Час оновлення
Коронакриза минула без масштабних банкротств, проте за підсумками 2020 року кількість працівників у банківському секторі зменшилась. При цьому банки активно шукали нових співробітників. У цілому рік запам’ятався гучними кадровими ротаціями в Нацбанку та державних банках, а цього року увага буде прикута до подій навколо колишніх власників і топменеджерів ПриватБанку
Коронакриза 2020 року проходила без масштабних гучних банкротств на банківському ринку. На відміну від кризи 2014–2015 років, коли багато банківських працівників втратили роботу й доволі часто змушені були шукати себе в інших секторах через високий рівень конкуренції, у 2020-му кількість вакансій в банківській сфері навіть збільшилась. «Банки активно залучали молодь на позиції менеджерів із продажів банківських продуктів, фінансових консультантів, фахівців із обслуговування клієнтів тощо. А «ковідні» реалії змушували банки збільшувати кількість працівників ІТ-департаментів. Тому в банках і досі багато вакансій для програмістів і аналітиків», — розповідає HR-експертка Тетяна Пашкіна.
Водночас, за даними НБУ, у 2020 році чисельність штатних працівників зменшилася на 4,8 тис. осіб — до 128 тис. співробітників. Станом на початок 2021 року в державних банках працювало 60,9 тис. осіб, у банках іноземних банківських груп — 35,2 тис. осіб, у приватних — 31,9 тис. осіб.
За словами партнера, голови банківської та фінансової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ігоря Олехова, банки зараз відчувають потребу в кваліфікованих фахівцях у сфері комплаєнса, яких поки що мало на ринку. Актуальність професії комплаєнс-контролера пояснюється посиленням вимог до банків із боку регулятора й суворими штрафними санкціями за їх порушення. Також банки потребують кваліфікованих фахівців із фінансового моніторингу. «Ризик-орієнтований підхід та нові критерії фінмоніторингу були впроваджені після набрання чинності новою редакцією профільного закону у квітні 2020 року. І хоча закон вважається позитивним і довгоочікуваним, практика його застосування банками лише опрацьовується. Замість ефективної оцінки ризиків більшість банків взяли на озброєння інструмент уникнення ризиків (de-risking), тому в переважній більшості випадків вони просто відмовляються обслуговувати клієнта в ситуаціях, які неможливо підтвердити документами, прописаними в нормативах регулятора», — пояснює Ігор Олехов.
ПЕРЕВОРОТ У НАЦБАНКУ
Однією з найбільш гучних подій року на фінансовому ринку, яка набула резонансу навіть за межами України, стала зміна керівника Нацбанку. 16 липня 2020 року Верховна Рада призначила новим головою НБУ Кирила Шевченка, який до того очолював державний Укргазбанк.
Семирічна каденція попереднього голови НБУ Якова Смолія мала закінчитися у 2025 році, та, вочевидь, достроково у відставку він не збирався. Але 1 липня 2020-го Яків Смолій несподівано попросив Президента звільнити його за власним бажанням. Причиною цього рішення він назвав політичний тиск, який чинився на Нацбанк протягом попереднього року.
До тиску, за його припущеннями, могли бути причетні колишні власники ПриватБанку: Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов продовжували оскаржувати націоналізацію «Привату». А Яків Смолій, який на момент націоналізації був заступником голови НБУ, брав не останню участь у вирішенні долі банку. Зокрема, саме він 19 грудня 2016 року зайшов у головний офіс «Привату» в Дніпрі, щоб передати постанову про визнання банку неплатоспроможним.
За відставкою голови почалися перестановки у правлінні НБУ. Наступним свою посаду залишив Олег Чурій, строк повноважень якого спливав 10 липня 2020 року. Проте Рада НБУ блокувала його призначення на новий семирічний строк, і вже 23 липня Олег Чурій залишив Нацбанк. Того самого дня його місце зайняв Юрій Гелетій, який раніше був заступником міністра фінансів. Згодом за власним бажанням подали у відставку заступники голови НБУ Сергій Холод і Роман Борисенко: їх місця зайняли Олексій Шабан і Ярослав Матузка. Зі старого складу в правлінні залишилися лише перша заступниця голови Катерина Рожкова й заступник голови Дмитро Сологуб.
Нацбанк часто називали лідером реформ в українському держсекторі. Тому масштабне «зачищення» в лавах керівництва регулятора, мабуть, було не на часі. «Неочікувана зміна голови, а також перестановки в складі правління НБУ викликали резонанс серед іноземних партнерів України, бо з’явилися реальні ризики для незалежності НБУ, яка є надзвичайно важливою для забезпечення економічної стабільності, — пояснює старша аналітикиня інвесткомпанії Dragon Capital Анастасія Туюкова. — Cтара команда, до якої входять Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб, запровадила колегіальні процедури ухвалення рішень в НБУ, що зменшує ризик впливу однієї людини, так зване one man show. Але наразі важко сказати, чи буде цей важливий механізм збережено». Попри побоювання деяких експертів, на посаді голови НБУ Кирило Шевченко утримався від різких кроків і в цілому дотримувався вектору реформ, здійснених після 2014 року.
Ситуація навколо НБУ загострилася після того, як Рада НБУ винесла догану й висловила недовіру «за порушення кодексу етики» Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу. Цей процес супроводжувався внутрішньою реорганізацією в НБУ й перерозподілом повноважень між заступниками. У результаті Катерина Рожкова, яка донедавна відповідала за наглядовий блок, стала займатися виключно фінансово-адміністративними питаннями. У березні 2021-го з’явилася інформація, що її підозрюють у державній зраді через співпрацю з детективною компанією Kroll під час розслідування ситуації в ПриватБанку. «Це все сприймається закордонними партнерами як елемент тиску на Катерину Рожкову та Дмитра Сологуба, навіть якщо насправді це не так. Такі дії не додають авторитету Нацбанку під час перемовин із партнерами, зокрема з МВФ, та послаблюють переговорну позицію і НБУ, і України в цілому», — вважає асоційований експерт Центру соціально-економічних досліджень «Case Україна» Євген Дубогриз.
Loading...
Reload document 
Open in new tab РОКІРОВКИ НА ВЕЛИКІЙ ШАХІВНИЦІ
Минулого року кадрові ротації відбулися в усіх державних банках. 13 березня за результатами проведеного конкурсу новим очільником Укрексімбанку замість Олександра Гриценка став Євген Мецгер, який до цього працював заступником голови правління Укргазбанку. Олександр Гриценко очолював Укрексімбанк від серпня 2014 року. Проте 16 листопада 2019-го СБУ затримала його за підозрою у виведенні з-під арешту майна медіахолдингу UMH, сприянні легалізації $100 млн, отриманих незаконним шляхом чиновниками часів Віктора Януковича. Його відпустили із СІЗО під заставу в 3 млн грн, хоча прокурори вимагали 100 млн грн.
Резонансною подією стала зміна голови правління державного Ощадбанку. Пошуком кандидатур займалася компанія Pedersen & Partners. Фіналісти конкурсу мали до 23 квітня пройти співбесіду з наглядовою радою банку. До long list кандидатур увійшли, зокрема, чинний на той момент голова правління Ощадбанку Андрій Пишний, який очолював банк від 26 березня 2014 року, фінансовий директор банку Santander Polska Олександр Крупченко, екскерівник сербського Komercijalna banka Beograd Олександр Пикер, директор департаменту торгового фінансування Укргазбанку Геннадій Хелемський, ексголова правління Універсал Банку Дмитро Кузьмін, ексфіндиректор Allianz Russia Алекс фон Гляйхен та експерший заступник голови правління Ощадбанку Денис Кірєєв. Проте 8 травня Ощадбанк оголосив новий конкурсний відбір. Офіційна причина нового конкурсу — «у зв’язку із зовнішніми непередбачуваними обставинами». За інформацією джерел, переможцем першого конкурсу став Андрій Пишний.
У другому конкурсі Андрій Пишний вже не брав участі. А головними кандидатами на посаду голови держбанку стали голова правління Піреус Банку Сергій Наумов, Геннадій Хелемський, заступниця голови правління ПриватБанку Галина Пахачук, член правління Ощадбанку Антон Тютюн і заступник голови правління ПУМБ Сергій Магдич.
Цього разу переможцем із перевагою у два голоси став Сергій Наумов. Але в червні його призначення намагалися заблокувати в суді. Лише 10 вересня Печерський суд Києва задовольнив клопотання Сергія Наумова та скасував своє рішення про зупинення його призначення на посаду голови правління Ощадбанку. 2 жовтня наглядова рада призначила Сергія Наумова головою правління з 3 листопада.
Після того як Кирило Шевченко очолив НБУ, вакантною стала посада голови Укргазбанку. Проте тут обійшлося без несподіванок. З 17 липня 2020-го виконувачем обов’язків голови правління став Андрій Кравець, який з 15 квітня 2015 року був першим заступником голови правління Укргазбанку. А вже 2 листопада наглядова рада вирішила призначити його новим керівником банку.
Уже на початку 2021 року великий резонанс викликало проведення конкурсу з відбору керівника ПриватБанку. 23 січня закінчився термін дії контракту з головою правління ПриватБанку Петром Крумханзлом, який очолював банк протягом останніх трьох років. До призначення нового голови держбанку виконувачкою обов’язків стала заступниця голови правління з питань фінансів Ганна Самаріна. При цьому в банку вирішили провести конкурс у закритому режимі, коли рекрутингова компанія Egon Zehnder сама відбирає кандидатів і надсилає їм запрошення взяти участь.
Така ситуація викликала обурення: в лютому конкурс на посаду було зупинено ухвалою Господарського суду Києва за позовом до банку та уряду первинної профспілкової організації працівників ПриватБанку. Банк подав апеляцію. Вирішення цієї ситуації, ймовірно, стане однією з головних кадрових інтриг 2021 року на банківському ринку. «Постійні чвари та непрозорість у рішеннях щодо керівництва держбанків свідчать про те, що держбанки надалі сприймаються владою як такі собі «політичні проєкти». Фактично триває історія минулих років, коли влада намагається втручатися в операційну діяльність банків через призначення лояльних або близьких топменеджерів», — вважає Євген Дубогриз.
Кадрові перестановки на банківському ринку в 2020 році відбувалися не лише в держбанках, а й в українських «дочках» міжнародних фінансових груп. Наглядова рада Укрсиббанку звільнила з 28 лютого голову правління Філіпа Дюмеля, який очолював банк з 1 квітня 2015 року. Новим керівником став Лоран Дюпуш, який приєднався до BNP Paribas ще у 1993-му.
Зміна голови правління відбулася і в Креді Агріколь Банку. 1 квітня банк очолив Карлос де Корду, який присвятив Credit Agricole Group 30 років свого професійного життя. У 2012–2016 роках він входив до складу наглядової ради Креді Агріколь Банку. Жан-Поль Пьотровскі, який був керівником банку з 2015 року, залишив посаду через закінчення строку повноважень
Проте найбільш неочікуваними стали кадрові ротації в ОТП Банку. Угорець Тамаш Хак-Ковач, який з березня 2012 року очолював ОТП Банк, у жовтні 2020-го залишив цю посаду. «Іноді надходить пропозиція, від якої не можна відмовитися. У мене стався якраз такий випадок. Я залишаюся в OTP Group, але їду в Болгарію», — розповідав він. Його місце в ОТП Банку зайняв Володимир Мудрий, який працює в ОТП Банку з 2005-го. У 2010–2012 роках він працював генеральним директором фінансової компанії «ОТП Кредит», яка займалася споживчим кредитуванням, а у 2012-му став членом правління банку, відповідальним за бізнес-лінію роздрібного бізнесу. Місце Володимира Мудрого у правління посів Олег Клименко, який до цього був директором департаменту розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку.
Loading...
Loading...
ТОНКОЩІ УПРАВЛІННЯ
Суттєві трансформації відбувалися і в корпоративному управлінні в банківському секторі. «Посилення вимог до корпоративного управління та нова архітектура комплаєнса — фундаментальні зміни, що відбулися протягом останніх декількох років в українських банках», — пояснює Ігор Олехов. Формально українські банки та їхні акціонери вже виконують вимоги щодо формування органів управління, їх підпорядкування та взаємодії між собою. Проте ефективність залишається на низькому рівні. На думку Ігоря Олехова, в найближчій перспективі варто очікувати подальшого удосконалення корпоративного управління і, можливо, гучних кейсів, пов’язаних із порушеннями правил корпоративного управління.
На думку Євгена Дубогриза, одним із головних трендів у корпоративному управлінні є значне підсилення ролі наглядових рад в управлінні банками, як державними, так і приватними. «Наглядові ради в окремих випадках навіть беруть участь в операційних процесах, таких як надання кредитів, — пояснює він. — Тобто діє принцип «чотирьох очей», коли додатковий контроль допомагає уникнути сумнівних рішень. До того ж в Україні багато «банкірів зі значним досвідом» набули його в часи, коли кредитування «порожніх компаній», пов’язаних із банком осіб чи виведення коштів на користь акціонерів були загальноприйнятими практиками».
Посилити вимоги до корпоративного управління в банках може ухвалення законопроєкту № 4367 зі змінами до закону «Про банки та банківську діяльність» щодо вдосконалення корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи. Цей документ внесли до парламенту в листопаді 2020 року. Норми документа майже повністю гармонізують українське банківське законодавство з європейськими стандартами нагляду за банками та вимогами до капіталу, а в деяких випадках навіть випереджають норми багатьох країн Європи. Наприклад, законопроєкт впроваджує додаткові вимоги до членів наглядової ради та правління банку, в тому числі стосовно їхньої колективної придатності. Крім того, посилюються повноваження НБУ: регулятор може рекомендувати банку змінювати топменеджмент.
Проте Ігор Олехов зауважує, що законопроєкт не вирішує певних проблем. «Міжнародним банківським структурам незрозуміло, навіщо в українському дочірньому банку необхідно повторювати систему корпоративного управління, яка існує в них на головному рівні, — пояснює він. — Вартість утримання такої структури корпоративного управління в Україні зростає, і на практиці роль незалежних членів наглядових рад залишається формальною». На думку пана Олехова, така вимога є однією з перепон для приходу більшої кількості іноземних банків в Україну.
БАНКІРИ У СПРАВАХ
У 2020 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб залишався ініціатором кримінальних розслідувань і судових справ проти банкірів. Найсвіжіший приклад — завершення досудового розслідування стосовно ексголови правління банку «Аркада» Костянтина Паливоди, який очолював банк в 1995–2019 роках, та восьми інших осіб за фактом привласнення 72 млн грн із фондів фінансування будівництва столичних житлових комплексів «Еврика» та «Патріотика». Управителем цих фондів був банк «Аркада».
Адвокат GRACERS Law Firm Денис Соловей зазначає, що суспільний резонанс минулого року також викликало провадження відносно посадовців Банку Михайлівський, яким повідомили про підозру у виведенні 283 млн грн коштів банку і нанесенні збитків ФГВФО. За версією слідства, в лютому 2015 року вони уклали сумнівні кредитні договори й перерахували кошти на рахунки різних юросіб, розуміючи, що ці кредити не буде повернуто. Нацбанк вивів із ринку «Михайлівський» ще у травні 2016 року. Акціонер — компанія «Екосіпан» — намагався оскаржити це рішення. Але Верховний Суд наприкінці 2019 року підтвердив законність рішення НБУ.
Проте фігурантами найгучнішого кримінального провадження стали колишні керівники ПриватБанку. 22 лютого 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру трьом колишнім високопосадовцям ПриватБанку — ексголові банку Олександру Дубілету, експершому заступнику голови ПриватБанку Володимиру Яценку та ексначальниці департаменту фінансового менеджменту Олені Бичихіній, яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління пов’язаної з банком страхової компанії «Інгосстрах», у розтраті 136 млн грн на користь «Інгосстраху».
Володимир Яценко намагався втекти з України на приватному літаку до Відня, однак літак примусово посадили в аеропорту «Бориспіль». Яценка затримали, а за декілька днів випустили під заставу в понад 52 млн грн. Проте Вищий антикорупційний суд арештував $3 млн на рахунках Яценка і його майно, а саме житлові будинки, земельні ділянки, транспортні засоби.
У березні Ірина Венедіктова санкціонувала ще три підозри експосадовцям ПриватБанку, серед яких колишні голова правління, його заступник та керівник міжбанківських операцій: екскерівництво банку підозрюють у спричиненні збитків на 8 млрд грн. Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук ексголову правління ПриватБанку Олександра Дубілета. А ще одну з підозрюваних — колишню заступницю голови правління ПриватБанку Людмилу Шмальченко — випустили під заставу в розмірі 50 млн грн. Із переписок, представлених у суді, випливає, що Людмила Шмальченко та інша підозрювана намагалися приховати переведення грошей на пов’язану з банком компанію Claresholm Marketing Ltd.
Денис Соловей вважає, що розслідування цих справ триватиме довго. «Обставини здійснення цими особами конкретних дій та доведеність їхньої провини потребують перевірки та оцінки в сукупності всіх доказів у провадженнях під час подальших досудових розслідувань і судових розглядів. Тому робити висновок стосовно перспектив наведених вище справ неможливо», — пояснює він. Ці справи поки що далекі від розв’язання і, вочевидь, ще не один рік будуть залишатися у фокусі уваги.
Loading...
Loading...