Корпоративна гнучкість
Сьогодні багато українських компаній мають рахунки у двох-трьох банках. Очевидно, цю тенденцію посилює розвиток дистанційного онбордингу для бізнесу, що забезпечує легкість початку співпраці з новим банком. Це стимулює фінустанови змагатися за клієнтів, продовжувати диджиталізацію, розробляти вигідні нішеві пропозиції.
З початку 2025 року обсяг коштів бізнесу (нефінансових корпорацій) на рахунках у банках скоротився із 1227,6 млрд грн до 1176,7 млрд грн наприкінці серпня (–4,1%). Переважно це кошти на поточних рахунках (на вимогу) — 856,8 млрд грн (72,8%), оскільки бізнес зацікавлений тримати кошти доступними для оперативних витрат. Саме тому понад дві третини усіх коштів (72,1%) підприємства зберігають у гривні.
Майже половину коштів бізнесу накопичили три ключові сектори економіки. Лідером є торгівля — 292,5 млрд грн (25% від загального обсягу). На другому місці — переробна промисловість (243,5 млрд грн), а замикає трійку лідерів сільське господарство (125,0 млрд грн).
Найбільшу частку грошей бізнесу контролюють державні банки. Вони акумулюють 648,8 млрд грн, або понад 42% усіх коштів суб’єктів господарювання та небанківських фінустанов. Лідером серед них є ПриватБанк з обсягом 170,2 млрд грн. Банки іноземних банківських груп зберігають 535,4 млрд грн коштів підприємств. З них 117,9 млрд грн припадає на Райффайзен Банк. А фінустановам із приватним українським капіталом бізнес довірив 349,1 млрд грн. Лідером у цьому сегменті є ПУМБ.
Опитані банки підтверджують уповільнення зростання. «Якщо з початку повномасштабного вторгнення ми спостерігали стрімкий темп збільшення обсягів залишків на рахунках представників великого корпоративного бізнесу (у чотири рази з 2022 до 2024 року), то у 2025-му ця тенденція трохи сповільнилася. Залишок коштів на рахунках наших клієнтів на початку жовтня становив 120,5 млрд грн. Це лише на 21% більше від залишку на цю саму дату минулого року», — коментує Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес.
В Укргазбанку клієнтська база у 2025 році не демонструє значного зростання: банк фіксує як приплив нових клієнтів, так і закриття рахунків бізнесу через припинення діяльності або зауваження фінмоніторингу. Попри це обсяг коштів бізнесу збільшується. «З 1 листопада минулого року залишки на рахунках клієнтів МСБ зросли на 33%. Такий результат може свідчити про те, що наші зусилля щодо вдосконалення продуктів і сервісів дають результат, і дедалі більше клієнтів обирають нас як банк першого вибору», — коментують в Укргазбанку.
Олена Рудик, директорка департаменту по роботі з малим бізнесом ПУМБ, уточнює, що вони обслуговують понад 150 тис. клієнтів із залишками близько 34 млрд грн. Це дає змогу ПУМБ увійти до топу банків щодо роботи із сегментом малого і мікробізнесу та лідирувати в темпах залучення нового бізнесу.
Олександр Куркін, член правління Креді Агріколь Банку, додає, що протягом 2025 року в їхньому банку залишки коштів на рахунках ФОП збільшилися на 10% за зростання клієнтської бази на 3%. Тим часом в Банку Кредит Дніпро заявляють, що з початку 2025 року їхня клієнтська база зросла на 128%, що своєю чергою посприяло збільшенню залишків на рахунках.
Хоча бізнес, як і раніше, зберігає кошти переважно на поточних рахунках, банки пропонують низку депозитних програм, особливо привабливих для компаній. Як приклад інструмента, що поєднує гнучкість та дохідність, в Укргазбанку наводять депозит «Автоовернайт», який дає змогу клієнтам поєднувати дохідність строкового вкладу і можливість вільно розпоряджатися залишками коштів протягом робочого дня. Флагманський продукт ПУМБ «Дохідний рахунок» також дає можливість підприємцям бути гнучкими у використанні коштів та заробляти на залишках.
«Протягом 2025 року структура власних коштів клієнтів Креді Агріколь Банку дещо змінилася — збільшилася частка строкових депозитів. У короткостроковій перспективі очікується збереження цієї тенденції», — зазначає Олександр Куркін.
Бізнес обирає кілька банків
Сучасний бізнес, як правило, вже не обмежується послугами одного банку. Відповідно, фінустанови шукають шляхи, як би стимулювати клієнта відкрити в них альтернативний рахунок, щоб у майбутньому розширювати співпрацю.
«Зазвичай бізнес-клієнти мають рахунки у двох-трьох банках. А банки активно конкурують за їх залучення і тому постійно оновлюють та розширюють лінійку своїх продуктів, пропонують акційні й пільгові тарифи на обслуговування для діючого бізнесу та стартапів, реалізовують партнерські програми», — розповідає Павло Лихоманов, директор з малого та мікробізнесу Банку Кредит Дніпро.
За словами Олени Рудик, клієнти, як правило, мають рахунки у двох банках, але останні дослідження показують тренд на третій банк. ПУМБ при цьому працює у філософії якісного daily-банкінгу та кращого кредитування для підприємців, що дає змогу задовольняти як основні потреби бізнесу, так і завдання його розвитку.
«Дійсно, бізнес-клієнти часто мають рахунки в кількох банках, щоб отримати можливість гнучкого користування послугами, — підтверджує Олександр Куркін. — Щоби підтримати бізнес у скрутний час, ми пропонуємо набір безкоштовних сервісів у пакеті, а для нових клієнтів ФОП діє акція з безкоштовним обслуговуванням рахунку протягом року».
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці В Укргазбанку підтверджують тенденцію наявності рахунків однієї компанії відразу в кількох банках, що може бути пов’язано з бажанням розділити грошові потоки або протестувати банківський сервіс перед розширенням співпраці. Для утримання клієнтів Укргазбанк будує співпрацю з ними так, щоби повністю охопити всі можливі потреби у банківському сервісі, а тим, хто комплексно користується його послугами, готовий пропонувати індивідуальні умови обслуговування.
Також для залучення бізнес-клієнтів банки пропонують нефінансові послуги, вдосконалюють цифрові сервіси й спрощують процес початку співпраці, створюючи легкі точки входу. Наприклад, Банк Кредит Дніпро запровадив можливість повністю дистанційного відкриття рахунку для ФОП чи юридичної особи та інвестував у розвиток нового клієнт-банку. Крім того, Банк Кредит Дніпро фокусується на платіжних схемах BNPL, які дають можливість клієнтам оплачувати свої замовлення декількома безвідсотковими платежами, а не сплачувати повну суму відразу. Це зменшує миттєві операційні витрати та дає змогу мати пролонговану ліквідність активів.
«Епоха диджиталізації диктує нові умови щодо розвитку фінансового сектору України, зокрема банківського. Наразі здатність банків імплементувати інноваційні, прості й доступні рішення для клієнтів є ключовим фактором конкурентоздатності, бо переважна більшість клієнтів бажає отримувати швидкий, зручний та доступний сервіс», — узагальнює Павло Лихоманов.
Максим Масюк, директор департаменту розвитку Digital-платформи корпоративного бізнесу ПУМБ, підкреслює фокус на щоденному банкінгу клієнта та доступності продуктів, послуг і різноманітних операцій у дистанційному каналі.
«ПУМБ продовжує розвивати диджитальний онбординг для юридичних осіб: уже близько 40% усіх юросіб сегмента «мікро-» відкривають рахунки без залучення співробітника банку, — деталізує Максим Масюк. — Цього року ПУМБ також реалізував цифрову переідентифікацію для юросіб в інтернет-банкінгу та працює над сервісними операціями (зміна пароля, фінансового номера телефону). Окремим важливим напрямом є цифровізація операцій, пов’язаних із фінансовим моніторингом, щоб зробити AML (Anti-Money Laundering — протидію відмиванню грошей) простою, прозорою та сучасною».
Укргазбанк також розглядає диджиталізацію як одну з конкурентних переваг. Ключовим напрямом є дистанційне обслуговування, а саме розвиток функціоналу дистанційного відкриття рахунків (Digital Onboarding) для юросіб та ФОП, що дає змогу розпочати роботу за лічені хвилини без відвідування відділення, зокрема з використанням платформи «Дія». Крім того, у межах концепції єдиної цифрової платформи банк фокусується на побудові єдиного цифрового середовища для бізнесу, де компанії можуть керувати всіма фінансовими процесами швидко, без зайвих паперів і без участі менеджера.
В умовах конкуренції за гроші клієнтів банки зберігають лояльні тарифи на обслуговування бізнесу, навіть попри підвищення податку на прибуток для фінустанов. Олександр Куркін зазначає, що Креді Агріколь Банк не переглядав тарифи для юридичних осіб і ФОП упродовж 2025 року, а навпаки, пропонує акції, щоб клієнти могли максимально вигідно користуватися продуктами. Укргазбанк також повідомив, що не збільшував тарифи для бізнесу.
Рішення для стратегічних галузей
Деякі банки фокусуються на стратегічних галузях економіки. Укргазбанк приділяє окрему увагу зовнішньоекономічній діяльності, агросектору (зокрема, через програми держпідтримки «5-7-9%» і компенсації за сільгосптехніку) та «зеленому» фінансуванню проєктів з енергоефективності й ВДЕ у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Креді Агріколь Банк традиційно зосереджений на обслуговуванні агробізнесу та клієнтів ІТ-індустрії. Банк пропонує спеціалізоване рішення CODE OF TRUST, яке включає дистанційне відкриття рахунків для ФОП, вигідні умови переказів та преміальне обслуговування для приватних осіб, а також інструменти з хеджування валютних ризиків для ІТ-компаній.
Юрій Каціон зазначає, що Ощадбанк свідомо не створює масових продуктів для великих компаній, а натомість пропонує індивідуальні рішення. Він пояснює, що сегмент корпоративного бізнесу має обмежений обсяг підтримки від держави та міжнародних програм. Водночас Ощадбанк має спеціальні пропозиції для муніципалітетів та фінансує розвиток децентралізованої генерації на особливих умовах відповідно до меморандуму за ініціативи НБУ.
«Ми пропонуємо весь можливий перелік державних програм для підприємств оборонно-промислового комплексу і не тільки, — підкреслює Юрій Каціон. — Ми постійно знаходимо нові способи підтримати наших клієнтів відповідно до їхніх потреб. Наприклад, укладаємо кредитні угоди на новітні види діяльності й консорціумні угоди для підприємств сегмента енергетики та ОПК, фінансуємо будівництво ВЕС під ключ, пропонуємо програму банківських гарантій уряду Нідерландів в рамках ініціативи президента України «Лінія дронів».
Еквайринг відповідає на нові виклики
Вартість еквайрингу демонструє стабільність і в середньому становить 1,3–1,8% від суми трансакції плюс 500 грн за оренду POS-термінала. Водночас великих мерчантів (клієнтів із високим обсягом операцій) банки, як і раніше, часто обслуговують на індивідуальних умовах. У найближчий рік опитані банки не планують змінювати комісію за еквайринг.
За словами Дмитра Ляхова, начальника управління платіжних рішень ПУМБ, у 2025 році підприємці шукають не окремі продукти, як-от еквайринг, а комплексні платіжні рішення. При цьому бізнес прагне приймати платежі 24/7, що відповідає запитам покупців та клієнтів.
Найголовніші тенденції в еквайрингу пов’язані з відповіддю на нові виклики, такі як необхідність стабільної роботи POS-терміналів під час відключень електроенергії та інтеграція з програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО).
«Сьогодні звичний для всіх POS-термінал має відповідати новим реаліям та очікуванням підприємців, — продовжує Дмитро Ляхов. — Існує потреба у стабільності роботи сервісу за будь-яких умов та інтеграції з ПРРО. Наприклад, обладнання, яке надає ПУМБ, інтегровано з шістьма провідними ПРРО в Україні, що покриває 95% ринку. У зимовий період, під час блекаутів обладнання має бути забезпечене кількома типами зв’язку (GPRS, Wi-Fi, Ethernet) та оснащене акумуляторною батареєю. ПУМБ все це вже надає своїм клієнтам».
Мобільні рішення замість POS-термінала
За 9 місяців 2025 року мережа торговельних POS-терміналів зросла на 10,5% — до 548,7 тис., з яких 86,6% безконтактні, але рішення на базі смартфонів для приймання оплат також демонструють стабільне зростання. Як пояснює Антон Зайонц, начальник відділу розробки платіжних рішень ПУМБ, бізнес цінує їх за простоту підключення, швидкість роботи та економію коштів.
Експерт зазначає, що для підприємців на старті, коли обсяг трансакцій ще невеликий, такі рішення є ідеальними, адже вони дають змогу уникнути абонплати за повноцінний POS-термінал і замінити його смартфоном з NFC. У ПУМБ найактивнішими користувачами цього сервісу є представники сфери доставки, виїзної торгівлі, індустрії краси та послуг.
«Для підключення сервісу «ПУМБ Термінал» достатньо за лічені хвилини подати заявку через вебсайт або у мобільному застосунку PUMB Digital, — підкреслює Антон Зайонц. — «ПУМБ Термінал» відповідає тенденціям бізнесу щодо видачі фіскальних чеків, забезпечуючи можливість роботи з найпопулярнішими ПРРО. Це доступно в будь-який час із будь-якої точки світу».
Укргазбанк, де з початку 2025 року запустили у промислову експлуатацію сервіс Tap to Pay на основі технології Tap to Phone, називають мобільний еквайринг ще досить незвичним сервісом для клієнтів. Проте в банку вважають, що ця послуга має свою нішу, де поступово стає дедалі популярнішою. Йдеться про ФОП, мікро- та сезонний бізнес (кур’єри, таксі, невеликі кав’ярні, кіоски), який приваблює менша вартість входу (лише смартфон з NFC), спрощена реєстрація (до години) та комісія, яка зазвичай є нижчою за традиційний еквайринг.
ПриватБанк, який першим в Україні запустив Tap to Phone на Android та iOS, повідомляв, що в грудні 2024-го його застосунком «Термінал» користувалися 28 тисяч бізнесів, а місячна кількість трансакцій перевищила 2,2 млн: за місяць оплат пройшло на 1,04 млрд грн, а за весь рік — на 9,6 млрд грн. У 2025 році цей показник зріс ще на 70%. Функцією фіскалізації готівкових та безготівкових операцій ПРРО «Каса» в травні користувалося вже 57 тисяч його бізнес-клієнтів.
Інкасація та стійкість
У сфері інкасації, попри помітне зростання операційних витрат, тарифна політика банків та СІТ-компаній (Cash-in-Transit, приватних інкасаторських компаній) залишається відносно стабільною. Андрій Бодян, представник департаменту інкасації та грошового обігу ПУМБ, зазначає, що тарифи зросли на 15–25%.
Одними з головних тенденцій у 2025 році, за словами експерта, є подальша диджиталізація послуг, включно з використанням електронного підпису, та продовження співпраці уповноважених банків з НБУ щодо підвищення якості готівки в обігу й спрощення процесів її отримання та здавання до Національного банку.
Андрій Бодян зауважує, що обслуговування фізичних осіб значною мірою обмежене законодавчими ініціативами, впровадженими протягом року, адже тепер надання послуг інкасації фізичним особам має здійснюватися виключно з використанням поточного рахунку.
У сфері інкасації особливо помітним є вплив кадрової кризи, яка охопила Україну через масову мобілізацію та міграцію громадян. Інший виклик — безпековий, оскільки інкасаторам доводиться працювати, зокрема, поблизу лінії фронту.
«Через нестачу чоловічого персоналу (інкасаторів) продовжилася тенденція приймання на роботу інкасаторами та інкасаторами-водіями жінок і посилився попит на технологічні рішення, як-от «інкасаторські кейси», — пояснює Андрій Бодян. — Ці кейси дають змогу не тільки, власне, зменшити кількість інкасаторів на частині маршрутів, але й знецінюють саме пограбування. Оскільки в разі спрацювання такі кейси роблять гроші непридатними для подальшого використання та в рази збільшують шанси впіймати грабіжника».
Ощадбанк також застосовує спеціалізовані кейси для транспортування готівки. З метою підвищення надійності операцій Ощадбанк модернізує автопарк, удосконалює стандарти захисту екіпажів і проводить регулярні тренінги з безпеки. Служба інкасації Ощадбанку забезпечує обслуговування на всій підконтрольній території України, включно з прифронтовими регіонами. Для роботи в таких умовах банк розробив воєнну логістику, резервні маршрути та налагодив взаємодію з військовими адміністраціями й підрозділами цивільної оборони.
Інкасація ПУМБ також працює на всіх напрямках так званих територій стійкості (зони 100 км від лінії фронту). Банк обслуговує як своїх клієнтів, так і клієнтів інших фінустанов, оскільки ПУМБ є уповноваженим банком зі зберігання готівки НБУ.
«Подеколи виникає необхідність інкасаторам дуже сильно наближатись до лінії фронту. Інколи були випадки, коли інкасатори евакуювали об’єкти банку та клієнтів на відстані до 10 км від території бойових дій, — ділиться Андрій Бодян. — Особливостями роботи в таких умовах є підвищена небезпека з боку дронів-камікадзе ворога, складнощі додаткового погодження поліцейського супроводу, ризик обстрілів артилерією та необхідність роботи в умовах блокування геолокації та відсутності навігаційних даних».
Завантаження...