На шляху до зростання

Банківська система України навчилася працювати в умовах війни і в 2023 році повернулася до зростання. Першим активізувалося споживче кредитування, а влітку — корпоративне. Надліквідність допомогла банкам заробити надприбуток на депсертифікатах і ОВДП. Цей запас міцності та контрольовані кредитні ризики дають їм змогу впевнено дивитися в 2024 рік, коли НБУ запровадить більше вимог до капіталу банків, а воєнні ризики не втратять своєї гостроти

Песимістичні очікування, з якими банківська спільнота входила в 2023 рік, виявилися перебільшеними. Капіталізація банків швидко зросла за рахунок рекордної прибутковості, збільшення рівня NPL зупинилося, як і скорочення кредитного портфеля, а ресурсна база банків залишилася стійкою. Нацбанку навіть довелося всередині року покращувати прогноз кредитних втрат через війну з 30% до 20%. Про зростання оптимізму свідчили і регулярні опитування банків. «Минулий рік був для банківської системи справді шоковим, коли банки прагнули забезпечити бесперервність своєї діяльності в умовах війни та значного зростання ризиків. Проте вже у 2023 році переважна більшість банків перейшли від антикризового режиму роботи до «нормальної» діяльності, більше орієнтованої на розвиток бізнесу та ефективне використання наявних ринкових можливостей», — заявляє голова правління Кредобанку Єжи Яцек Шугаєв.

Надприбутковість

Справжньою сенсацією 2023 року стала рекордна прибутковість банківської системи, попри війну. За січень — вересень банки заробили 109,9 млрд грн чистого прибутку. Це в 15 разів більше, ніж за цей самий період роком раніше, і в 5 разів більше, ніж за весь 2022 рік. «Банківська сфера зуміла зберегти прибутковість завдяки як виваженим діям регулятора, так і власній підготовці до потенційних загроз. За минулі роки пандемія COVID-19 підготувала нас до режиму віддаленої роботи, а з початком війни банки навчилися бути ще більш адаптивними до різних викликів», — запевняє заступник голови правління ПУМБ Дмит­ро Поліщук. «Банки відреагували на повномасштабне вторгнення мінімізацією операційних ризиків та оптимізацією господарських витрат. Це дає змогу банкам утримувати високу операційну ефективність», — пояснює член правління банку «Південний» Олександр Матюшенко.

Навіть у довоєнному 2021 році банки заробили менше. Їхній поточний рекордний прибуток обумовлений двома ключовими факторами: доходи зросли на 28,1% на фоні скорочення витрат на 12,4%. Заробіток банків на вкладеннях у депозитні сертифікати НБУ та облігації Мінфіну залишався стабільно високим. Чисті процентні доходи банків за вісім місяців підстрибнули на 38,7%. «Рекордні прибутки банківської системи відображають ефект від розміщення банками додаткової ліквідності в доступних на ринку фінансових інструментах. Банки спрямували короткострокові пасиви у високоліквідні активи, зокрема депозитні сертифікати НБУ та державні цінні папери. Оскільки протягом тривалого часу облікова ставка НБУ перебувала на достатньо високому рівні, то ці інвестиції були високодохідними для банків», — пояснив Єжи Яцек Шугаєв. На депозитних сертифікатах НБУ на початку року банки могли заробляти 23% річних, із квітня — 20% та 25%, з липня — 18% та 22%, з ­вересня — 16% та 20%. Упродовж року банки тримали в депсертифікатах у середньому 438 млрд грн щодня. Суттєва частка їхньої ліквідності була сформована коштами клієнтів до запитання, за якими банки традиційно платять низькі відсотки.

На депсертифікатах та ОВДП банки заробили 30% і 20% процентних доходів відповідно, порахували в НБУ. Тільки 40% припало на кредитування. Однак і за кредитним портфелем банки частину процентних платежів отримували від держави, зокрема, за програмою «Доступні кредити ­5-7-9%» у 2023 році бюджет сплатить 16 млрд грн, а на 2024 рік передбачено 18 млрд грн.

Зменшення витрат обумовлено формуванням менших резервів: у січні — вересні банки спрямували на це 5,7 млрд грн — лише 2,6% своїх витрат. Рік тому ці показники становили 99 млрд грн і 40% відповідно. «Банки так активно формували резерви у перший рік повномасштабної війни, що після стабілізації безпекової та економічної ситуації у 2023 році сформованого обсягу резервів достатньо для покриття визнаних кредитних втрат», — вважає Єжи Яцек Шугаєв. Наприкінці року зростання прибутку сповільниться, лише якщо банки сформують додаткові резерви під кредитний портфель за підсумками оцінки їхньої стійкості. «Минулого року банки були вимушені формувати багато резервів, що призвело до збитків. А в 2023 році резерви, навпаки, розформовуються в багатьох. Не думаю, що оцінка стійкості виявить якісь великі проблеми банківської системи», — каже голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

Поява «надприбутку» спровокувала дискусію про необхідність запровадження додаткового оподаткування банків. Депутати запропонували новий 5-відсотковий податок на чисті процентні доходи. Але це могло призвести до появи схеми ухилення від оподаткування шляхом заміни процентної ставки за кредитами на щомісячну комісію. Тому НБУ запропонував подвоїти до 36% ставку податку на прибуток для банків. І лише на 2024–2025 роки. Відповідний законопроєкт № 9656-д був ухвалений 19 жовтня в першому читанні. Банки змирилися з неминучістю додаткового податку. «На зустрічі більш ніж 30 банків із Нацбанком я побачила за реакцією колег, що вони спокійно і з розумінням готові частину прибутку віддати державі», — розповіла в.о. голови правління Сенс Банку Олена Зубченко. Однак 21 листопада депутати в другому читанні ухвалили більш жорсткі норми закону: банки мають сплатити 50% податку з прибутку 2023 року та 25% — з прибутку наступних років. Це змусить банки доплатити в бюджет до 25 млрд грн за цей рік.

Профільна асоціація підтримувала пропозицію держави збалансувати бюджет в умовах інтенсивної війни, але просила зважати на всі ризики. «НАБУ підтримує збільшення оподаткування, що дасть змогу уникнути значних структурних викривлень та негативних наслідків для фінансового сектору й економіки, — заявив голова ради НАБУ, голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий. — Фактично законодавці передбачають високий рівень ставок та інфляції аж до 2026-го. Тоді як зниження інфляції та процентних ставок призведе до скорочення процентних доходів і «надприбутків» банків до звичайного рівня».

Поточний прибуток банків уже збільшив їхню капіталізацію. Норматив адекватності регулятивного капіталу всіх банків зріс із 19,68% в січні до рекордних 25,31% на початку листопада. Навіть Укрексімбанк, який з листопада ­2022-го був єдиним порушником цього нормативу, на початку жовтня 2023-го перевершив необхідні 10% із показником 10,05%. Цьому сприяла прибутковість банку (3,6 млрд грн), який ще в 2022-му мав найбільший збиток (–7,7 млрд грн).

Грошовий безліміт

Зростання ліквідності банківської системи відбулося за рахунок стійкого припливу коштів клієнтів у 2022–2023 роках на поточні рахунки та короткі депозити. Збільшенню грошей в економіці сприяла підтримка країн Заходу, за рахунок якої видатки держбюджету в січні — вересні 2023-го були майже втричі вищі, ніж в аналогічному періоді довоєнного 2021 року. За дев’ять місяців гривневі заощадження фіз­осіб зросли на 11,8%, юросіб — одразу на 27%. Стабільний приплив коштів позбавив банки потреби в дорогому рефінансуванні НБУ, яке ще в липні коштувало 27% річних, а у вересні подешевшало лише до 22%. Тому банки скоротили заборгованість перед НБУ із січневих 38,2 млрд грн до 2,5 млрд грн наприкінці другої декади листопада.

Значні обсяги зовнішнього фінансування дали змогу НБУ накопичити рекордні міжнародні резерви, які в липні сягнули $41,7 млрд, та мати спроможність понад рік утримувати фіксований курс 36,57 грн/$ після його підняття на 25% ще в липні ­2022-го. Нацбанк поступово скасовував ­окремі обмеження валютних транс­акцій бізнесу за кордон, а також спрощував українцям доступ до валюти. У серпні вперше за півтора року НБУ дозволив українцям купівлю безготівкової валюти на будь-які потреби в розмірі 50 тис. грн на місяць в одному банку, а також підвищив удвічі ліміт за конвертаційними депозитами — до 200 тис. грн. Курс конвертації за цими вкладами лише на 2–3% перевищував офіційний за відхилень готівкового курсу в 5–6%. Уже на початку жовтня НБУ скасував фіксований курс і перейшов до керованої гнучкості офіційного курсу. Цей перехід супроводжувався значними валютними інтервенціями, але незначними коливаннями курсу. За понад місяць керованої гнучкості долар втратив 53 копійки (–1,45%). Подальша курсова динаміка залежить від обсягів та регулярності надходження міжнародного фінансування.

Щоби прибрати з ринку зайву ліквідність, яка може тиснути на курс, регулятор підвищив нормативи обов’язкових резервів, заморозивши до початку грудня 328,4 млрд грн коштів банків. Це в 7,4 раза більше за обов’язкові резерви на початку року. На частині цих коштів НБУ дозволив заробляти — купувати довгострокові ОВДП. «Запроваджений механізм бенчмарк-ОВДП банки можуть використовувати для покриття норм обов’язкового резервування, що сприяло підвищенню привабливості ОВДП», — зазначає в.о. голови правління Укргазбанку Родіон Морозов. Регуляторне стимулювання та високі ставки за ОВДП на рівні 18–20% зробили державні цінні папери знову цікавими після скорочення їх портфеля в банках у 2022-му. Очікування здешевлення грошей стимулювало банки зафіксувати свою дохідність на два-три роки. З січня до середини лис­топада портфель ОВДП у банків зріс на 127,7 млрд грн — до 613,7 млрд грн. І це на фоні скорочення гривневого кредитування за дев’ять місяців на 1,7 млрд грн — до 462 млрд грн.

Паралельно НБУ застосував ще один інструмент зв’язування ліквідності — 3-місячні депозитні сертифікати. Нацбанк дозволив банкам інвестувати в ці сертифікати із найвищою дохідністю кошти, залучені від українців на строк понад три місяці. Таким чином НБУ хотів, щоби банки поділилися частиною свого прибутку із вкладниками. Попит був настільки значним — банки вклали в них 218,3 млрд грн, що НБУ у вересні почав зменшувати ліміти за цим інструментом.

Стрімке гальмування інфляції, яка в жовтні вже впала до 5,3% з торішніх 26,6%, змусило Нацбанк суттєво відкоригувати монетарну політику. НБУ ще в липні розпочав цикл зменшення облікової ставки, хоча планував це зробити «не раніше за ІІ квартал 2024-го». Лише за три місяці НБУ зменшив облікову ставку з 25% до 16%: в липні — на 3 в.п., у вересні — на 2 в.п., в жовтні — на 4 в.п. У грудні очікується ще одне зниження на 1 в.п. — до 15%. «Не варто очікувати, що зараз на ринку буде пропорційне зниження ставок за кредитами бізнесу», — попереджає Олександр Матюшенко. Хоча помірне зниження ставок вже почалося. «У серпні середня ставка за новими кредитами бізнесу знизилася на 0,6 в.п., у вересні — ще на 0,5 в.п., до 18,6%. Ця тенденція продовжиться за подальшого зниження облікової ставки. Проте основний попит бізнесу на кредити зараз задовольняється програмою «5-7-9%», де рівень процентних ставок для позичальників є істотно нижчим за ринковий», — розповідає Єжи Яцек Шугаєв.

Loader Loading...
EAD Logo Taking too long?

Reload Reload document
| Open Open in new tab

Загрузить [253.12 KB]

Кредитування під тиском

Дорогі ресурси та високі ризики стримували нове гривневе кредитування. Кредитний портфель у сегменті юр­осіб у січні — вересні скоротився на 16,2 млрд грн (–4,9%). «У першій половині року тривало скорочення портфелів банків. Хоча банки і видавали нові кредити, погашення портфеля відбувалося швидшими темпами, — пояснює Олександр Матюшенко. — Поступово бізнес адаптувався до роботи в умовах війни, банки розвернулися в бік кредитування, і вже у липні ми спостерігали зростання кредитних портфелів по системі».

Найбільше падіння відбулося в банках іноземних банківських груп (–16%). Істотну підтримку бізнесу забезпечили банки з приватним капіталом (+7,1%), тоді як державні банки скоротили гривневе кредитування юросіб на 1,5%. «Кредитування бізнесу визначено одним із ключових завдань державних банків протягом періоду воєнного стану», — зазначає Родіон Морозов. Частка кредитного портфеля чотирьох держбанків (без урахування націоналізованого Сенс Банку) зросла на 1,3 в.п. — до 45,8%. «Держбанки адаптували свою ризик-політику до умов війни і продовжили фінансувати критичні галузі економіки. Нафтогаз, сільське господарство, продуктовий ритейл — усі ці сектори ми фінан­суємо в першу чергу», — заявив Сергій Наумов.

Порятунком для корпоративного кредитування стало продовження роботи державної програми «5-7-9%», за якою відбувається майже все кредитування малого та середнього бізнесу. І хоча з часом кредити під 0% та 3% зник­ли, а найвища ставка зросла до 13%, ці кредити залишаються дешевшими за ринкові. «Державні програми відіграють дуже важливу роль у відновленні кредитування. Однак серед банків зростає й готовність кредитувати на ринкових умовах. Зниження ставок додатково підживлює кредитний попит», — вважає Олександр Матюшенко.

Програма «5-7-9%» відзначилася також тим, що в березні з неї виключили банки, власники яких мали «дочок» у росії. Уже в травні санкційну умову змінили, що дало змогу повернутися в програму ОТП Банку, Укрсиббанку і Правекс Банку. Націоналізований в липні Сенс Банк знову почав видавати кредити «5-7-9%» тільки в жовтні. Лише Райффайзен Банк не повертали в програму через санкції України проти пов’язаної з ним російської компанії.

Кредитні портфелі банків з іноземним капіталом скоротилися не тільки через консервативний ризик-менеджмент. «Це давній стереотип, що банки з іноземним капіталом не мають ризик-апетиту. На всіх зустрічах банкіри в один голос кажуть про нестачу попиту на кредитні ресурси: бізнес відкладає інвестиційні проєкти до перемоги; товарні запаси мінімізуються для зниження ризику втрат у результаті бойових дій; вартість кредитів залишається на надвисокому рівні — навіть за програмою «5-7-9%» ставка для обігових коштів підвищена до 13%», — зазначає Володимир Мудрий.

Кредитування фізичних осіб відновлюється трохи швидше. У січні — вересні кредитування українців зросло на 14,5 млрд грн (+10,9%), хоча найбільш довгі кредити — іпотечні — видавалися майже виключно за рахунок держпрограми «єОселя». Роздрібне кредитування залишається найприбутковішим сегментом, тому банки, які мають експертизу в цій сфері, швидко перейшли від обмеження кредитних лімітів у 2022-му до їх підняття клієнтам у 2023-му.

Зростання проблемних гривневих кредитів у 2022 році майже на 10 в.п. — до 39,9% — вже зупинилося. За січень — вересень частка NPL навіть знизилася на 1,1 в.п. Хоча в цей самий час частка проблемних валютних кредитів зросла на 1,5 в.п. Усім клієнтам, які потребували допомоги, банки надали тимчасові послаблення. «80% наших клієнтів скористалися програмами кредитних канікул та реструктуризації кредитів», — каже Дмитро Поліщук. «Банк продовжує роботу з реструктуризації заборгованості клієнтів, яким це необхідно. Переважно це короткострокові реструктуризації», — зазначає Родіон Морозов. Кредитування під час війни залишається якісним, зокрема за рахунок підтримки ­«5-7-9%». «Ризики кредитування в перші місяці великої війни не реалізувалися — проблемна частина нашого нового кредитного портфеля, виданого після 24 лютого, не перевищує 0,4%», — повідомляє Сергій Наумов.

Детальний стан кредитних портфелів банків покаже оцінка якості активів та стрес-тестування за базовим сценарієм 20 найбільших банків, які проводить НБУ. Ще до Нового року простресовані банки із виявленими проблемами отримають вимогу скласти за два місяці програму капіталізації чи реструктуризації. Навесні НБУ оприлюднить показники виявленої нестачі капіталу та затвердить подані банками програми на 2024–2026 роки. «Я очікую достатньо непоганого стану банківського сектору за підсумками стрес-тестування», — прогнозує Олена Зубченко. «ОТП Банк пройшов перший етап оцінки стійкості без жодних зауважень, тож для себе якихось змін не прогнозуємо. Для банків з іноземним капіталом, які традиційно проводять дуже консервативну ризикову політику, це матиме мінімальний вплив», — вважає Володимир Мудрий. Оскільки банківська система повертається до нормальної діяльності, Нацбанк почав відновлювати повноцінне регулювання. На IV квартал він уперше з початку війни поновив планові інспекційні перевірки перших восьми банків.

Поповнення в сім’ї держбанків

Ключовою очікуваною подією року стала націоналізація Сенс Банку. Ще під час російського вторгнення 24 лютого 2022-го постало питання, що робити з тоді ще Альфа-Банком, підконтрольним росіянам Михайлу Фрідману та його бізнес-партнерам. Якщо банки з російським державним капіталом — МР Банк (колишній Сбербанк) і Промінвестбанк — ліквідували вже наступного дня після початку повномасштабної війни, то проблема Альфа-Банку не вирішувалася півтора року. Установа встигла перейменуватися в Сенс Банк, поки парламент ухвалив два закони, які дозволили державі в липні 2023 року стати власницею 100% акцій Сенс Банку на підставі запроваджених проти його власників санкцій.

Із отриманням п’ятого банку частка держави на ринку досягла 56% за активами. Це спровокувало повернення дискусії, що робити з державними банками. У Мінфіні визнали, що під час війни неможлива приватизація банків, навіть часткова, тому на паузі ще з 2022-го перебували процеси входження ЄБРР та IFC як міноритаріїв в Ощадбанк і Укргазбанк відповідно. Сенс Банк пообіцяли зробити знову приватним також лише після завершення війни.

Укрпошта, яка мала невдалі спроби стати власницею Альпарі Банку та банку «Січ», проявила зацікавленість у Першому інвестиційному банку (працює під брендом PINbank) росіянина Євгена Гінера. Вищий антикорупційний суд ще в березні стягнув 89% акцій банку в дохід держави, але уряд навіть до листопада не вирішив, хто буде управляти активом. У 2022 році ці акції вже арештовувалися і передавалися в управління державного АРМА, яке минулого року також отримувало в управління Банк Форвард, який не вберегло від банкрутства. Ухвалювалося рішення і про передання АРМА ареш­тованих акцій Мотор-Банку, власник якого, В’ячеслав Богуслаєв, перебував у СІЗО за звинуваченнями в колабораційній діяльності.

На судовому полі протистояння ПриватБанку з колишніми власниками великі перемоги поки що не спостерігаються. В червні відновився судовий розгляд у Лондоні, який був призупинений на початку війни. Рішення Високого суду Лондона за справою на понад $4,5 млрд очікується на початку 2024 року. Паралельно ексвласником банку Ігорем Коломойським зацікавилися правоохоронні органі — НАБУ, СБУ та БЕБ. З вересня він перебуває під арештом через підозри в шахрайстві та легалізації коштів.

Продовжував переховуватися за кордоном оголошений в розшук екс­очільник НБУ та Укргазбанку Кирило Шевченко, якого підозрюють в участі в схемі виведення 206 млн грн з Укргазбанку. І хоча він ще в 2022-му попросив притулку в Австрії, заявляючи, що кримінальне провадження є політичним переслідуванням, за цією справою вже декілька фігурантів отримали обвинувальні вироки суду. Його наступник в Укргазбанку Андрій Кравець звільнився в лютому 2023-го, в розпал боротьби НБУ з міскодингом грального бізнесу, в якому підозрювали декілька банків. Нацбанк навіть оштрафував банк на 64,6 млн грн за недостатній фінансовий моніторинг. Новим головою правління Укргазбанку в липні призначили поляка Піотра Качмарека, але він мав вступити на посаду лише після погодження в Нацбанку. Станом на середину листопада Родіон Морозов усе ще продовжував виконувати обов’язки голови правління.

Націоналізований Сенс Банк теж швидко опинився без голови правління. У момент переходу банку в державну власність без конкурсу було призначено правління, наглядову раду та голову правління банку, яким замість Алли Комісаренко став Дмитро Кузь­мін. У 2016 році він про­тягом пів року очолював Універсал Банк. У Сенс Банку він ледве пропрацював три тижні і звільнився «з особистих причин». Нового голову пообіцяли обрати на непублічному конкурсі, але станом на середину листопада заступниця Олена Зубченко продовжувала керувати банком у статусі в.о. голови правління. Вперше без скандалів оновилися склади наглядових рад державних Приват­Банку, Укргазбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку. Наглядову раду Ощадбанку очолив ексголова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.

У правлінні НБУ кадрових змін не було, але більш помітно голова НБУ Андрій Пишний оновлював середню ланку. Нових керівників отримали мінімум сім департаментів: Тетяна Мосійчук очолила нагляд за ринком небанківських фінансових послуг, Анна Липська — фінансовий моніторинг, Андрій Котюжинський — інтегрований нагляд за банками, Людмила Снігурська — бухгалтерський облік, Сергій Худіяш — міжнародне співробітництво, Олег Прохода — грошовий обіг, Оксана Присяженко — методологію регулювання діяльності банків. Департамент міжнародного співробітництва було створено на базі управління європейської інтеграції та міжнародних програм. А департамент банківського нагляду було реорганізовано за погодженням із Міжнародним валютним фондом у департамент інтегрованого нагляду за банками та відділ моніторингу пов’язаних із банками осіб. Три директори департаментів вийшли на пенсію — Віктор Зайвенко, Наталія Іваненко та Богдан Лукасевич.

Рада НБУ, яка раніше часто конфліктувала з правлінням НБУ, стала майже непомітною. Протягом року її склад через завершення строку пов­новажень покинули представник парламенту Віктор Козюк та представники Президента Микола Каленський і Богдан Данилишин. Нових представників Верховна Рада і голова держави не делегували. Деякі колишні топи НБУ проявили себе в нових сферах. Зокрема, ексдиректор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз почав працювати в Офісі Президента і увійшов до наглядової ради Укрексімбанку як представник парламенту. А ексдиректорка департаменту нагляду за ринком небанківських послуг НБУ Ольга Максимчук очолила наглядову раду страхової компанії «ТАС».

Loader Loading...
EAD Logo Taking too long?

Reload Reload document
| Open Open in new tab

Загрузить [259.71 KB]

Мінус чотири

Кількість гравців на ринку продовжила скорочуватися. За три квартали Нацбанк ліквідував чотири банки, скільки і за весь 2022 рік. І якщо Банк Форвард та Укрбудінвестбанк вивели з ринку з традиційних причин, пов’язаних із неплатоспроможністю, то Айбокс Банк та банк «Конкорд» — за систематичні порушення фінансового моніторингу, зокрема під час обслуговування гравців ринку азартних ігор. Разом із цими банками було закрито і 150 їхніх відділень. Для порівняння: мережа всіх 63 банків, що діють на ринку, за цей самий період скоротилася лише на 88 відділень — до 5098 відділень. Оскільки ці чотири збанкрутілі установи були невеликими, їх виведення з ринку не здійснило суттєвого тиску на зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізосіб щодо виплати компенсацій.

Фонд цьогоріч працював над спрощенням виплат. Улітку ФГВФО розширив до п’яти кількість банків-агентів із дистанційної виплати гарантованих сум вкладникам. ТАС­комбанк поповнив перелік, в якому вже були Приват­Банк, Укргазбанк, банк «Південний» та ПУМБ. Ще сім банків виплачували компенсацію тільки у відділеннях. Уже в жовтні Фонд та Мінцифри запустили в «Дії» послугу відшкодування вкладів. Українці, які мали заощадження в 34 банках — як збанкрутілих нещодавно, так і тих, ліквідація яких ще не завершилася, — отримали можливість у декілька натискань отримати відшкодування на діючу картку «єПідтримка» або нову таку картку одного з банків — агентів Фонду, наприклад Універсал Банку, Приват­Банку, Укргазбанку, ПУМБ чи Ідея Банку. Це спростило доступ 1,4 млн українців до належних їм 3,2 млрд грн. Вклади в банках, які збанкрутували під час війни, гарантуються на 100%, а в банках, закритих ще до війни, — тільки в межах 200 тис. грн. «З початку повномасштабного вторгнення Фонд виплатив 8,3 млрд грн гарантованого відшкодування. Тепер кожен вкладник збанкрутілого банку має три опції, як отримати кошти», — зазначає директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут.

Аукціони з продажу активів банків-банкрутів на «Prozorro.Продажі» відновилися ще в 2022 році. За три квартали 2023-го Фонд уже продав їхніх активів на 5 млрд грн, а сумарно ліквідатори банків отримали з усіх джерел 6,4 млрд грн. Найбільшу суму Фонд «заробив» за київський ТРЦ «Магелан», який продав за 620 млн грн. Отримані ліквідаторами кошти переважно спрямовувалися на задоволення вимог Фонду (2,5 млрд грн) та юр­осіб (3,8 млрд грн).

Фонд продовжував судитися з пов’язаними особами банків-банкрутів. За дев’ять місяців сума його позовних вимог збільшилася на 61,63 млрд грн — до 171,17 млрд грн. Але суди поки що задовольнили ­позовні вимоги лише на 1,95 млрд грн. 

Нові виклики

Чергову зиму банки зустріли переглядом планів безперервності своєї роботи. Мережа Power Banking, створена для роботи в умовах блекаутів, може знадобитися знову. Це не єдиний виклик для банків, хоч і найбільш помітний для клієнтів. «Найважливішим фактором, який буде визначати розвиток банківського ринку України в 2024 році, є тривалість війни. Якщо війна затягнеться, це може призвести до подальшого погіршення економічної ситуації та зниження прибутковості банків», — попереджає Родіон Морозов. Враховуючи зниження вартості грошей, банки будуть заробляти менше на депсертифікатах НБУ та кредитах. Хоча витрати банків за депозитами також скоротяться, процентна маржа буде нижчою, ніж зараз. Зменшить чистий прибуток банків, який можна спрямувати в капітал, і підвищене оподаткування.

Воєнні ризики продовжать тиснути на капітал банків. «Наразі найбільшим ризиком є кредитний ризик. Ніхто не може сказати, коли завершиться війна, і тому важко передбачити, як наші позичальники будуть себе відчувати у середньо- та довгостроковій перспективі», — каже Сергій Наумов. «Зниження прибутковості бізнесу, низький попит на кредити та воєнні ризики внаслідок війни з рф», — перераховує головні ризики Володимир Мудрий.

До кінця 2023 року завершиться оцінка Нацбанком стійкості 20 найбільших банків та якості їхніх активів. «За її підсумками в банківському секторі може виникнути необхідність доформування резервів та збільшення капіталу», — зазначив банкір. На відміну від минулих криз, зараз держбанки можуть уникнути потреби в підтримці бюджету. «Ощадбанк за січень — вересень отримав чистий прибуток 14,2 млрд грн (друге місце після прибутку ПриватБанку в 43,4 млрд грн. — Ред.). Для нас дуже важливо забезпечувати потребу в капіталі власними силами, а не звертатися до держави за докапіталізацією», — запевняє ­Сергій Наумов. За 2022 рік Ощадбанк та Приват­Банк сплатили державі 30% і 80% дивідендів.

Наступний рік відзначиться посиленням окремих нормативів та вимог до капіталу. «НБУ планує впровадження додаткових буферів капіталу з 2024 року, що означає ще більше зростання потреби в капіталі. Потенційний же дефіцит капіталу стане додатковим стримувальним чинником для кредитної активності банків», — вважає Володимир Мудрий. Але банки мають достатній запас стійкості. «Рекордне значення нормативу адекватності капіталу банківського сектору в 25% дає можливість очікувати, що запровадження з боку НБУ нових та відкладених через війну вимог достатності капіталу й поновлення вимог до формування буферів капіталу не вимагатиме від банків додаткової капіталізації, а буде забезпечено за рахунок поточних прибутків, — очікує Єжи Яцек Шугаєв. — Проблеми з рівнем капіталу і потреба зовнішньої докапіталізації можуть виникнути лише в декількох банків за результатами оцінки стійкості 20 найбільших банків. Зокрема, це може стосуватися окремих державних банків». НБУ вже підтвердив, що за попередньою оцінкою стійкості «помірна потреба в капіталі може виникнути лише в кількох установ».

Ризики зберігаються для менших гравців. «Повернення нормативних вимог до капіталу банків може призвести до проблем, до неплатоспроможності певних банків. Але я сподіваюсь, що Нацбанк, навіть якщо підвищить вимоги, зможе потім індивідуально окремим банкам надати пом’якшення з урахуванням об’єктивних факторів», — зазначає Олена Зубченко.

Враховуючи ці ризики, Єжи Яцек Шугаєв прогнозує, що НБУ протягом найближчих двох років зберігатиме обмеження на розподіл банками прибутку. «Це робить його спрямування на збільшення капіталу безальтернативним рішенням», — вважає він. У разі ухвалення рішення щодо часткового чи повного скасування обмежень на виплату дивідендів «банківська система відчує відтік ліквідності в націо­нальній валюті та ще більше зменшення можливості додаткових доходів», попереджає Володимир Мудрий.

Loader Loading...
EAD Logo Taking too long?

Reload Reload document
| Open Open in new tab

Загрузить [252.05 KB]