Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершує розпродаж активів та ліквідацію банків і готується до переформатування своєї місії. Найближчими роками гарантії Фонду поширять на вкладників Ощадбанку, кредитних спілок та накопичення клієнтів лайфових страхових компаній. При цьому розмір гарантій в декілька етапів збільшать утричі

Ліквідації добігають кінця

Ухвалений в травні минулого року «антиколомойський» закон № 590-IX не тільки був покликаний захистити ПриватБанк від колишніх власників, але й суттєво відкоригував систему гарантування вкладів фізосіб. Зокрема, було змінено строки ліквідації банків. Якщо раніше вони становили два роки з правом пролонгації максимум до п’яти, то віднині п’ять років на ліквідацію матимуть тільки системні банки, тоді як «звичайні» отримають трирічний термін. Лише банки, до активів яких Фонд не має доступу з незалежних від нього причин, наприклад кримські, можна ліквідовувати «вічно».

Оскільки більшість банків, якими займається ФГВФО, збанкрутували під час банкопаду 2014–2015 років, їх ліквідація за старими правилами почала масово завершуватися в 2019-му — мінус 30 установ. У ­2020-му Фонд вніс до Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань записи про припинення юросіб ще 16 банків. Балансова вартість активів у ліквідаційній масі цих 16 установ становила 39,8 млрд грн, тоді як надходження — лише 4,6 млрд грн, в тому числі 2,5 млрд грн від продажу активів. При цьому в 2020 році ­ФГВФО завершив розпродаж активів ще 15 банків: за балансової вартості їх активів у 108,8 млрд грн вони отримали 13,3 млрд грн (від продажу — 6,3 млрд грн), тобто за цими двома групами банків Фонду вдалося отримати грошима лише 11,6% і 12,2%.

Якщо не зважати на невеликі відхилення в низькій якості активів кожного банку, в середньому цей індикатор становить 12% для всієї сотні банкрутів: балансова вартість активів усіх банків, яких визнали неплатоспроможними і передали під управління Фонду після ухвалення в 2012 році закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», становила на «папері» близько 500 млрд грн, тоді як грошові надходження (продаж, оренда майна, надходження від цінних паперів та обслуговування кредитів) — менш ніж 60 млрд грн. «Майже в усіх цих банках до визнання їх неплатоспроможними застосовувалися численні схеми виведення активів. Крім того, з 2014 року в Україні відбулися девальвація націо­нальної валюти, незаконна анексія та окупація частини території, економічна криза. Внаслідок усіх цих чинників відбулося суттєве знецінення активів банків», — пояснили у Фонді.

У 2020 році збанкрутували лише два невеликі банки: в серпні — «Аркада», а в грудні — Місто Банк. Фонд наприкінці року надав іпотечним позичальникам «Аркади» можливість пільгової реструктуризації кредитів під 0,01% річних, а на початку 2021-го виставив на аукціон майнові права на будівлю головного офісу банку «Аркада» і земельну ділянку під ним у середмісті Києва, права на які намагався повернути через суд. Процедура ліквідації Місто Банку розпочалася лише в січні 2021 року.

Надходження від продажу активів банків поступово скорочуються: найкращі лоти продано першими, а впродовж останніх років Фонд уже продавав неліквідні активи великими пулами з 99-відсотковими знижками. Тому якщо в 2019-му Фонд отримав 7,83 млрд грн від продажу активів, то в 2020-му — 4,02 млрд грн. «Це є високим показником з урахуванням загального зниження економічної активності у зв’язку з невизначеністю ринку внаслідок пандемії COVID-19», — стверджують у Фонді. Найбільше продали Дельта Банк (на 971 млн грн), «Надра» (780 млн грн), ВТБ Банк (562 млн грн), ВіЕйБі Банк (381 млн грн) та «Фінансова ініціатива» (322 млн грн). Станом на квітень 2021-го Фонд ліквідовував 47 банків.

У попередні роки Фонд втратив контроль над шістьома банкрутами, які стали «зомбі-банками», але минулого року завдяки «антиколомойському» закону Фонд почав відновлювати над ними контроль. У 2020-му ліквідатори повернулися в банки «­Преміум» та «Велес», а на початку 2021-го — в ­Златобанк та банк «Капітал». Залишалося відновити контроль над Укрінбанком та КСГ Банком, але зробити це нелегко. Власники Укрінбанку перейменували його в «Укрінком» та ініціювали банкрутство, щоб не повертати Фонду 1,7 млрд грн, які він компенсував вкладникам, а також не виплачувати 0,61 млрд грн вкладникам «200+» і 0,49 млрд грн — юрособам. Власники КСГ Банку перейменували його в компанію «КСГ» і ліквідували, через що Фонд та клієнти банку втратили 38,8 млн грн. «Ці дії оскаржуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у судовому порядку», — зазначили у Фонді.

Амбітні завдання

Незабаром ФГВФО завершить ліквідацію всіх неплатоспроможних банків, але не залишиться без роботи. Навіть припинення юрособи банку не означає, що Фонд дасть спокій його контролерам. Він позивається до колишніх власників та керівників неплатоспроможних банків, а також розпочав пошук в іноземних юрисдикціях виведених активів Дельта Банку, Імексбанку, банків «Фінанси та Кредит» і «Національний кредит». Шукати обіцяють також активи Фідобанку, Євробанку, Вектор Банку, ВіЕйБі Банку, «Фінансової ініціативи» та інших банкрутів. З пов’язаних осіб, причетних до виведення коштів, Фонд через суди намагається стягнути відшкодування збитків на майже 100 млрд грн.

У Фонду амбітні завдання на 2021 рік. По-перше, Ощадбанк, в якому зберігається 18,5% усіх коштів фіз­осіб, має нарешті відмовитися від 100-відсоткової державної гарантії і приєднатися до спільної з іншими банками системи гарантування вкладів та почати платити внески. По-друге, ФГВФО має реструктуризувати свою заборгованість перед Мінфіном. Це дасть змогу перейти до третього завдання — підвищити гарантовану державою суму вкладу. Четверте завдання — розширити гарантії вкладів на небанківські установи, а саме на кошти фізосіб у кредитних спілках та лайфових страхових компаніях (хоча цього року максимум відбудеться лише обговорення цієї ініціативи). П’яте завдання більш стратегічне — запровадження системи раннього реагування, гармонізація законодавства з нормами ЄС.

Для приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів необхідно ухвалити відповідний законопроєкт, який вже розробив уряд. Прийняття закону відкладалося декілька років через значний очікуваний негативний ефект на рівень прибутковості Ощадбанку — навіть за спеціальними пільговими умовами для Ощадбанку його витрати за перший рік членства у Фонді становитимуть майже 1 млрд грн.

 Небанківським установам також доведеться самостійно заплатити за участь у гарантійній системі — нинішнім її учасникам уже пообіцяли, що приєднання кредитних спілок та страхових компаній до ФГВФО не буде відбуватися за рахунок внесків наявних банків. Хоча суми незначні: в небанківських установах у 2020-му населення зберігало лише 14 млрд грн, а в банках — 682 млрд грн. «Створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами накопичувального страхування життя планується завершити до кінця 2022 року», — повідомили у Фонді.

Найбільш болісним для Фонду є питання боргу. В 2014–2016 роках Фонд позичив у Мінфіну та НБУ 79,7 млрд грн під 9,99–14% річних на виплату компенсації вкладникам збанкрутілих банків. У 2019-му він почав повертати борги: Нацбанк отримав 25,6 млрд грн, зокрема 5,5 млрд грн за відсотками, а Мінфін — 19,6 млрд грн і 7 млрд грн відповідно. У 2020 році Фонд сплатив Мінфіну 2 млрд грн, які пішли на програму «Доступні кредити 5-7-9%», а на початку 2021-го — ще 2 млрд грн (1,2 млрд грн боргу та 0,8 млрд грн відсотків). На 1 березня 2021 року залишок боргових зобов’язань Фонду становив 46,9 млрд грн, за якими Фонд до кінця 2031 року має сплатити Мінфіну відсотків на 64,2 млрд грн.

У 2020 році Фонд домовився із Мінфіном про часткове списання боргу, але відповідний законопроєкт так і не подали до парламенту. До його ухвалення Фонд не буде піднімати гарантії за вкладами з поточних 200 тис. грн. «Меморандум, підписаний Україною та МВФ, передбачає врегулювання заборгованості Фонду перед Мінфіном до кінця 2021 року з подальшим підвищенням гарантованої суми та приєднанням Ощадбанку до Фонду. Комплекс цих заходів включає розробку і ухвалення відповідного законопроєкту, робота над яким триває. Після реструктуризації заборгованості Фонду перед Мінфіном планується поетапне підвищення гарантованої суми до 400 тис. грн одразу після прийняття закону, в наступні роки — до 600 тис. грн», — зазначили у Фонді на початку 2021-го. Реалізація цих планів залежить від готовності парламенту ухвалювати відповідні закони, а також від Конституційного Суду, який продовжує перевіряти конституційність системи гарантування вкладів.