Обережний оптимізм
На другий рік повномасштабної війни майже всі українські банки тією чи іншою мірою відновили кредитування як мікро- і МСБ, так і великого бізнесу. До того ж попит на фінансування з боку клієнтів перевищує можливості банків. Та до кінця 2023-го і в 2024-му ситуація має змінитися: банки готові кредитувати більшу кількість клієнтів, але на менші суми
У 2023 році у сфері кредитування бізнесу, як і минулого року, найбільш активними залишаються державні банки та деякі банки з українським капіталом. Проте їх активність не вберегла систему від скорочення гривневого кредитного портфеля юросіб за підсумками січня — серпня на 25,13 млрд грн (–7,6%) — до 305,29 млрд грн. Погашення портфеля відбувалося швидше, ніж видача нових кредитів. Загальний портфель юросіб у гривневому еквіваленті скоротився ще більше — на 41,21 млрд грн, за підсумками восьми місяців (–6%) — до 508,9 млрд грн.
До п’ятірки банків, яким вдалося найбільше наростити гривневий кредитний портфель юросіб, увійшли ПриватБанк (+7,22 млрд грн), ПУМБ (+2,97 млрд грн), Кредобанк (+1,1 млрд грн), банк «Південний» (+872 млн грн) та банк «Львів» (+714 млн грн).
Найбільше скорочення гривневого портфеля — в Укрексімбанку (–7,8 млрд грн), Райффайзен Банку (–7,13 млрд грн), Укргазбанку (–3,7 млрд грн), Сітібанку (–3,65 млрд грн) та Креді Агріколь Банку (–3,46 млрд грн).
У ПриватБанку з посиланням на дослідження CBR, проведене в липні — серпні 2023 року, розповіли, що частка юросіб, які планують звертатися за бізнес-кредитом до ПриватБанку, становить 61%, що на 2 в.п. менше, порівняно з 2022 роком. Серед підприємців цей показник становить 75% (–3 в.п). Аналогічні показники в Ощадбанку — 15% та 23% відповідно, тоді як у решти банків — нижчі за 10%.
Ощадбанк, своєю чергою, в сегменті корпоративного бізнесу є лідером із фінансування підприємств енергетичного та нафтогазового секторів. «В інших галузях протягом 2023 року ми спостерігаємо збільшення активності банків із приватним капіталом, проте загалом попит на позики залишається пригніченим», — розповів заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
СПРАВА ЧЕСТІ
Незважаючи на повномасштабну війну, українські банки у 2023 році звітують про задовільну платіжну дисципліну бізнес-клієнтів. Зокрема, в ПУМБ розповідають про дуже високий рівень якості кредитних портфелів корпоративних клієнтів загалом та клієнтів малого бізнесу зокрема. Позичальники не намагаються використати загальну економічну та безпекову ситуацію для ухилення від виплати кредитів. Навпаки, навіть за наявності об’єктивних складнощів, таких як пошкодження активів, ускладнення логістики тощо, більша частина клієнтів орієнтована на вчасне виконання зобов’язань.
За словами члена правління ПриватБанку з питань МСБ Євгена Заіграєва, прострочка понад 90 днів за портфелем бізнес-кредитів ПриватБанку зросла на початку війни з 1,24% до 5,8%, але вже станом на 1 вересня 2023 року знизилася до 4,39%. Найближчим часом у ПриватБанку не прогнозують значного зростання цього показника.
Директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко пояснює, що порівняно з 2022 роком якість обслуговування кредитів кардинально не змінилась завдяки вчасно проведеній банками реструктуризації у формі запровадження кредитних канікул, перегляду графіків платежів тощо.
В Ощадбанку підрахували, що департамент ММСБ банку в період дії воєнного стану провів реструктуризацію за 801 договором на майже 1,3 млрд грн і домовився з позичальниками про погашення заборгованості з простроченням понад 90 днів на суму близько 100 млн грн. Завдяки цьому серед клієнтів ММСБ на підконтрольній території включно з деокупованими регіонами рівень прострочення більш ніж 90 днів становить лише 1,7%.
За словами членкині правління Ощадбанку, відповідальної за напрям мікро-, малого та середнього бізнесу, Наталі Буткової-Вітвіцької, такий низький показник дав Ощадбанку можливість на початку 2023 року відновити бланкове кредитування для бізнес-клієнтів майже по всій території України. Наприклад, ФОП може отримати без застави до 2 млн грн, а за кредитом у рамках партнерської програми — до 3 млн грн.
В Ощадбанку майже 90% кредитів за 18 місяців воєнного стану надані за підтримки держави. «Це або портфельні гарантії, або компенсація ставки за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Позичальники, знаючи, що ця підтримка можлива лише за умови їхньої платіжної дисципліни, не допускали навіть випадків прострочення за такими кредитами. Усі розуміють, що репутація і виконання зобов’язань є передумовою подальшого отримання фінансування від держави і держбанків», — розповідає про головний драйвер своєчасного обслуговування портфелів Юрій Каціон.
Loading...
Reload document 
Open in new tab КОРОТКО Й СЕРДИТО
За словами Тетяни Корнієнко, найбільша кількість запитів від клієнтів у 2023 році стосувалась поповнення обігових коштів. «Потреби клієнтів майже не змінюються рік від року, і переважна більшість позик — понад 70% загального обсягу — припадає на поповнення обігових коштів. Такі позики надаються як за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», так і в рамках інших банківських продуктів», — підтверджує статистику Наталя Буткова-Вітвіцька.
У ПриватБанку з більш ніж 16 млрд грн, виданих клієнтам мікро- та малого бізнесу у 2023 році, близько 50% припадає на продукт «КУБ під заставу», 24% — овердрафти, 13% — відновлювальні кредитні лінії, 10% — кредити на купівлю основних засобів та лізинг і 3% — кредити під заставу депозитів.
Найзатребуванішою програмою фінансування бізнесу, як і попереднього року, залишається програма «Доступні кредити 5-7-9%». За час дії воєнного стану і до 6 листопада 2023 року укладено 40,5 тис. кредитних договорів на суму 158 млрд грн, з яких 9,98 млрд грн — на інвестиційні цілі, 9,13 млрд грн — антикризові кредити, 3,75 млрд грн — рефінансування попередньо отриманих кредитів, 35,48 млрд грн — кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 41,49 млрд грн — на поповнення обігових коштів, 58,17 млрд грн — на антивоєнні цілі. Водночас державні банки видали 30,6 тис. кредитів (75,6% від загальної кількості) на суму 81,3 млрд грн (51,5% від загальної суми). З моменту запуску програми у лютому 2020 року найбільше кредитів видали ПриватБанк (48,3 млрд грн), Ощадбанк (30,6 млрд грн) та ПУМБ (30,1 млрд грн).
В Ощадбанку, наприклад, лідером кредитування став продовольчий ритейл, обсяги фінансування якого за цей період збільшилися вчетверо порівняно з 2021 роком.
Запорукою успіху програми «5-7-9%» банкіри називають її гнучкість і трансформації у відповідь на виклики часу. «Уряд у вересні 2023 року ухвалив зміни, які давно назрівали, і тепер програма передбачає збільшення лімітів фінансування переробної промисловості та інвестиційних проєктів, надання підтримки найбільш постраждалим регіонам і тим компаніям, які продовжують роботу на прифронтових територіях», — перераховує Юрій Каціон.
Деякі банки пропонують клієнтам кредити на релокацію бізнесу в більш безпечні регіони. Наприклад, Ощадбанк за такою програмою станом на вересень 2023 року видав 214 млн грн кредитів, кредити на суму близько 150 млн грн перебувають на етапі узгодження. Юрій Каціон розповів, що кілька підприємств — клієнтів банку переїхали на Закарпаття і запускають там виробництво продукції для зеленої енергетики та машинобудування. Релокацію вони здійснили за власний рахунок, а Ощадбанк фінансує поповнення обігових коштів. «У нас є успішні кейси релокації транспортних компаній, переробних підприємств тощо. Але запити на фінансування за цим напрямом не були масовими, і помітної міграції бізнесу ми не відчули. Навіть у прифронтових регіонах бізнес адаптувався й продовжує роботу. Йдеться, наприклад, про агробізнес або статичний бізнес, який важко релокувати», — уточнює Тетяна Корнієнко.
Через високі ризики новостворені компанії та бізнес-стартапи не зможуть отримати кредитування в більшості банків. Але є банки, готові розглянути таку можливість. Наприклад, ТАСкомбанк пропонує фінансування нових бізнесів, а також підприємців, які перевезли свій бізнес у більш безпечні регіони та освоюють нові напрями підприємницької діяльності. Кожний кейс в банку розглядають індивідуально.
Водночас без підтримки бізнес не залишиться. За словами Наталі Буткової-Вітвіцької, держава пропонує велику кількість грантових програм для створення або розвитку власного бізнесу: через Ощадбанк здійснюється зарахування грантових державних коштів.
Loading...
ВІЙНА НЕ ВСЕ СПИШЕ
Під час повномасштабного вторгнення росії «точкою болю» для банків став портфель кредитів, застава за якими опинилась на окупованій території або була знищена під час воєнних дій чи окупації. Але до таких кейсів банки ставляться з розумінням і охоче йдуть на діалог із позичальниками.
Керівниця практики банкрутства та реструктуризації, партнерка LCF Law Group Олена Волянська відзначає, що у 2022–2023 роках спостерігалося лояльне ставлення банків до клієнтів, які опинились у скруті. «За добросовісної та проактивної поведінки позичальника у багатьох випадках з банком були досягнуті домовленості та змінені умови виконання зобов’язань», — додає вона. Як приклад успішного переговорного процесу юристка називає факти врегулювання порядку виконання кредитних зобов’язань між державними банками та виробниками відновлюваної енергії, більшість генеруючих потужностей яких розташована на тимчасово окупованих територіях Сходу та Півдня.
Один із клієнтів Ощадбанку, найбільший в Європі виробник томатної пасти, планував отримати фінансування на запуск четвертого заводу на Півдні: угода мала бути підписана якраз у перший день повномасштабної війни. «А зараз компанія не має доступу до свого майна», — визнав Юрій Каціон. За його словами, Ощадбанк продовжує працювати з такими компаніями, використовуючи усі доступні інструменти.
Керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери» Максим Боярчуков розповідає, що позичальникам, які втратили заставне майно чи бізнес під час бойових дій, банки надають кредитні канікули, здійснюють реструктуризацію, регулюючи основні параметри кредитного договору: термін погашення кредиту та розмір відсоткової ставки. Враховуючи фінансове становище клієнта, банк може збільшити строк дії кредиту, зменшити відсоткову ставку або комбінувати ці дії задля зменшення розміру щомісячного платежу. Максим Боярчуков додає, що банки йдуть на поступки і намагаються врегулювати ситуацію з тими клієнтами, які йдуть на контакт та повідомляють про своє складне фінансове становище.
Пошук компромісу з позичальником в теперішніх умовах стає для банків чи не єдиною можливістю врегулювати ситуацію з проблемними кредитами. Максим Боярчуков попереджає, що навіть у випадку, якщо банк звернеться з позовом до суду про стягнення заборгованості чи зі зверненням стягнення на заставне майно, він фактично отримає судове рішення, яке неможливо виконати. Бо підприємство може бути зареєстроване на окупованій території, а заставне майно — знищене. Юрист додає, що подання позову створює для банків можливість нарешті сісти з клієнтом за стіл переговорів, бо деякі позичальники згадують про існування заборгованості перед банком тільки після отримання позовної заяви.
Олена Волянська вважає, що в сьогоднішніх умовах працювати з проблемною заборгованістю, виключно спираючись на методи примусового стягнення, є недалекоглядним. Найбільш ефективним є комбінування переговорного процесу із судовою роботою зі стягнення боргу, а також із розшуком майна боржників на підконтрольній території України.
У ситуації, яка склалася, банки з певною пересторогою ставляться до нерухомості як до застави. «Нерухомість складно оцінити, тому ми надаємо перевагу ОВДП як заставі, а якщо мова йде про рухоме майно, то пропонуємо клієнтам лізинг», — розповіли в ТАСкомбанку.
ХЛІБ — УСЬОМА ГОЛОВА
Українські аграрії, попри складну ситуацію з експортом врожаю, залишаються для банків одними з найбажаніших позичальників, і попит на фінансування з боку сільгоспвиробників не знижується. «Ключову роль в програмах фінансування агросектору відіграє держава за рахунок програми «5-7-9%» та держгарантій, — вважає Євген Заіграєв. — Ми сподіваємося, що підтримка держави не буде зменшена, адже без неї галузь не зможе ефективно працювати». Крім того, за його словами, позитивно вплинути на агросектор мають міжнародні фінансові програми. «Що більшою буде їх кількість та диверсифікованість, то стабільнішою буде підтримка аграріїв», — вважає банкір.
В Ощадбанку, за словами Наталі Буткової-Вітвіцької, кредитування агропромислового комплексу є одним із пріоритетних напрямів. За кількістю наданих кредитів банк посідає друге місце серед усіх банків України. За січень — серпень банк надав близько 3,4 тис. кредитів на суму понад 5 млрд грн аграріям — представникам ММСБ. Це більш ніж 55% від суми виданих за цей період агрокредитів. У корпоративному сегменті кредитний портфель Ощадбанку на агроринку становить 16,87 млрд грн. Протягом 2023 року банк уклав нових угод майже на 3,8 млрд грн.
Понад 30% усіх отриманих аграріями кредитів надаються Ощадбанком із застосуванням державних гарантій на портфельній основі, що значно спрощує доступ підприємств до банківського фінансування. Крім цього, Ощадбанк розвиває партнерські канали продажів сільськогосподарської техніки, обладнання, міндобрив: у 2023 році банк видав близько 2,6 тис. таких кредитів на 2,4 млрд грн.
Банкіри відмічають суттєві відмінності поведінки великих агровиробників і невеликих фермерських господарств. «У сегменті великого корпоративного бізнесу на агроринку є тенденція до накопичення коштів без активного вкладання їх у розвиток, крім тих кейсів, коли бізнес втратив переважну більшість активів через окупацію і бойові дії, — розповідає про настрої клієнтів Юрій Каціон. — Водночас поступово вичерпуються можливості агровиробників у сегменті ММСБ — у більшості з них майже відсутнє вільне від обтяжень майно для застави і досягнуті показники максимального боргового навантаження».
Також, на думку Юрія Каціона, найближчим часом ще актуальніше постане питання обслуговування аграріями кредитного портфеля. Найімовірніше, банкам доведеться йти на повторне рефінансування кредитів, їх пролонгацію та реструктуризацію. «На жаль, враховуючи обставини, ми не можемо сказати, що агробізнес буде почуватися краще. Ціни на продукцію продовжують падати, а логістика залишається ускладненою. Все це так чи інакше порушуватиме фінансовий стан аграріїв», — вважають у ПУМБ.
Loading...
КРЕДИТНІ АЛЬТЕРНАТИВИ
Під час повномасштабної війни альтернативою класичному кредитуванню дедалі частіше ставав лізинг. У середині 2023 року такі послуги надавали до двох десятків гравців ринку: з лютого 2022-го частина з них або зовсім зупинила, або суттєво скоротила фінансування в рамках фінансового лізингу, але у 2023 році більшість відновила свої програми.
У серпні 2023-го, наприклад, лізинг запровадив Ощадбанк. «Оскільки втрати активів бізнесу в Україні від війни вже перевищують $11 млрд, не у всіх бізнесів є застава, щоб отримати фінансування. А лізинг надає можливість одержати нову техніку без застави, — пояснює мотиви Ощадбанку Юрій Каціон. — Велике значення для нас має питання страхування предмета лізингу від воєнних ризиків, адже в лізингу такі ризики, на відміну від кредиту, бере на себе банк».
Юрій Каціон уточнює, що Ощадбанк надаватиме послуги з лізингу корпоративним клієнтам на індивідуальних умовах для придбання сільгосптехніки, техніки для вантажно-розвантажувальних робіт та іншого промислового обладнання. Перший договір в Ощадбанку уклали на придбання вантажно-розвантажувальної техніки Liebherr на більш ніж 5 млн євро.
У ПУМБ додають, що в 2023 році банк став пропонувати корпоративним клієнтам, насамперед агровиробникам, лізинг як альтернативу інвестиційному кредитуванню. «Лізинг серед аграріїв став дуже затребуваним. Обумовлено це участю банку в програмі «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», який дає змогу клієнтам користуватися послугою за пільговими ставками», — пояснюють у банку. В результаті такої активності обсяг нових угод за другий квартал 2023 року в ПУМБ становив 3,1 млрд грн, що на 45% більше, ніж за аналогічний період минулого року
У ПриватБанку уточнюють, що драйвером лізингу саме в агросекторі стали зміни у програмі «5-7-9%», які дають змогу клієнтам з агросектору отримувати більш цікаві умови фінансування, ніж за кредитом. Однак ринок лізингу легкових авто, спецтехніки та обладнання не відновився і залишається дуже далеким від довоєнного рівня.
ПУМБ прогнозує посилення конкуренції в 2023–2024 роках на ринку лізингу як між банками, які вже працювали в цьому напрямі, так і між новими гравцями.
Loading...
ВІД ТРЬОХ ДО ДЕСЯТИ
Однією з тенденцій 2023 року стало збільшення строків кредитування. Минулого року банки готові були кредитувати лише на декілька місяців, максимум — до року. З одного боку, банки не готові були брати на себе ризики, зокрема воєнні, і фінансувати на більші строки, з іншого — позичальники не готові були фіксувати надовго високу відсоткову ставку. З червня 2022 року до липня 2023-го облікова ставка НБУ була на рівні 25%, тому вартість фінансування поза межами державних або партнерських програм сягала 25–27% річних.
Проте з липня 2023-го облікова ставка почала знижуватися і в жовтні опустилася до 16%, відповідно, знижуватися почала і вартість фінансування для бізнесу. В результаті у поточному році максимальні строки кредитування наближаються до тих, які були звичайними до 24 лютого 2022 року. Наприклад, Укргазбанк для фінансування оборотних коштів встановлює максимальний строк кредитування до 36 місяців, для фінансування капітальних інвестицій — до 60 місяців, а враховуючи строк окупності проєкту — до 120 місяців. ТАСкомбанк кредити на поповнення обігових коштів надає на строк до трьох років, а на інвестиційні цілі — до п’яти років.
Наталя Буткова-Вітвіцька розповідає, що в сегменті ММСБ зараз спостерігається збільшення строку беззаставного кредитування з 12 до 24 місяців та навіть до 36 місяців, а кредитування під заставу відновлено майже до довоєнних показників. У корпоративному сегменті Ощадбанку, за словами Юрія Каціона, розглядають строки фінансування до 10 років, що відповідає ініціативі уряду щодо компенсації відсоткової ставки на строк до 10 років.
У ПриватБанку максимальний строк кредитування на придбання основних засобів становить п’ять років, а на поповнення оборотного капіталу — три роки. «Банк не змінив ці показники порівняно з довоєнними, адже прагне проводити повноцінну фінансову підтримку бізнесу», — пояснює Євген Заіграєв.
Loading...
З ВІРОЮ В ПЕРЕМОГУ
Майже всі банки, які працюють у сегменті МСБ, заявляють про готовність нарощувати обсяги кредитування наступного року. «Банки надалі очікують зростання попиту на всі види кредитів для бізнесу через підвищення економічної активності та збільшені потреби в оборотних коштах», — пояснюють у ТАСкомбанку.
Наталя Буткова-Вітвіцька розповідає, що якщо тенденція до зниження облікової ставки НБУ продовжиться, то вартість кредитів стане більш привабливою для клієнтів, відповідно, попит на кредитування збільшиться. Це має зняти навантаження з програми «Доступні кредити 5-7-9%». «У разі зниження вартості кредитування до 16–18% можна очікувати на поступове пожвавлення ринку кредитування на загальних умовах», — вважає Юрій Каціон.
На його думку, додатковими позитивними чинниками зростання кількості інвестпроєктів стануть збільшення обсягу портфельних гарантій та переорієнтація програми «5-7-9%» з виробництва на переробку агропродукції. «Адже агроринок за обмеженої експортної логістики потребує нових переробних заводів, а побудова хоча б 10–15 таких підприємств здатна змінити агроринок країни та підсилити експортний потенціал», — вважає Юрій Каціон.
До того ж усі банки працюють над комплексним здешевленням фінансування, зокрема завдяки компенсації частини відсоткової ставки за рахунок місцевих бюджетів, міжнародних програм (грантових, програм розподілу ризиків тощо), партнерських програм із виробниками та постачальниками техніки, засобів захисту рослин тощо.
Укргазбанк, наприклад, працюватиме як уповноважений банк у програмі надання грантів бізнесу на садівництво та будівництво теплиць, а також на постійній основі долучається до розробки пропозицій щодо покращення та оптимізації державних програм, що вже діють. «Банк планує приділити особливу увагу енергетиці, проєктам з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії (зокрема, технологіям Energy Storage), агробізнесу, харчовій промисловості, переробці, виробництву товарів широкого вжитку, транспорту та соціальній інфраструктурі», — перераховує Тетяна Корнієнко.
ПриватБанк активно розвиватиме програми фінансування бізнесу в партнерстві з міжнародними організаціями. Євген Заіграєв розповів, що із серпня 2023 року вже запрацювала програма часткового гарантування з боку ЄБРР на суму 240 млн євро, а у вересні стартувала програма фінансування агробізнесу з додатковим страхуванням майбутніх врожаїв із грантом від USAID.
Уже наприкінці 2023 року до підтримки агробізнесу доєднався Світовий банк і реалізував екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE). Планується, що до кінця 2023 року та у 2024 році понад 90 тис. фермерів отримають допомогу для залучення пільгового кредитування та грантів. Фінансування проєкту складається з позики Світового банку в розмірі $230 млн із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії. А також з гранту в розмірі $320 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF). До того ж передбачається залучення додаткового фінансування в розмірі до $150 млн, коли такі кошти будуть у Світового банку та донорів. Реалізацією проєкту будуть займатися Фонд розвитку підприємництва й Міністерство аграрної політики та продовольства.
Loading...