Спокійні гавані
Тенденцією 2023 року стало зростання залишків коштів на рахунках бізнесу: в умовах невизначеності воєнного часу підприємства не поспішають витрачати свої гроші. Конкурувати за клієнтів банки намагаються покращенням якості та цифровізацією обслуговування, а також розробкою інноваційних рішень для здійснення безготівкових платежів
У 2023 році розстановка сил на банківському ринку в сегменті обслуговування бізнесу суттєво не змінилася. Певний перерозподіл клієнтів — юридичних осіб був пов’язаний з націоналізацією Сенс Банку, проте після зміни власника банк суттєво покращив свої позиції. За січень — серпень йому вдалося наростити обсяги гривневих коштів юросіб на 9,85 млрд грн (до 21,57 млрд грн), з яких 6,02 млрд грн — кошти на вимогу (до 17,11 млрд грн) і 3,83 млрд грн (до 4,46 млрд грн) — строкові депозити.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків пов’язує тенденцію з тим, що клієнти, які працювали з банком раніше, побоювалися ситуації навколо колишніх акціонерів і виводили з банку кошти, але рахунки не закривали. А після націоналізації повернули до нього свої грошові потоки.
За даними Нацбанку, станом на 1 вересня 42,4% усіх залишків на рахунках бізнесу (493,4 млрд грн в еквіваленті) було розміщено в держбанках, зокрема і Сенс Банку, 37,1% (431,7 млрд грн) — у банках іноземних банківських груп, 20,6% (239,5 млрд грн) — у банках із приватним капіталом.
Гривневі кошти бізнесу (787,2 млрд грн) розподілені майже аналогічно: 42,3%, 34,5% та 23,2% відповідно. «Велика частка ринку в державних банках, з одного боку, дає клієнтам додаткову впевненість у турбулентний час. З іншого боку, надовго цементує величезну частку держави в банківській системі», — вважає Михайло Демків.
До десятки банків за обсягом гривневих залишків бізнесу (кошти на вимогу та строкові депозити) входять Укрексімбанк (92,78 млрд грн), ПриватБанк (86,66 млрд грн), Ощадбанк (66,78 млрд грн), Укргазбанк (65,11 млрд грн), Райффайзен Банк (63,07 млрд грн), ПУМБ (53,7 млрд грн), Креді Агріколь Банк (43,18 млрд грн), Сітібанк (41,53 млрд грн), Укрсиббанк (32,29 млрд грн) та ОТП Банк (32,1 млрд грн).
Тобто до лідерів потрапили чотири з п’яти державних банків, один — із приватним українським капіталом та п’ять «дочок» іноземних банківських груп.
Десятка банків — лідерів за приростом гривневих коштів бізнесу відрізняється. Укрексімбанк залишається на першій сходинці (+38,74 млрд грн), проте друге місце посідає ПУМБ (+16,69 млрд грн), далі — Ощадбанк (+13,08 млрд грн), Сітібанк (+12,67 млрд грн), Креді Агріколь Банк (+11,7 млрд грн), Сенс Банк (+9,85 млрд грн), Укргазбанк (+9,35 млрд грн), Райффайзен Банк (+8,19 млрд грн), Укрсиббанк (+5,33 млрд грн) та Кредобанк (+5,3 млрд грн).
Банкіри пов’язують накопичення коштів із вичікувальною стратегією бізнесу. «Через невизначеність, пов’язану з бойовими діями, обмеженою експортною логістикою та відсутністю програм страхування воєнних ризиків, підприємства переважно обирають стратегію вичікування, не наважуючись використовувати вільні кошти на розвиток бізнесу», — пояснює заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
За цих обставин бізнес воліє мати постійний доступ до своїх коштів: більш ніж дві третини всіх коштів — 796,9 млрд грн (68,4%) — бізнес станом на 1 вересня тримав на рахунках на вимогу. А на строкові депозити суб’єктів господарювання припадало лише 367,8 млрд грн (31,6%).
Традиційно банки пропонують бізнесу класичні строкові депозити, депозитні лінії, які передбачають можливість вільного поповнення та часткового зняття коштів без розірвання договору, а також депозити овернайт, що дають змогу отримати додатковий дохід, розміщуючи кошти на ніч, вихідні та святкові дні. «Ми пропонуємо клієнтам продукт «Автоовернайт», що поєднує в собі переваги вільного користування коштами протягом дня та можливість заробляти відсотки за ставками на рівні депозитних. Хоча цей продукт впровадили нещодавно, він дуже популярний і вже становить вагому частку нашого депозитного портфеля», — розповідає про продуктові новинки банку директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко.
Ставки за депозитами для бізнесу в українських банках помітно відрізняються і залежать від кредитної політики та ризик-апетитів банку. Наприклад, у вересні за депозитами малого і середнього бізнесу в гривні Укргазбанк пропонував дохідність 12–13%, Креді Агріколь Банк — 6–8,5% залежно від строку розміщення вкладу, а ПУМБ — до 9%.
Loading...
Reload document 
Open in new tab НЕ СТАВКОЮ ЄДИНОЮ
Однак цього року ставки за депозитами не відігравали відчутної ролі в обранні клієнтом банку для зберігання коштів. Вартість обслуговування в ключових гравців ринку часто також несуттєво відрізнялася. Майже всі опитані банки повернулися до довоєнної тарифної політики та скасували пільги, які діяли з початку повномасштабного вторгнення.
Це змушувало банки в боротьбі за клієнта фокусуватися на якості обслуговування і цифровізації продуктів та послуг. Деякі банки для залучення нових бізнес-клієнтів навіть активно використовували «холодні» дзвінки з пропозицією перевестися до них на обслуговування. «Якщо раніше банки конкурували за клієнтів вартістю кредитів та інших послуг, то зараз, коли 90% кредитів видається за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», гравці ринку змагаються рівнем надання сервісів, стабільністю, безперервністю роботи, високою ліквідністю», — вважає Юрій Каціон. Водночас, за його словами, найбільше цінуються і мають попит серед бізнес-клієнтів цифрові послуги: дистанційні канали обміну інформацією, подання заявки на кредитування онлайн тощо.
У 2023 році більшість банків суттєво оновили інтернет-банкінг для корпоративних клієнтів, а також удосконалили або розробили з нуля мобільні застосунки для МСБ та приватних підприємців. За даними дослідження «25 провідних банків України», з десяти банків — лідерів у сегменті обслуговування юридичних осіб лише в одного банку немає мобільного застосунку для МСБ чи ФОП.
Одним з елементів боротьби за клієнта стала можливість відкрити рахунок підприємця онлайн. «Зараз ФОП можуть відкрити рахунок дистанційно. Завдяки сервісу «Дія.Шеринг» клієнт може поділитись із банком своїми документами, а для підпису пакета документів можна скористатись «Дія.Підписом», — зауважує Тетяна Корнієнко.
Крім цього, в Укргазбанку працюють над запровадженням віртуальної корпоративної картки, що має надати бізнес-клієнтам можливість самостійно випускати, активувати такі картки та підв’язувати їх до свого смартфона.
Серед нових можливостей, які стали доступні клієнтам у 2023 році, — керування валютообмінними операціями. ПриватБанк, наприклад, запустив спеціалізовану «Торгову платформу» для проведення валютообмінних операцій у вебверсії «Приват24 для бізнесу». Бізнес-клієнти, які займаються ЗЕД, можуть онлайн створити заявку на проведення операції, а після її погодження банком самостійно обрати час проведення валютообмінної операції та провести її: кошти зараховуються на рахунок протягом хвилини. До кінця січня 2024 року ПриватБанк обіцяє бізнес-клієнтам безкоштовний TEST DRIVE валютного простору.
УСЕ БУДЕ БЕЗНАЛ
Попри війну, ринок безготівкових платежів у 2023 році активно розвивався. За даними НБУ, станом на 1 вересня кількість торговельних POS-терміналів становила 404,3 тис. одиниць, що на 12,6% більше, ніж станом на початок 2023 року. Кількість пунктів, які приймають платіжні картки, збільшилася на 30,1% — до 411,2 тис. Банками — лідерами за кількістю встановлених POS-терміналів стали ПриватБанк (262,7 тис. терміналів), Ощадбанк (69,84 тис.), Райффайзен Банк (29,35 тис.), Сенс Банк (8,58 тис.) та ПУМБ (8,02 тис.).
У жовтні на ринку POS-терміналів з’явився новий гравець: власні POS-термінали у відділеннях «Нової пошти» почала встановлювати NovaPay. Перші 500 POS-терміналів NovaPay встановила у відділеннях Київської, Львівської, Одеської та Дніпропетровської областей. CEO NovaPay Андрій Кривошапко пообіцяв, що до кінця 2023 року компанія встановить ще 1000 POS-терміналів в інших областях. На його думку, власна мережа платіжних терміналів дасть змогу підвищити стабільність роботи системи та заощадити кошти. У планах компанії встановити 10 тис. власних терміналів до 2025 року.
ПриватБанк, якій зайняв 65% ринку, з початку року збільшив кількість терміналів на 18,8%. Абонплата за користування терміналом становить 400 грн на місяць, комісія — 1,3% від суми операцій за всіма картками. Аналогічні тарифи встановлені в Ощадбанку. І навіть до таких, здавалось би, традиційних рішень банки намагаються додати нові опції. Наприкінці жовтня Ощадбанк запропонував своїм клієнтам можливість поповнення карток через власну POS-термінальну мережу. Раніше українцям була доступна лише опція зняття готівки за допомогою POS-терміналу. В банку вважають, що рішення дасть можливість уникати великого обсягу готівкових коштів на руках, а також просувати cashless-технології в країні.
Одним із ключових питань на ринку безготівкових операцій у 2023 році стало питання ставки інтерчейндж, яку встановлюють міжнародні платіжні системи. Її рівень прописаний у Меморандумі про сприяння конкурентному платіжному ринку, який банки, НБУ та міжнародні платіжні системи підписали у травні 2021 року. Згідно з документом із липня 2023 року ставка інтерчейндж мала бути щонайбільше 0,9%. Проте в умовах війни правила гри змінилися, і до 1 липня 2023 року її розмір становив навіть менше — 0,7%.
Тому з 1 липня рівень ставки мав підвищитися до 0,9%. Проти цього виступили представники бізнесу, зокрема Асоціація ритейлерів України. На їхню думку, підвищення комісії матиме негативний вплив на вартість товарів та послуг для споживачів — підвищення інтерчейнджу на 0,2 в.п. призвело б до збільшення комісії за еквайринг для торговців із 1,3% до 1,5%. Але з 1 липня міжнародні платіжні системи все ж таки підвищили ставку інтерчейндж з 0,7% до 0,9%. Однак державні Ощадбанк та ПриватБанк, а також приватний ПУМБ зберегли для клієнтів розмір торгової комісії за еквайринг на рівні 1,3%. Тим часом Сенс Банк підвищив свій тариф на 0,2% — до 1,5%. «Найбільші еквайри, включно з Ощадбанком, заради підтримки вітчизняного бізнесу в складні воєнні часи погодились не підвищувати тарифи, сподіваючись на перегляд умов Меморандуму та повернення ставок інтерчейндж на рівень червня 2023 року», — розповів директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанку Володимир Москаленко. Вже 5 жовтня Антимонопольний комітет дозволив зберегти ставку 0,7% до кінця воєнного стану в Україні.
ДВА В ОДНОМУ
У 2023 році гравці ринку продовжили впроваджувати платіжні рішення, які могли б стати альтернативою традиційним POS-терміналам. Саме такі рішення давали змогу бізнесу продовжувати приймати безготівкові платежі навіть в умовах блекауту.
За даними НБУ, в II кварталі 2023 року кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, не тільки в Україні, а й за її межами становила 1,84 млрд трансакцій, а їх сума — 1,33 трлн грн. З них безготівковими були 1,71 млрд операцій на загальну суму 829,5 млрд грн. Найчастіше українці розраховувалися картками в торговельних мережах — там було здійснено 1,24 млрд трансакцій на суму 385,2 млрд грн: 49,4% цих коштів було витрачено з допомогою NFC-гаджетів, 40% — безконтактних карток, і лише 10,6% — контактних карток. Виключно в Україні обсяг розрахунків із використанням POS-терміналів становив 329,4 млрд грн.
Цього року банкіри робили акцент на інтеграції платіжних рішень із програмними РРО (реєстраторами розрахункових операцій): такі рішення стали актуальними з огляду на те, що з 1 жовтня повернулися штрафи за роботу без РРО для суб’єктів господарювання, зокрема для ФОП на загальній системі оподаткування та ФОП ІІ–ІV групи. Застосування РРО/ПРРО стало обов’язковим для них із 1 січня 2022 року, але з початком повномасштабної війни штрафи за порушення порядку здійснення розрахунків (без РРО) не застосовувалися.
Ощадбанк, наприклад, використовує технологію TapToPhone, яка дає можливість приймати безконтактні платежі на Android-смартфоні з NFС, у своєму продукті ОщадPAY. «Цей застосунок має функціональність фіскалізації з програмним РРО, тому таке еквайрингове рішення є повноцінною альтернативою торговому POS-терміналу. Технологія може інтегруватися в мобільне рішення ритейлу, що здійснює кур’єрські продажі, а також у мобільні застосунки розробників рішень для ритейлу з програмним РРО», — перераховує Володимир Москаленко.
В Ощадбанку підрахували, що за 10 місяців 2023 року 7 тис. користувачів застосунку ОщадPAY здійснили більш ніж 1,9 млн трансакцій на суму понад 1,5 млрд грн. Це стільки само, скільки за весь минулий рік. Така динаміка стала можливою, зокрема, завдяки використанню сервісу під час оплати послуг державних установ. За його допомогою, наприклад, патрульна поліція приймає платежі в деяких областях (штрафи за порушення правил дорожнього руху, адміністративні штрафи).
Прорив року здійснив ПриватБанк, який нарешті перетворив на платіжні термінали українські iPhone: наприкінці жовтня банк заявив про запуск технології безконтактного приймання платежів Tap to Pay на iPhone від Apple — за перші два тижні у сервісу вже було 1,5 тис. активних користувачів, які приймали платежів на 1 млн грн щодня. Таким чином, Україна стала третьою країною в Європі та сьомою у світі після США, Австралії, Тайваню, Бразилії, Великої Британії та Нідерландів, де бізнесу для приймання платежів можна використовувати не лише смартфони з операційною системою Android, але й iPhone. Рішення «Термінал», що давало змогу приймати безконтактні платежі на Android-смартфони з підтримкою NFC, ПриватБанк та Visa запустили ще наприкінці 2021 року. «Термінал» також має програмне забезпечення для фіскалізації чеків.
Банкіри стверджують: війна не лише не зупинила, але й прискорила розвиток безконтактних технологій в Україні. «Наступний крок у розвитку еквайрингових сервісів Ощадбанку — опція оплати товарів декількома картками чи готівкою та карткою (partial approval)», — анонсував заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.
Пошук альтернативних платіжних рішень триває і на державному рівні. Нацбанк працює над упровадженням в Україні системи миттєвих платежів. Мета цієї ініціативи — відкрити можливість здійснювати швидкі й дешеві перекази та платежі з одного платіжного рахунку на інший. Запровадити миттєві платежі з підключенням системно важливих банків НБУ планує у 2025 році.
Зміни відбуваються і в сегменті інтернет-еквайрингу, де з найбільшими гравцями (ПриватБанком, Ощадбанком тощо) тепер конкурує продукт RozetkaPay від ТОВ «ФК «ЕВО». Компанія обіцяє клієнтам еквайринг за 0% до кінця 2023 року. Цим рішенням активно користуються онлайн-бізнеси, які торгують на маркетплейсах
Prom. ua, Rozetka тощо. А інтернет-майданчикам, які співпрацюють зі службою доставки «Нова пошта», компанія пропонує власний інтернет-еквайринг від NovaPay з комісією 1,8%. Для порівняння: в ПриватБанку комісія з e-commerce під час зарахування коштів у разі оплати картками будь-якого банку становить 2,2%. В Ощадбанку тариф за послугою «інтернет-еквайринг» становить 1,5% від суми операції.
ГРОШОВА БЕЗПЕКА
У 2023 році ринок інкасації повернувся до стабільної роботи. До того ж обсяги інкасованої готівки перевищили довоєнні показники. «Протягом року попит стрімко зростав під час проблем з електроенергією, коли люди активно розраховувались готівкою. Станом на початок вересня обсяги інкасованих коштів, що збираються в суб’єктів господарювання службою інкасації Ощадбанку, вже перевищували довоєнний рівень (рівень лютого 2022 року) в середньому на 20%», — підрахував директор департаменту інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей Ощадбанку Олександр Герасимов.
За даними Українського процесінгового центру (UPC), за 9 місяців 2023 року кількість операцій зі зняття готівки в банкоматах зменшилась на 24,7%: клієнти банків рідше знімали готівку в банкоматах — у середньому раз на місяць, але суми зняття збільшилися на 41% — до 3 992 грн на трансакцію. В компанії пояснюють таку тенденцію бажанням українців зняти готівку про запас, зокрема в очікувані можливих блекаутів.
За словами Олександра Герасимова, кількість операторів ринку (банків та СIT-компаній, які займаються інкасацією) майже не змінилась — між ними спостерігається стала конкуренція. Ключовими гравцями серед банків є Ощадбанк, ПриватБанк, ПУМБ, Райффайзен Банк, Сенс Банк та Акордбанк.
Цього року чимало банків скоротили свою присутність у регіонах. Якщо раніше більшість учасників ринку заявляла про роботу «на всій території України», то зараз через воєнні ризики у південних та східних областях працюють лише найбільші гравці. Наприклад, інкасаторська служба ПУМБ працює в Київській та Харківській областях і частково в Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській та Миколаївській областях.
Більш гнучкою стала і тарифна політика. «Тарифи на послуги дуже залежать від особливостей бізнесу клієнта, його географічного розташування, користування додатковими послугами, — пояснює Олександр Герасимов. — Основними чинниками, які впливають на тариф, є складові частини собівартості: вартість роботи бригади інкасації, пально-мастильних матеріалів, обробки та сортування готівки тощо. Якщо змінюється собівартість, то відповідно змінюються тарифи».
На вартість послуг впливають також нововведення Нацбанку: в період воєнного стану поводження з готівкою додатково ускладнилося. За словами Олександра Герасимова, згідно з вимогами НБУ кожен банк має розробити та затвердити чіткі плани евакуації готівкових коштів та цінностей у випадку загрози окупації території, а також порядок пошкодження готівки в разі неможливості її вивезення до безпечних місць зберігання.
Loading...