Швидкість має значення

У 2019 році тривала боротьба між банками за представників малого та середнього бізнесу. Причому ділити доводилося вже наявних клієнтів: кожен учасник ринку намагався стати для бізнесу «домашнім» банком. Для клієнтів ключовими були якість і швидкість обслуговування, тоді як ціновий фактор відійшов на другий план. У 2020 році банки намагатимуться привабити бізнес новими можливостями дистанційного обслуговування

В Україні майже не залишилося бізнесів, які обслуговуються лише в одній кредитній установі. За спостереженнями керівника «ТАС24 Бізнес» Сергія Бочарова, для диверсифікації ризиків клієнти дедалі частіше відкривають рахунки в кількох банках. І що більший бізнес, то вища ймовірність того, що компанія співпрацює з двома банками або навіть більше.

Учасники ринку визнають: конкуренцію виграє той банк, який клієнти обирають серед кількох установ як головний і, відповідно, заводять до нього ключові фінансові потоки. У такій ситуації про розподіл сил на ринку краще свідчить не кількість клієнтів, а обсяг залишків на поточних рахунках і кількість активних операцій.

Вирішальними факторами під час обрання основного банку, як правило, стають можливість користуватися кредитними продуктами з кращими умовами, вигідні ставки за депозитами, висока якість обслуговування, авторитет банку тощо. Змінювати банк, за словами заступника голови правління — директора з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Віталія Палюри, підприємців спонукають низька якість сервісу, надмірна вартість обслуговування, непривабливі відсоткові ставки й продукти з недостатньою кількістю можливостей. «Конкуренція за клієнтів, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, розгортається між великими комерційними банками з українським та іноземним капіталом, — додає Віталій Палюра. — Натомість головними конкурентами в залученні коштів суб’єктів господарювання є державні банки».

Директор департаменту корпоративного бізнесу банку «Південний» Олександр Матюшенко головними конкурентами свого банку в обслуговуванні юридичних осіб та МСБ вважає Райффайзен Банк Аваль, ОТП Банк, Укрсиббанк, Кредобанк, Креді Агріколь Банк, ПУМБ та Альфа-Банк. Усього з клієнтами — ­представниками МСБ в Україні активно працюють близько двох десятків банків. «Клієнти дедалі частіше мігрують від ­великих системних банків до менших кредитних установ, які можуть надавати індивідуальний підхід, високу швидкість обслуговування та не поступаються рівнем digital-технологій. При цьому на ціну як фактор вибору основного банку увагу сьогодні звертають дедалі менше», — узагальнює заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Андрій ­Мойсєєнко.

Ще на початку року банкіри очікували на перерозподіл ринку після запуску державної програми підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%». Учасники програми могли розраховувати на приріст клієнтської бази. Проте пандемія коронавірусної хвороби і всеукраїнський карантин зруйнували плани. Хоча уряд суттєво пом’якшив умови програми, банки не поспішають брати на себе ризики та фінансувати бізнес, залучаючи нових клієнтів. 

БЕЗПЕЧНІ ГАВАНІ

Кошти суб’єктів господарювання на вимогу в банківській системі за рік збільшилися майже на 100 млрд грн — до 404,2 млрд грн. З них 48% (або 193,5 млрд грн) припадає на банки з державним капіталом, 38% (або 152,6 млрд грн) — на банки з іноземними акціонерами, й тільки 14% — на кредитні установи з українськими власниками.

Статистика підтверджує, що в період політичної турбулентності під час президентських та парламентських виборів підприємства шукали найбільш безпечні гавані для своїх коштів. Тому в 2019 році на 58% — це найкращий показник — наростили обсяг коштів бізнесу на вимогу держ­банки, банки з іноземними акціонерами збільшили показник на 17%, а з приватним українським капіталом — на 14%. У такій ситуації перед приватними банками стоїть завдання пошуку переваг у конкуренції з державними банками, які, очевидно, видаються підприємцям більш надійними й безпечними.

Протягом року банкіри помічали коливання обсягу залишків коштів юросіб. «Якщо в першому півріччі було незначне зниження обсягів коштів суб’єктів господарювання, то в другому півріччі спостерігалося значне зростання, — ділиться досвідом свого банку Віталій Палюра. — Ми це пов’язуємо зокрема з істотним укріпленням курсу гривні, що призвело до скорочення ділової активності серед клієнтів банку, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, та накопичення ними коштів на рахунках».

Лідером із залучення коштів бізнесу на вимогу став Ощадбанк, де станом на кінець 2019 року бізнес зберігав на поточних рахунках 66,6 млрд грн — майже в 2,5 раза більше, ніж рік тому. Таке інтенсивне зростання частково пояснюється досить привабливими умовами розміщення коштів на поточних рахунках, зокрема для представників МСБ. «Банк пропонує одні з найкращих умов щодо нарахування процентів на залишки коштів на поточних рахунках, — пояснює директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) Ощадбанку Наталія Буткова-Вітвіцька. — У першому півріччі 2019 року відсотки досягали 15% річних, однак протягом року банк поступово їх знижував, і станом на лютий 2020-го на залишок коштів на поточних рахунках до 1 млн грн нараховується до 5% річних, до 5 млн грн — до 6%, а понад 5 млн грн — до 8,5%».

Друге місце посідає Укргазбанк: на поточних рахунках станом на початок 2020 року бізнес зберігав 58,5 млрд грн. Це в 2,4 раза більше, ніж 1 січня 2019-го. У цілому за обсягом коштів юросіб на поточних рахунках на вимогу державні Ощадбанк й Укргазбанк протягом 2019 року випередили Райффайзен Банк Аваль, Укрексімбанк і ПриватБанк, який рік тому був лідером у цьому сегменті.

Протягом 2019 року залишок коштів на вимогу в ПриватБанку збільшився приблизно на 10% (+3,6 млрд грн) — до 39,55 млрд грн, чого виявилося замало для збереження лідерства. Уповільнення зростання пов’язане із загостренням конфлікту навколо ПриватБанку між акціонером у вигляді держави й колишніми власниками — співзасновниками групи «Приват» Ігорем Коломойським й Геннадієм Боголюбовим.

Серед банків з іноземним капіталом лідерами за обсягом залишків на рахунках юросіб на вимогу є Райффайзен Банк Аваль — 34,3 млрд грн (+24% в порівнянні з попереднім роком), Сітібанк — 27,6 млрд грн (+27%) і Укрсиббанк — 21,7 млрд грн (+1%). Поміж українськими приватними банками виграють ПУМБ — 16,4 млрд грн (+5%), банки «Південний» (+17%) та «Восток» (+29%). 

ТАСкомбанку та Універсал Банку, які належать українському бізнесмену Сергію Тігіпку, вдалося збільшити обсяги коштів на рахунках на 59% і 84% відповідно — до 2,8 млрд грн і 2 млрд грн. Майже вдвічі (на 94%) укріпив свої позиції банк «Глобус» — до 1,5 млрд грн. При цьому помітно втратив позиції Міжнародний інвестиційний банк, співвласником якого є президент України в 2014—2019 роках Петро Порошенко, де обсяг коштів юросіб на вимогу скоротився на 69% — до 476 млн грн. Крім того, майже повністю розрахувався з клієнтами «російський» Пром­інвестбанк, акціонери якого готувалися здати ліцензію та піти з банківського ринку. За рік залишки коштів бізнесу на поточних рахунках скоротилися в 24 рази — до 90 млн грн.

На тлі помітного зростання на банківських рахунках залишків коштів бізнесу на вимогу обсяг строкових депозитів юридичних осіб порівняно з 2018 роком зменшився до 121 млрд грн. «Загалом обсяг бізнесу в Україні практично не змінився, як і поведінка клієнтів: вільні ресурси вони в першу чергу вкладають у розвиток справи, а не розміщують на депозитах», — пояснює тенденцію ­Сергій Бочаров.

До того ж далеко не всі банки були зацікавленні саме в строкових депозитах: у 2019 році вони вже не мали дефіциту ліквідності. «Відповідно до стратегії банку в сегменті МСБ основний акцент зроблено на залученні трансакційних клієнтів та збільшенні обсягів залишків на поточних рахунках, а не строкових пасивів», — пояснює Олександр Матюшенко.

Лідерами із залучення строкових коштів були державні Укргазбанк (17,1 млрд грн), Ощадбанк (15,4 млрд грн), Укрексімбанк (13,5 млрд грн) і ПриватБанк (10,6 млрд грн).

Протягом року ставки за депозитами юридичних осіб суттєво знизилися. За даними Нацбанку, дохідність короткострокових гривневих вкладів для бізнесу знизилася протягом року з 15,6% до 9,3%, а довгострокових — з 18,1% до 15,2%. «У першу чергу це було пов’язано зі зниженням облікової ставки НБУ: це мало вплив на вартість ресурсів на ринку», — пояснює Олександр Матюшенко. Сергій Бочаров додатковими причинами вважає надлишкову ліквідність у банків та пом’якшення монетарної політики регулятора.

ФОКУС НА МСБ

Як і в попередні роки, більшість банків заявляли про зміщення фокусу уваги з корпоративного сегменту на МСБ. Найбільш активними на ринку послуг для МСБ насамперед є державні банки: вони вбачають у цьому не тільки бізнес-інтереси, а й певну соціальну місію. Через них держава як акціонер проводить свою політику підтримки підприємництва й формування середнього класу в Україні. Серед приватних банків з МСБ активно працюють Альфа-Банк, Банк Кредит Дніпро, Кредобанк, ОТП Банк, «Південний», ПУМБ, ТАСкомбанк. 

За кількісними показниками саме держбанки утримують пальму першості. У ПриватБанку стверджують, що обслуговують 70% від усіх підприємців України. А Ощадбанк, за словами Наталії Буткової-Вітвіцької, в 2019 році став лідером із залучення пасивів МСБ: протягом року депозитний портфель цього сегменту збільшився на понад 1 млрд грн і перевищив 10 млрд грн. 

Трендом 2019 року стала розробка мобільних застосунків для МСБ. Альфа-Банк пропонував клієнтам мобільний банкінг для підприємців «ОК, Альфа!», ТАСкомбанк — онлайн-банк для МСБ «ТАС24 Бізнес», ОТП Банк — дистанційний банкінг для підприємців Evolute by OTP. А в Ощадбанку порахували, що системою дистанційного обслуговування МСБ CorpLight користується вже більш ніж 100 тис. клієнтів.

Через системи онлайн-банкінгу й мобільні застосунки підприємці можуть безкоштовно відкрити рахунок (у деяких випадках навіть без жодного візиту у відділення банку) і вибрати зручний тарифний план, до якого входить певний набір послуг та операцій. Протягом 2019 року банки впроваджували нові тарифні пакети для різних категорій клієнтів. В Ощадбанку можна скористатися тарифними планами «Моя компанія», «Мій бізнес», «Моя громада», «Мій бюджет», «Моя справа», «Моя тема», «Все включено». Наприклад, пакет обслуговування «Моя Тема» орієнтований на ІТ-підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (нотаріуси, адвокати, приватні виконавці, оцінювачі). Вартість цього пакета становить 149 грн на місяць.

В «ТАС24 Бізнес» пакет «ТАС Онлайн» коштує 75 грн для фіз­осіб-підприємців й 150 грн — для юросіб. У 2020 році команда «ТАС24 Бізнес», за словами Сергія Бочарова, планує зосередитись на розробці нових послуг для МСБ (наприклад, перевірка контрагента на етапі створення платежу), на нових сервісах «Бухгалтерія Онлайн», зручному та простому документообігу в клієнт-банку.

Щомісячне обслуговування в «ОК, Альфа!» обійдеться підприємцям від 1 грн (тарифний план Test Drive) до 880 грн (план Digital Expert). У Приват­Банку абонплата для підприємців становить 100 грн, а для тих, хто працює у сфері IT — 50 грн на місяць. В Evolute by OTP діє єдиний тарифний план вартістю 50 грн на місяць.

Зазвичай що вища абонплата, то більше безкоштовних послуг містить пакет. Операції понад встановлені ліміти — платні. Наприклад, комісія за перекази по Україні може становити 2–3 грн за трансакцію, за зняття готівки — 0,75–1% від суми.

ДВИГУНИ ТОРГІВЛІ

Кількість підприємств, які приймають до оплати банківські картки, динамічно зростає. За останній рік цей показник виріс на 15% — до 240,2 тис. підприємств, а в порівнянні з докризовим 2013 роком — збільшився вдвічі. З цієї кількості понад 3,5 тис. підприємств приймають онлайн-платежі в сегменті електронної комерції. Протягом року таких операторів стало менше на 19%.

За даними Нацбанку, в 2019 році кількість торговельних терміналів зросла майже на 20% — до 333,8 тис. штук. Левова частка з них (більш ніж 90%) — безконтактні, тоді як рік тому таких було менше 80%. «За останні кілька років спостерігається бум інновацій у сегменті безконтактних оплат і зростання популярності Apple та Google Pay — платежів за допомогою мобільних пристроїв, — коментує тенденцію Сергій Бочаров. — Це змусило основних гравців інвестувати значні кошти в оновлення парку терміналів».

Послуги торгового еквайрингу надають близько 15 банків. Беззаперечним лідером залишається ПриватБанк, який станом на початок 2020 року встановив у торговельних мережах 203 тис. терміналів. Активними гравцями в цьому сегменті є Ощадбанк (56,5 тис. терміналів), Райффайзен Банк Аваль (27,8 тис.), Альфа-Банк (14,5 тис.), Укрсиббанк (4,5 тис.), ПУМБ (4 тис.), Банк Восток (3,9 тис.), Сбербанк (3,8 тис.), «Південний» (3,5 тис.), Укрексімбанк (2,8 тис.), ТАСкомбанк (1,6 тис.), Укргазбанк (1,3 тис.). В сегменті інтернет-еквайрингу гравців менше — до десяти. Основна конкуренція розгортається між ПриватБанком, Альфа-Банком, ПУМБ і ТАСкомбанком. 

Сергій Бочаров зазначає, що ринок платіжних терміналів уже насичений і торгових точок без терміналів майже не залишилось навіть у маленьких містечках. «Тому надалі буде відбуватися тільки перерозподіл ринку між існуючими банками-екваєрами», — вважає він. При цьому тарифи, які майже однакові в усіх банках, вже не розглядаються клієнтами як конкурентна перевага. Більше уваги вони звертають на якість послуг і репутацію банка-екваєра.

У середньому вартість еквайрингу становить 2% від суми трансакції, а фіксована комісія за термінал — 300–400 грн на місяць. «Такий тариф дає змогу банкам працювати з мінімальною маржинальністю, враховуючи тарифну політику міжнародних платіжних систем, а фіксована оплата за термінал дає можливість закуповувати та обслуговувати парк терміналів, що відповідають всім сучасним вимогам», — коментує заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

На думку Сергія Бочарова, новим викликом, який змусить банки впроваджувати інноваційні способи оплати, можуть стати біометричні платежі. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено: ПриватБанк запускає нову біометричну технологію оплати FacePay24, яка дає змогу в буквальному сенсі «платити обличчям».

Антон Тютюн очікує в 2020 році змін як у складі учасників ринку, так й у темпах розвитку. Драйверами змін стануть поправки до закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», норми якого зобов’язують широке коло підприємців використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Антон Тютюн оцінює потенціал ринку в декілька десятків тисяч нових пристроїв протягом року.

Стрімкий розвиток термінальної мережі та інтернет-еквайрингу сприяє побудові безготівкової економіки, що є одним з визначених Нацбанком пріоритетів. «В Україні частка безготівкових розрахунків постійно зростає завдяки політиці НБУ щодо розвитку платіжної інфраструктури та впровадженню обмежень на здійснення готівкових розрахунків, — пояснює Наталія Буткова-Вітвіцька. — Банки в свою чергу популяризують безготівкові розрахунки, в результаті чого зростає кількість підприємств, які надають можливість заплатити за свої товари та послуги картками».

За даними НБУ, протягом 2019 року в системі електронних платежів НБУ проведено 384 млн операцій на 32,5 трлн грн, що на 7,5% за кількістю й на 28% за сумою перевищує показники 2018 року. При цьому найчастіше українці проводили платежі на суму до 1 тис. грн (51%). Частка операцій на суму від 1 тис. грн до 100 тис. грн становила 45%, а понад 100 тис. грн — 4%.

Проте скільки б комерційні банки й Нацбанк не намагалися побудувати безготівкову економіку, торгівля навряд обійдеться без готівкових розрахунків принаймні в найближче десятиріччя. Через це на ринку не втрачають актуальності послуги інкасації. У цьому сегменті конкурують служби інкасації банків (Ощадбанку, Райффайзен Банку Аваль, ПриватБанку, Укрсиббанку, ПУМБ) та десять небанківських установ, які отримали відповідну ліцензію НБУ. Як зазначають у пресслужбі Ощадбанку, загальне зниження ділової активності з боку суб’єктів господарювання та значна кількість постачальників послуг сприяють подальшому зростанню конкуренції на ринку. При цьому спостерігається незначне збільшення тарифів на послуги служб інкасації у зв’язку з загальним зростанням рівня цін.

Основними користувачами послуг інкасації коштів та перевезення валютних цінностей залишаються банки, яким необхідно обслуговувати відділення, банкомати й термінали, небанківські мережі терміналів самообслуговування та великі торгові мережі. Незважаючи на поширення безготівкових розрахунків, оператори ринку відзначають зростання середнього обсягу коштів, що здаються інкасаторам.