Кредитне відновлення
Схуднення банківського портфеля споживчого кредитування зупинилось, хоча відновлення ринку кредитування фізосіб дуже кволе — із приростом в 11% роздрібне кредитування не скоро повернеться до довоєнного рівня. Першим почав оживати сегмент кредитних карток, який підставляє українцям кредитне плече під час війни. Повернувся попит і на автокредити, а над іпотекою держава взяла шефство через програму «єОселя»
Ринок роздрібного кредитування досі не оговтався від шоку, спричиненого війною, хоча падіння й припинилося. Якщо за минулий рік портфель гривневого кредитування фізосіб скоротився на 32,9% (–65,1 млрд грн), то за січень — вересень 2023 року банки збільшили свої роздрібні портфелі вже на 10,9% (+14,53 млрд грн). Зростання видається несуттєвим порівняно з довоєнними 36,9% в 2021-му, але навіть ці одинадцять відсотків витягнули лише два банки — лідери карткового кредитування. Портфель ПриватБанку зріс на 12,36 млрд грн, а Універсал Банку, на базі якого кредитує необанк monobank, — на 7,59 млрд грн. «ПриватБанку вдалося збільшити кредитний портфель фізичних осіб завдяки зваженій політиці оцінки кредитного ризику, а також збільшенню рівня довіри та лояльності до банку клієнтів і потенційних клієнтів», — пояснив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко. Універсал Банк відмовився коментувати власне зростання. Портфель решти банків сумарно схуд ще на 5,42 млрд грн.
Війна, на щастя, не призвела до сегментації позичальників. Банки не висувають окремих кредитних вимог до військовослужбовців чи внутрішньо переміщених осіб. «Для клієнтів цих категорій діють стандартизовані умови ухвалення рішень, які відповідають типам кредитних продуктів банку та рівню ризику», — пояснив Дмитро Мусієнко. Усі нюанси кредитування військових врегульовані законодавчо. Банкам заборонено нараховувати військовослужбовцям штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань і проценти за користування кредитом (крім іпотеки), а також стягувати борги.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України», лише два банки не випускали кредитні картки ВПО, а один банк не надавав їм автокредити. Таких обмежень не зафіксовано на видачу іпотеки чи кредитів готівкою.
ЗНАЙШЛИ ЗА КАРТКОЮ
Сегмент кредитних карток почав відновлюватись першим. Тільки за січень — серпень 2023 року кількість активних кредитних карток зросла на 1,62 млн шт. (+10,7%) — до 16,73 млн шт. Це повністю компенсувало просідання портфеля кредитних карток минулого року на 1,01 млн шт.
Зросла не тільки кількість активних платіжних карток — банки повернулися до регулярного підняття лімітів за ними. «Наприкінці I кварталу Ощадбанк відновив періодичне підвищення кредитних лімітів. Максимальну суму кредиту збільшив з 50 тис. грн до 100 тис. грн. Після чого кредитні операції за картками стали здійснюватися значно активніше», — каже заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн. За його словами, попереднє обмеження суми кредиту скасовано: клієнти можуть збільшити ліміт за кредитною карткою до 250 тис. грн.
Ліміти стали доступними і потенційним клієнтам. «Із запровадженням воєнного стану Ощадбанк, як і весь ринок, тимчасово припинив кредитування нових клієнтів. Перевага надавалась наявним клієнтам, які мають позитивну кредитну історію. З серпня 2023-го банк знову вийшов на відкритий ринок кредитних послуг за картковими рахунками», — повідомив Антон Тютюн. «Ми не лише досить швидко відновили кредитні ліміти. З травня 2023-го банк активно залучає нових клієнтів за всіма кредитними продуктами. Ми прибрали бар’єри для клієнта у вигляді складного ціноутворення і незрозумілих комісій. Наразі для всіх клієнтів за всіма продуктами пропонуємо єдину ціну в 2,99% на місяць», — каже заступник голови правління ПУМБ Дмитро Поліщук. Дані бюро кредитних історій підтверджують, що банки охоче готові видавати новим клієнтам саме кредитні картки. Частка нових клієнтів у виданих у серпні 2023 року карткових кредитах становила 62%, тоді як в сегменті строкових кредитів — лише 22%.
Членкиня правління Сенс Банку Інна Тютюн вважає, що поміркована тактика кредитування як нових, так і наявних клієнтів дає змогу контролювати рівень ризику неповернення коштів. «Банк пропонує новим клієнтам оформлення карток із максимальним кредитним лімітом до 100 тис. грн і вже надалі, зважаючи на поведінку та дані про клієнта, пропонує як підвищення кредитних лімітів, так і картки з більшим максимальним лімітом», — зазначила вона. Стратегія продажів — через цифрові канали. «Вона не тільки дає змогу залучати клієнтів у різних куточках України, а й надає українцям по всьому світу можливість стати клієнтами банку», — сказала банкір.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України», в цьому сегменті активно працюють понад два десятки банків, середня ефективна ставка за кредитними картками яких становила 57% річних. Частіше банки пропонували клієнтам ліміти до 100–200 тис. грн, а максимальний ліміт сягнув 1 млн грн в Банку Кредит Дніпро. Стандарт грейсперіоду на ринку зберігся на рівні 55–62 днів, але Райффайзен Банк тримав аномально довгий пільговий період у 100 днів.
Структура витрат клієнтів за кредитними картками корелює зі станом економіки під час війни. «У частини клієнтів спостерігається зниження рівня доходу та збільшення витрат сімейного бюджету на базові потреби через зростання цін на їжу, пальне, ліки. П’ять найбільших категорій витрат за кредитними картками — це «Супермаркети та продукти» — до 25% від загального обсягу витрат, а також «АЗС», «Дім та ремонт», «Ресторани, кафе, бари», «Аптеки» — до 20%», — розповів Дмитро Мусієнко. «Кредит на їжу» вже майже не жарт. «Відбулось невелике зміщення з категорій, що передбачають купівлю товарів довгого вжитку (електроніка, товари для дому), на щоденні покупки (продукти). Це можна пояснити погіршенням настроїв покупців та зниженням їхньої купівельної спроможності», — вважає Інна Тютюн.
Тенденції використання кредитних карток за кордоном також змінюються. «Акценти в закордонних покупках змістились із довоєнних туристичних покупок, замовлень на іноземних маркетплейсах та інтернет-оплат у бік щоденних трансакцій: продуктів, АЗС, кафе. Наприклад, кількість операцій з оплати готелів знизилась майже вдвічі (з 12% до 7% від загального обсягу трансакцій), а оплати за продукти зросли з 18% до 34%», — розповіла Інна Тютюн.
Ще один тренд — токенізація кредитної картки. «З початку запровадження воєнного стану клієнти банку почали активно користуватися сервісом дистанційного оформлення карток. Якщо порівняти лютий 2022-го з березнем 2023-го, то кількість диджитал-карток, які клієнти оформили в Приват24, виросла майже втричі», — каже Дмитро Мусієнко. За вісім місяців цього року кількість токенізованих кредитних та дебетових карток зросла на 32,8%, що демонструє прискорення порівняно з 18,6% за минулий рік.
У ПОШУКАХ ГОТІВКИ
На відміну від кредитної картки, кредити готівкою більш дорогі. Згідно з дослідженням «25 провідних банків України», середня ефективна ставка за кеш-кредитами становила 85,7%. Це викликано більшими ризиками. Активних гравців у цьому сегменті лише півтора десятка банків, а рівень неповернень вище, ніж на інших ринках. «Війна значно погіршила кредитні історії українців, тому Ідея Банк дуже зважено переглянув вимоги до позичальника в бік пом’якшення та налаштував ризик модель під сьогоднішні реалії, що дало змогу зробити кредити більш доступним без збільшення кількості проблемних кредитів. Практично кожен другий клієнт (41%), який звертається до нас за кредитом, отримує його», — розповів директор із розвитку бізнесу Ідея Банку Володимир Малий.
Кредит готівкою банки пропонували на строк не довше за 3–6 років на максимальну суму від 100 тис. грн до 1 млн грн. Але більшість клієнтів брали менші суми — в середньому по 30 тис. грн. «Для нас пріоритет — це кредитні картки, товарні кредити і кредити готівкою. Ми потихеньку входимо на цей ринок», — заявила Інна Тютюн.
Під час видачі коштів банки не вимагають довідку про доходи та часто готові враховувати непідтверджені доходи. Кожен другий гравець сегмента спроможний оформлювати кеш-кредит дистанційно, без відвідування клієнтом відділення банку. Зокрема, це дає змогу видавати кеш-кредит не готівкою, а на картку клієнта. Як і в сегменті кредитних карток, зросла кількість клієнтів, які беруть кеш-кредити для задоволення базових потреб. «Якщо раніше серед основних цілей були новенький гаджет або поїздка за кордон, то сьогодні гроші беруть на поточні потреби, ремонт, заміну побутової техніки. Певний час були популярними кредити на генератори та легкий електротранспорт. Бачимо, що в тренді економія, програми trade-off та короткострокові цілі», — каже Володимир Малий. За його словами, українці також активно беруть кеш-кредити на купівлю вживаного автотранспорту, планові косметичні ремонти і ремонти в нових будинках.
У багатьох банків, особливо з іноземним капіталом, зберігається низький апетит до ризику. «Від початку війни Креді Агріколь Банк призупинив видачу нових споживчих кредитів та зосередив свої зусилля на підтримці наявних клієнтів», — пояснили в пресслужбі фінустанови, яка раніше була одним із лідерів кеш-кредитування. Схожа позиція і в Кредобанку. Це підтверджують дані бюро кредитних історій: банки з іноземним капіталом у серпні 2023-го вийшли лише на 19% обсягів кредитування вересня 2021 року. Найкраще відновлення споживчого кредитування продемонстрували державні банки — 80%, а банки з українським приватним капіталом відновилися на 51%.
Декілька банків навіть пропонували клієнтам не тільки власні продукти, а й продукти фінансових компаній в сегменті мікрокредитування. «Фінансові компанії вийшли на довоєнні обсяги кредитування. Середній чек у банків зріс на 20%, а у «фінок» — на 50%. Вони мають більше апетиту до ризику. Перше, що «порізали» банки, це кеші, і зараз в цій ніші «фінки» повністю домінують, а банки тільки почали повертатися», — розповів заступник директора департаменту цифрового бізнесу банку «Глобус» Олександр Дубихвіст. На відміну від банків, фінансові компанії в сфері мікрокредитування свідомо обирають бізнес-модель надання своїх послуг вразливим верствам населення і стягують з них надмірні відсотки — до 1500% річних. Щоб обмежити ці апетити, парламент 22 листопада ухвалив закон про обмеження ставок за мікрокредитами на рівні 1% на день порівняно з поточним середнім рівнем в 2,5%.
Близьким до сегментів кредитних карток та кеш-кредитів є цільове товарне кредитування, яке часто оформлюється як розстрочка за кредиткою. «Має попит «Оплата частинами», за якою відсутні проценти, оскільки банк отримує компенсацію від торговельних мереж. На цьому ринку домінують великі гравці — ПриватБанк, monobank, А-Банк», — каже Олександр Дубихвіст.
АВТОКРЕДИТИ ЗАВЕЛИСЯ
Автокредитування швидко відновлюється, поспішаючи за темпами автопродажів, які в січні — жовтні зросли на 60%. «З початком повномасштабного вторгнення агресора на територію України у 2022 році ринок автокредитування майже повністю зупинився. Проте з відносною «стабілізацією» ситуації на фронті, на валютному ринку, з джерелами отримання доходів, а також з налагодженням логістики постачань автомобілів в Україну ринок продажів нових автомобілів у 2023 році стрімко зростає», — повідомив директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Максим Ярославський. «У 2023 році ми фіксуємо стабілізацію відновлення продажів автівок у кредит. Попит на автокредити збільшився майже вдвічі порівняно з 2022 роком та на 20–30% — порівняно з IV кварталом 2022-го», — розповів директор департаменту продажів через альтернативні канали та партнерів Креді Агріколь Банку Роман Буніч.
Нарощенню обсягів кредитування сприяють декілька факторів. «Щораз більший попит із боку населення на авто, зокрема через відкладений з 2022 року попит, наявність автомобілів та активність автодилерів на ринку. Ми спостерігаємо поліпшення споживчих настроїв населення щодо купівлі авто. Для багатьох важлива мобільність, тому наявність власного авто стала дуже важливою», — пояснив Роман Буніч. «Усі ці фактори позитивно вплинули і на ринок автокредитування: збільшилася кількість банків, які готові видавати автокредити, а кількість автокредитів у серпні — вересні, порівняно з початком року, збільшилася майже втричі», — зазначив Максим Ярославський. «Протягом 2023 року ПриватБанк активно розвивав програми автокредитування (відновив партнерські програми марок Hyindai, Skoda, Mitsubishi, Peugeout, Citroen, DS, Opel), розпочав кредитування на придбання вживаних авто», — каже Дмитро Мусієнко.
Лідером ринку автокредитування залишається Ощадбанк, хоча конкуренти «відгризають» свої частки. «Протягом воєнних місяців 2022 року, з моменту відновлення кредитування в травні, у нас була частка 70%. З підвищенням конкуренції на ринку автокредитування частка Ощадбанку в I кварталі 2023-го становила вже 62%, а за результатами восьми місяців — 55%», — розповів Антон Тютюн.
Основна маса продажів сконцентрована в середньому та преміальному ціновому сегменті. «На жаль, продажі бюджетних нових авто майже відсутні, оскільки війна вплинула максимально негативно на цей сегмент клієнтів, — каже Роман Буніч. — Зараз уже практично немає дефіциту авто, тому дилери починають пропонувати спеціальні умови придбання, що також буде стимулювати продажі».
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України», 9 найбільш активних у цьому сегменті банків пропонували автокредити під середню ефективну ставку в 39% річних. Банки готові кредитувати на 5–7 років. Лише кожен другий кредитор враховував непідтверджені доходи позичальників. Більшість банків вимагали мінімальний початковий внесок у розмірі 30%.
Комфортним для банків є кредитування із першим внеском у 50%. «Тенденція кредитування клієнтів на придбання нових авто з авансом від 50% на короткі строки — до 3 років — зберігається і в 2023 році. Частка таких автокредитів є стабільно високою — близько 62%, причому в другому кварталі поточного року цей показник зріс ще на 5%. На другому місці за популярністю автокредити з авансом 30–40% на більш довгі строки — 5–7 років. Їх частка практично незмінна протягом року і становить приблизно 20%», — каже Антон Тютюн.
Пожвавлення конкуренції на ринку зменшує вимоги до початкового внеску, який окремі банки опустили до 20%, а інколи і до 10%, як банк «Глобус». «З пожвавленням на ринку автокредитування банки пом’якшили вимоги щодо розміру власного внеску. Якщо на початку 2023 року, як правило, власний внесок становив приблизно 50%, то на сьогодні вже є пропозиції з мінімальним власним внеском від 20–30% від вартості автомобіля», — повідомив Максим Ярославський. «Нині мінімальний перший внесок на ринку становить 30%. В окремих випадках банки можуть погоджувати аванс 20% для зарплатних або великих корпоративних клієнтів. Аванс 30% не сприймається великим, оскільки основна маса клієнтів має на руках ці кошти. І навряд зниження мінімального авансу приведе до збільшення клієнтів на автокредити, оскільки основна увага — на платоспроможність клієнтів, а не наявність авансу», — вважає Роман Буніч.
БЮДЖЕТ ВІДБУДУВАВ ІПОТЕКУ
Обсяги іпотечного кредитування в січні — вересні 2023-го зросли вчетверо до 4,77 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2022-го (1,22 млрд грн). Але ніякого буму немає, просто база порівняння була занижена чотирикратним падінням ринку минулого року. Із 1,96 млрд грн минулорічної іпотеки майже 60% було видано ще в передвоєнні два місяці. У березні — травні іпотеки в країні не існувало, а за червень — липень кошти отримали лише три позичальники. Обережне відновлення ринку почалося в серпні, а помітні показники з’явилися лише в грудні. Позначку понад 500 кредитів на місяць банки перевищили в червні 2023-го, що відбулося вперше з лютого 2022-го. А обсяг нового іпотечного кредитування у вересні в 1,2 млрд грн став рекордним із кінця 2021 року.
При цьому ринкова іпотека майже зникла під час війни. 93% всієї іпотеки видавалося виключно в рамках державної програми пільгового кредитування «єОселя», яка замінила програму «Доступна іпотека під 7%». І коли Українська фінансова житлова компанія зіткнулась із дефіцитом коштів, які вона надає банкам для кредитування, ринок у лютому — квітні майже зупинився. Лише отриманий від Ощадбанку кредит допоміг Укрфінжитлу відновити кредитування в травні. Якщо до війни до 22 банків видавали іпотечні кредити, то станом на серпень — тільки 5–6 банків. Майже всі вони є учасниками «єОселі»: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, банк «Глобус», Скай Банк. У жовтні почав кредитувати шостий учасник програми — Укрексімбанк, а в листопаді до програми приєднався Сенс Банк. Кредити лише на ринкових умовах видавав Правекс Банк.
За понад рік «єОселі» банки видали іпотечних кредитів на 7,3 млрд грн. Ці кошти отримали 5 тис. позичальників із пільгових категорій — в середньому по 1,47 млн грн. Дві третини цих кредитів отримали військовослужбовці, найбільше з яких — поліцейські та контрактники ЗСУ, яким доступна іпотека під 3% річних. Під цю ставку також видавалися кредити медичним, науковим та педагогічним працівникам. Мінімальний початковий внесок — 20%, а максимальний строк кредитування — 20 років.
Із серпня 2023-го коло потенційних позичальників розширилося — кредити під 7% запропонували українцям, які потребують поліпшення житлових умов. Ці громадяни вже отримали майже 1 млрд грн кредитів. Також «єОселя» стала доступна ВПО та ветеранам війни. Різниця між 3–7% та реальною вартістю коштів банкам компенсується з держбюджету.
Частка Ощадбанку становила 63,5% ще на початку літа. «Ощадбанк утримує беззаперечне лідерство в програмі «єОселя». На початку вересня наша частка ринку серед банків-партнерів становила 50%. Тобто кожна друга родина здійснила свою мрію — мати власне житло — з нашою допомогою. З початку старту державної програми Ощад першим видав кредит «єОселя», першим видав кредит на придбання нерухомості в новобудові, що ще будується, першим видав кредит після розширення переліку категорій клієнтів, які можуть взяти участь у програмі, та першим відновив кредитування у прифронтових містах (Харкові, Запоріжжі, Миколаєві)», — розповів Антон Тютюн. У вересні ПриватБанк вперше видав більше кредитів, ніж Ощад, частка якого скоротилася вже до 43,6%.
ПриватБанк та Укргазбанк станом на кінець другої декади листопада видали відповідно 27,2% і 26,6% усієї «єОселі». «ПриватБанк планує і надалі збільшувати свою частку кредитування за програмою «єОселя». У вересні наша частка становила понад 40% як за кількістю виданих кредитів, так і за сумою», — підкреслив Дмитро Мусієнко. Скай Банк видав у рамках програми 1,85% кредитів, а банки «Глобус» та Укрексімбанк — 0,6% і 0,15% відповідно. «Поточні результати банку «Глобус» в програмі «єОселя» є досить скромними — видано 24 кредити на 43 млн грн. З кінця липня банк був змушений зупинити видачу нових кредитів, оскільки закінчилися кошти, які Укрфінжитло виділило на цю програму. Наразі ми провели роботу з ними щодо отримання додаткових коштів і в жовтні відновили кредитування», — пояснив начальник департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус» Дмитро Замотаєв.
98,6% іпотеки цьогоріч видано на вторинному ринку і лише 1,4% — на первинному, порівняно з довоєнними 11,5%. «Програма «єОселя» суттєво змінила ринок іпотечного кредитування, але не призвела до повної зупинки ринкових кредитних програм банків, адже державна програма має чимало обмежень та заборон, — пояснює Дмитро Замотаєв. — «єОселя» не працює на первинному ринку нерухомості, адже за понад рік роботи програми було видано лише 53 кредити на придбання нерухомості, що будується». «Наразі працюємо не тільки за державною програмою, а й за своїми власними іпотечними програмами. У найближчих планах — акредитувати забудовників для активного кредитування на первинному ринку нерухомості. Зараз у нас у роботі об’єкти будівництва по всій Україні», — поділився планами Антон Тютюн.
«єОселя» змогла зменшити середні ставки на ринку. Кредити на купівлю житла на вторинному ринку коштували близько 8% річних, а на первинному ринку ставка впала з 27% до 8,2%. Це відбулося саме після того, як програму «єОселя» влітку поширили на первинний ринок.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України», банки в сегменті іпотечного кредитування не вимагали обов’язкового поручительства, але майже не враховували непідтверджені доходи. Вони були готові кредитувати купівлю житла до 3–10 млн грн.
Географічна структура попиту на іпотеку гнучка. «Лідер за кількістю виданих кредитів не змінився — столичний регіон із майже 50% всіх наданих кредитів за держпрограмою. А от на друге та третє місця за обсягом виданих кредитів вийшли Волинська та Рівненська області, які потіснили Львівську та Одеську області», — каже Дмитро Замотаєв. Антон Тютюн розповів, що в рамках «єОселі» вони отримують найбільше запитів від українців у Києві та області, в Рівненській, Волинській, Вінницькій та Івано-Франківській областях.
До кінця року іпотечному кредитуванню більше нічого не загрожує. «На цей рік «єОселя» отримала фінансування в повному обсязі, що, за оцінками Укрфінжитла, забезпечить надання пільгової іпотеки щонайменше 10 тисячам родин, — зазначив Антон Тютюн. — Ощадбанк завжди займав провідні позиції на ринку іпотечного кредитування, і ми плануємо залишатися серед основних гравців».
ВІД РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ДО СПИСАННЯ
Скорочення загального портфеля роздрібного кредитування минулого року було викликано не тільки зменшенням видачі нових кредитів на тлі поступового погашення діючого портфеля. Погіршення якості виданих кредитів та формування під них резервів також скоротило чистий кредитний портфель банків. Рівень NPL у портфелі гривневих кредитів фізосіб та ФОПів зріс у 2022-му з 9% до 25,67%, але за дев’ять місяців 2023-го скоротився до 22,06%. Обсяг непрацюючих кредитів, який торік зріс на 32,64 млрд грн, цього року зменшився на 5,39 млрд грн.
Щоб впоратися із цими проблемами, банки в 2022 році спочатку запроваджували короткі кредитні канікули для фізосіб, а влітку — восени — програми реструктуризації. «ПриватБанк надавав клієнтам програми «Кредитні канікули», «Вихід з кредитних канікул» та інші. По заставним кредитам банк запропонував клієнтам програми реструктуризації, що передбачають значне зниження щомісячного платежу клієнта на період до 12 місяців», — каже Дмитро Мусієнко.
Подібні програми продовжують діяти. «Клієнти можуть зменшити розмір щомісячного платежу через збільшення строку дії кредиту та зменшення відсоткової ставки за ним або погашення частини боргу. Наразі Сенс Банк пропонує клієнтам понад шість різноманітних програм реструктуризації за кредитами готівкою, на товар та кредитними картками, які можна оформити онлайн у цифровому банку Sense SuperApp. Також банк пропонує клієнтам програми погашення заборгованості з відповідним дисконтом, де частину вносить клієнт, а іншу — погашає банк», — розповіла Інна Тютюн. «ПУМБ не лише досить швидко відновив кредитні ліміти, але й запропонував широкий вибір програм із реструктуризації для клієнтів, які мали складнощі з обслуговуванням боргу», — каже Дмитро Поліщук.
Реструктуризувати можна як кредити із заставою, так і бланкові. «Пропонуються уніфіковані умови проведення реструктуризації заборгованості, або можуть бути запропоновані індивідуальні умови, залежно від поточної ситуації. Клієнти можуть подати заявку на реструктуризацію онлайн, у відділеннях банку чи в телефонному режимі», — розповідає Максим Ярославський.
Згідно з дослідженням «25 провідних банків України», лише дві третини банків мають шаблонні програми реструктуризації заборгованості за кредитними картками. Майже всі банки в сегменті кеш-кредитів, автокредитів та іпотечних кредитів задекларували наявність таких програм.
Тема заставного майна, яке постраждало внаслідок російської агресії, вкрай чутлива для клієнтів. «У травні Укргазбанк затвердив програму, яка поширюється як на робочий, так і на проблемний портфель. Кожне звернення розглядається індивідуально та ведеться реєстр застави, яка була втрачена під час бойових дій», — каже Максим Ярославський.
Парламент Законом № 2823-IX, який набув чинності наприкінці січня, зобов’язав банки списати позичальникам такі кредити. «Банки зобов’язані списувати іпотечні та автокредити за умови, що застава за ними була втрачена під час бойових дій, що має бути підтверджено наданням у банк оригіналу або нотаріально посвідченої копії документів, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого чи рухомого майна внаслідок збройної агресії рф», — пояснив Дмитро Замотаєв.
«Сенс Банк розробив механізм роботи зі зверненнями клієнтів, який чітко регламентує дії кожного залученого підрозділу фінустанови. Водночас залишаються відкритими декілька питань, які не дають змоги банкам повною мірою реалізувати закладені законом норми. Серед них — перелік документів, які мають надати клієнти, щоби підтвердити факт пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій. Очікуємо на відповідний нормативний документ від Кабміну. Було би правильним рішенням надати банкам доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна для відстеження факту отримання клієнтом компенсації від держави», — пояснила Інна Тютюн.
ОБМЕЖЕНИЙ ОПТИМІЗМ 2024-го
Банкіри не можуть упевнено стверджувати, що в 2024 році відбудеться повернення роздрібного кредитування до довоєнних рівнів. «Повноцінне відновлення ринку споживчого кредитування насамперед залежить від поточної ситуації у країні. Опитування щодо умов банківського кредитування демонстрували очікування зростання попиту населення на кредити. Однак враховуючи факт падіння ринку споживчого кредитування в 2023-му на понад 50% від довоєнного 2021-го, про повноцінне відновлення говорити поки що зарано», — вважає Інна Тютюн.
Зростання кредитного ринку залежить від низки факторів: ситуації на ринку праці, відсутності нових значних шоків, зростання економіки. «Але на ринку спостерігаються дуже позитивні зміни щодо споживчих очікувань населення: люди не відкладають життя на потім і живуть сьогодні, тут і зараз. Цей тренд надзвичайно стимулює роздрібні продажі та споживче кредитування», — каже Дмитро Поліщук.
Крім того, воєнні ризики все ще значні, особливо для іпотечних кредитів, і не тільки поблизу лінії фронту. «До класичних кредитних ризиків додалися непередбачувані ризики втрати предмета застави у зв’язку із воєнними діями. Тому зараз у районах, наближених до зони боїв, отримання іпотечного кредиту є неможливим з огляду на суттєві ризики втрати нерухомого майна, яке купується в кредит», — пояснює Дмитро Замотаєв.