Бізнес без кордонів
«У нас є велика експертиза в питаннях ЗЕД, і ми готові ділитися досвідом із клієнтами»
наголошує Андрій Кашперук, заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу Укрсиббанку
—Які зміни у сфері обслуговування бізнесу відбулися під час повномасштабного вторгнення?
—Головне, що ми відчули, — це зміна профілю наших клієнтів. З початком повномасштабного вторгнення ціла низка іноземних компаній та міжнародних корпорацій зупинили роботу в Україні з безпекових причин. Ще одна категорія компаній, що суттєво скоротила діяльність минулого року, — це великі ритейлери, логістика яких була зав’язана на морських перевезеннях. У той час ми як банк відчули зростання активності локального малого та середнього бізнесу: їм потрібно було менше часу, щоби перелаштуватися і перебудувати бізнес.
Також більше компаній стали долучатися до зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Серед них були як ті, що раніше працювали в цьому напрямі, а зараз збільшили свою активність, так і новачки в ЗЕД.
Доволі багато компаній почали працювати в сегменті імпортозаміщення. І знов-таки найбільш активними гравцями були представники МСБ. Наразі 36 тис. компаній — представників МСБ активно користуються нашими сервісами, і це без врахування приватних підприємців. З початку війни наша клієнтська база зменшувалася, а з травня цього року кількість клієнтів зростає.
—Чи багато серед ваших клієнтів представників бізнесу, які релокувалися в більш безпечні регіони?
—Так, таких компаній досить багато. Коли ми говоримо про релокацію, то мова йде саме про виробництва. І такі компанії серед наших клієнтів є: вони переміщувалися з південних та східних регіонів до центральних і західних. Ба більше, є компанії, які спочатку переїхали в центральні регіони, а потім ще раз — у західні. Релокованих бізнесів багато і серед нових клієнтів, які зараз переходять до нас на обслуговування: в регіонах ведеться дуже активна робота з такими компаніями.
—Наскільки поширеними є зараз запити на фінансування з боку бізнесу?
—Запити на отримання кредитів є. Насамперед — від представників малого бізнесу, які шукають нові для себе ніші та планують працювати в нових напрямах. Адже для такого розвитку потрібні кошти. Частина бізнесменів мають кошти на розвиток, але все одно намагаються залучити зовнішнє фінансування, щоб не витрачати лише власні заощадження. Я б сказав, що запит на фінансування майже такий, як був до початку повномасштабного вторгнення: всі клієнти запитують, але задовільнити весь попит наразі неможливо.
На початку війни ми взагалі зупинили всі кредитні програми, зараз поступово відкриваємо всі напрями і навіть запитали в головного офісу збільшення лімітів.
—Ви готові видавати навіть інвестиційні кредити?
—Ні, поки що цей напрям у нас закритий. Основний кредитний продукт — поповнення оборотного капіталу. Але нині не завжди клієнтам потрібні саме кошти. Наприклад, багато запитів щодо гарантій. Гарантій вимагають, наприклад, постачальники, якщо їхні контрагенти не готові зробити передоплату одразу. Також зараз проводиться дуже багато тендерів на державному і місцевому рівнях, а для допуску до них теж потрібні банківські гарантії.
—Як змінилися потреби бізнесу в банківських послугах?
—Якщо відкинути хаос перших тижнів війни, то і для населення, і для бізнесу важливий доступ до банківських послуг загалом, безперебійність обслуговування навіть у період блекаутів, а також спілкування зі своїми менеджерами. Для забезпечення цих потреб минулого року ми проводили масштабну роботу з побудови резервного дата-центру.
Завдяки нашій розгалуженій мережі нам вдалося зберегти команду — в кожному місті, куди евакуювалися наші працівники в межах України, вони могли отримати допомогу, підтримку і робоче місце в наших відділеннях. Це дало нам змогу забезпечити безперебійну комунікацію з клієнтами: вони могли через будь-який доступний канал зв’язку отримати консультацію від свого менеджера. Також для підтримки наших клієнтів ми на початку війни скасували комісії.
Крім того, ми багато інвестували в розробку та вдосконалення сервісів для віддаленого обслуговування. До війни в нас була повноцінна вебверсія онлайн-банкінгу, але вона була розрахована на юридичних осіб загалом. Водночас представники МСБ потребували більш зручного спрощеного застосунку, який би давав змогу виконувати базові операції. І вже цього року ми презентували мобільний застосунок для МСБ, в якому приватні підприємці чи представники малого бізнесу можуть проводити операції, закривати чи відкривати рахунки, купувати або продавати валюту тощо. Також дуже зріс попит на консультаційні послуги.
—Яких саме консультацій потребував бізнес?
—Серед наших клієнтів багато компаній, які релокувалися в нові регіони або почали розвивати нові для себе напрями, зокрема ЗЕД. Для успішної роботи власникам та керівникам потрібно було отримати і проаналізувати великий масив інформації. До того ж із початку війни було багато нормативних змін як на державному рівні, так і на рівні НБУ. Частину питань закривають наші спеціалісти на місцях. У нас є велика експертиза в питаннях ЗЕД, і ми готові ділитися досвідом із клієнтами.
Паралельно ми почали співпрацювати з Міністерством цифрової трансформації та Mastercard — у мережі центрів «Дія.Бізнес» у Тернополі, Ужгороді, Кривому Розі, Полтаві, Одесі, Бучі, Кременчуці, Луцьку та Рівному відкрили спеціальні консультаційні зони, де підприємці можуть отримати інформацію про фінансові продукти та сервіси. Наші консультанти беруть участь у різних заходах «Дія.Бізнес». А в рамках тристороннього партнерства ми запустили освітню програму «Фінансист» — цикл лекцій, де експерти розповідають про управління фінансами, тенденції розвитку українського підприємництва, технологічні рішення та маркетинг-стратегії. Усі лекції є в запису. У квітні 2023 року ми провели онлайн форум Business Start для бізнесменів-початківців.
Під час війни ми продовжили розвивати нашу ініціативу Women in Business, запустили спеціальну пропозицію Smart Lady, стали партнером проєкту Франко-української торгово-промислової палати «Створено жінками», щоби підтримати жінок-підприємниць, які продовжують вести бізнес під час воєнного стану. Переможниця конкурсу отримала 100000 грн на розвиток власної справи. Також ми у партнерстві з Mastercard запустили кілька акцій, зокрема 10 грантів по 100 000 грн для фізичних осіб — підприємців та 4 гранти по 250 000 грн для підприємців — юридичних осіб.
—Що зміниться в обслуговуванні МСБ у 2024 році?
—Ми вже повернулися до державної програми «5-7-9%», і я сподіваюся, будемо поступово нарощувати обсяги кредитування. Навіть якщо зараз ми не зможемо задовольнити весь попит, то зробимо велику роботу на майбутнє: працюватимемо над розробкою скорингової моделі, яка дасть нам змогу швидко розпочати видачу великої кількості кредитів бізнесу після закінчення війни. Основою будь-якої скорингової моделі є історичні дані, тому, щоб накопичити достатню кількість інформації, починати кредитувати потрібно вже сьогодні.
Цього року в наших клієнтів з’явиться змога за допомогою ЕЦП «Дія.Підпис» відкривати рахунки онлайн та проводити віддалену ідентифікацію. Це дасть нам можливість іще більше операцій перенести в онлайн.
Також ми активно впроваджуємо нову модель комунікації клієнтів із банком. Наразі в нас формується команда менеджерів, які будуть працювати з клієнтами повністю віддалено на спеціальній онлайн-платформі. Кожен клієнт зможе обрати формат обслуговування: класичний, коли він матиме змогу прийти у відділення до свого менеджера, чи дистанційний. Зараз у нас працюють 100 віддалених менеджерів, які обслуговують, окрім клієнтів роздрібного і преміального бізнесу, близько 1 тис. представників МСБ. Наша мета — до початку 2024 року збільшити кількість менеджерів до 164, кількість клієнтів МСБ, яких вони обслуговують, — до 2 тисяч, а до 2025 року — до 5 тисяч.