Рік несправджених надій

2020 рік мав би стати роком стрімкого зростання споживчого кредитування: для цього були всі необхідні передумови. Проте різноманітні карантинні обмеження вплинули як на споживчі настрої та можливості українців, так і на апетит банків до ризику. Банкіри сподіваються, що у 2021 році тенденція зміниться. Особливі надії вони покладають на іпотечне кредитування, драйвером якого має стати держпрограма «Доступна іпотека 7%»

Регіна Дацюк, В’ячеслав Садовничий

УПАЛИ НА СТАРТІ

Ще на початку 2020-го банкіри прогнозували зростання портфеля споживчого кредитування за підсумками року щонайменше на третину, як це відбувалося в попередні роки. Старт був обнадійливим: за січень — лютий заборгованість населення за гривневими кредитами зросла на 3,5 млрд грн. Проте коронакриза, яка розпочалася в березні, суттєво загальмувала темпи зростання, і за наступні десять місяців банкам ледве вдалося збільшити свої портфелі на стільки само. За весь рік гривневе кредитування фізичних осіб зросло лише на 7,1 млрд грн, або 5,2%, — до 144,6 млрд грн.

Запроваджений урядом локдаун майже повністю зупинив кредитування населення — березень зміг втриматися «в плюсі» лише за рахунок перших двох тижнів. Із середини місяця вже було зачинено магазини та автосалони — основні канали видавання кредитів на побутову техніку та автомобілі. Одночасно банки обмежили ліміти за вже виданими кредитними картками та підняли вимоги до нових позичальників. Таким чином кредитні установи намагалися знизити ризик зростання проблемної заборгованості внаслідок очікуваного ними скорочення доходів позичальників. Суттєво підвищила ризик зростання NPL і ухвалена парламентом заборона банкам у період карантину штрафувати українців за прострочені кредити.

Через ці фактори у квітні відбувся обвал ринку споживчого кредитування — портфель банків зменшився на 6,3 млрд грн. Уже в травні, щойно уряд почав послаблювати карантинні обмеження, банки відновили видавання кредитів, але їхні портфелі скорочувалися ще два місяці поспіль — сумарно на 0,74 млрд грн. Лише з липня споживче кредитування почало стабільно зростати — обсягами від 1 млрд грн до 2,5 млрд грн на місяць.

Цьому сприяло відновлення споживчого попиту українців і бажання банків, які мали надлишкову ліквідність, повернутися в надприбутковий сегмент ринку. Кредити населенню за підсумками 2020 року займали лише 25% у структурі кредитного портфеля банків, але приносили їм майже половину процентного доходу від кредитування.

Не всі гравці змогли швидко зорієнтуватися в нових обставинах, тому втратили позиції. Державні банки сумарно скоротили портфелі гривневого кредитування населення на 1,9 млрд грн: ПриватБанк став аутсайдером року (–3,6 млрд грн), а Ощадбанк продовжив нарощувати позиції (+1,35 млрд грн). Банки іноземних банківських груп скоротили портфелі на 0,35 млрд грн: в п’ятірці за найбільшими втратами опинилися Альфа-Банк (–0,8 млрд грн), Ідея Банк (–0,35 млрд грн) та Райффайзен Банк Аваль (–0,2 млрд грн).

Лідером за приростом стали банки з приватним капіталом, які збільшили портфелі на 9,4 млрд грн. Рекордне зростання — понад 5 млрд грн — вже другий рік поспіль демонструє Універсал Банк, який завдяки кредитним карткам monobank вийшов на перше місце на ринку за річним приростом (+5,6 млрд грн). Із значним відривом за ним йшли ПУМБ (+2,7 млрд грн) та А-Банк (+1,6 млрд грн). Найбільших втрат серед банків з українським приватним капіталом зазнав Банк Кредит Дніпро (–0,2 млрд грн).

Найбільший попит у населення традиційно мали споживчі кредити, які формують 82,7% портфеля роздрібних кредитів. Це кредити готівкою, кредитні картки та кредити на купівлю побутової техніки. Понад половину споживчих кредитів (51,8%) видано на строк до одного року. Решту портфеля банків займають автокредити та іпотека.

За результатами дослідження компанії CBR, проведеного наприкінці 2020 року, 36% опитаних українців стикалися з нестачею коштів на щоденні витрати, із них 45% — постійно. Криза негативно вплинула на доходи населення — про скорочення чи втрату доходу розповіли 47% опитаних. Для 39% українців основним джерелом коштів у часи скрути був уже відкритий кредитний ліміт за платіжною карткою, і лише 27% українців зверталися за безпроцентними позиками до родичів. Кредити в небанківських кредитних установах брали лише 7% українців, а в ломбардах — 5%. Небанківські фінустанови зазвичай видають дуже короткі кредити, які швидко гасяться, тому за рік видали 12 млн мікрокредитів.

Суттєве зниження облікової ставки НБУ — з 13,5% до 6% — вплинуло на вартість ресурсної бази. Із часом знизилися й кредитні ставки, але нерівномірно. Якщо в грудні 2019-го середньозважена ставка за споживчими кредитами сягала 33,6%, то через рік — 30,5%. За даними НБУ, найбільш суттєво скоротилася ставка за всіма видами іпотечних кредитів — з 19,1% до 12,5%.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [241.98 KB]

НЕДООЦІНЕНІ КОНКУРЕНТИ

Конкуренцію банкам створюють фінансові компанії, але минулого року вони постраждали навіть суттєвіше за банки: за карантинні II–IV квартали заборгованість фізичних осіб перед фінансовими компаніями скоротилася на 1,2 млрд грн (–8%).

Клієнти мікрофінансових компаній в умовах кризи почали шукати більш вигідні ставки. «Сегменти клієнтів банків та фінансових компаній відрізняються. Це змушує банки покращувати підходи до оцінки ризику. Але можливості й ціна ресурсів у банку завжди будуть кращими, а фактор вартості кредиту для споживача, як правило, ключовий», — розповів член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко. У II півріччі банки пом’якшили стандарти споживчого кредитування внаслідок високої конкуренції з іншими фінансовими установами, включно з небанківським фінсектором.

Як свідчать результати дослідження CBR, фактор вартості позики зазначили 41% респондентів. Важливими під час обрання кредиту для позичальників були прозорість умов та можливість дострокового погашення. На ухвалення рішення взяти кредит впливав також попередній досвід отримання позики в цій установі та зручний спосіб отримання та погашення позики. Це підтверджує і статистика НБУ — понад 80% кредитів МФО було видано клієнтам онлайн. Фактор гнучкості та безперешкодного доступу клієнта до грошей у будь-який час доби набув особливої актуальності в умовах обмеження пересування.

Клієнти «фінок» все ще «дрібні» для банків. «Не слід говорити про перетік клієнтів. Насамперед тому, що ми працюємо з різними чеками і в різних клієнтських сегментах. Фінансові компанії працюють із малими чеками до 5 тис. грн, водночас середній чек банку за кредитом готівкою становить 30–35 тис. грн», — розповіла директорка департаменту кредитування і депозитних продуктів Альфа-Банку Ольга Пархоменко.

Банки в умовах коронакризи швидко перебудували роботу з урахуванням дистанційного формату обслуговування, активно просуваючи кредитні продукти через онлайн-канали, зокрема мобільні застосунки. «Перехід до «цифри» є невідворотним процесом. Для нас залишаються в пріоритеті диджитал-канали. Мета — віддалене оформлення всіх кредитів, включно з іпотекою та автокредитами», — заявив член правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [241.98 KB]

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [243.99 KB]

АВТОМОБІЛЬ — НЕ РОЗКІШ

Під час першого локдауну українці переглянули ставлення до власного автомобіля. Адже в умовах, коли громадський транспорт зупинився чи працював в обмеженому форматі, легковий транспорт залишався єдиним засобом пересування. За словами Ольги Пархоменко, завдяки економії витрат на закордонних подорожах клієнти мали змогу переорієнтувати вільні кошти на купівлю автомобіля. За 2020 рік українці придбали 85,5 тис. нових автомобілів, що лише на 3% менше, ніж попереднього року.

Частину з них було куплено в кредит. «Ми бачимо зростання продажів у преміальному сегменті. Зниження ставок за кредитами дає змогу швидше розвивати партнерські продажі з автосалонами», — розповів Олег Клименко. У Креді Агріколь Банку, який тривалий час є лідером ринку автокредитування, з’явився потужний конкурент. «Упродовж року, на фоні зниження вартості ресурсів і зважаючи на високу конкуренцію між основними гравцями ринку, банки поступово знижували ставки за кредитами і покращували умови кредитування. У 2020 році Ощадбанк видав автокредитів на 1,9 млрд грн, що на 200 млн грн більше, ніж у 2019-му. Ощадбанк посів друге місце на ринку автокредитування, а наша частка на ринку зросла до 23%», — зазначив Антон Тютюн. На початку 2021 року банку вдалося вийти на перше місце з часткою у 36%.

Проте український авторинок у п’ять разів більший: приблизно 80% увезених минулого року автомобілів уже мали «пробіг». Ці автомобілі приваблюють покупців низькою ціною. І хоча банки їх купівлю не кредитують за своїми програмами автокредитів, українці могли брати в банках 5-річні позики готівкою на купівлю дешевих автомобілів на єврономерах.

У 2021 році банкіри очікують подальшого зниження ставок за автокредитами, а основним інструментом продажу кредитів залишаться партнерські продажі з мережами автосалонів.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [244.30 KB]

ДОСТУПНА ІПОТЕКА

За очікуваннями банкірів, 2020 рік мав стати роком іпотечного кредитування. Буму не відбулося, але темпи зростання ринку залишилися високими попри коронакризу — з липня обсяги нових видач перевищували доковідні рівні. У 2020-му банки надали українцям іпотечних кредитів на 3,8 млрд грн (+36%). При цьому шість гравців видали 91% усіх нових іпотечних кредитів (3,3 млрд грн), а їх частка на ринку за обсягом валової гривневої іпотеки зросла до 70%. Із врахуванням погашення раніше виданих кредитів портфель гривневого іпотечного кредитування в 2020-му зріс на 3 млрд грн — до 13,6 млрд грн.

Через подорожчання нерухомості середня сума іпотечного кредиту зросла з 516 тис. грн до 663 тис. грн (+28,5%). Причому середній кредит на купівлю житла на первинному ринку — 682 тис. грн — був навіть більшим, ніж на вторинному (660 тис. грн). Українці більш охоче купували вже готове житло, ніж інвестували в будівництво на етапі «котловану», особливо враховуючи негативний вплив на ринок банкрутства забудовника «Укрбуд» у 2019 році та іпотечного банку «Аркада» в 2020-му. Тому вторинний ринок залишався абсолютним лідером за кількістю та обсягом іпотечного кредитування — 85% нових кредитів. Майже 90% кредитування на первинному ринку припадало на банк «Глобус».

До вартості кредиту закладається ціна фондування, маржа банку та ризик неповернення, тому банки видають іпотеку лише клієнтам із офіційним доходом. Але НБУ помітив, що банки вперше з 2017 року значно пом’якшили стандарти іпотечного кредитування. Банки послабили їх через здешевлення ресурсів та позитивні очікування на ринку нерухомості.

Найбільший попит був на кредити з фіксованою ставкою. «Це дуже важливо, адже клієнт від самого початку може чітко визначити суму платежу на весь строк користування кредитом та оцінити повну вартість кредиту. Ставку не може бути змінено банком в односторонньому порядку після укладання кредитного договору», — каже Антон Тютюн.

Завдяки скороченню депозитних ставок відбувалося здешевлення іпотечних кредитів. У 2020 році середня відсоткова ставка за новими іпотечними кредитами, за даними банків, впала з 20,6% до 14% на вторинному ринку і з 21,5% до 16,9% — на первинному. Це збільшило інтерес українців до іпотеки. А поява в банках у липні програм кредитування під ставки до 10% дало поштовх для швидкого збільшення кредитування. Такі програми просували банки як із державним (ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк), так і з іноземним капіталом (Правекс Банк, Кредобанк). За перші дев’ять місяців вони видали 2 тис. кредитів на 1,6 млрд грн. Попит був рекордним — банки отримали 45 тис. заявок від потенційних позичальників.

Падіння іпотечних ставок позитивно оцінили позичальники, проте банки не готові були брати на себе весь процентний ризик і фіксувати 10% на 20 років. Тому за минулий рік частка нової іпотеки з фіксованою ставкою впала з 70% до 38%, а більшу частину кредитів банки видали під плаваючу ставку. Ця модель передбачає низьку ставку лише на перший рік кредиту. Після цього вона прив’язується до депозитного індексу UIRD, збільшеного на 2–4%. Таким чином, ризик зміни вартості ресурсів банків повністю перекладається на позичальника. А цей ризик є істотним — ще рік тому UIRD сягав 15%. На початку 2021 року НБУ в два кроки підвищив облікову ставку з 6% до 7,5% для приборкання інфляції та заявив, що банки поступово піднімуть депозитні ставки, а за ними і кредитні підуть угору.

Не допустити подорожчання іпотеки покликана урядова програма «Доступна іпотека 7%». У момент запуску програми, з 1 березня 2021-го, до неї одразу долучилися сім банків: державні ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк, а також приватні — банк «Глобус», Кредобанк, Мегабанк і ОТП Банк. Упродовж двох місяців до програми приєдналися Банк Альянс, КІБ, «Львів», Акордбанк, а ще вісім банків готували договори. «Це історичний момент, оскільки класична іпотека не була такою доступною з часів далекого 2008 року. У 2021-му для нас цей продукт стане флагманом», — анонсує Олег Клименко з ОТП Банку.

Головна пільга програми полягає в компенсації державою банкам частини кредитної ставки так, щоб для клієнта вона не перевищувала 7%. Кредити надаватимуться на суму до 2 млн грн на строк від 5 до 20 років. Перший внесок становитиме мінімум 15% від вартості житла замість звичних для ринку 25–30%. При цьому пільгова ставка кредиту поширюється лише на затверджену урядом нормативну площу іпотеки: 50 кв. м житла на одинокого громадянина чи сім’ю з двох осіб плюс додатково по 20 кв. м на кожного наступного члена сім’ї. Загальна площа може перевищувати нормативну лише на 20%.

Українці зможуть купувати в кредит як майнові права на квартири в об’єктах незавершеного будівництва, так і житло в новобудовах, введених в експлуатацію в останні три роки. Міністерство фінансів очікує, що в 2021 році понад 5 тис. сімей візьмуть кредити сумарно на 5 млрд грн. Цьогорічні витрати Фонду розвитку підприємництва, який опікується програмою, на компенсацію процентних ставок прогнозуються на рівні 300 млн грн. І будуть щороку зростати зі збільшенням портфеля.

Технологія «Доступної іпотеки 7%» проста. Позичальники беруть кредити під ринкову ставку, але щомісяця платитимуть відсотки за ставкою 7% річних. Різницю з договірною ставкою банки будуть списувати з ескроу-рахунків, які Фонд відкриває в банках-партнерах. Але якщо у Фонду в майбутньому виникне нестача коштів для поповнення цих рахунків, ніщо не заважатиме банкам вимагати від клієнтів продовження виконання умов договору в повному обсязі, тобто сплати всієї ставки. Це потенційний ризик для охочих отримати дешеву іпотеку. В НБУ порахували, що за 5 років бюджет має витратити на програму 5 млрд грн.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [243.99 KB]

На відміну від інших держпрограм, які були націлені на поліпшення житлових умов працівників бюджетної сфери, тих, хто перебуває в «квартирній черзі», чи молодих сімей з дітьми, «Доступна іпотека 7%» доступна майже всім платоспроможним українцям. Ставку 7% для позичальника зафіксовано на весь період кредиту. У випадку появи прострочки понад 90 днів держава припинить виплачувати компенсацію банку, а позичальника змусять платити повну ринкову вартість запозичення: для кредитів на первинному ринку вона становить щонайбільше UIRD +7%, на вторинному — UIRD +4,5% (на 28 квітня UIRD за річними депозитами становив 8,38%). У разі гіперінфляції плаваюча ставка за кредитом не зможе перевищити 30%, із яких 7% заплатить позичальник, а 23% — держбюджет.

І хоча банки вважають перспективним гривневе іпотечне кредитування, їх активність у цій сфері стримувалася невирішеною проблемою валютних позичальників, більшість яких останні сім років не обслуговували свої зобов’язання. Кодекс із процедур банкрутства набув чинності ще в 2019 році. Він містить механізм реструктуризації проблемних боргів і регламент процедури банкрутства фізичної особи. Але в 2020-му ці інструменти так і залишилися невикористаними. Парламент через коронакризу вирішив пролонгувати ще на пів року мораторій на стягнення житла за валютною іпотекою — до 21 квітня 2021 року. Це позбавляло позичальників будь-якої мотивації починати домовлятися з банками.

У квітні 2021-го парламент ухвалив новий закон із пільговими умовами реструктуризації валютної іпотеки. Але не для всіх, а лише для тих позичальників, які платили за курсом 8 грн/$ до 2014 року і лише після девальвації 2014–2015 років припинили обслуговувати борг. Закон, ухвалений 13 квітня, зобов’язав банки за першою вимогою проблемного позичальника реструктуризувати кредит за середнім курсом конвертації (орієнтовно 16,5 грн/$) між курсом на момент отримання кредиту і курсом на день реструктуризації. Нова іпотечна ставка становитиме 12-місячний UIRD +1%, попередня валютна ставка скорочується ретроспективно, а всі процентні переплати, пені та штрафи зараховуються у сплату тіла кредиту. Під реструктуризацію підпадає іпотечне житло площею до 140 кв. м для квартир та 250 кв. м — для будинків, що в рази перевищує будь-які соціальні норми.

У портфелі банків валютна іпотека на початок березня 2021 року зменшилася до 15 млрд грн, які заборгували їм 9 тис. українців. 95% цих кредитів були непрацюючими. Але суттєва частка портфеля перебувала на позабалансових рахунках. Тому банкіри анонсували 10 млрд грн збитків і сподівалися на вето Президента. Проте Президент закон 21 квітня все ж таки підписав. При цьому ухвалений документ стосувався також ФГВФО та всіх покупців прав вимоги до боржників.

Загрузчик Загрузка...
Логотип EAD Слишком долго?

Перезагрузка Перезагрузить документ
| Открыть Открыть в новой вкладке

Загрузить [244.30 KB]

СТРИМАНИЙ ОПТИМІЗМ

Банкіри очікують, що в 2021 році розвиток споживчого кредитування буде залежати від ситуації в економіці та рівня добробуту українців, середня зарплата яких продовжує зростати. Попри продовження в I кварталі карантинних обмежень, прогнози річного зростання ВВП залишалися високими (+4%). Уряд наприкінці 2020-го — на початку 2021-го двічі виплачував ФОП компенсацію по 8 тис. грн. «Ми бачимо зростання попиту на кредити з боку фізосіб-підприємців. А саме ця категорія осіб найбільше постраждала від зниження споживчого попиту під час попереднього весняного локдауну. З кінця минулого року підприємці знову звертаються за кредитами на розвиток бізнесу та споживчі цілі», — розповіла Ольга Пархоменко.

82% банків, опитаних регулятором, очікують подальшого збільшення кредитування населення на тлі несуттєвого зниження якості кредитного портфеля домогосподарств. Олег Клименко сподівається на зростання реальної купівельної спроможності населення до рівня позаминулого року і високий попит на споживче кредитування. Рівень схвалення споживчих кредитів збільшувався всю другу половину 2020 року, що було пов’язано зі зниженням відсоткових ставок та подовженням строків кредитів.

При цьому чисті гривневі кредити населенню в III кварталі вперше за останні роки зростали повільніше (+3,9%), ніж іпотека (+6,9%). Тому саме іпотечні кредити цьогоріч мають стати драйвером зростання кредитних портфелів. Справжній бум очікується через рік. «2021-й — це фінальний підготовчий рік, а 2022-й стане роком великого зростання іпотечних угод на первинному та вторинному ринках», — упевнений Антон Тютюн.