку Олексія Пузняка, розвиток кредитування стримує низка законодавчих і нормативних обмежень. Серед них, наприклад, адміністративні процедури, пов’язані з наявністю в позичальників неповнолітніх дітей, а також можливість реєстрації в іпотечному майні третіх осіб, у тому числі дітей, без згоди банку. Крім того, у 2019 році продовжував діяти мораторій на стягнення застав за валютною іпотекою. Станом на 1 січня 2020 року частка непрацюючих роздрібних кредитів перевищує 34%, при цьому велика частина з них припадає саме на іпотечні позики. Робота з цими проблемними кредитами, по суті, заморожена. Скасування мораторію, запровадженого в 2014 році, передбачено Кодексом із процедур банкрутства вже восени 2020-го.
Спростити роботу банків у сегменті кредитування нерухомості міг би й онлайн-доступ до низки держреєстрів: реєстру актів цивільного стану, реєстру довіреностей та держреєстру прав на нерухоме майно — так само, як і нотаріусам та іншим користувачам із розширеними правами доступу і можливістю отримувати інформацію в форматі бази даних. «Відсутність доступу ускладнює кредитний аналіз і перевірку позичальників — фізичних осіб», — вважає Олексій Пузняк.
Крім того, нагадує пан Пузняк, банки повинні забезпечити оцінку розміру кредитного ризику за операціями кредитування на первинному ринку на рівні щонайменше 13,5% від сформованого портфеля, що робить іпотечне кредитування для банків збитковим. До того ж чинні нормативно-правові акти передбачають зростання банківських резервів у разі відсутності фізичного моніторингу.
Ці вимоги призвели до того, що іпотека не має помітного впливу на ринок нерухомості та кредитну активність банків. НБУ оцінює обсяги іпотеки як дуже низькі: співвідношення іпотечного портфеля до ВВП становить менш ніж 1%. За даними учасників ринку, лише 7% угод на ринку нерухомості проходили із залученням кредитних коштів. «Показово, що якщо три роки тому понад 70% нових кредитних угод із житловою нерухомістю належали до сегменту первинного житла в рамках партнерських програм із забудовниками або девелоперами, то в 2019 році ситуація кардинально змінилася: вже більш ніж 70% нових іпотечних кредитів припадає на вторинний ринок, тоді як обсяги кредитування нового житла за партнерськими програмами скорочуються», — розповідає Денис Міхов.
Додатковими причинами вимушеної переорієнтації на вторинний ринок і перешкодами для пожвавлення іпотечного кредитування Денис Міхов називає правову неврегульованість і непрозорість первинного ринку нерухомості. Як наслідок — слабка захищеність інвесторів у новобудови і незахищеність прав кредиторів. Олексій Пузняк відзначає відсутність механізму контролю за виконанням забудовником зобов’язань (процесом будівництва об’єктів, дотриманням норм і термінів уведення в експлуатацію). У результаті банки стикаються, наприклад, зі зміненням адреси під час уведення будинків в експлуатацію. «Будівельна адреса відрізняється від фактичної адреси, що дає змогу позичальникам і несумлінним забудовникам продавати квартиру третім особам без згоди банку», — пояснює Олексій Пузняк.
Не додало оптимізму банкам і банкрутство в 2019 році корпорації «Укрбуд»: компанія не змогла виконати зобов’язання перед 13 тисячами інвесторів, частина з яких залучали кредити для купівлі нерухомості в споруджуваних будинках. Однак компанія «Київміськбуд» погодилася добудувати 23 житлові комплекси «Укрбуду» і один бізнес-центр, тому є велика ймовірність, що позичальники погасять свою заборгованість перед банками.
РІК НЕСПРАВДЖЕНИХ НАДІЙ
Ще на початку поточного року банкіри будували амбітні плани. «Стабільний розвиток економіки країни в цілому, стабілізація політичної обстановки, а також вжиття заходів на державному рівні щодо детінізації ринку праці сприятливо впливатимуть на активізацію кредитування населення в 2020 році», — прогнозував Віталій Годун.
Додавало оптимізму зниження облікової ставки, яке почалося в 2019 році та продовжилося в 2020-му. Хоча прямої залежності між рівнем облікової ставки і вартістю роздрібних кредитів немає. «У собівартості роздрібних кредитів вартість фондування займає незначну частину. Більшою мірою на неї впливають ціна ризику і зростання маркетингових витрат», — пояснює Денис Міхов. При цьому розмір плати за ризик у ціні кредитів досить великий: частка проблемних позик продовжує залишатися високою і знижується дуже повільно.
Олексій Пузняк вважає, що зниження ставки НБУ є індикативом для банків, але не командою до дії. Більш важливим фактором є накопичення ліквідності банківською системою. «Коли ліквідність достатня і ставки за ОВДП значно знизилися, банкам цікавіше кредитувати споживачів і реальний сектор економіки. А ці фактори потягнуть вниз ставки за кредитами», — пояснює банкір.
На початку року перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що 2020-й має стати роком повноцінного відновлення іпотечного кредитування. «Сьогодні гривнева ціна ресурсів у банках — 8–9%, тобто вже можна говорити про іпотеку 14–15% в гривні. І це наше завдання на поточний рік, тому що це дасть поштовх подальшому розвитку економіки», — сказала Катерина Рожкова. На початку 2020-го вартість кредитів на вторинну нерухомість сягала 20% річних.
Президент Володимир Зеленський в середині лютого пообіцяв, що іпотека стане ще доступнішою — 10% річних — уже у вересні цього року. За його завданням Кабінет Міністрів і Нацбанк почали роботу над зниженням процентних ставок за кредитами.
Однак пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 внесла свої корективи: в умовах всеукраїнського карантину багато позичальників втратили частину свого доходу або зовсім залишилися без роботи. У такій ситуації завданням банків стала не стільки видача нових кредитів, скільки підтримка якості наявного кредитного портфеля.
Відразу після початку коронавірусного карантину Нацбанк рекомендував банкам розробити механізми реструктуризації кредитів, передбачивши можливість кредитних канікул. Щоправда, розраховувати на кредитні канікули можуть тільки ті позичальники, які до 1 березня 2020 року справно погашали заборгованість. При цьому Верховна Рада звільнила позичальників від сплати пені та штрафів і заборонила банкам в односторонньому порядку піднімати кредитні ставки.
Єдиних правил, якими мають бути кредитні канікули, немає. Тому кожен банк у березні — квітні розробив власні пропозиції для клієнтів. Альфа-Банк, наприклад, поширив канікули на всі роздрібні продукти: кредитні картки, кеш-кредити, на купівлю техніки. «Наша модель кредитних канікул означає, що ми даємо клієнтам двомісячний брейк із 1 квітня по 1 червня. Ми звільняємо клієнтів і від відсотків, і від платежу, даємо можливість абсолютно спокійно пережити цей час. А з 1 червня їхні зобов’язання за платежами і відсотками будуть перенесені на останній термін, тобто ми термін кредиту подовжуємо на два місяці, або платіж буде розтягнуто на весь термін», — пояснила голова правління Альфа-Банку Вікторія Михайльо. У банку звертають увагу, що клієнт може акцептувати нові умови кредиту дистанційно. Аналогічна схема працює і в ПУМБ. Заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников розповів, що з 1 березня до 30 квітня ПУМБ тим клієнтам, які якісно обслуговували та виконували зобов’язання, дає кредитні канікули. «З 1 березня на всі кредитні картки не нараховуємо пені й штрафи. Не передбачається підвищення реальної процентної ставки, клієнти звільняються від сплати нарахованих комісій за вказаний період. А з 30 березня до 30 червня автоматично пролонговано всі картки, термін дії яких уже завершився», — повідомив він. До того ж НБУ закликав усі банки пролонгувати клієнтам такі картки.
Проте в банку «Глобус» перенесли на три місяці лише погашення тіла кредиту. «Відсотки ми просимо платити. І клієнти з розумінням до цього ставляться», — сказала перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.
Ще одним викликом, який постав перед банками, є видача кредитів онлайн: в умовах карантину самі кредитні установи закликали клієнтів звести до мінімуму відвідування відділень, а для обслуговування максимально використовувати віддалені канали. Видати кредит у таких умовах можливо далеко не завжди. Але новий закон про фінмоніторинг із 28 квітня дозволив банкам проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів дистанційно, наприклад за допомогою BankID чи кваліфікованого електронного підпису. «Якщо це низькоризиковий клієнт і незначна сума кредиту — до 50 тис. грн, то на підставі BankID можна проводити фінансову ідентифікацію. Це дуже зараз потрібно. Ми всю нашу продуктову лінійку зможемо продавати через інтернет-банкінг», — зазначив голова правління Банку Форвард Андрій Кисельов.